Спеціальні потреби

Актуально

В яких країнах українці шукають притулок від війни? Розбираємо детально

Дівчина, яку евакуювали із Ірпеня 9 березня 2022 року. Фото зроблене 9 березня 2022 року. AP/Вадим Гірда

За останніми даними ООН, в Європі перебуває майже 5 мільйонів українських біженців. Більше половини із них отримали тимчасовий захист, або подібний статус в європейських країнах. Десятки тисяч українців або вже приїхали, або отримали дозвіл на перебування в США та Канаді.

Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань інфраструктури, будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки. За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.

Скільки українців виїхало в Європу і в які країни

За статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на червень у 44 європейських країнах перебуває близько 4,9 млн біженців з України. З них 3,2 млн українців отримали тимчасовий захист або подібний статус в країнах, які приймають біженців.

Більшість українських біженців, відповідно до статистики ООН, перебувають у сусідній Польщі. Статистика по всіх сусідніх країнах виглядає наступним чином:

Польща – 1 млн 152 тисячі
Росія – 1 млн 116 тисяч (УВКБ ООН включає дані офійіцно подані РФ і не має засобів перевірити повідомлення про примусові депортації, пояснили ГА в ООН)
Молдова – 86 тисяч
Румунія – 82 тисячі (34 тисячі – за програмою тимчасового захисту)
Словаччина – 77 тисяч
Угорщина – 24 тисячі
Білорусь – 8 тисяч

У випадку Польщі, Словаччини та Угорщини статистика відображає кількість українців, які отримали національний еквівалент спеціального захищеного статусу в цих країнах. Статистика щодо кількості українців за програмами тимчасового захисту в Росії, Молдові та Білорусі відсутня. Серед усіх європейських країн третьою за величиною країною-приймачем українських біженців є Німеччина, де 780 тисяч українців переховуються від наслідків російської агресії, майже 566 тисяч із яких отримали спеціальний захищений статус. Наступними за чисельністю європейськими країнами-приймачами українських біженців є Чехія, Італія та Іспанія.

Портал містить дані лише по Європі, бо, як вважає агентство, більшість біженців шукали притулку саме за західними кордонами України. «Ми вважаємо, що переважна більшість біженців з України втекла до Європи і залишилася тут. Потенційно портал може охоплювати країни за межами Європи, якщо така інформація буде доступна», – роз’яснила на прохання Голосу Америки у письмовому коментарі речниця УВКБ ООН у Женеві Наталія Прокопчук.

На запитання Голосу Америки про те, чи УВКБ ООН розрізняє українських біженців та людей, які, згідно з заявами українських урядовців, були депортовані до Росії, речниця відповіла, що агентство включає ті офіційні дані, які подає Росія. «Нам відомо про повідомлення про примусові депортації, але у нас немає засобів перевірити такі повідомлення. Портал відображає кількість біженців і переміщених осіб, які прибули до Росії, за даними національних органів влади Російської Федерації», – пояснила речниця організації.

Адаптація українських вимушених біженців за кордоном

Хвиля міграції безпрецедентних за останні десятиліття масштабів, викликала і безпрецедентну солідарність з боку громадян ЄС та урядів, наголошує УВКБ ООН. Вперше держави ЄС швидко активували Директиву про тимчасовий захист, що забезпечує доступ до захисту та послуг для біженців з України, йдеться у повідомленні організації, що привертає увагу до оновлених даних агентства на порталі про ситуацію з українськими біженцями.

Європейський Союз надав українським вимушеним переселенцям право на проживання та роботу в усіх 27 країнах ЄС протягом 3 років. Вони також мають право на соціальні виплати, медичну допомогу та доступ до шкільної освіти. Деяким європейським країнам виявилось важко самотужки впоратись із кількістю українських біженців. Польща та Молдова, які прийняли найбільшу кількість українських біженців у співвідношенні до кількості свого населення попросили міжнародну фінансову підтримку.

90 відсотків тих хто виїхав (внаслідок повномасштабної війни Росії проти України – ГА) сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутись
директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова

Переважна більшість українських біженців планує повернутись в Україну. «90 відсотків тих хто виїхав (внаслідок повномасштабної війни Росії проти України – ГА) сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутись», - заявляє директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова під час дискусії, організованій CASE Україна та Економічною правдою, присвяченій міграційній кризі.

Лібанова наголошує, що серед українок, які виїхали, більшість - близько 60-70% має вищу освіту, що робить їх конкурентоспроможними на ринку праці і збільшує шанси адаптуватись в країнах перебування. На думку науковиці, достеменно оцінити демографічні втрати поки неможливо – це залежить від тривалості активної фази війни. «Це наше майбутнє і ми маємо битися за кожну людину, аби вона повернулася в Україну», - говорить Елла Лібанова.

Коли українські біженці повертатимуться назад із європейських країн

Агентство у справах біженців ООН зауважує, що незважаючи на те, що ситуація з безпекою в Україні залишається нестійкою, були зафіксовані переходи назад в Україну. Деякі їдуть в Україну, щоб оцінити ситуацію, перевірити майно, відвідати членів родини чи допомогти їм виїхати. Люди їдуть з наміром залишитися на захід України, до Києва і околиць, до Чернігова, зазначає агентство.

Багато хто з тих, хто повернувся, виявили, що їхні будинки сильно пошкоджені. Вони також намагалися знайти роботу, але через руйнівні економічні наслідки війни, не знайшли і не мали іншого вибору, як знову виїхати.

Найбільш значні показники кількості повернень зафіксовано на півночі країни та в Києві. Після повернення цих територій під контроль Уряду України люди переважно повертаються до великих міст та їхніх передмість
Звіт Міжнародної організації міграції

Президент України Володимир Зеленський під час он-лайн виступу на Yale SEO Summit закликав світовий бізнес зберегти підтримку українських біженців у разі затягування війни. За його словами, більшість українських біженців хочуть повернутися додому, але терміни повернення можуть затягнутися, тому ці люди потребують подальшої підтримки. «Вони (біженці) вірять у перемогу та вірять у повернення, але ми воюємо з Росією, і ризики, що це не завершиться завтра – вони досить високі, так воно і є. І людям, які перебувають за кордоном, в інших державах, їм потрібна підтримка», - зазначив президент України.

ООН звітує про майже 7,4 мільйона перетинів кордону України для виїзду за кордон від початку повномасштабної агресії Росії 24 лютого. Також Управління Верховного комісара наводить статистику про 2,4 мільйона перетинів кордону для в’їзду в країну, втім цей показник скоріш за все фіксував людей, які кілька разів перетинали кордон. Отже, число перетинів кордону для в’їзду в Україну, яке наводить УВКБ ООН не відображає точно число українців, які вирішили повернутись додому.

За інформацією Міжнародної організації міграції (МОМ), майже 4,5 мільйона внутрішньо переміщених українців повернулись додому після переміщення. «Найбільш значні показники кількості повернень зафіксовано на півночі країни та в Києві. Після повернення цих територій під контроль Уряду України люди переважно повертаються до великих міст та передмість», - йдеться у звіті організації станом на травень. Втім, відповідно із дослідженням МОМ, більше третини тих, хто повернувся, все ще почуваються в небезпеці, а 9 відсотків готові залишити домівки знову через війну.

Зусилля США та Канади для підтримки українських біженців

21 квітня 2022 року Сполучені Штати оголосили програму допомоги, яка є виконанням зобов’язання президента США Джозефа Байдена про прийом українців, які рятуються від російського вторгнення. Програма за назвою «Єднання заради України» - наймасштабніша за останні десятиліття програма приватного спонсорства США для біженців.

«Єднання заради України» та інші програми надають можливість прийняти до 100 тисяч громадян України у США та найближчих членів їхніх сімей. На момент подачі заявки вони мають перебувати за межами Сполучених Штатів. Згідно з програмою, вони можуть приїхати до США і тимчасово залишатися в країні протягом двох років дії програми. Українці, які беруть участь у процесі «Єднання заради України», повинні мати спонсора в США, який погоджується надавати їм фінансову підтримку на час перебування в країні.

CBS News з посиланням на дані, які американський телеканал отримав від Департаменту внутрішньої безпеки США (DHS) повідомляє про 6500 українців, які прибули до США станом на 1 червня. Представники імміграційної служби США також дозволили прибути до Америки ще 27 тисячам українців, запрошених американськими спонсорами. Загалом, за даними Департаменту внутрішньої безпеки США, понад 45 тисяч американців подали заявки на прийом українців, переміщених через війну. Вони взяли на себе зобов’язання за утримання запрошених з України.

У Канаді також працює спеціальна програма для біженців із України «Дозвіл Канади на екстрені подорожі для українців» (Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET)), що дозволяє безкоштовно оформити візу та отримати право на роботу та навчання в країні. Гостьова віза за умовами цієї програми оформлюється строком на три роки. Додатково до цієї програми, українці, які вимушені шукати тимчасовий притулок у Канаді через війну, можуть отримати одноразові виплати в розмірі 3000 канадських доларів (близько 2 400$).

За інформацією уряду Канади, станом на червень, 296 тисяч українців подали заявки на участь в програмі. Майже 132 тисячі заявок були стверджені. Кількість українців, які вже прибули до Канади значно менша – 43 тисячі з початку 2022 року (число включає кількість всіх людей українського походження, що прибули до країни з 1 січня – не тільки в рамках програми). На думку міністра імміграції Канади Шона Фрейзера, для багатьох українців заявки на спеціальну програму для біженців – «запасний план» та «невідомо, чи вони використають його в майбутньому».

Дивіться також: Українська біженка впізнала свої речі на фото російського танку. Відео

Українська біженка впізнала свої речі на фото російського танку. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:13 0:00

Всі новини дня

США нададуть Україні $53 млн на обладнання для відновлення критичної інфраструктури

Київ після ударів Росії по енергетичній інфраструктурі, 23 листопада 2022. REUTERS/Vladyslav Sodel

Сполучені Штати нададуть додатково 53 мільйонів доларів на підтримку електроенергетичної системи України на тлі російських атак.

Фінансування піде на "придбання критично необхідного електромережевого обладнання" й буде "оперативно доставлено в Україну в екстреному порядку". Поставка включатиме розподільні трансформатори, автоматичні вимикачі, розрядники перенапруги, роз’єднувачі, транспортні засоби та інше ключове обладнання.

Раніше Вашингтон виділяв 55 мільйонів доларів на екстрену підтримку енергетичного сектора України, а загалом від початку російської війни 24 лютого США надали Києву майже 32 мільярди доларів, включаючи 145 мільйонів на енергетичний сектор.

"Ми продовжуватимемо шукати додаткову підтримку з боку союзників і партнерів, а також допомагаємо розробити довгострокові рішення для відновлення та ремонту мережі разом із нашою допомогою зусиллям України просувати енергетичний перехід і будувати енергетичну систему, що не залежить від російських енергоносіїв", - йдеться у повідомленні Держдепу.

Раніше Голос Америки повідомляв, що напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

Тим часом, під час зустрічі НАТО міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив про продовження підтримки України перед зимою: "Ми побачили, що Владімір Путін від самого початку конфлікту намагається використати постачання енергії як зброю. І його націленість на цивільну інфраструктуру, енергетичну інфрастурктуру, очевидно має на меті спробувати заморозити українців і змусити їх підкоритися. Я знаю, що насправді це не принесе йому успіху, бо вони показують величезну витривалість, а ми будемо і далі підтримувати їх упродовж цих важких місяців".

Відкриваючи саміт, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що союзники по НАТО збільшать допомогу Україні, оскільки Росія "намагається використовувати зиму у війні проти України".

У статті використано матеріали Reuters

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Більше

XS
SM
MD
LG