Спеціальні потреби

Актуально

Міжнародна спільнота засудила чергові намагання Росії представити світу «спотворену ситуацію в Криму»

В ООН засудили Росію за порушення прав людини та нарощування військ у Криму. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:02 0:00

В ООН засудили Росію за порушення прав людини та нарощування військ у Криму. Відео

Низка держав-членів ООН, серед яких США, Великобританія, Франція, Німеччина, Канада, Балтійські країни, виступили зі спільною заявою у відповідь на проведення Росією неформальної зустрічі у форматі Арріа, присвяченої Криму.

«Ми засуджуємо порушення Росією прав людини та нарощування військ в Криму. Ми рішуче відкидаємо спробу анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастопіль. Дії Росії викликають загальне занепокоєння та суперечать міжнародному праву», - значиться у заяві.

Окрім того, країни зазначають, що подія «спотворила реалії», в яких живуть люди в Криму, та слугувала лише інтересам російської окупації: «Якщо Росія справді зацікавлена у підвищенні розуміння ситуації в Криму, вона би негайно та безперешкодно відкрила доступ до Криму представникам ООН, ОБСЄ та Ради Європи, а також працівникам гуманітарних служб та міжнародних місій з моніторингу прав людини».

У заяві також згадали зустріч у форматі Арріа: «Крим: сім років порушення суверенітету і територіальної цілісності України», яка відбулася 12 березня за ініціативи Естонії та була підтримана 23 країнами: «Як ми бачили 12 березня, Україна має підтримку міжнародного співтовариства в захисті її суверенітету та територіальної цілісності. Ми закликаємо Росію негайно зупинити окупацію та порушення прав людини, а також випустити усіх політичних в`язнів».

Оксана Макарова, новопризначена посолка України в США, на сторінці у Фейсбук також подякувала Постійному Представнику України при ООН Сергію Кислиці, а також усій команді представництва «за гарну роботу по відстоюванню навіть не просто інтересів України, а правди і інтересів всього цивілізованого світу. І дякуємо всім наших партнерам і друзям - Австралії, Бельгії, Болгарії, Канаді, Чеській республіці, Естонії, Франції, Грузії, Німеччині, Ірландії, Латвії, Литві, Нідерландам, Норвегії, Польщі, Словаччині, Великобританії та звичайно, Сполученим Штатам Америки за відданість принципам і цінностям».

Російська зустріч у форматі Арріа стала відповіддю на аналогічний неформальний захід високого рівня «Крим: сім років порушення суверенітету і територіальної цілісності України», який був ініційований Естонією 12 березня.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звертає увагу на те, що минулого року свою Аррію у відповідь росіяни провели 21 травня. Нагадаємо 18-21 травня 1944 тривала депортація кримських татар. Цього року, зазначає він, Москва вирішила не чекати. «Росія славиться своїм візантійським символізмом. Вона не могла не скористатися датою 17 березня 14-го року, для того щоб поповнити свої пропагандистські зусилля», - додає Кислиця.

Сама зустріч була побудована на виступах так званої кримської «громадськості», а також представників різних національних меншин: українців, білорусів та болгар. Як зазначив, відкриваючи захід, Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя, росіяни намагалися вмовити організаторів Аррії 12 березня, провести спільний захід, де мали би «лунати» голоси жителів Криму, проте їм відмовили. Тому на Аррії 17 березня, виходячи з концепції російських дипломатів, світ, нарешті, «почув», що насправді, за версією окупантів, відбувається в окупованому Криму.

Показово, що так звана представниця української громади – Анастасія Грідчина – виступала російською мовою та вітала «повернення» Криму до Росії, так само, як і представник спільноти білорусів Роман Чегрінцев. Відкривав захід Чінгіз Якубов, ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету.

Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу, риторикою виступів «громадськості» не здивований. «Що стосується Анастасії та Романа, я їх часто бачу на міжнародних майданчиках. Це така «солодка парочка». Бо вони нічим не відрізняються ані в риториці, ані в поведінці. Це люди, яким сказали, що вони – уособлюють та мають презентувати українську та білоруську громаду Криму. І вони намагаються максимально відпрацювати завдання, яке на них покладене окупантами», - пояснив він в ексклюзивному коментарі «Голосу Америки».

За його словами в Криму не може бути особистої та вільної думки. «Ти можеш її кілька разів сказати, але потім до тебе прийдуть. Тим більше в Криму не може бути думки, яка претендує на уособлення від якоїсь групи, якщо ця думка не узгоджена з владою», - додав Чубаров.

Він також зазначив, що на зустрічі Якубов, насправді, представляв не «громадськість», а владу, адже він є депутатом Державної ради Республіки Крим. «У відповідь на ці заяви Якубова та інших, я би зараз міг наводити десятки брутальних порушень прав людини з боку окупаційної влади. Тільки вчора кримським татарам, яких судили в Ростові-на-Дону за звинуваченнями у націоналізму, відмовили навіть у перекладачі», - розповідає він.

Чубаров також звертає увагу: незважаючи на намагання окупаційної влади представити позицію мешканців півострова щодо анексії як монолітну підтримку, ситуація не настільки однозначна. Аналіз соціальних мереж показує, що серед тих людей, які мали абсолютно проросійську позицію та вітали «повернення Криму Росії», поширюються антиросійські настрої.

«Так звані «кримнашисти» в жаху від того, що відбувається в Криму: як нищиться екологія, як розбазарюються землі. Вони пишуть про те, що весь російський криміналітет дістався до кримської землі та хижацьки накинувся на неї», - підводить риску Чубаров.

Дивіться також: У комітеті Палати представників США відбулись слухання під назвою «Жінки на передовій: демократичній рух в Білорусі»

Всі новини дня

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

У понеділок, за ініціативи очільника Пентагону Остіна, представники понад 40-ка країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України. Тим часом, Міноборони США показало, як американські військові завантажують гаубиці M777 - для доставки в Україну.

Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Державний секретар Ентоні Блінкен напередодні відвідав Український Інститут Америки у Нью-Йорку, аби продемонструвати солідарність з народом Україною.

Чи достатньо робить безпосередньо Європейський Союз для України? Відео

Чи достатньо робить безпосередньо Європейський Союз для України? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:37 0:00

9,5 мільярдів доларів нової допомоги від «Групи Семи» - аналіз підтримки України з боку ЄС та що відбувається із санкціями проти Росії?

Більше

XS
SM
MD
LG