Спеціальні потреби

В Україні необхідність у добровольцях та революціях відпаде, коли політики заслужать довіру народу - екс-високопосадовець Пентагону


Якщо українські громадяни зможуть розраховувати на те, що обрані політики служитимуть інтересам громадян, меншою буде необхідність у добровольчих батальйонах, чи революційних рухах

За час незалежності України її громадяни настільки натерпілися від корупції та олігархів, що стали схильними брати закон в свої руки. Про це у коментарі для "Голосу Америки" заявив Майкл Карпентер, колишній помічник заступника глави Пентагону з питань України та Євразії в адміністрації Барака Обами, а нині директор аналітичного Центру Байдена при Пенсильванському університеті.

Раніше Карпентер відзначив, що напівавтономні правоохоронні та військові підрозділи, сформовані на основі добровольчих батальйонів, є симптомом корупції в Україні та привласнення функцій влади групами, які не входять до урядових структур, і не є обраними.

На прохання "Голосу Америки" Карпентер уточнив, що він мав на увазі.

Українцям потрібні кращі інструменти впливу на політику, окрім збройних формувань та революцій

"Україна настільки натерпілась від значної корупції та шкідливого впливу олігархів на політичне життя, починаючи з 1991-го року, що її громадяни тяжіють "брати закон до своїх рук" (taking matters into their own hands - мовою оригіналу прим. ГА). Добровольчі батальйони - це природний вияв цього факту; так само, як і феномен Майдану", - відзначив Карпентер.

"Моя головна думка у тому, що українцям потрібні кращі інструменти впливу на політику, окрім збройних формувань та революцій. Якщо українські громадяни зможуть розраховувати на те, що обрані політики служитимуть інтересам громадян, меншою буде необхідність у добровольчих батальйонах, чи революційних рухах", - підкреслив Карпентер.

Дивіться також: Як краще інтегрувати особливих дітей у суспільство - поради експертів та матері двох синів з аутизмом

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG