Спеціальні потреби

Актуально

Закревська: «Після обміну екс-беркутівців у багатьох опустилися руки»

Адвокатка родин героїв Небесної сотні розповіла «Голосу Америки», що думає про звільнення екс-беркутівців, звинувачуваних у розстрілах на Майдані, про призначення в ДБР адвоката Януковича та про  ставлення нової влади до розслідування «майданівських» справ

«Голос Америки»: Почнімо з резонансного призначення адвоката Януковича в керівництво Державного бюро розслідувань. Попри протести родин загиблих героїв Майдану, це призначення таки відбулося. Олександр Бабіков, який раніше представляв інтереси збіглого президента, тепер працюватиме першим заступником очільниці ДБР – відомства, на яке покладене розслідування справ Майдану. Ви заявили про конфлікт інтересів. Поясніть, у чому конфлікт? Адже у адвоката така професія – захищати інтереси свого клієнта, хто б цим клієнтом не був.

Це прямий конфлікт інтересів


Євгенія Закревська: Олександр Бабіков захищав Януковича у кримінальному провадженні, де йдеться про підозру у перевищенні влади, у причетності до вбивств на Майдані. І якщо адвокат підозрюваного стане керівником слідчих, які розслідують цю справу, то це прямий конфлікт інтересів.

Розумієте, це ж не претензія до Бабікова, що він захищав Януковича. Звісно, він міг захищати кого завгодно. Але після цього він не може керувати тими слідчими, які розслідують справу Януковича!

Адже в такому разі порушується принцип змагальності в кримінальному процесі, принцип незалежності органів досудового розслідування. Тому що адвокат уже зв’язаний своєю позицією, яку формував і обстоював, на якій наполягав, представляючи та захищаючи інтереси свого клієнта. Він також мусить зберігати адвокатську таємницю – інформацію, яку отримав, надаючи послуги захисту.

Уявіть – адвокат раптом починає переслідувати свого клієнта. Це була б дуже дивна, абсурдна ситуація.

Це очевидний знак, що слідства не буде


У кримінальному провадженні є сторона захисту, і є сторона обвинувачення. А тепер одну сторону поставили керувати протилежною? Для слідчих, які реально хочуть розслідувати справи Майдану, це очевидний знак, що слідства не буде. І так само знак для потерпілих, що слідства не буде.

«Голос Америки»: У відеозверненні, яке записала у відповідь на протести родин «Небесної сотні» очільниця ДБР Ірина Венедіктова, чиновниця заявила: вжито всіх заходів для недопущення конфлікту інтересів. Вона наголосила, що справи Майдану куруватиме виключно вона; Бабіков жодного відношення до «майданівських» справ не матиме.

Євгенія Закревська: Хотілося б зрозуміти, як це виглядатиме на практиці. Адже на час відсутності директора – відрядження, відпустки, хвороби – повноваження директора перебирає перший заступник, а саме Олександр Бабіков.

Це справжній конфлікт інтересів. І це також порушення антикорупційного законодавства, яке прямо забороняє посадовцям створювати ситуацію конфлікту інтересів.

Призначення адвоката Януковича підриває довіру до цього органу


Стільки надій покладалося на Державне бюро розслідувань! Цілий департамент обіцяли створити у справах Майдану. Але з призначенням Бабікова як можна буде уникнути перетину інтересів? Це ж заслуховування свідків, це можливості впливати на хід розслідування. Призначення адвоката Януковича підриває довіру до цього органу.

Хочу додати ще таке. Позиція захисту Януковича нині стає превалюючою в ДБР. І це означає, що люди, які протестували на Майдані, перетворюються на злочинців. А те, що вони зараз розповідають, може бути використано, щоб їх переслідувати.

Тож це не просто конфлікт інтересів. Це світоглядний конфлікт. Обрали новий стратегічний орієнтир, куди взагалі іде слідство.

У найбільш вірогідному випадку слідства просто не буде. В найгіршому – почнуть переслідувати потерпілих.

«Голос Америки»: Ви кажете про небезпеку згортання слідства у справах Майдану. Але ж побутує думка, що слідство і дотепер не було ефективним. Принаймні за 6 років, що минули після розстрілів, суспільство не побачило результатів.

Євгенія Закревська: Я не згодна. Результати є.

Вірніше, скажу так. Серед майже сотні «майданівських» проваджень є справи ідеальні з точки зору менеджменту правосуддя. А є майже безперспективні, бо надто повільно розглядаються в судах.

До «зразкових» належить справа екс-беркутівців – якраз тих п’ятьох, яких недавно видали Росії. Тут слідство добре попрацювало: є кулі з тіл убитих та поранених, що співпадають з контрольними відстрілами зброї, закріпленої за силовиками цього спецпідрозділу; є відеодокази, є результати упізнання. І в судах цю складну багатотомну справу, з десятками епізодів та потерпілих, розглядали швидко – кожного тижня, по два дні, цілий день зранку до вечора.

Ми всі очікували обвинувального вироку вже цього року


Насправді ми всі очікували обвинувального вироку вже цього року. Це була зразкова справа, добре розслідувана і майже розглянута судом. Яку на даний момент фактично знищили.

І після обміну екс-беркутівців у багатьох опустилися руки.

«Голос Америки»: Ви заперечували проти обміну цих п’ятьох обвинувачуваних, що відбувся наприкінці грудня. Вважаєте обмін протизаконним?

Звільнення для обміну відбулося незаконно


Євгенія Закревська: Звільнення для обміну відбулося незаконно, отак би я сформулювала. Тобто зміна запобіжного заходу беркутівцям – це повністю незаконна історія. Групу прокурорів, які вели справу від самого початку і які відмовились давати згоду на зміну запобіжного заходу, замінили на тих, хто погодився. І ті принесли листа з Генпрокуратури – мовляв, з огляду на досягнуту домовленість про обмін, є вказівка змінити запобіжні заходи. Це абсолютно протизаконний вплив. Указувати прокурорам, щоб змінили запобіжний захід обвинуваченим, не може ні Генпрокурор, ані президент, ніхто.

Тепер по екс-беркутівцях, які розстрілювали людей на Майдані, можливий лише заочний вирок, без можливості його реалізувати. Та й то знадобляться зміни до законодавства про заочне засудження. Адже за чинним законодавством це не вдається зробити. Принаймні жодного із екс-бійців «Беркуту», які втекли в Росію раніше, нам не вдалося засудити заочно.

«Голос Америки»: Але ж обмін полоненими, повернення наших бранців додому – це свята справа...

Євгенія Закревська: Річ у тому, що в мене немає впевненості, що ми виграли в гуманітарному плані. Вірніше, є впевненість, що ми і тут програли. Я думаю, що віддати «беркутів» зараз, до вироку, було менш вигідно з точки зору повернення наших людей. Якби обмін відбувся вже після винесення вироків, він міг би бути адекватнішим.

«Голос Америки»: Євгеніє, Ви голодували майже 2 тижні. Домагалися, щоб із Генпрокуратури в ДБР перевели тих слідчих, які усі ці роки працювали над справами Майдану. Домоглися! Поправка до закону проголосована. Перемога?

Євгенія Закревська: Формально – так. Поправки проголосовані, слідчі вже переведені. Але знову ж таки: ці слідчі і прокурори подалися в ДБР, бо повірили, що в ДБР дійсно буде слідство. Тепер, якщо ними керуватиме Бабіков, я впевнена, що вони просто розбіжаться.

Другий момент. Ми знаємо, що серед тих 32 людей, яких перевели, точно є люди, які вболівають за розслідування і будуть розслідувати далі. Але є і ті, хто жодного відношення до справ Майдану не мав, їх просто перевели в ДБР «під шумок».

Головне, щоб зараз ДБР не стало філіалом фірми “Aver Lex”


Однак головне, щоб зараз ДБР, перезавантаження, якого обіцяли потерпілим, не стало філіалом фірми “Aver Lex”! [ Саме у цьому адвокатському об’єднанні, що здійснює захист Януковича, дотичних до нього осіб, а також екс-беркутівців, раніше працював новопризначений керівник Державного бюро розслідувань. - ГА]

«Голос Америки»: Президент Володимир Зеленський заявляв, що зацікавлений у реальних результатах розслідування справ Майдану. Чи відчуваєте зміни з приходом нової влади?

Поки що зміни тільки в гіршу сторону


Євгенія Закревська: Поки що зміни тільки в гіршу сторону, на жаль.

Наприклад, у нас була дуже конкретна пропозиція. Оскільки «майданівські» справи величезні за обсягом – щоб навантаження на суддю рахувалося з коефіцієнтом. Не просто по кількості справ, а по томах чи по числу потерпілих. Тоді можна було б звільнити суддю від інших справ, і він слухав би справи Майдану двічі або тричі на тиждень. Але цього зроблено не було. Забули.

Я вже казала про те, що більшість «майданівських» справ виглядають безперспективно. Бо якщо порахувати кількість засідань, які призначаються раз на місяць на кілька годин, і зіставити з обсягом матеріалів, який необхідно дослідити, – то вийде перспектива вироку років через 10.

А це означає, що вироку не буде ніколи. За 10 років щось неодмінно станеться – або відвід судді, або хтось захворіє, хтось піде в інший суд, і все доведеться почати спочатку...

Вони дійсно великі і важкі, ці «майданівські» справи. Вони неспівмірні з тим, що зазвичай слухають судді. Тому потрібно спеціально організувати роботу суду так, щоб розглянути справу можна було в розумний строк. А розумним строком ми називаємо час, поки ще живі потерпілі, живі свідки...

Натомість з’являються нові прокурори, які ніякого відношення до справ Майдану не мали. Вони зривають засідання, бо не знають матеріалів, просять перенести, подають якісь клопотання, які вже подавалися раніше. І суди ведуть справи, аби вести, без розрахунку на те, що колись має бути вирок.

Що ж до нової влади... Нема в неї зацікавленості в результатах. Ми цього не бачимо. Ні по виділенню ресурсів, ні по організаційному супроводу. Зате є кроки, які реально шкодять.

Дивіться також: ​День пам'яті жертв Голокосту у Польщі. Відео

День пам'яті жертв Голокосту у Польщі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:52 0:00

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG