Спеціальні потреби

Актуально

Білий дім: Північна Корея постачає ракети для «вагнерівців» для війни в Україні 

Речник Білого дому: вплив Євгена Пригожина, засновника ПВК «Вагнер», зростає.

Північна Корея поставила Росії протипіхотні ракети, які оплатила «Група Вагнера», і яка використовуватиме їх для ведення війни в Україні. Про це повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, посилаючись на нещодавно розсекречену інформацію.

«Сьогодні ми можемо підтвердити, що Північна Корея завершила початкову поставку зброї "Вагнеру", який оплатив це обладнання. Минулого місяця Північна Корея поставила піхотні ракети та снаряди в Росію для використання "Вагнером"», – сказав Кірбі у четвер під час зустрічі з журналістами у Білому домі.

За його словами, «кількість матеріалів, переданих "Вагнеру", не змінить динаміку бойових дій в Україні», але тим не менше, Білий дім «стурбований тим, що Північна Корея планує поставити більше військового обладнання».

Представник Білого дому наголосив, що Росія дедалі більше покладається на постачання зброї з «держав-парій», і хоча Північна Корея заявляла, що не постачає зброї Росії, у Білого дому є дані, що такі поставки відбуваються, «в порушення резолюцій Ради безпеки ООН».

У листопаді Білий дім заявив, що Пхеньян таємно постачає Росії «значну кількість» артилерійських снарядів. Північна Корея заявила, що ніколи не мала угод на постачання зброї до Росією і не планує це робити.

За словами Кірбі, США закликають Північну Корею «негайно припинити» поставки для «вагнерівців», також Кірбі повідомив, що США поставлять це питання перед Радою Безпеки.

Кірбі зазначив, що США також ухвалять наступні санкції і щодо самої «Групи Вагнера», що перекриє можливість цій організації закуповувати зброю, що містить американські компоненти будь-де у світі.

Вплив «Групи Вагнера» зростає – Кірбі

Недостатня підготовка російських військових змушує російське військове командування на Донбасі дедалі більше покладатися на приватну військову компанію «Групу Вагнера», повідомив речник Білого дому з питань безпеки.

У деяких випадках «Група Вагнера» здійснює керівництво операціями російських військових, сказав Кірбі.

«Російське командування дедалі більше покладається на приватну військову компанію "Група Вагнера" під час бойових операцій на частинах Донбасу, а в деяких випадках російські військові підпорядковуються командуванню "Вагнера"», – додав він.

Посилаючись на нещодавно розсекречену інформацію, Кірбі сказав, що наближений до президента Росії Володимира Путіна керівник «Групи Вагнера» Євген Пригожин «витрачає понад 100 мільйонів доларів щомісяця на фінансування роботи "вагнерівців" в Україні».

За словами Кірбі, «Група Вагнера», яку звинувачують у воєнних злочинах в Україні та інших країнах, зіткнулася з проблемами щодо «вербування росіян, які готові воювати та померти в Україні». Внаслідок чого «чиновники "Вагнера", включаючи самого пана Пригожина», їздили до російських в’язниць і вербували засуджених, щоб вони пішли воювати на передову, включно з в’язнями із серйозними захворюваннями, сказав Кірбі.

«За нашими оцінками, наразі «Вагнер» має в Україні близько 50 000 співробітників, у тому числі 10 000 контрактників і 40 000 засуджених», – повідомив Кірбі журналістам.

За словами речника Білого дому, за американськими даними, протягом останніх кількох тижнів близько 1000 «вагнерівців» загинули під час бойових дій в Україні, і, за словами Кірбі, «90% з них були ув’язненими».

«Очевидно, що пан Пригожин не має жодної поваги до життя, напевно, до життів українців, але і до життів росіян так само», – сказав Кірбі.

Як каже Кірбі, Пригожина цікавить лише його вплив у Кремлі, і цей вплив останнім часом зростає.

Як повідомляв «Голос Америки», на початку грудня сенатори від Республіканської та Демократичної партії, подали до Сенату США законопроект, який передбачає визнання російської військової компанії "Група Вагнера" терористичною організацією. Відповідний законопроект також буде подано до Палати представників Конгресу США, йдеться в повідомленні.

Сенатори та конгресмени-співавтори відповідних законопроектів закликали притягнути "Групу Вагнера" до відповідальності за злочини, які, за словами законодавців, включають "вбивства та погрози журналістам, викрадення дітей, застосування нервово-паралітичної речовини проти цивільних, катування, зґвалтування та торгівлю жінками та дітьми".

Також на початку грудня Державний департамент наклав санкції російську приватну військову компанію «Група Вагнера», яка діє на території України, Сирії та низки африканських країн, однією з організацій, визнавши її однією з організацій, що обмежують свободу релігії за її діяльність у Центральноафриканській Республіці.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG