Спеціальні потреби

Актуально

Репортаж CNN із передової та інші повідомлення американських медіа про загострення на Донбасі

Робоча поїздка Президента України на Донбас, 8 квітня 2021 року, Офіс президента України

Бойові дії, що тривають довше, ніж Друга світова війна, бліндажі, що нагадують Першу світову, та президент України, який неподалік від лінії розмежування має перебігати до укриття. Такі драматичні кадри й опис ситуації на Донбасі у понеділок зранку змогли побачити та почути глядачі CNN.

Минулого тижня старший міжнародний кореспондент Метью Ченс отримав "безпрецедентний доступ" до президента Володимира Зеленського й побував разом із ним на передовій. Журналіст передав свої враження у телевізійному сюжеті, де передав атмосферу на лінії розмежування.

"Це як потрапити назад у минуле, у часи Першої світової, я не бачив нічого схожого у сучасному веденні військових конфліктів", - коментує Ченс свої враження у траншеї.

В сюжеті також показано кадри, як російську військову техніку стягують до українського кордону та в окупований Крим. Ченс підкреслив, що Зеленський прийшов до влади із обіцянкою закінчити війну, але так цього і не зробив. Візит Зеленського на Донбас, каже Ченс, має на меті показати українським захисникам, що вони мають політичну підтримку у Києві.

"Що Україні дійсно потрібно, каже Зеленський, то це більше підтримки у Вашингтоні, більше зброї, грошей і підтримки у приєднанні до НАТО. Слів підтримки від президента Байдена, каже Зеленський, - уже недостатньо". Ченс запитав Зеленського, чи потенційне приєднання України до НАТО не розлютить Росію ще більше й не призведе до загострення ситуації. Зеленський відповів: "Можливо, ви праві, але наші люди продовжують боротись. Що буде у майбутньому - невідомо. Але ми незалежна країна, й нам вирішувати, куди приєднуватись".

Протягом вихідних та у понеділок Україна залишається у фокусі також інших американських видань.

Зокрема, Politico розмірковує про те, чи може Україна використовувати оборонне озброєння зі Сполучених Штатів на тлі загострення ситуації. "У 2018 році Україна купила у США 210 протитанкових боєприпасів та 37 установок "Джавелін" на 47 мільйонів доларів, а у кінці 2019 державний департамент узгодив купівлю другої партії у 150 снарядів та 10 установок. Але купівля відбулась із численими обмеженнями у їхньому використанні, включаючи те, що їх потрібно зберігати на заході України, далеко від лінії фронту".

Видання цитує колишніх і нинішніх американських посадовців, що наголошують на тому, що це озброєння не повинно використовуватись для наступу, а лише для захисту української сторони. За повідомленнями джерел у Києві, пише Politico, "червону лінію", коли можна буде використовувати "Джавеліни", іще не перейдено - йдеться про момент, якщо "російські танки увійдуть на територію України".

Двоє колишніх високопосадовців у США заявили виданню, що "поточне просування російської важкої техніки у Східній Європі є якраз тим сценарієм, проти якого і призначені "Джавеліни", однак, наближені до Зеленського джерела у Києві повідомили, що дискусії про можливе використання цього протиракетного комплексу "іще не ведуться на рівні президента", який "прагне деескалації", а отже, не налаштований перекидати установки на схід.

Politico пише, що хоча Київ боїться раптового вторгнення з боку Росії, дехто все ж розглядає маневри як "бряцання зброєю" для політичного тиску на президента США Джо Байдена. У будь-якому випадку, заявив виданню колишній високопосадовець Пентагону Джим Тоузенд, "Джавеліни" можуть виявитись безсилими проти деяких методів ведення війни, до яких вдається Росія, зокрема, він нагадав про "зелених чоловічків" у 2014 році.

Інші американські видання більше фокусуються не на аналітиці, а на новинах з України. Так, CNBC пише, державний секретар Ентоні Блінкен попередив про можливу відповідь Росії за її агресивну поведінку: "Президент Байден чітко заявив. Якщо Росія поводитиметься безрозсудно чи агресивно, будуть наслідки".

А CBS News повідомляє про заяву української влади, що Росія вже стягнула 80 тисяч військовиків до східного кордону з Україною та у Криму, а також наголошує, що США та ЄС засуджують дії Москви.

Дивіться також: ​Погляд зсередини: як працює центр масової вакцинації у США та яку роль там відіграє український священник. Відео

Всі новини дня

«Пройти через російські ППО було нечувано для НАТО». Експерти про атаки на російські аеродроми

Кадри з російських ЗМІ, що показують наслідки ймовірної атаки безпілотників на аеродром у Курській області Росії 6 грудня 2022 року, через день після повідомлень про удари безпілотників по двох інших місцях у Росії. Фото поширено через REUTERS

Якщо удари, завдані цього тижня по російських військових базах, були зроблені українськими дронами, то це свідчить про те, що Україна спроможна атакувати противника на далекій відстані, а російські системи ППО є значно слабші, ніж вважалося раніше, вважають західні військові експерти.

Коментуючи в ефірі американського телеканалу CNN російські повідомлення про те, що українські сили завдали ударів по авіабазі "Енгельс" у Саратівській області та по аеродрому "Дягилево" поблизу Рязані, колишній американський генерал, колишній командувач сил США у Європі Бен Годжес сказав, що Україна, з огляду на свій науковий та технічний потенціал, цілком може створити безпілотники, здатні на подібну атаку.

На думку Годжеса, те, що така далекосяжна зброя з’явилася на озброєнні української армії, свідчить, що українці і без західної зброї середнього радіусу дії спроможні атакувати бази в Криму і можуть звільнити півострів найближчим часом.

«Якщо зараз вони здатні вразити різні бази навколо Криму, наприклад, авіабазу Севастополь та базу ВМС, то це означає, на мій погляд, що російські сили не здатні втримати Крим. Врешті-решт, очевидно, українці мають намір звільнити Крим до кінця літа», – каже генерал у відставці.

Інший військовий експерт, майор армії США у відставці Майк Лайонс також в інтерв’ю CNN розповів, що напад на базу в Курську неподалік українського кордону вже на другий день після атаки на бази в Саратівській області та в Рязані, якщо він справді був здійснений українськими військовими (в Україні цього не підтверджують – ред.) свідчить про те, що Україна посилає сигнал, що вона має можливість для таких атак. За його словами, атаки були дуже точними, і це «дуже складно влучити в ціль, що є на відстані 700 км».

На думку Лайонса, російські сили протиповітряної оборони виявилися значно слабшими, ніж американські військові вважали раніше, у часи «холодної війни».

«Пройти через російські платформи протиповітряної оборони, це було просто нечувано за часів «холодної війни». Для нас, для НАТО, це було просто неможливо. А також психологічно той факт, що Україна може взяти ці безпілотники, технологію 1970-х років, позбутись камер, інших речей, і додати інші можливості, це дає Україні дуже велику перевагу», – каже експерт. За його словами, це означає, що російські військові тепер мають захищати свої військові об’єкти, зокрема, аеродроми дальньої авіації, глибоко на території Росії.

Як наголошує інший військовий експерт, генерал-майор австралійської армії у відставці та співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян, «у результаті цього удару Росії, можливо, доведеться переглянути свою оборонну позицію», тобто відсунути аеродроми для стратегічних бомбардувальників значно далі від кордонів України.

«Є багато аеродромів, командних центрів і матеріально-технічного забезпечення, розташованих набагато ближче до України, які зараз під загрозою», – вважає Мік Раян.

На його думку, це може означати, що Україна далі тримає ініціативу у цій війні, «і вони мають намір підтримувати її на кожному рівні, на якому ведеться ця війна».

Останні два дні в Росії лунають вибухи на військових об’єктах.

У понеділок, 5 грудня, у Росії повідомили про атаки на летовище в Дягілєві Рязанської області. Там вибухнув бензовоз, загинуло три людини і ушкоджено літак.

Того ж дня, ймовірно, дрон атакував авіабазу в Енгельсі Саратовської області. Там нібито були пошкоджені два стратегічні бомбардувальники Ту-95, двоє військових поранено, ще кілька шпиталізовано. Ці обидва обєкти знаходяться за 700 кілометрів від кордону з Україною.

У вівторок, вночі на 6 грудня, у Брянській області, як повідомляють російські пабліки, безпілотники атакували комбінат «Слава», розташований за 80 км від кордону з Україною. За повідомленнями, вони впали і вибухнули за три метри від резервуарів для дизельного пального.

А у російському Курську цього ж дня сталася пожежа на аеродромі. Як повідомив губернатор області, внаслідок атаки безпілотника в районі курського аеродрому загорівся нафтонакопичувач.

В районі інциденту скасували шкільні заняття та оголосили на два тижні «жовтий» рівень терористичної небезпеки.

Вісім українок потрапили до рейтингу 100 найвпливовіших жінок світу за версією BBC

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук отримує нагороду Right Livelihood Award під час церемонії у Стокгольмі, Швеція, 30 листопада 2022 року

Восьмеро українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році. Про це повідомив британський мовник BBC.

Серед тих, кого відзначили укладачі списку, є:

  • журналістка Крістіна Бердинських (за роботу в зонах російських обстрілів)
  • лікарка Ірина Кондратова (за надання перинатальної допомоги в обстрілюваному російськими військовими Харкові)
  • правозахисниця Олександра Матвійчук (за документування воєнних злочинів Росії)
  • парамедикиня Юлія Паєвська (за порятунок військових і цивільних у Маріуполі)
  • лідерка людей із обмеженими можливостями Юлія Сачук (за координацію евакуації та порятунок життів українців з обмеженими можливостями)
  • професорка математики Марина Вʼязовська (вона стала лише другою в історії жінкою, яка отримала престижну премію Філдса)
  • дружина президента України Олена Зеленська (за роль у висвітленні страждань українського народу у війні проти Росії)
  • депутатка парламенту і фронтова волонтерка Яна Зінкевич (за порятунок поранених і організацію волонтерської групи «Госпітальєри»).

«Ми шукали кандидаток, які потрапили в заголовки або вплинули на важливі події за останні 12 місяців, а також тих, чий приклад може стати натхненною історією, або тих, хто досяг чогось значного або вплинув на своє суспільство засобами, які не обовʼязково потраплять у новини», — пояснили відбір героїнь списку його укладачі.

До списку також увійшли актриса з Індії Прянка Чопра Джонас, музинтка з Великобританії Біллі Айліш, іранська альпіністка Елназ Рекабі, письменниця з Гани Нана Даркоа Секіама, а також російська співачка Алла Пугачова.

"Цей список відображає роль жінок у центрі конфліктів в усьому світі в 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночих облич конфлікту та опору в Україні та Росії. Вперше цього року ми також попросили 100 попередніх жінок призначити інших, які, на їхню думку, заслуговують на місце в списку 2022 року", - мовиться у повідомленні BBC.

Корпорація BBC щорічно складає список 100 найвпливовіших жінок у світі з 2012 року.

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Після проміжних виборів у США Палата представників Конгресу відійшла республіканцям, а от у Сенаті більшість із мінімальною перевагою отримали демократи. Втім, остаточний баланс сил, як вважають оглядачі, вирішиться у південному штаті Джорджія, де 6 грудня відбувається другий тур виборів до Сенату.

Сенатори США Джим Ріш та Джин Шахін: про майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні. Інтерв’ю

Про перспективи вступу України в НАТО та майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні - в законодавців розпитала Ія Меурмішвілі.

 До Східної Африки прибуло 25 тисяч тонн українського зерна 

Зерно пшениці на судні MV Brave Commander з порту Южний в Україні під час прибуття до Джибуті, 30 серпня 2022 р. (Фото: Hugh Rutherford/World Food Program/via Reuters)

Перша партія зерна в рамках української ініціативи постачання потребуючим країнам прибула в понеділок до Джибуті, звідки його відправлять до сусідньої Ефіопії, в регіон, де триває найсильніша посуха за десятиліття.

Посольство України в Ефіопії підтвердило, що “зерно з України” обсягом у 25 тисяч тонн надійшло окремо від Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка фінансує гуманітарні поставки українського зерна.

Друге судно, що містить 30 тисяч тонн пшениці, вирушить до Ефіопії наступного тижня.

Третій корабель, якого наразі завантажують, міститиме 25 тисяч тонн зерна і призначений для Сомалі, - повідомляє посольство.

Президент України Володимир Зеленський минулого місяця оголосив про ініціативу, спрямовану на допомогу «країнам, які найбільше постраждали від продовольчої кризи». Україна повідомила, що планує відправити понад 60 кораблів до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену та інших країн.

Мільйони людей в Ефіопії, Сомалі та Кенії можуть голодувати через засуху, що настала після п’ятого поспіль сезону без дощів, а конфлікти в Ефіопії та Сомалі погіршують кризу.

Ефіопія поки не прокоментувала нову партію зерна з України. Однак у серпні прем’єр-міністр країни Абій Ахмед критикував повідомлення про наміри ООН доправити зерно з України до Ефіопії як спробу зобразити «ситуацію, що ми голодуємо».

Більше

XS
SM
MD
LG