Спеціальні потреби

У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові


Лялькові герої телевізійної реклами провідних американських компаній, ілюстрації до популярних книжок, робота над мультфільмами - це лише незначна частина резюме Ірини Борисової, американської художниці родом з Харкова. Паралельно, Ірина співпрацює з українськими театрами та видавництвами. Чому вона вважає українське образотворче мистецтво якіснішим за американське, Ірина розповіла журналістам "Голосу Америки", які відвідали художницю у штаті Масачусетс.

Їй не доводиться придумувати ілюстрацій, вони самі просяться назовні. І поки не потраплять на папір, не полишають її голову. "Іноді ти ходиш, і це у твоєму мозку блимає, блимає доти, доки ти не завершиш цю роботу. Ти навіть і не хочеш, а воно штовхає тебе", - каже Ірина Борисова.​

У США Ірина Борисова почала свою творчу діяльність у рекламному бізнесі, у складі відомої анімаційної студії Suspended Animation Тома Ґейсека.

Серед найуспішніших її героїв – пан «Картопляна Голова». Ця лялька, яку придумала Ірина, стала найуспішнішим проектом в історії компанії-замовника «Бургер Кінг». "За кілька років ми зробили напевне 20 різних рекламних роликів", - згадує Ірина.

Ірина Борисова та "Пан Картопля"
Ірина Борисова та "Пан Картопля"

На початку двохтисячних художниця припиняє партнерство зі студією і береться за те, що любить найбільше – ілюстрації. Нещодавно вона завершила ілюструвати четверту дитячу книжку українського письменника Юрія Винничука. "Видатний, надзвичайний письменник, прекрасні казки. Це серія з 4 книжок, дві з них вже вийшли у видавництві «Фоліо» і ще дві чекають своєї черги", - розповідає ілюстраторка.

На цих сторінках веселі та сумні історії: слимаки, жуки, вигадані та реальні істоти. У зображеннях Борисової часто впізнаються обличчя її близьких та друзів.

"Усі ці жучки розповідають, як я провів літо. Один каже, я залетів до в’язниці, де жив дуже сумний чоловік. Я намалювала тут свого чоловіка Євгена. А це моя рідна бабуся. І це знайомий хлопець", - показує Ірина.

Це її перший проект із українським видавництвом, і вона приємно вражена їх професійністю. До цього Ірина працювала, переважно, з американцями. Замовлення на ось цю книжку прийшло он-лайн, вона ніколи не зустрічала ні видавця, ні автора. "Це Джуді Гайм зі штату Вісконсин, вона мене знайшла через Інтернет", - каже Ірина.

Українське образотворче мистецтво, з точки зору Ірини, значно випереджає західне. А от сучасне (абстрактне) мистецтво їй зовсім не імпонує:

"В Америці, на мою думку, немає образотворчого мистецтва. Дурниці. Так зване контемпорарі арт – це все профанація. Я чекаю, коли вже людям це все набридне і коли вони скажуть, що король таки голий, і вони, нарешті, почнуть займатися нормальним мистецтвом", - каже вона.

Паралельно Борисова малює героїв для Харківського театру ляльок, з яким співпрацювала ще у 90-х, коли жила в Україні. Поки живе у США, Ірина працює над ляльками вже для четвертої вистави.

"У Харкові зараз бурхливе мистецьке життя. Може я лише спілкуюсь з такими людьми, але в них дуже багато ентузіазму. Особливо серед художників я бачу великий сплеск розвитку талантів. Нові види, напрямки, вони цінуються за кордоном", - ділиться ілюстраторка.

Колег у театрі Ірина відвідує щороку.

"Мені платять гонорар, напевне, за українськими мірками пристойний, утім за американськими - ніякий. Це не про гроші зовсім. Я люблю цю справу, мені подобається, це моє життя", - каже вона.

Ірина не виключає, що може повернутися до рідного Харкова, але не зараз. В Америці, зізнається, її тримає коханий чоловік: Каже: "Поки ми з Євгеном тут разом, ми будемо тут. Якщо обставини зміняться, тоді невідомо як буде".

Наразі Ірина повністю занурена у мистецькі проекти: продовжує опановувати нові напрямки, зокрема, виливання кольорового скла. Відверто каже: заробити на мистецтві їй не вдається, зате її роботи приносять людям радість. І питає: хіба не в цьому щастя?

Дивіться також: Історія українського емігранта, що отримав Оскар за фільм «Хижак»

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на «Радіо Свобода» ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проекту «Україна – Куба». Своїм найбільшим хобі вважає 3-річну доньку Марійку та подорожі з родиною. Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

Facebook Forum

Відео дня

XS
SM
MD
LG