Спеціальні потреби

Актуально

Три причини, чому Захід боїться перемоги України – Foreign Policy

Євромайдан, на думку київського культуролога Василя Черепанина, був поворотним пунктом європейської історії, який разом з нинішньою війною змушує Європу згадати про справжні європейські цінності.

Напередодні річниці російського вторгнення різні експерти в Україні та на Заході шукають причини, чому воно взагалі стало можливим. Одні називають серед причин російську імперську політику, інші кажуть, що привабливою для агресора стала слабкість та нерішучість передвоєнної України.

Але відомий український культуролог пропонує подивитися глибше і відповісти на питання, чому попри всі запевнення у тому, що жахи Другої світової не повинні повторитися, попри всі «ніколи знову», відповідні умови для нової війни в центрі Європи все ж склалися.

На сторінках впливового американського часопису Foreign Policy київський культуролог Василь Черепанин, який керує київським Центром досліджень візуальної культури та є організатором Київської бієнале, вважає, що «незручна правда про геноцидну війну Росії проти України, настільки очевидна, що її зазвичай не помічають».

Західні країни загалом погодилися та заздалегідь прийняли, що інша європейська нація може опинитися під військовою окупацією

А полягає вона в тому, що війна «стала можливою не лише тому, що її задумав і здійснив агресор, але й тому, що її дозволили сторонні спостерігачі».

Поведінка Західних країн перед великою війною, і навіть у перші дні війни, на його думку, сигналізували, що агресор може залишитись безкарним.

«Європейські та західні країни загалом погодилися та заздалегідь прийняли, що інша європейська нація може бути позбавлена свого суверенітету, свободи та незалежних інституцій, і вона може опинитися під військовою окупацією», – пише Черепанин.

Як докази він наводить розмови з представниками української влади, яким «давали» кілька годин, перш ніж Київ візьмуть російські війська, чи евакуацію західних посольств, чиї співробітники покидали столицю України перед вторгненням.

Західні лідери зараз запевняють, що будуть з Україною стільки, скільки буде потрібно, але тільки деякі з них додають, що це буде «до перемоги». На думку Черепанина, це тому, що «Захід завжди боявся української перемоги».

Перемога України над Росією означала б для Заходу справжню революцію. Це вимагатиме, насамперед, від Європи радикальної трансформації

Причина перша – перемога України вимагатиме радикальних змін від самого Заходу.

Але Захід не любить революції. Сприйняття всього східноєвропейського регіону на Заході полягає у тому, що він «наздоганяє» Захід. Навіть падіння Берлінської стіни сприймали як «надолуження», після якого можна було самовдоволено розслабитися і святкувати «кінець історії», каже Черепанин.

Натомість сталася українська революція і російська війна. Черепанин каже, що багатьом на заході Європи було б спокійніше, якби Україна просто здалася, а тут на війну довелося реагувати, до того ж наслідки української перемоги можуть виявитися ще революційнішими.

«Перемога України над Росією означала б для Заходу справжню революцію. Це вимагатиме, насамперед, від Європи радикальної трансформації», – вважає Черепанин і додає, що розширення НАТО і ЄС – це лише частина майбутніх змін.

«Революція Євромайдану повернула Європу до її витоків демократії, справедливості, антиолігархії та свободи. За своєю революційністю Євромайдан був настільки фундаментально європейським, що виявився занадто європейським для сучасного ЄС. Україна виявилася тестом, який Європа не пройшла», – вважає київський культуролог.

Він додає, що Євромайдан мав вирішальне трансформуюче значення для України, він дозволив їй вижити та ефективно протистояти нинішній жорстокій загарбницькій війні Росії.

Причина друга – власне колоніальне минуле Заходу.

Другою причиною, через яку Захід не може змиритися з перемогою України над Росією, полягає, на думку Черепанина, у його «власній колоніальній спадщині та поточній постколоніальній позиції».

Як вважає експерт, через власний, не до кінця усвідомлений та пропрацьований досвід Захід «заплющує очі на колоніальний досвід в інших частинах європейського континенту».

Для Заходу, вважає Черепанин, Східна Європа протягом довгого часу була задвірками – власними і російськими. Тому, попри те, що багато країн в цій частині Європи «боролися з російським імперіалізмом щонайменше десятиліттями, а в деяких випадках навіть століттями», усі справи продовжували вирішувати з Москвою. Навіть тоді, коли сходу Європи вдалося скинути московське панування, ЄС не поспішав приймати в обійми недоцивілізованих східних європейців.

Але центр Європи лежить на сході континенту і саме там, на думку Черепанина, на полі бою вирішується його майбутнє.

«Небажання колишніх західних метрополій, зокрема Берліна та Парижа, визнавати та сприймати повноцінну суб’єктність пострадянських європейських країн, зумовлене звичною постколоніальною звичкою, власне і пояснює постійні зволікання з поставками зброї в Україну», – вважає експерт.

Український культуролог пояснює, що згідно з колоніальними уявами, колонізовані не мають право на суб’єктність, на застосування сили, на перемогу. «Тільки колонізаторам дозволено повністю володіти і розпоряджатися правом на насильство на власний розсуд», – говорить Черепанин.

Третя причина – за зволіканням стоїть бажання повернути час назад.

І третя причина, чому Захід боїться української перемоги, на думку Черепанина, полягає у тому, що він так повірив у власну мантру «ніколи знову», що не міг навіть уявити, що війна можлива. Західним лідерам, зокрема в Німеччині, хотілося б, щоб все повернулося назад, щоб було так, як було до війни, і це веде до затягування ухвалення рішень.

Але зволікання не поверне минулого, каже київський культуролог, воно лише зробить майбутнє ще небезпечнішим.

«Фактичний вибір, який зараз стоїть перед Заходом, полягає в тому, щоб застосувати всі військові, політичні та економічні засоби, які він має, щоб негайно перемогти російських агресорів і відновити кордони України, або втрутитися, коли ця агресія пошириться деінде і Східна Європа стане знову полем бою», – вважає Черепанин.

Всі новини дня

Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео

1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.

МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами

Архівне фото. Президент Росії Володимир Путін тисне руку російському олімпійському чемпіону з фігурного катання Микиті Кацалапову (праворуч) після Зимової Олімпіади 2014 року в Сочі, Росія, у понеділок, 24 лютого 2014 року.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.

Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.

«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.

«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.

Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.

США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.

За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.

“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.

Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.

МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:57 0:00

«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни

Фото: REUTERS/Yuri Gripas/File Photo

Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.

Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.

«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.

Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ

Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.

Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»

Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.

У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше

Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.

«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.

Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.

Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.

За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.

За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.

Більше

XS
SM
MD
LG