Актуально
"Майбутнє України вирішиться у Херсоні" – Дейвид Патрікаракос, британський журналіст
«Ця війна або буде виграна, або програна, у Херсоні. І йдеться про майбутнє не лише України чи Росії, а майбутнє всієї Європи», – говорить у розмові з "Голосом Америки" британський журналіст Дейвид Патрікаракос, який пише для таких видань, як The New York Times, Financial Times, Wall Street Journal, Newsweek, Foreign Policy та інших.
Поки увага спостерігачів прикута до подій на Донбасі, він каже, що саме доля українського півдня вирішить, чи зможе Україна далі існувати як незалежна держава, чи програє разом зі Заходом. Тому що відрізана від моря Україна позбавиться свого економічного потенціалу, а програш у війні України означатиме, що Захід нічого не може протиставити Росії, і Кремль може піти далі, вважає британський журналіст.
На його думку, Молдова, Грузія будуть наступними, бо «Путін не зупиниться, бо чому б він мав зупинятися»?
Британський журналіст Дейвид Патрікаракос вперше потрапив в Україну у 2014 році, відразу на Донбас, в зону бойових дій. Відклавши свою стипендію в елітному Єльському університеті, він поїхав писати про те, як російські сили загарбали український Схід. Як він зараз розповідає, Патрікаракос був першим західним журналістом у Слов’янську, коли проросійські сили захоплювали там першу місцеву поліцейську дільницю.
Пробувши майже рік на цій війні, Дейвид написав книжку "Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у 21 столітті". Видання вже перекладено українською. Він був свідком того, як українці за допомогою соцмереж збирали гроші на обмундирування для своїх військових, як громадянське суспільство змінювало не лише армію, але і саму країну.
Новий етап війни, що розпочався у лютому 2022 року, знову привів Девіда Патрікаракоса в Україну. Він побував на півночі, де точилися бої за столицю, а потім - східніше, за Харків, також на вже знайомому йому Донбасі і на півдні. Про Херсон і про те, як живуть там нескорені українці, Девід Патрікаракос нещодавно написав у статтю "Всередині українського опору", яку опублікувало видання UnHerd. Це – незалежна платформа, яка, як кажуть її засновники, розповідає про те, про що рідко можна почути у західних ЗМІ. Видання працює для тих, хто не хоче почуватися у стаді, мовиться на їхньому сайті. У назві видання - гра слів: unheard англійською – нечувано, або не почуто. Тоді як Unherd – поза стадом.
Наталія Чурікова: Дейвиде, у своїй статті Ви говорите, що українці в Херсоні переживають дуже складні часи. Ваші співрозмовники говорять про довільні арешти, катування, позасудові вбивства, все те, про що ми чули в інших містах, звільнених з-під окупації. Але у випадку Херсона Ви також розповідаєте про спротив – від розклеювання листівок до вбивства колаборантів. Це те, про що на Заході можна рідко почути.
Дейвид Патрікаракос: Херсон переживає дуже складні часи. Це – регіон, який пройшов неймовірну еволюцію за ці 8 років, які я знаю Україну. У 1991 році створилася незалежна держава, але ще не було нації. Зараз вона формується в надзвичайно важких умовах. На сході було багато проросійських настроїв, люди не знали, для чого потрібна Україна, але зараз ситуація є інакшою.
Це війна за незалежність. І саме в Херсоні вона буде виграна або програна. Не лише для України чи Росії, а для всієї Європи.
Звичайно, шкода будь-якої території, але на Донбасі росіяни порядкують вже вісім років, це поруч з російським кордоном. А південь – це вихід до моря для України. Херсон, Миколаїв, Одеса – якщо всі вони будуть в руках Росії, то Україна буде сухопутною державою, і на цьому її історія закінчиться.
Але українці не здадуться. Ця війна - за незалежність. Кожен українець знає, що це – боротьба за виживання. Кожен знає, що відбувається в місцях, які захопили росіяни. Вони стають черговою Бучою.
- Ви говорите, що розмовляли з людьми в Херсоні, і вони розповіли вам, як викрадають проукраїнських активістів, про те, як грабують звичайних українців і підприємців, що змушують брати російське громадянство, якщо людина хоче отримувати зарплату чи пенсію. Як Ви з ними спілкувалися? Чи перевіряли ці факти?
– Я розмовляв з сотнями людей в Україні. З мешканцями Херсона, активістами, я говорив через посередників. Частина цих людей виїхала, частина залишилася, і я не можу розповісти, як саме була організована ця розмова, бо це дуже небезпечно для них.
Я говорив з тими, кому я довіряю, бо я перевіряв цих людей. Те, про що говорили активісти, потім підтверджується через соціальні медіа, відео, фото. Те, що я не міг перевірити, я цитую експертів, наприклад Сергія Данилова з Центру близькосхідних досліджень.
Але цілком очевидно, що місто бореться, що в ньому іде дуже серйозна партизанська боротьба. Є докази цього. Вони борються за символічний простір – розклеюють листівки, вивішують українські прапори, фото колаборантів, які потім зазнають смертельних нападів. Росіяни також це підтверджують у своїх новинах. Тому в мене немає питань щодо надійності фактів.
Херсон – незвичайне місто. Це місто з самого початку окупації продемонструвало спротив, але воно стало проукраїнським по-справжньому вже за останні вісім років, внаслідок російського нападу, дій Путіна. І це місто, де іде дуже активний спротив. Там підривають машини з російськими колаборантами, де російські солдати бояться ходити по місту. Вони бояться проводити референдум, щоб приєднати Херсон до Росії.
– Багато оглядачів на Заході говорять, що деякі їхні політики лише шукають приводу для того, щоб змусити українців домовитися з Москвою про передачу Росії частини території в обмін на обіцянку миру. І те, що ви описуєте у статті, наприклад, підрив автомобіля з представниками влади, які перейшли на бік Росії, чи не буде це ще одним аргументом, що українці використовують насильство, вони не є цілком невинні жертви, мовляв, не треба їм допомагати?
– Це – війна. І вбивати військових є законно, за Женевською конвенцією, бо солдати вважаються військовою ціллю. Так само, як і представники окупаційної влади, і ті, хто їй допомагають. Ніде не написано, що люди не можуть чинити спротив окупації. Вони мають обов’язок чинити спротив окупації, це їхнє моральне і юридичне право.
Я визнаю, що я не є нейтральним, але як журналіст я зобов’язаний говорити правду. І якщо б я побачив чи дізнався, що якийсь українець скоїв воєнний злочин, я б про це повідомив. Але я маю величезну повагу до українців, я бачу, через що їм доводиться проходити, і з якою відвагою і гідністю вони проходять через ці надзвичайно важкі випробування.
Люди сподіваються, що Україна незабаром перейде у наступ і звільнить Херсон, це дуже виснажливо для людей навіть жити в окупації, не кажучи про те, щоб чинити опір їй.
Але українці пам’ятають свою історію. Один чоловік в Харкові мені колись сказав, що за останні 100 років українці або боролися за своє існування, або гинули. Зараз вони знову борються і знову гинуть. Дуже багато гине. Але вони знають, що якщо вони не боротимуться, загинути може ще більше. Досить згадати Голодомор і подивитися, що Росія зараз робить з українським збіжжям.
Але цього разу опір чинить вся нація, дуже згуртована нація. І росіяни за жодних обставин не зможуть її перемогти. Бо після Бучі, після інших міст, які пройшли окупацію, українці ніколи не здадуться.
Ви навіть не уявляєте собі, наскільки цей образ незламних людей привабливий зараз у світі, яку притягальність «м’якої сили» мають українці. Я був у Гані, в Африці, коли почалося широкомасштабне вторгнення в лютому. Я проїжджав по вулицях і бачив синьо-жовті світлові банери. Якби українці здалися за кілька днів, як це собі уявляли в Москві, цього б не було. Про Україну так би ніхто і не дізнався. Але тепер в усьому світі навіть, якщо не знають про Україну нічого іншого, то вони знають, що там живуть мужні і свободолюбиві люди.
Усі люблять переможців. Україні допомагають, бо вона бореться і перемагає. Якщо Ви говорите про політиків, які мають сумнів, чи варто допомагати Україні, то я їм кажу, що ми пройшли вже 80% шляху, українцям залишилося небагато до перемоги. Тому їм потрібно максимально допомогти зараз, і для розбудови країни після війни Україні потрібен План Маршалла.
В Україні дуже потужне громадянське суспільство, дуже мотивоване. І якщо Ви мене спитаєте, де молода людина з доброю освітою, зі знанням мов і технічно підготовлена буде мати краще майбутнє, я скажу, що в Україні. Молодим росіянам я зараз не заздрю. Я не бачу жодного майбутнього для них.
Журналіст Дейвид Патрікаракос говорив з журналісткою "Голосу Америки" з Афін, де він працює над своєю новою книжкою. Його нове видання також частково буде присвячене Україні.
Дивіться також: Протести у Нью-Йорку проти війни в Україні
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум