Актуально
Використання Росією дронів-камікадзе в Україні не змінить ходу війни - генерал Гертінг
Перші повідомлення про використання Росією дронів-камікадзе «Шахід-136» у війні проти Україні з’явилися на початку вересня. В останні тижні їх використання для атак по мирних жителях та українській цивільній інфраструктурі значно активізувалося. Українське керівництво стверджує, що ці безпілотники є іранського виробництва, а експортувавши їх до Росії Іран порушив резолюцію Ради безпеки ООН 2231, яка передбачає ембарго для Ірану на експорт певних видів зброї, без погодження із Радбезом ООН. За словами президента Зеленського, Росія закупила у Ірана 2400 дронів-камікадзе. Іран заперечує продаж Росії дронів.
Мета нападів дронів-камікадзе «Шахід-136» – терор мирного населення України та пошкодження її інфраструктури, погодились учасники круглого столу в аналітичному центрі у Вашингтоні "Атлантична рада".
Втім, ходу війни на користь агресора вони не змінять, каже колишній командувач американськими військами в Європі генерал Марк Гертлінг. Три фактори визначають хід війни – підтримка населення, військова здатність армії та сила уряду. Жоден з цих ключових факторів для України від нападу іранських дронів не змінився, каже генерал.
«Коли ми говоримо про речі які можуть змінити хід війни, це те, що може допомогти війську покращити його здатність отримати перемогу та завдає шкоди супротивнику. До прикладу Himars, які допомагають Україні на полі бою. У своїй спробі вплинути на волю українців він (Путін) досягнув зворотного, він навпаки посилив цю волю. Він не використовує ці дрони проти війська, тому що йому дуже важко влучити по ключових позиціях. Безпілотники, які були використані останні кілька днів, атакують стаціонарні об’єкти, вони покладаються на геолокацію і не можуть знайти ці цінні військові об’єкти, тому що українські військові дуже успішні щодо своєї оперативної безпеки і дуже швидко просуваються вперед. Так що ця тактика використання дронів не міняє ходу війни. Але вона говорить про те, що в Путіна та його армії закінчується високоточна зброя, і вони повинні покладатись на закупівлю зброї у таких іноземних урядів як Іран», - говорить генерал Гертінг.
Разом з тим, старша співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин Ульріке Франке зауважує, що напади дронів-камікадзе, якщо не змінюють ходу війни, але все ж таки ускладнюють контрнаступ для української армії, яка вимушена пріоритезувати використання своїх ресурсів.
«Я погоджуюсь, що ці атаки мають на меті терор населення та знищення ключової цивільної інфраструктури. Однак є тут і військова логіка. Якщо вони здійснюють ці атаки всюди, це означає, що військові будуть зайняті відбиттям цих атак. Будуть намагатися збивати їх, що вони вже роблять достатньо успішно. Але це вичерпує ресурс. Це означає, що українські військові повинні захищати небо, фактично, всюди над Україною. Йдеться не лише про лінію фронту. Йдеться про всю територію. Так що частина війська буде залучена до цього. Також вони повинні використовувати все своє протиповітряне озброєння. І питання у тому – скільки у них цієї зброї. І чи продовжить Захід надавати більше», - зауважує Ульріке Франке.
Якщо Росія насправді закупила 2400 дронів, як про це заявляє українська розвідка, це означає що росіяйські війська зможуть продовжувати ці атаки ще кілька тижнів, і недооцінювати цю небезпеку неможна, наголошує експертка. Разом з тим, українські військові продемонстрували здатність ефективно протидіяти цим нападам, а це означає, що росіянам таки доведеться відмовитись від цієї тактики.
І хоча на руку Росії грає факт низької вартості цих дронів, їх ефективність не є високою, адже для визначення кінцевих мішеней вони покладаються на комерційні пристрої геолокації, каже лейтенант-полковник армії США Джастін Коннелі.
«Будь яка електронне військове обладнання, яке послаблює чи глушить сигнал геолокації, матиме великий вплив на здатність цих апаратів вціляти по мішенях. Іронічно, є кілька прикладів, коли українцям вдалося захопити велику кількість російського обладнання, під час відступу російських війсь в ході контрнаступу українців, яке може бут використано для глушіння сигналу геолокації».
Для того, щоб ефективно відбивати ці атаки, Україна також потребує протиповітряні системи захисту, які Україна вже використовує для збиття російських ракет, кажуть учасники дискусії. Однак, у цьому є свої складнощі – чим далі радіус дії таких комплексів протиповітряної оборони, тим вища їх ціна, каже Джастін Коннеллі:
«Кожний удар системи радянського зразка С-300 чи американської NASAMS, чи німецької IRIS-T, набагато дорожчий, ніж сам дрон, ціна якого приблизно 30 тисяч доларів. Існують дешевші системи, як то переносні системи чи протиповітряна артилерія. Але вони мають значно менший радіус дії. Ви можете мати такі системи біля ключових об’єктів, як то урядових установ чи біля атомної електростанції. Але вони не покриють все місто. Тому українська армія має дилему – тримати свої системи на лінії фронту, щоб підтримувати ведення воєнних дій, чи відтягнути деякі з них, щоб протидіяти дронам та ракетам в населених центрах».
Для того, щоб захистити всю територію України та її інфраструктуру, потрібна величезна кількість протиповіторяної зброї, каже генерал Гертінг. За його словами, такої кількості зброї, яка б могла захистити всі обєкти та створити захисний шар проти російських ракет та дронів над всією Україною, просто немає. Тому важливо мати багатоповерхневий та всебічний підхід для захисту України.
«Ми сьогодні говоримо про дрони «Шахід-136». Вони мають дві з половиною тисячі кілометрів радіусу дії. Військові повинні вирішити, що вони хочуть захистити. І на жаль, це не завжди співпадає з тим, що хоче захистити уряд чи чого хоче населення. Але якщо говорити про повітряну оборону, усього захистити не можна. Будуть такі дрони, яким вдасться прорвати цю оборону. Особливо з цими малими дронами. Ви навіть не знаєте, що він вже наблизився до того моменту, коли він вже на відстані 400 метрів над головою. І тут можна використати системи глушіння чи малу зброю, як то Stinger. Але і тут є недолік – ви використовуєте дорогий Stinger проти відносно дешевого дрона, який можна купити буквально в радіо-крамниці».
Для того, щоб забезпечити інтегрований, комплексний повітряний захист над Україною, каже генерал, захід повинен продовжувати надавати Україні такі системи, як Стінгери, NASAMS, IRIS-T.
Минулого тижня за результатами зустрічей Контактної групи з оброни України та міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі низка країн оголосила про надання Україні додаткових систем протиповітряного та іншого захисту.
Дивіться також: У Сумах добровольці вивчають військову справу та займаються вогневою підготовкою
Всі новини дня
- Голос Америки
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.
- Голос Америки
Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео
Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.
Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.
- Голос Америки
У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство
Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.
31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.
Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.
Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.
Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.
Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.
“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.
Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок
Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.
“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.
Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.
Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.
За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати
Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
Форум