На ринку світових мас медіа дедалі потужнішим гравцем стає Китай. Агентство новин Сіньхуа нещодавно запустило цілодобовий телевізійний канал, який мовить англійською. Державний телеканал CCTV почав іноземні транслації кількома мовами. Чого очікувати споживачам - державної пропаганди чи виходу Китаю на ринок незалежних світових ЗМІ?
СNC – цілодобовий телевізійний канал, який мовить англійською мовою. Його мета – представити світові новини з точки зору Китаю. Репортери СNC працюють у понад ста двадцяти країнах світу, висвітлюючи місцеві новини. СNC є спільною власністю державного китайського агентства новин Сіньхуа та приватних інвесторів.
Голова CNC Ву Джіншао каже, що китайська модель – доволі унікальна.
«У будь-якій країні, система, яка фінансується з державного бюджету, страждає на неефективність. Але через те, що ми працюємо у конкурентному середовищі, нас це підштовхує вперед. Це – добра модель».
І здається, що ця модель працює. Сіньхуа будує нове величезне бюро у Нью-Йорку на Таймс сквер поруч із редакцією газети Нью-Йорк Таймс. А китайський державний телеканал CNTV запустив мовлення за кордоном крім англійською, ще й іспанською, арабською та французькою мовами.
Даґлас Блейк висвітлює діяльність Нью-йоркської фондової біржі для CNTV. Спочатку, каже Блейк, його родичі та друзі були дуже здивовані його вибором роботодавця:
«Вони думають, що якщо ти працюєш для китайського телебачення, ти постійно перебуваєш під наглядом і тебе жорстоко контролюють. Насправді все – навпаки. Ми маємо повну свободу дій».
Блейк працює на китайське телебачення не напряму, а через Міжнародну службу новин, яка базується у Вашингтоні. Ця компанія постачає контент для CNTV та наймає для них репортерів у Сполучених Штатах.
Тантао Ньюс, яка також базується у Вашингтоні, постачає і форматує новини Сіньхуа для власників мобільних комунікаторів - Блекберрі, Ай-фонів та Андроїдів.
Підприємець у сфері мас медіа Джеймс Кембел пояснює користі для Китаю:
«З точки зору технології це – дуже ефективний та швидкий шлях для китайських служб новин вийти на нову аудиторію, переважно тих, хто займає високу позицію у суспільстві та молодих людей у Північній Америці, а це дуже важливий сегмент ринку».
Кембел каже, що його дослідження встановило, що кожна четверта людина у США отримує новини на мобільний телефон.
Керівники Міжнародної служби новин та Тантао Ньюс вибирають, які саме новини Сіньхуа вони запропонують своїм клієнтам.
Підприємець у сфері мас медіа Джек Фінстерсток каже, що коли новина, наприклад, прийшла з бюро в Ірані чи Північній Кореї, і вона є просто підбурливою, без жодної інформаційної ваги, вони її давати не будуть.
Але чи допоможе вихід китайських ЗМІ на світовий ринок розвиткові свободи слова у самому Китаї? Клотільд Ле Коз, яка працює в організації «Репортери без кордонів», у цьому сумнівається:
«Якщо ви репортер Сіньхуа і висвітлюєте, наприклад, зіткнення між уйгурами та етнічними китайцями у східному Китаї, ви будете повідомляти точку зору уряду. Таким чином влада встановлює монополію на певну інформацію».
Вихід на міжнародний ринок, вважає вона, не змінить принципів роботи китайських журналістів всередині країни. Самі ж ці телеканали, які мовлять на іноземну аудиторію, є недоступними рядовим китайцям через мовний бар’єр.
Тим часом базований у США Комітет захисту журналістів звертає увагу, що Китай залишається країною з найбільшою кількістю ув’язнених журналістів.
