Актуально
В яких країнах українці шукають притулок від війни? Розбираємо детально
За останніми даними ООН, в Європі перебуває майже 5 мільйонів українських біженців. Більше половини із них отримали тимчасовий захист, або подібний статус в європейських країнах. Десятки тисяч українців або вже приїхали, або отримали дозвіл на перебування в США та Канаді.
Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань інфраструктури, будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки. За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.
Скільки українців виїхало в Європу і в які країни
За статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на червень у 44 європейських країнах перебуває близько 4,9 млн біженців з України. З них 3,2 млн українців отримали тимчасовий захист або подібний статус в країнах, які приймають біженців.
Більшість українських біженців, відповідно до статистики ООН, перебувають у сусідній Польщі. Статистика по всіх сусідніх країнах виглядає наступним чином:
Польща – 1 млн 152 тисячі
Росія – 1 млн 116 тисяч (УВКБ ООН включає дані офійіцно подані РФ і не має засобів перевірити повідомлення про примусові депортації, пояснили ГА в ООН)
Молдова – 86 тисяч
Румунія – 82 тисячі (34 тисячі – за програмою тимчасового захисту)
Словаччина – 77 тисяч
Угорщина – 24 тисячі
Білорусь – 8 тисяч
У випадку Польщі, Словаччини та Угорщини статистика відображає кількість українців, які отримали національний еквівалент спеціального захищеного статусу в цих країнах. Статистика щодо кількості українців за програмами тимчасового захисту в Росії, Молдові та Білорусі відсутня. Серед усіх європейських країн третьою за величиною країною-приймачем українських біженців є Німеччина, де 780 тисяч українців переховуються від наслідків російської агресії, майже 566 тисяч із яких отримали спеціальний захищений статус. Наступними за чисельністю європейськими країнами-приймачами українських біженців є Чехія, Італія та Іспанія.
Портал містить дані лише по Європі, бо, як вважає агентство, більшість біженців шукали притулку саме за західними кордонами України. «Ми вважаємо, що переважна більшість біженців з України втекла до Європи і залишилася тут. Потенційно портал може охоплювати країни за межами Європи, якщо така інформація буде доступна», – роз’яснила на прохання Голосу Америки у письмовому коментарі речниця УВКБ ООН у Женеві Наталія Прокопчук.
На запитання Голосу Америки про те, чи УВКБ ООН розрізняє українських біженців та людей, які, згідно з заявами українських урядовців, були депортовані до Росії, речниця відповіла, що агентство включає ті офіційні дані, які подає Росія. «Нам відомо про повідомлення про примусові депортації, але у нас немає засобів перевірити такі повідомлення. Портал відображає кількість біженців і переміщених осіб, які прибули до Росії, за даними національних органів влади Російської Федерації», – пояснила речниця організації.
Адаптація українських вимушених біженців за кордоном
Хвиля міграції безпрецедентних за останні десятиліття масштабів, викликала і безпрецедентну солідарність з боку громадян ЄС та урядів, наголошує УВКБ ООН. Вперше держави ЄС швидко активували Директиву про тимчасовий захист, що забезпечує доступ до захисту та послуг для біженців з України, йдеться у повідомленні організації, що привертає увагу до оновлених даних агентства на порталі про ситуацію з українськими біженцями.
Європейський Союз надав українським вимушеним переселенцям право на проживання та роботу в усіх 27 країнах ЄС протягом 3 років. Вони також мають право на соціальні виплати, медичну допомогу та доступ до шкільної освіти. Деяким європейським країнам виявилось важко самотужки впоратись із кількістю українських біженців. Польща та Молдова, які прийняли найбільшу кількість українських біженців у співвідношенні до кількості свого населення попросили міжнародну фінансову підтримку.
90 відсотків тих хто виїхав (внаслідок повномасштабної війни Росії проти України – ГА) сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутисьдиректорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова
Переважна більшість українських біженців планує повернутись в Україну. «90 відсотків тих хто виїхав (внаслідок повномасштабної війни Росії проти України – ГА) сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутись», - заявляє директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова під час дискусії, організованій CASE Україна та Економічною правдою, присвяченій міграційній кризі.
Лібанова наголошує, що серед українок, які виїхали, більшість - близько 60-70% має вищу освіту, що робить їх конкурентоспроможними на ринку праці і збільшує шанси адаптуватись в країнах перебування. На думку науковиці, достеменно оцінити демографічні втрати поки неможливо – це залежить від тривалості активної фази війни. «Це наше майбутнє і ми маємо битися за кожну людину, аби вона повернулася в Україну», - говорить Елла Лібанова.
Коли українські біженці повертатимуться назад із європейських країн
Агентство у справах біженців ООН зауважує, що незважаючи на те, що ситуація з безпекою в Україні залишається нестійкою, були зафіксовані переходи назад в Україну. Деякі їдуть в Україну, щоб оцінити ситуацію, перевірити майно, відвідати членів родини чи допомогти їм виїхати. Люди їдуть з наміром залишитися на захід України, до Києва і околиць, до Чернігова, зазначає агентство.
Багато хто з тих, хто повернувся, виявили, що їхні будинки сильно пошкоджені. Вони також намагалися знайти роботу, але через руйнівні економічні наслідки війни, не знайшли і не мали іншого вибору, як знову виїхати.
Найбільш значні показники кількості повернень зафіксовано на півночі країни та в Києві. Після повернення цих територій під контроль Уряду України люди переважно повертаються до великих міст та їхніх передмістьЗвіт Міжнародної організації міграції
Президент України Володимир Зеленський під час он-лайн виступу на Yale SEO Summit закликав світовий бізнес зберегти підтримку українських біженців у разі затягування війни. За його словами, більшість українських біженців хочуть повернутися додому, але терміни повернення можуть затягнутися, тому ці люди потребують подальшої підтримки. «Вони (біженці) вірять у перемогу та вірять у повернення, але ми воюємо з Росією, і ризики, що це не завершиться завтра – вони досить високі, так воно і є. І людям, які перебувають за кордоном, в інших державах, їм потрібна підтримка», - зазначив президент України.
ООН звітує про майже 7,4 мільйона перетинів кордону України для виїзду за кордон від початку повномасштабної агресії Росії 24 лютого. Також Управління Верховного комісара наводить статистику про 2,4 мільйона перетинів кордону для в’їзду в країну, втім цей показник скоріш за все фіксував людей, які кілька разів перетинали кордон. Отже, число перетинів кордону для в’їзду в Україну, яке наводить УВКБ ООН не відображає точно число українців, які вирішили повернутись додому.
За інформацією Міжнародної організації міграції (МОМ), майже 4,5 мільйона внутрішньо переміщених українців повернулись додому після переміщення. «Найбільш значні показники кількості повернень зафіксовано на півночі країни та в Києві. Після повернення цих територій під контроль Уряду України люди переважно повертаються до великих міст та передмість», - йдеться у звіті організації станом на травень. Втім, відповідно із дослідженням МОМ, більше третини тих, хто повернувся, все ще почуваються в небезпеці, а 9 відсотків готові залишити домівки знову через війну.
Зусилля США та Канади для підтримки українських біженців
21 квітня 2022 року Сполучені Штати оголосили програму допомоги, яка є виконанням зобов’язання президента США Джозефа Байдена про прийом українців, які рятуються від російського вторгнення. Програма за назвою «Єднання заради України» - наймасштабніша за останні десятиліття програма приватного спонсорства США для біженців.
«Єднання заради України» та інші програми надають можливість прийняти до 100 тисяч громадян України у США та найближчих членів їхніх сімей. На момент подачі заявки вони мають перебувати за межами Сполучених Штатів. Згідно з програмою, вони можуть приїхати до США і тимчасово залишатися в країні протягом двох років дії програми. Українці, які беруть участь у процесі «Єднання заради України», повинні мати спонсора в США, який погоджується надавати їм фінансову підтримку на час перебування в країні.
CBS News з посиланням на дані, які американський телеканал отримав від Департаменту внутрішньої безпеки США (DHS) повідомляє про 6500 українців, які прибули до США станом на 1 червня. Представники імміграційної служби США також дозволили прибути до Америки ще 27 тисячам українців, запрошених американськими спонсорами. Загалом, за даними Департаменту внутрішньої безпеки США, понад 45 тисяч американців подали заявки на прийом українців, переміщених через війну. Вони взяли на себе зобов’язання за утримання запрошених з України.
У Канаді також працює спеціальна програма для біженців із України «Дозвіл Канади на екстрені подорожі для українців» (Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET)), що дозволяє безкоштовно оформити візу та отримати право на роботу та навчання в країні. Гостьова віза за умовами цієї програми оформлюється строком на три роки. Додатково до цієї програми, українці, які вимушені шукати тимчасовий притулок у Канаді через війну, можуть отримати одноразові виплати в розмірі 3000 канадських доларів (близько 2 400$).
За інформацією уряду Канади, станом на червень, 296 тисяч українців подали заявки на участь в програмі. Майже 132 тисячі заявок були стверджені. Кількість українців, які вже прибули до Канади значно менша – 43 тисячі з початку 2022 року (число включає кількість всіх людей українського походження, що прибули до країни з 1 січня – не тільки в рамках програми). На думку міністра імміграції Канади Шона Фрейзера, для багатьох українців заявки на спеціальну програму для біженців – «запасний план» та «невідомо, чи вони використають його в майбутньому».
Дивіться також: Українська біженка впізнала свої речі на фото російського танку. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Литва закликає ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу, після заяв Росії про розміщення ядерної зброї в Білорусі
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізациї в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.
"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.
Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс
Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.
Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.
«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.
Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...
Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.
Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.
Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.
Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.
Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.
«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.
Дивіться також:
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
Форум