Спеціальні потреби

Актуально

Якою має бути відповідь США на кібератаку Росії? Думки сенаторів та експертів

Кібератака на урядові організації США тривала з березня 2020 року - її вже називають одним з найбільших хакерських вторгнень. Міністр юстиції США Вільям Барр погоджується із Держсекретарем Майком Помпео, який заявив, що за цим стоїть Росія. Однак у експертів з кібербезпеки є чимало запитань.

“Це була винятково успішна атака росіян”, - каже експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень Джеймс Льюіс. “І вони, ймовірно, змогли отримати доступ до 20 тисяч об’єктів у різних урядових агенціях та американських компаніях, можливо й більше. Це один з найбільших зломів у історії. Але ми не знаємо двох речей. Нам відомо, що росіяни потрапили всередину, але ми не знаємо, що вони взяли. І ми не знаємо, що вони залишили після себе”.

Нам відомо, що росіяни потрапили всередину, але ми не знаємо, що вони взяли. І ми не знаємо, що вони залишили після себе.
Джеймс Льюіс, експерт центру стратегічних і міжнародних досліджень

Президент Альянсу боротьби з кіберзагрозами Майкл Деніел додає: успішна атака не означає, що система кіберзахисту США є слабкою. Це додаткове нагадування, що від схожого роду атак ніхто не застрахований на 100%.

“Це було дуже розмірене, дуже складне, добре продумане і ретельно виконане проникнення в наші мережі. І навіть дуже потужні системи захисту можуть пропускати такі втручання, дозволяючи противнику досягти певного успіху”, - розповів Майкл Деніел Голосу Америки. Він погоджується, що за атакою, скоріш за все, стоїть Росія.

“Провести таку операцію протягом такого довгого періоду і такого рівня складності, наскільки високоорганізовану, на мій погляд неможливо без участі групи, за якою стоїть держава. Подумати в цьому випадку на Росію - дуже природньо. Я б навіть сказав, що за цією операцією, цілком імовірно, стоїть російська розвідка”.

Попри це, президент Трамп поки не спішить звинувачувати Кремль.

“Кібернапад був значно більший у фейкових медіа, ніж у реальності. Мене повністю поінформували, і все є добре, під контролем. Росія, Росія, Росія – це основне скандування, коли щось трапляється, тому що жалюгідний мейнстрім (переважно з фінансових міркувань) смертельно боїться обговорювати можливість того, що це може бути Китай (так, може!)” - написав Дональд Трамп у своєму Twitter.

Як на сам кібернапад, так і на слова Трампа відреагували також американські законодавці.

“Я не можу зрозуміти, чому головнокомандувач США не висловився проти росіян за їхню причетність до цієї кібератаки. Чому він не порівнює це з віртуальним вторгненням у Сполучені Штати, коли йдеться про нашу власну національну безпеку”, - заявив сенатор-демократ Дік Дурбін.

Сенатор з Республіканської партії Роб Портман закликав наступний склад Конгресу відреагувати на кібернапад.

“Мають бути наслідки за кібератаки - достатньо вагомі, щоб запобігти їм у майбутньому. І готовність діяти превентивно, коли це потрібно. Конгрес має уважно поглянути на кібербезпеку наших федеральних агенцій”, - сказав сенатор Портман.

Експерти погоджуються і кажуть, що відповідь Сполучених Штатів має бути співмірною.

Нам слід визначити, які дії у відповідь будуть доречними проти Росії. Чи це буде вислання дипломатів? Чи ми заблокуємо на день інтернет у Москві? Чи це буде щось серйозніше?
Джеймс Льюіс, експерт центру стратегічних і міжнародних досліджень. 

“Нам слід визначити, які дії у відповідь будуть доречними проти Росії. Чи це буде вислання дипломатів? Чи ми заблокуємо на день інтернет у Москві? Чи це буде щось серйозніше?” - міркує Джеймс Льюіс з центру стратегічних і міжнародних досліджень.

В команді Джо Байдена уже заявили, що наслідки будуть серйозними. Номінант на голову адміністрації президента Рон Клайн сказав, що йдеться не лише про санкції. “Це також кроки та дії, які знизять спроможність іноземних сторін повторити такі атаки в майбутньому”, - заявив Рон Клейн.

Наразі уряд США і експерти з кібербезпеки в декількох країнах з'ясовують обставини атаки, яка почалася ще на початку цього року, коли хакери проникли в мережі базованої в Техасі компанії SolarWinds і використовували її програмне забезпечення для проникнення в урядові і корпоративні мережі.

Дивіться також: Експерти: відповідь Сполучених Штатів на хакерську атаку має бути співмірною.

Всі новини дня

Як пресвітеріанська церква у Денвері та організація «Українці Колорадо» допомагають Україні. Відео

Форум під гаслом «Ми всі українці» днями організувала американська пресвітеріанська церква у Денвері та громадська організація «Українці Колорадо». Головна мета події – показати парафіянам шляхи допомоги Україні та розповісти історії біженців.

Війна Росії в Україні стала головною темою зустрічі Джо Байдена та Еммануеля Макрона. Відео

Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Вашингтона із державним візитом. Президенти США та Франції підтвердили підтримку України та захисту її суверенітету, включаючи надання політичної, безпекової, гуманітарної та економічної допомоги – стільки, скільки це буде потрібно.

Байден: "Я не планую наразі контактувати з Путіним" 

Президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон докладно обговорили питання протистояння агресії Росії та допомогу Україні під час двосторонньої зустрічі в Білому домі, заявив президент США на прес-конференції за її результатами.

Відповідаючи на питання щодо можливих мирних перемовин, Байден зауважив, що російських президент Путін може завершити війну "забравши свої війська з України", однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "Він [Путін] сплачує високу ціну, але також чинить надзвичайні вбивства цивільного населення в Україні, бомбить пологові будинки, лікарні, дитячі будинки", - вказав Байден.

"Я не маю зараз намірів контактувати з Путіним ... Я готовий говорити з паном Путіним, якщо він справді буде зацікавлений в тому, щоб вирішити шукати шлях припинення війни. Він цього не робить. Якщо це станеться, то, в консультаціях з моїми друзями в НАТО, я буду щасливий поговорити з Путіним, щоб дізнатись що він має на думці", - заявив Байден. Він відзначив, що поки цього на сталось, надзвичайно важливо підтримати український народ".

Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи
Еммануель Макрон

Макрон, у свою чергу, додав, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців.

"Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи, - сказав президент Франції. - І тому що це ніколи не створить стійкий мир. Якщо ми хочемо стійкого миру, ми маємо поважати право українців самим визначити момент і умови, на яких вони будуть вести переговори про свою територію і своє майбутнє.

Обидва лідери підкреслили свою підтримку України. "Путін думає, що він може зламати волю тих, хто виступає проти його імперських амбіцій, але напади на цивільну інфраструктуру в Україні, зменшення поставок енергоресурсів до Європи, щоб підвищити ціни, погіршуючи продовольчу кризу - це шкодить вразливим верствам населення і не лише в Україні, але і по всьому світові. Він не досягне успіху. Президент Макрон та я вирішили, що ми працюватимемо разом, щоб притягнути Росію до відповідальності за її дії, зменшити вплив путінської війни на решту світу", - заявив Байден.

Макрон також наголосив на намірі Франції збільшити підтримку України.

Макрон перебуває в США з державним візитом. Це перший державний візит для Байдена в якості президента. Питання війни Росії в Україні - серед центральних, які обговорюють президенти. Серед інших тем порядку денного президентів США та Франції - ядерна програма Ірану та безпека в регіоні Сахель в Африці.

Спільна заява Байдена і Макрона: підтримувати Україну до кінця та притягнути Росію до відповідальності 

Президенти США та Франції Джо Байден та Еммануель Макрон засудили незаконну агресивну війну Росії проти України та наголосили, що навмисні атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є воєнними злочинами, винуватці яких мають бути притягнуті до відповідальності. Про це мовиться у спільній заяві президентів, яку оприлюднили у четвер, 1 грудня, після переговорів президентів у Білому домі.

"Вони також засуджують і відкидають незаконну спробу Росії анексувати суверенну українську територію, що є явним порушенням міжнародного права. Сполучені Штати та Франція висловлюють жаль через навмисні ескалаційні кроки Росії, особливо щодо її безвідповідальної ядерної риторики та дезінформації щодо ймовірних хімічних атак, а також програм біологічної та ядерної зброї", - йдеться у заяві президентів.

Президенти Байден та Макрон підтвердили, що готові підтримувати Україну так довго, скільки буде потрібно.

Це передбачає, серед іншого, надання значних ресурсів для підтримки стійкості українського цивільного населення взимку, а також "посилення поставок систем протиповітряної оборони та обладнання, необхідного для ремонту енергетичної мережі України".

Глави держав наголосили, що продовжуватимуть надавати Україні пряму бюджетну підтримку, а також співпрацюватимуть з міжнародними фінансовими установами в цьому питанні.

Президенти Байден та Макрон підтвердили свою рішучість притягнути Росію до відповідальності “за широко задокументовані акти жорстокості та військові злочини, скоєні як російськими регулярними збройними силами, так і їхніми ставлениками, як то найманці, такі як "Вагнер" та інші”, за допомогою міжнародних механізмів притягнення до відповідальності.

Такими механізмами у заяві названі Міжнародний кримінальний суд, Генеральна прокуратура України, Слідча комісія Ради ООН з прав людини, Московський механізм ОБСЄ, санкції та інші засоби.

США та Франція запевнили також, що продовжуватимуть працювати, аби підвищити стійкість ринку до перебоїв у постачанні харчів та енергопостачанні.

Напередодні переговорів з Байденом, президент Еммануель Макрон заявив, що війна Росії в Україні буде одним з головних питань їхніх переговорів.

“З самого початку цієї війни ми дуже багато працювали разом, щоб допомогти Україні вистояти і бути стійкою, і ми будемо посилювати ці зусилля. - сказав Еммануель Макрон. - Ми хочемо побудувати стійкий мир, що передбачає повну повагу до суверенітету та територіальної цілісності України. Але в той же час, нову архітектуру, яка гарантуватиме, що у нас буде стійкий мир у довгостроковій перспективі, і ми дуже віддані цьому питанню”.

Питання допомоги Україні буде на порядку денному міжнародної конференції у Парижі , що відбудеться 13 грудня цього року.

Заборона Голосу Америки в Афганістані лише підкреслює важливість новин без цензури - ГА

Кабул, Афганістан, 9 листопада 2022. REUTERS/Ali Khara

Захоплення талібами FM- та середніх радіохвиль (AM), мовлення на яких вів Голос Америки в Афганістані, порушує багаторічний контракт і є ударом по великій аудиторії, яка звертається до Голосу Америки за новинами та інформацією без цензури. Так керівництво Голосу Америки прокоментувало заборону в Афганістані мовлення Голосу Америки та Радіо Свобода.

Представники руху "Талібан" послалися на начебто одержані скарги на контент цих засобів інформації "через недотримання журналістських принципів та одностороннє мовлення". Однак, там не надали підтверджень нібито отриманих скарг.

У березні 2022 року "Талібан" припинив телевізійні новинні програми Голосу Америки, які транслювалися Афганським національним телебаченням упродовж 10 років.

Мовлення Голосу Америки давало голос простим афганцям через телевізійні програми та дискусійні шоу на теми, які цензурувались у місцевих медіа. У програмах Голосу Америки обговорювалися різноманітні теми: від посилення ізоляції нинішнього уряду Афганістану та другосортного статусу жінок і дівчат внаслідок політики "Талібану" до постійних економічних невдач, які погіршили якість життя в країні після захоплення Талібаном, йдеться в заяві.

"Багато програм ведуть жінки, – підкреслила виконувачка обов’язків директора Голосу Америки Йоланда Лопес. - Вилучення Голосу Америки з внутрішнього ефіру не змусить нас замовкнути. Це лише підвищить важливість служіння поневоленій аудиторії в Афганістані". У Голосі Америки підкреслили, що мовлення залишається доступним для афганської аудиторії через радіо на коротких хвилях, супутникове телебачення, веб-сайти та соцмережі.

Як зауважує Радіо Свобода, від часу захоплення влади в серпні 2021 року таліби запровадили численні обмеження для медіа та журналістів в Афганістані. Міжнародні організації звинувачували "Талібан" у цензурі, переслідуванні журналістів та відмові у праві на роботу жінкам в інформаційній галузі. Через обмеження талібів та економічні труднощі у країні закрились десятки приватних телевізійних каналів, радіостанцій та друкованих видань. Сотні співробітників афганських медіа також залишили країну, втікаючи від переслідувань.

Радіо Свобода також засудило рішення очолюваного «Талібаном» уряду Афганістану припинити трансляцію Радіо Свобода в 13 афганських містах та заявило, що продовжуватиме трансляцію з-за меж країни, незважаючи на цей крок.

Більше

XS
SM
MD
LG