Спеціальні потреби

Війна на два фронти. ВІЛ/СНІД загрожує українським військовим на Донбасі


За даними міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІДу, в Україні офіційно зареєстровано майже 130 тисяч ВІЛ-інфікованих. Особливо критичною є ситуація на Донбасі. У зоні ризику - українські військові, розповіли «Голосу Америки» ВІЛ-інфіковані українці, які зараз відвідують США.

То что я ВИЧ-позитивный – на мои действия как солдата это никак не влияло.

Олексій Мороз з Донецька, але нині живе та працює у Києві. Майже двадцять років тому йому діагностували вірус імунодефіциту. Ця звістка примусила Олексія кардинально змінити своє життя, і насамперед, припинити вживати наркотики. З початком російської агресії проти України, він пішов добровольцем у батальйон «Донбас». Олексій говорить, що не відчув жодної дискримінації через свій статус з боку бойових побратимів:

"Те кто знал – отлично. Ну, может быть я видел какие-то там моменты, когда люди узнавали, и у них было или смущение... Ну, скажем так – люди не отворачивались. Это было такое временное явление, которое просто потом проходило и всё. // То что я ВИЧ-позитивный – на мои действия как солдата это никак не влияло. Сложностей никаких не было. Мне это не мешало штурмовать города и участвовать в операциях".

Олексій розповідає, як під час виходу з-під Іловайська він потрапив у полон до російських солдатів. Ті, всупереч своїм обіцянкам, передали його та інших бійців батальйону «Донбас» ДНРівцям. Чотири місяці Олексій провів у підвалі Донецької СБУ. Увесь цей час він не мав доступу до ліків, необхідних для антиретровірусної терапії. На допомогу прийшла його дружина – Світлана, також ВІЛ-інфікована. Світлана, яка представляє недержавну організацію "Позитивні жінки", розповідає:

"Когда был плен лекарства у него закончились. У него, к сожалению, на полтора месяца было прерывание лечения. Когда их из донецкого СБУ перевели в Иловайск, я взяла все справки из донецке центра СПИДа, взяла лекарства и с этой справкой приехала к военному комнеданту города и сказала: у вас здесь находтся ВИЧ-позитивные больные. Вот документация, вот лекарства".

Мариуполь очень пораженный ВИЧ-инфекцией город.

Останні 15 років Світлана Мороз займається проблемами українських ВІЛ-інфікованих. На покращення ситуації, за її словами, вплинув Глобальний фонд для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, який займається лікуванням хворих. Найбільшим викликом у своїй роботі жінка називає людський фактор, говорить Світлана:

"Я вижу очень многи истории, которые разбивают мне сердце. И потом я очень долго от них отхожу. И нужны определенные навыки, с годами они у меня появились, конечно, когда нужно понимать, что вот это происходит... То что ямогу сделать – я делаю, а то, что я не могу – не могу и всё. То есть, разрешать себе не быть всесильной, разрешать себе то, что я не могу всем помочь".

Люди уже понимают, что позитивные люди живут среди них и их достаточно много. И многие понимают, что это не является болезнью, которая им угрожает".

За словами Світлани, кожний четвертий ВІЛ-інфікований в Україні проживає у Донецькій області. Сьогодні на окупованих територіях антиретровірусну терапію проходять лише близько 6 тисяч чоловік. А всього її отримують 60-тисяч людей. Головним досягненням у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, Світлана вважає зміну суспільної думки:

"Это не стало сторонней проблемой. Это не стало проблемой, которая их не касается. Люди уже понимают, что позитивные люди живут среди них и их достаточно много. И многие понимают, что это не является болезнью, которая им угрожает".

Світлана застерігає: слід очікувати нової хвилі епідемії ВІЛ. Нині у зоні ризику знаходяться військові:

"Было диагностировано несколько случаев в Мариуполе. Мариуполь очень пораженный ВИЧ-инфекцией город. В Мариуполе очень много военных. И все мы понимаем, что военная служба связана, как мы его называем профессиональным языком “рискованным поведением”. Когда используеются улсуги секс-работниц. Не всего используются презервативы. Междунродный альянс делал диагностику нипатита Ц среди военных и были подвтержденные случаи, что именно во время нахождения, были заражены. Это заболевание, которое тоже передается через кровь. Надо быть готовым к тому, что у нас будет определенная волна инфицирования ВИЧ-инфекцией среди военных. И сейчас время думать о том, какие профилактические меры принимать".

Толерантность и уважение прав человека будет влиять на то, что люди, живущие с ВИЧ перестанут умирать от СПИДа.

Світлана додає, що хотіла б бачити зацікавленість у вирішенні питань ВІЛ/СНІДу не лише зірок, але й політиків. Не менш важливим у цьому зв’язку жінка називає і моральну підтримку та повагу звичайних громадян:

"Уважение прав человека – та основная помощь, которая действительно убирала бы многие барьеры... Потому что у нас до сих пор репрессивная наркополитика, до сих пор репрессии секс-работниц. Если убрать такие барьеры, которые создают барьеры в доступе к помощи, то соотвественно больше людей будут иметь доступ к профилактике и все меньше людей будет инфицироваться ВИЧ. Соотвественно толерантность и уважение прав человека будет влиять на то, что люди, живущие с ВИЧ перестанут умирать от СПИДа. // В этом могут нам помочь все граждане – дайте нам жить без страха".

Нині у Олексія та Світлани двоє здорових дітей. Десять років тому Світлана не була впевнена, що побачить, як її син іде до першого класу. Бажання жити, антиретровірусна терапія, боротьба за свої права та підтримка надали їм упевненості у власних силах.

XS
SM
MD
LG