Спеціальні потреби

Актуально

Чому НБУ змінив курс гривні і чого очікувати - думки західних експертів

Нацбанк майже на чверть девальвував офіційний курс гривні до долара, наблизивши його до ринкового курсу станом на четвер. Цей крок покликаний збільшити довіру до гривні, зберегти валютні резерви, вказують оглядачі. В умовах війни забезпечити економічну і фінансову стабільність – завдання не з легких, кажуть вони.

Витрати на війну чинять тиск на курс гривні, твітує Робін Брукс з вашингтонського Міжнародного інституту фінансів.

«Війна витратна. Внутрішні податкові надходження впали, тому центральний банк друкує кошти, щоб фінансувати витрати. Це створює девальваційний тиск на гривню, яку центробанк захищає, продаючи валютні резерви», - зазначає Брукс.

Британський економіст з BlueBay Asset Management Тімоті Еш в коментарі Голосу Америки відзначив, що послабивши офіційний курс гривні, НБУ прагне «зробити курс більш конкурентним, але водночас не викликати паніку на вулицях. «Бо якщо люди почнуть думати, що курс падатиме і надалі, це викличе занепокоєння щодо макростабільності та стабільності банківського сектору. Сподіваюсь ця корекція курсу втримається», - додає економіст.

«Нацбанк у важкій ситуації, - зауважує Еш. - Вони дуже добре справляються у надзвичайно складній ситуації, намагаються втримати макрофінансову стабільність, щоб виграти цю війну. Їм вдається тримати курс валюти відносно добре».

Прагненням зберегти золотовалютні резерви оглядачі пояснюють і запит України до кредиторів відтермінувати виплати за зовнішніми боргами, що був надісланий цього тижня. Як повідомляв Голос Америки, група кредиторів України, до якої входять США, Канада, Франція, Німеччина, Японія та Велика Британія, погодились із проханням України про відтермінування виплати за зовнішніми боргами. Кредитори висловили солідарність з Україною "в цих надзвичайних обставинах". Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала рішення кредиторів і закликала офіційних та приватних кредиторів долучитись до ініціативи і допомогти Україні захиститись від «неспровокованої та жорстокої російської війни, яка має спустошливий вплив на народ України та економіку ".

Інвестори з розумінням поставляться, якщо Україна не сплачуватиме за боргами, вказує економіст британської фінансової компанії Tellmiller Стюарт Кулвергауз, пише Reuters. Він вважає, що згодом Україна швидко відновить доступ до коштів інвесторів. А ці кошти будуть дуже потрібні для відбудови України. А от Еш розчарований, що справа дійшла до обмеження виплат за боргом - цього вдалось би униктути, якби Захід не зволікав із підтримкою, вважає він.

Якщо б Захід був більш ініціативним, Україні б не довелось думати про замороження боргів, Це реальність. Західні країни не зібрались достатньо швидко, щоб допомогти Україні обслуговувати борг за первинним контрактом
Тімоті Еш

«Розчаровує те, що не вжито дій, які б дозволили Україні частково використати заморожені російські активи - триста мільярдів центробанку і ще близько ста мільярдів інших заморожених активів. Обслуговування боргу – приблизно шість мільярдів. Я не зовсім розумію, чому Захід не рухався швидше, щоб дозволити Україні використати ці ресурси. Очевидно, хтось завдає шкоди. І це - Росія», - говорить Еш.

«Я не розумію, чому не було вивільнено цю підтримку. Якщо б Захід був більш ініціативним, Україні не довелось би думати про замороження боргів. Це реальність. Західні країни не зібрались достатньо швидко, щоб допомогти Україні обслуговувати борг за первинним контрактом», - вказує він.

США та їх західні союзники говорять про те, що Росія має сплатити за відбудову України. Однак відповіді на те, як конфіскувати російські активи без тривалого судового процесу, Захід ще не має. Комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив цього тижня, що в такому кроці є багато правових проблем.

Він зауважив, що Сполучені Штати, Канада та Італія мають певний досвід цивільно-правової конфіскації, але він вважає, що для того, щоб така конфіскація була юридично обґрунтованою, потрібен чіткий зв’язок із злочином, наприклад корупцією.

Нарікає і на недостатню підтримку України з боку Заходу і Брукс. Він протиставляє ситуацію в Росії, яка все ще отримує значні надходження від продажу енергоресурсів, зі станом України, де уряд намагається відвернути валютну кризу на тлі недостатньо швидкої підтримки з боку Заходу.

«Росія залита готівкою, - твітує експерт, - експортні надходження від нафти та газу - надзвичайні. Російський центробанк знижує відсоткову ставку, а Україна підвищує, відчайдушно намагаючись відвернути девальвацію та валютну кризу. Ми це дозволяємо».

Еш припускає, що замороження виплат за боргами може дозволити НБУ відмовитись від різкого підвищення ставок. Еш також не прогнозує негайної кризи і нагадує, що під час попередньої реструктуризації боргу в 2015 році, Україна мала значно менший валютний запас.

"Зараз є буфер, - вказує Еш. - На початок кризи Україна мала достатньо сильну макрофінансову позицію. Це приблизно 28 мільярдів доларів резервів - п’ять місяців імпорту – гарний показник. Державний борг був трохи вище сорока відсотків ВВП. Це дуже мало. Хоча ці показники і погіршились, захист ще є".

Він додає: основна проблема – це великий дефіцит бюджету. "Якщо західні гроші його не заповнять, то це означатиме тиск на Нацбанк – він повинен друкувати гроші і закривати цей дефіцит. Це тисне на курс, бо такі речі пов’язані. Тому Україна потребує швидкого надходження західних грошей і краще у вигляді грантів, а не позик", - вказує Еш.

Всі новини дня

Візит Байдена до Польщі обговорили представники канцелярії президента Польщі та Держдепу США

Чоловік із прапором США проходить повз американську бронемашину Stryker в м.Білосток, Польща. 24 березня 2015 року (AP Photo/Alik Keplicz)

Президент США Джо Байден може відвідати Польщу найближчим часом - про це повідомив голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі Марцин Пшидач після зустрічі у Вашингтоні з заступницею Держсекретаря США Венді Шерман та радником Білого дому з Нацбезпеки Джейком Салліваном.

“Як відомо від самого президента Байдена, президент Байден має намір приїхати до Польщі. Сьогоднішня розмова стосувалася саме цих планів на найближче майбутнє. Звичайно, подробиці такого візиту будуть повідомлені, коли буде визначена конкретна дата, але сьогоднішня розмова стала великим кроком вперед у питанні активізації зустрічей на найвищому політичному рівні між нашими президентами", – заявив Пшидач під час брифінгу з журналістами у Вашингтоні. Відео його брифінгу опублікувало Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі.

На запитання, чи є втома в американців від війни в Україні, Пшидач відповів, що «ні в Держдепартаменті, ні в Раді національної безпеки Білого дому не бачив такої втоми, навпаки». Він додав, що побачив "ідеї, активність і чуйність до наших [польських – ред.] ідей. Ми єдині й будемо працювати для збереження євроатлантичної єдності".

Водночас польські ЗМІ повідомляють, що президент Польщі Анджей Дуда у відповідь на питання про візит Байдена сказав, що “американська адміністрація, Білий дім несуть відповідальність за підтвердження такого візиту. … Президент [Байден] сказав, що він приїде в нашу частину Європи, тому ми очікуємо, що він обов’язково приїде, але детальну програму цього візиту оголосить американська сторона”.

У п’ятницю, 3 лютого, заступниця держсекретаря США Венді Шерман провела зустріч з радниками з питань національної безпеки Польщі – Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою.

“Продуктивна зустріч із радниками з питань національної безпеки Польщі Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою, щоб обговорити наше глибоке партнерство, лідерство Польщі у прийнятті українських біженців, нашу позицію проти агресії Росії та стратегічний діалог США та Польщі”, - написала у Твіттері Венді Шерман, заступниця Державного секретаря США.

Прес-служба Державного департаменту США повідомила, що сторони, серед іншого, “обговорили життєво важливу допомогу Україні та необхідність притягнення Росії до відповідальності за її жорстоку війну”.

Марцин Пшидач додав, що під час розмов з американськими посадовцями обговорювали також потенційні сценарії, як відповісти на потенційний наступ російських військ в Україні.

"Друга тема [обговорень] - це ситуація в самій Україні, можливі сценарії, які Володимир Путін найближчим часом може спробувати реалізувати, його очікуваний наступ. Яким чином відповісти на цей наступ, як мала б відповісти Україна, і як ми - сусідні країни-партнери - можемо їй допомогти", - розповів журналістам голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі та радник із нацбезпеки Марцин Пшидач.

Як повідомляв Голос Америки, окрему зустріч у Вашингтоні Марцин Пшидач, очільник Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі, та Яцек Сєвєра, голова Бюро національної безпеки Польщі, провели із Джейком Салліваном, радником Білого дому із національної безпеки США.

Про можливий візит президента Байдена у Польщу повідомляло раніше американське видання NBC News. Як писав Голос Америки, за даними цього ЗМІ, Білий дім розглядає кілька місць ймовірного візиту Байдена в Європу, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити річницю початку повномасштабної російської війни в Україні.

30 січня президент США підтвердив, що має намір відвідати Польщу, але ще не знає, коли саме.

"Танкісти ЗСУ швидко освоюють керування могутнім Challenger 2" - Міноборони Великої Британії  

Танки "Челленджер 2" та "Леопард 2" під час тренувань у Польщі. Фото: Міністерство оборони Великої Британії  

Міноборони Великої Британії повідомило, що українські танкісти дуже швидко засвоюють керування важкими танками “Челленджер 2”.

«Танкісти Збройних Сил України швидко освоюють керування могутнім Challenger 2 цього тижня. Велика Британія надає Україні танки Challenger 2, щоб допомогти їй захистити свою Батьківщину та повернути свою територію”, - написало у Твіттері Міністерство оборони Великої Британії й оприлюднило фотографії із тренувань українських екіпажів.

На сайті Кабінету міністрів Великої Британії повідомляють, що в суботу, 4 лютого, британський прем’єр Ріші Сунак провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським.

“Прем’єр-міністр сказав, що минулого тижня зустрічався з українськими військовими, що тренуються у Великій Британії, його надихнула їхня мужність та історії про їхніх близьких вдома”, - мовиться у повідомленні британського уряду.

"Його увага зосереджена на тому, щоб забезпечити якнайшвидше надходження оборонної військової техніки Великої Британії на лінію фронту", - йдеться у повідомленні Офісу глави британського уряду.

Президент України Володимир Зеленський під час розмови подякував прем’єр-міністру Сунаку за танки та за навчання українських військових.

«У розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком подякував за старт тренувань українських екіпажів на «Челленджерах». Також говорили про подальше розширення спроможностей української армії, різнобічну підтримку України на коротку та довгу перспективу», - написав президент Зеленський у Телеграмі.

Як повідомляв Голос Америки, Україна сподівається, що українські військові зможуть застосувати західні танки на полі бою уже навесні. "Я не думаю, що ми будемо чекати до літа. У нас немає часу чекати", - заявив у коментарі Голосу Америки аташе з питань оборони посольства України у США Борис Кременецький.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

Які країни могли б потенційно надати Україні F-16 та додаткову кількість винищувачів МІГ? Відео

Військові аналітики вважають, що винищувачі можуть зіграти вирішальну роль для того, щоб допомогти Україні відбити ймовірний наступ Росії. За словами аналітика з CEPA, ці літаки, якщо вони надійдуть від союзників, зможуть змінити ситуацію на полі бою в Україні.

Іран не дотримується своїх зобов'язань в ядерній сфері – спільна заява США та союзників

Іранські співробітники на заводі у Фордо. Іран пообіцяв МАГАТЕ, що половина з приблизно 1000 центрифуг вироблятиме уран, збагачений майже до 20%, а решта – низькозбагачене паливо до 3,5% для запланованого важководного ядерного реактора. 9 квітня 2009 року. Фото AP/Вахід Салемі

Сполучені Штати та провідні європейські країни заявили, що новий звіт агентства ООН з атомної енергетики свідчить про те, що Іран порушує свої ядерні зобов’язання.

У спільній заяві США, Велика Британія, Франція та Німеччина заявили у п’ятницю, що звіт Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яке є спостережним органом ООН, свідчить про те, що Іран непослідовно виконує свої ядерні зобов’язання.

МАГАТЕ розкритикувало Іран у середу за те, що він не повідомив про технологічні зміни на заводі, в результаті яких він зміг збагачувати уран до чистоти, близької до збройної.

"Ми, уряди Франції, Німеччини, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, беремо до відома звіт Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) про те, що Іран вніс суттєві зміни в конфігурацію деяких своїх центрифуг без попереднього інформування Агентства. Ці центрифуги виробляють високозбагачений уран до 60% і розташовані на збагачувальному заводі у Фордо", – мовиться у заяві.

Як заявило агентство, ця зміна суперечить зобов’язанням Ірану, які він взяв на себе, згідно з Угодою про непоширення ядерної зброї.

«Нещодавно повідомлена зміна конфігурації каскадів центрифуг, які використовуються для виробництва урану, майже збройного рівня, підкреслює необхідність виконання Іраном усіх своїх зобов’язань щодо звітності й прийняття будь-яких гарантій, моніторинг яких МАГАТЕ вважає необхідним у світлі виробництва Іраном такого високозбагаченого урану», – мовиться далі у заяві.

Очільник ядерної програми Ірану Мохаммад Есламі відкинув висновки звіту у четвер, назвавши їх «невірними», і стверджуючи, що інспектор агентства зробив помилку. Але США та союзники відкинули його заву.

«Заяви Ірану про те, що ця дія була здійснена помилково, є неадекватними. Ми оцінюємо дії Ірану на основі неупереджених і об’єктивних звітів МАГАТЕ, а не на основі імовірних намірів Ірану», – заявили західні країни.

У заяві також мовиться, що виробництво високозбагаченого урану на заводі у Фордо «несе значні ризики, пов’язані з розповсюдженням, і не має жодного надійного цивільного обґрунтування».

Згідно з ядерною угодою від 2015 року між Іраном і великими західними державами, що називається Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), збагачення урану заборонене на цьому об’єкті. Після того, як Сполучені Штати вийшли з угоди у 2018 році та відновили санкції проти Ірану, Ісламська Республіка поступово відмовилася від будь-яких обмежень, встановлених в цій ядерній угоді.

Протоієрей Православної Церкви України о. Андрій Дудченко - про релігійні виклики у час війни. Інтерв'ю

Напередодні у США відбувся Український молитовний сніданок. У складі української делегації, що прибула до Вашингтона був й Протоієрей Православної Церкви України о. Андрій Дудченко. Про свої враження від події та релігійні виклики у час війни ми поговорили із отцем у студії Час-Тайм.

Більше

XS
SM
MD
LG