Помічниця держсекретаря США з військово-політичних питань Джессіка Льюїс відвідає Нідерланди та Німеччину 13-18 березня 2023 року, щоб обговорити з союзниками США та партнерами військову допомогу Україні, а також співробітництво у сфері безпеки та торгівлю оборонною технікою для посилення регіональної та глобальної безпеки. Про це повідомляє Держдепартамент США.

"У Нідерландах 13-15 березня помічниця держсекретаря Льюїс відвідає Гаагу для зустрічі з голландськими офіційними особами. Вона подякує Нідерландам за понад $1 млрд військової допомоги, яку вони вже надали Україні, і $2,5 млрд, які вони виділили на 2023 рік", - йдеться у повідомленні Держдепу.

У Німеччині 15-18 березня помічниця держсекретаря відвідає Європейське командування США в Штутгарті, щоб провести консультації з високопоставленими цивільними та військовими посадовими особами.

Напередодні президент США Джо Байден та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердили єдність у солідарності з Україною у її боротьбі проти РФ, йдеться у заяві за підсумками зустрічі, оприлюдненій на сайті Європейської Комісії.

Як повідомляв раніше Голос Америки, у четвер президент США Джо Байден презентував свою пропозицію бюджету Сполучених Штатів на наступний фіскальний рік у майже 7 трильйонів доларів. Документ, серед іншого, передбачає виділення понад 6 мільярдів доларів на подальшу військову підтримку України та європейських союзників і партнерів у боротьбі з російською агресією.

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар вважає, що угода, яка дозволяє експортувати українське зерно через Чорне море, буде продовжена. Про це високопосадовець сказав в неділю в інтерв’ю державному агентству Anadolu, як повідомляє агентство Reuters.

Туреччина раніше заявляла, що наполегливо працює над продовженням угоди. «В окремих переговорах з російською та українською сторонами ми побачили, що обидві сторони підходять до цього позитивно. Ми віримо, що це завершиться позитивно, – сказав Хулусі Акар. - Ми вважаємо, що 18 березня термін буде продовжено».

Чорноморська зернова ініціатива, укладена за посередництва між Росією та Україною ООН і Туреччини в липні минулого року, мала на меті запобігти глобальній продовольчій кризі, дозволивши безпечно експортувати українське зерно, заблоковане вторгненням Росії, з трьох українських портів.

Угоду було продовжено на 120 днів у листопаді та буде продовжено 18 березня, якщо жодна сторона не висуне заперечень. Разом з тим Москва вже сигналізувала, що погодиться на продовження, лише якщо обмеження, що стосуються її власного експорту, будуть зняті.

Російський сільськогосподарський експорт не був прямим об’єктом мішені Заходу, але Москва каже, що санкції щодо її платіжної, логістичної та страхової індустрії є перешкодою для її можливості експортувати власне зерно та добрива.

На засіданні Генеральної Асамблеї ООН на початку лютого постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, останнім часом Росія блокує роботу Чорноморської зернової ініціативи, загострюючи глобальну продовольчу кризу. "РФ перешкоджає процедурам перевірки. Відразу після того, як експорт українських продуктів харчування почав зростати, Росія скоротила кількість інспекційних груп з п'яти до трьох і штучно збільшила тривалість кожної інспекції", - заявив високопосадовець. Також, повідомив Кислиця, російські інспектори регулярно під різними приводами відмовляються працювати, поки всі інші сторони готові виконувати свої обов’язки.

Як повідомляв Голос Америки, Державний секретар США Ентоні Блінкен на зустрічі «Групи двадцяти» в Індії закликав Росію продовжити дію укладеної за посередництва ООН угоди про експорт українського зерна.

«Надзвичайно важливо, щоб «Група двадцяти» виступила на користь продовження та розширення зернової ініціативи для зміцнення продовольчої безпеки найбільш уразливих верств населення», — сказав Блінкен міністрам закордонних справ «Групи двадцяти» у Нью-Делі.

Блінкен попередив, що поточна угода закінчується цього місяця, а Росія не погодилася продовжити цю життєво важливу домовленість.

Як відомо, 20 країн приєднались до ініціативи "Зерно з України".

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у телефонній розмові з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі "докладно зупинився на питанні оборонних потреб України".

"Йдеться про постачання боєприпасів і техніки. Наголосив на необхідності посилення можливостей системи протиповітряної оборони, - написав Залужний у Facebook. - Розповів генералу Міллі про ситуацію на полі бою. Домовилися продовжувати діалог та спільну роботу. Вдячний Президенту США Джо Байдену, особисто генералу Марку Міллі і всьому американському народу за підтримку України".

Напередодні президент США Джо Байден та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердили єдність у солідарності з Україною у її боротьбі проти РФ, йдеться у заяві за підсумками зустрічі, оприлюдненій на сайті Європейської Комісії.

"Сполучені Штати та Європейський Союз працюють, щоб Україна мала безпекову, економічну та гуманітарну допомогу, якої потребує, так довго, як це буде необхідним. Ми працюємо разом для постачання для Збройних сил України військового обладнання та надання їм необхідного тренування для захисту від російської агресії", – йдеться у заяві.

У четвер президент США Джо Байден презентував свою пропозицію бюджету Сполучених Штатів на наступний фіскальний рік у майже 7 трильйонів доларів. Документ, серед іншого, передбачає виділення понад 6 мільярдів доларів на подальшу військову підтримку України та європейських союзників і партнерів у боротьбі з російською агресією.

Тим часом директор ЦРУ Вільям Бернс у Комітеті Палати представників США з питань розвідки заявив, що російські війська нарощують військову присутність, тому що попри низький бойовий дух та слабку підготовку російського війська президент Росії Путін використовує час, аби виснажити підтримку західних партнерів.

Як повідомляв Голос Америки, директорка Національної розвідки Авріл Гейнс днем раніше на слуханнях у Сенаті заявила, що російська армія не готова до "великих територіальних здобутків", бо через санкції Заходу на постачання зброї та інші обмеження, її ресурсів вистачає тільки на "поточний рівень наступальних операцій".

"Російські приватні військові компанії, які не мають військових стандартів, збільшать хаос всередині Росії, якщо уряд Путіна впаде". Такою оцінкою поділився генерал США у відставці, колишній командувач сил США у Європі Марк Гертлінг.

Так він прокоментував у Twitter допис аналітика Сергія Сумленного, який назвав "надзвичайно важливим". Своєю чергою, Сумленний в коментарі для німецького видання Bild вказує, що російські компанії, як "Газпром", або "Роснєфть", створюють власні приватні військові компанії, що може означати, що російські еліти "готуються до сценарію воєнної поразки в Росії і вакууму влади після цього".

А от колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес зауважив в коментарі виданню Newsweek, що існування приватних військових компаній в Росії свідчить про "відсутність єдиної військової структури в Росії, що дозволило Україні бути успішною на полі бою". Годжес також відзначив, що метою створення таких компаній може "в очікуванні падіння Росії" служити як захистом, так і для конкуренції з Путіним.

Раніше цього місяця Міністерство оборони України повідомило, з посиланням на дані розвідки, що російський уряд дозволив "Газпрому" створити "приватну безпекову організацію" задля захисту "паливних та енергетичних об'єктів". Про таке рішення уряду Росії повідомили і деякі західні ЗМІ.

На відміну від інших енергокомпаній світу, які мають безпекові підрозділи для охорони віддалених об'єктів, підрозділи "Газпрому", ймовірно діятимуть всередині Росії, вказує Forbes.

Російську приватну військову компанію "Група Вагнера" звинувачують у численних воєнних злочинах. США вважає її транснаціональною злочинною організацією.