Спеціальні потреби

У США емігрантка з України прославилася в анімації, а знайшла покликання у Харкові


Лялькові герої телевізійної реклами провідних американських компаній, ілюстрації до популярних книжок, робота над мультфільмами - це лише незначна частина резюме Ірини Борисової, американської художниці родом з Харкова. Паралельно, Ірина співпрацює з українськими театрами та видавництвами. Чому вона вважає українське образотворче мистецтво якіснішим за американське, Ірина розповіла журналістам "Голосу Америки", які відвідали художницю у штаті Масачусетс.

Їй не доводиться придумувати ілюстрацій, вони самі просяться назовні. І поки не потраплять на папір, не полишають її голову. "Іноді ти ходиш, і це у твоєму мозку блимає, блимає доти, доки ти не завершиш цю роботу. Ти навіть і не хочеш, а воно штовхає тебе", - каже Ірина Борисова.​

У США Ірина Борисова почала свою творчу діяльність у рекламному бізнесі, у складі відомої анімаційної студії Suspended Animation Тома Ґейсека.

Серед найуспішніших її героїв – пан «Картопляна Голова». Ця лялька, яку придумала Ірина, стала найуспішнішим проектом в історії компанії-замовника «Бургер Кінг». "За кілька років ми зробили напевне 20 різних рекламних роликів", - згадує Ірина.

Ірина Борисова та "Пан Картопля"
Ірина Борисова та "Пан Картопля"

На початку двохтисячних художниця припиняє партнерство зі студією і береться за те, що любить найбільше – ілюстрації. Нещодавно вона завершила ілюструвати четверту дитячу книжку українського письменника Юрія Винничука. "Видатний, надзвичайний письменник, прекрасні казки. Це серія з 4 книжок, дві з них вже вийшли у видавництві «Фоліо» і ще дві чекають своєї черги", - розповідає ілюстраторка.

На цих сторінках веселі та сумні історії: слимаки, жуки, вигадані та реальні істоти. У зображеннях Борисової часто впізнаються обличчя її близьких та друзів.

"Усі ці жучки розповідають, як я провів літо. Один каже, я залетів до в’язниці, де жив дуже сумний чоловік. Я намалювала тут свого чоловіка Євгена. А це моя рідна бабуся. І це знайомий хлопець", - показує Ірина.

Це її перший проект із українським видавництвом, і вона приємно вражена їх професійністю. До цього Ірина працювала, переважно, з американцями. Замовлення на ось цю книжку прийшло он-лайн, вона ніколи не зустрічала ні видавця, ні автора. "Це Джуді Гайм зі штату Вісконсин, вона мене знайшла через Інтернет", - каже Ірина.

Українське образотворче мистецтво, з точки зору Ірини, значно випереджає західне. А от сучасне (абстрактне) мистецтво їй зовсім не імпонує:

"В Америці, на мою думку, немає образотворчого мистецтва. Дурниці. Так зване контемпорарі арт – це все профанація. Я чекаю, коли вже людям це все набридне і коли вони скажуть, що король таки голий, і вони, нарешті, почнуть займатися нормальним мистецтвом", - каже вона.

Паралельно Борисова малює героїв для Харківського театру ляльок, з яким співпрацювала ще у 90-х, коли жила в Україні. Поки живе у США, Ірина працює над ляльками вже для четвертої вистави.

"У Харкові зараз бурхливе мистецьке життя. Може я лише спілкуюсь з такими людьми, але в них дуже багато ентузіазму. Особливо серед художників я бачу великий сплеск розвитку талантів. Нові види, напрямки, вони цінуються за кордоном", - ділиться ілюстраторка.

Колег у театрі Ірина відвідує щороку.

"Мені платять гонорар, напевне, за українськими мірками пристойний, утім за американськими - ніякий. Це не про гроші зовсім. Я люблю цю справу, мені подобається, це моє життя", - каже вона.

Ірина не виключає, що може повернутися до рідного Харкова, але не зараз. В Америці, зізнається, її тримає коханий чоловік: Каже: "Поки ми з Євгеном тут разом, ми будемо тут. Якщо обставини зміняться, тоді невідомо як буде".

Наразі Ірина повністю занурена у мистецькі проекти: продовжує опановувати нові напрямки, зокрема, виливання кольорового скла. Відверто каже: заробити на мистецтві їй не вдається, зате її роботи приносять людям радість. І питає: хіба не в цьому щастя?

Дивіться також: Історія українського емігранта, що отримав Оскар за фільм «Хижак»

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на «Радіо Свобода» ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проекту «Україна – Куба». Своїм найбільшим хобі вважає 3-річну доньку Марійку та подорожі з родиною. Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG