Спеціальні потреби

Актуально

Історія українського «Голосу Америки»: перший крок у дослідженні

Карикатури в радянській пресі на слухачів "ворожих голосів"

Видано електронний українсько-американський збірник наукових статей

Навряд чи знайдеться в Україні хтось, хто не чув про «Голос Америки». Роль, яку цей провідний міжнародний мовник відіграв в українській новітній історії, незаперечна. Але парадокс - історія самої Української служби «Голосу Америки» (VOA) маловідома і маловивчена. Одна-дві статті, кілька рядків в енциклопедії.

Виправити ситуацію взялися в Українському музеї-архіві Клівленда та на історичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка.

Результатом спільного українсько-американського проекту став науковий збірник під назвою «Українська служба «Голосу Америки»: американська історія для України і з Україною», виданий до 70-річчя Української служби VOA.

Збірник щойно побачив світ у США. Він охоплює період від 1949 року, коли «Голос Америки» вперше «заговорив» українською, і аж до сьогоднішніх днів.

У першому розділі збірки – статті про історію становлення Української служби «Голосу Америки», першого, після «Радіо Ватикану», українського зарубіжного «голосу». Другий блок присвячено ідеологічному протистоянню Сполучених Штатів та СРСР за часів «Холодної війни», глушіння «ворожих радіоголосів». Третій розділ – про те, як «Голос Америки» захищає демократичні свободи у наші дні, під час Євромайдану та протидіючи російській дезінформації. І у заключному четвертому розділі зібрано портрети деяких директорів Української служби.

Олег Машевський і Ольга Сухобокова
Олег Машевський і Ольга Сухобокова

«Нарешті маємо певний напрацьований наратив, з яким можуть далі працювати дослідники», – сказала під час презентації збірки одна з упорядників та авторів, історик Ольга Сухобокова.

Як зауважив один з упорядників збірки, історик Олег Машевський, «Голос Америки» відіграв величезну роль у колапсі радянського монстра і у тому, що незалежна держава Україна відбулася. А нині, – додав він, – «Голос Америки» знайшов свою нішу, ставши містком між Україною і Сполученими Штатами».

Презентація збірника в Київському університеті імені Шевченка
Презентація збірника в Київському університеті імені Шевченка

На презентації збірника в університеті імені Шевченка були присутні науковці та студенти. Скайпом в обговоренні взяли участь екс-директор Української служби «Голосу Америки» Адріян Кармазин та керівник Українського музею-архіву в Клівленді Андрій Фединський.

Як сказав Адріян Кармазин, «Надзвичайно приємно, що є така зацікавленість в Україні щодо історії «Голосу Америки».

Він повідомив, що торік архів Української служби вдалося перевезти до Українського музею в Клівленді. Тепер ця величезна колекція аудіо- та відеозаписів - усе, що накопичилось за 70-річну історію україномовного «Голосу Америки» - зберігається в музеї та чекає на оцифрування і каталогізацію.

Cкайпом Андрій Фединський з Клівленда
Cкайпом Андрій Фединський з Клівленда

Як сказав Кармазин, «Ми звикли думати про радіо чи телебачення як щось таке, що промовлено і зникає в ефірі. Але тепер, завдяки новим технологіям, маємо можливість зберегти голоси тих людей, які переймалися українським питанням, цікавились відносинами між Україною і Америкою. Цей матеріал – велике поле для досліджень майбутніх поколінь істориків».

Дивіться також: Фільм до 70-річчя Голосу Америки Українською. Відео

Фільм до 70-річчя Голосу Америки Українською. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:12:13 0:00

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG