Спеціальні потреби

Актуально

Cвобода слова чи дезінформації?– думки конгресменів та аналітиків США

Екс-заступник генсека НАТО Александер Вершбоу

Дезінформація постала як новий виклик для демократичних суспільств, які поважають та захищають свободу слова. «Дезінформаційні атаки відбуваються в Україні щодня», а в США під час виборів, «Кремль ефективно використав переваги відкритого суспільства, щоб зашкодити виборчому процесу», - пише в своїй публікації, присвяченій тижню протидії дезінформації, аналітик Atlantic Council Аліна Полякова.

НАТО та ЄС мають співпрацювати з протидії пропаганді та дезінформації, «щоб «зелені чоловічки» не змогли зробити в наших країнах те, що вони зробили в Україні
Екс-заступник генсека НАТО Александер Вершбоу

«Стримування військової агресії – це тільки половина битви. Росія також провадить політичну агресію проти нашого суспільства, використовуючи кібератаки, дезінформацію, пропаганду та операції з впливу (радянською термінологією – «активні операції»), щоб вплинути на результати виборів і зашкодити довірі до наших інституцій», - пише в статті для аналітичного центру Atlantic Council екс-заступник генсека НАТО Александер Вершбоу.

Не можна прийняти закон і заборонити дезінформацію. У нас - свобода слова. Не можна створювати якесь урядове бюро правди
Конгресмен Кріс Стюарт

«Якщо громадськість можна надурити, використовуючи неправдиві новини та дезінформацію - це спотворює саму демократію», - зазначає у своїх коментарях сенатор Шелдон Вайтгаус.

Розмірковуючи над шляхами протидії дезінформації конгресмен Кріс Стюарт зауважив: «Не можна прийняти закон і заборонити дезінформацію. У нас - свобода слова. Не можна створювати якесь урядове бюро правди».

Найбільший страх Путіна – втрата влади в Росії, і я вважаю, нам потрібно протиставити його діям наші дії
Конгресмен Адам Кінзінґер

Все ж, дезінформація потребує певної відповіді. «Це – новий рубіж. Уряд мусить протидіяти іноземним державам, які займаються продукуванням несправжніх новин та дезінформації», - сенатор Роберт Менендес.

«Росіяни використовують інструментарій 21-го століття, і 20-те століття вже минуло», - відзначив республіканський конгресмен Адам Кінзінґер, зазначивши: «ми мусимо пристосувати нашу стратегію до цього. Не можна забирати свободу слова, але якщо щось є неправдивою новиною, - про це треба знати і треба напрацювати нашу відповідь. Найбільших страх Путіна – втрата влади в Росії і, я вважаю, нам потрібно протиставити його діям наші дії»

Не варто боротись пропагандою проти пропаганди
Екс-заступник генсека НАТО Александер Вершбоу

«Всередині країни ми маємо забезпечити захист виборчого процесу та інституцій від кібернападів та манупіляцій з-за кордону; ми маємо надати додаткові ресурси з виявлення та аналізу російської пропаганди та агентів впливу; ми маємо співпрацювати з соціальними медіа, щоб позначати і усувати неправдиві новини перед тим, як вони набувають розповсюдження; нам потрібно розширювати використання радіо, телебачення та Інтернету, щоб протидіяти дезінформації та неправдивим новинам», - пропонує Вершбоу.

Він також закликав НАТО та ЄС співпрацювати з протидії пропаганді та дезінформації, обмінюватись розвідувальною інформацією про кіберзагрози та інші асиметричні загрози і проводити спільн! навчання, «щоб «зелені чоловічки» не змогли зробити в наших країнах те, що вони зробили в Україні».

«Не варто боротись пропагандою проти пропаганди, але потрібно надавати об’єктивну інформацію», - зазначає Вершбоу, додавши: «захищати наші суспільства не менш важливо, ніж захищати кордони».

Дивіться також: Як змінюється позиція та роль Франції у Нормандському форматі

Як змінюється позиція та роль Франції у Нормандському форматі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:54 0:00

Всі новини дня

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG