Актуально
Дипломатичні можливості зникають - оглядачі про безрезультатну зустріч радників "нормандської четвірки"
Переговори радників "нормандської четвірки" у Берліні не завершились узгодженням спільного документу. При цьому, повідомляє "Радіо Свобода", керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що сторони висловили повну прихильність режиму припинення вогню на Донбасі і вже незабаром можуть зустрітись знову.
Після зустрічі, як повідомляють РИА Новости, заступник голови Адміністрації президента Росії, учасник переговорів, Дмитро Козак заявив, що Київ саботує виконання Мінських угод, а Німеччина та Франція "із задоволенням піддаються на маніпуляції" України.
Росія, як видається, не вважає щирими запевнення Заходу щодо того, що там підтримують Мінські угоди як шлях до вирішення конфлікту.
"Але негативний результат - також результат: з'явилась повна ясність щодо того, чого варті всі ці заяви різноманітних політиків та партнерів по "нормандському формату" та їхньої відданості Мінським угодам", - заявив Козак.
Коментуючи перемовини у Берліні, кореспондент The Wall Street Journal Ярослав Трофімов відзначив, що "можливості для дипломатії скорочуються".
"Не дивно", - пише про безрезультатність переговорів експерт "Німецького фонду Маршалла" Ульріх Шпек, - "Єдиний результат, який Москва прийняла би - капітуляція, а саме, що Україна приймає російську інтерпретацію Мінських угод, яка би дала Росії та її ставленикам (proxy ред.) вирішальний вплив в Україні; привівши її до російської сфери домінування".
Як повідомляв "Голос Америки", державний секретар США Ентоні Блінкен раніше заявив, що США та Україна єдині у розумінні, що Мінські угоди є шляхом до вирішення конфлікту на Донбасі. За словами Блінкена, Україна намагається виконувати "більшість" положень Мінських угод, натомість Росія "не виконала практично жодне із своїх забов'язань щодо Мінська".
"В усіх моїх розмовах із нашими українськими колегами вони лишаються відданими цьому", - заявив Блінкен.
Міністр закордонних справ Франції також нещодавно в ефірі каналу CNN заявляв, що хоча виконання Мінських угод є "нелегким" для України, влада держави "нещодавно здійснила кілька дуже хороших кроків" у цьому напрямку.
Між тим між Києвом та Заходом з одного боку - і Москвою існує принципова розбіжність щодо виконання Мінських угод, їх розуміння.
Як відзначав журналіст американського видання Buzzfeed Крістофер Міллер, Мінські угоди можуть стати шляхом до вирішення конфлікту Росії з Україною, лише, якщо будуть імплементовані "так, як їх тлумачать Україна та Захід".
"Якщо вони будуть імплементовані так, як їх розуміє Росія, тоді Мінські угоди це катастрофа для України. Ця незгода щодо інтерпретації та кроків в угодах - це головна причина, чому вони досі не дали результату", - писав Міллер.
А на думку журналіста британського видання The Gurdian, Мінські угоди "всі люблять згадувати, але ніхто не хоче втілювати (для цього є обгрунтовані причини, особливо для Києва".
Міністр закордонних справ України Кулеба на початку місяця заявляв, що "Мінські домовленості не можуть бути виконані на російських умовах, в основі яких прямий діалог між Україною і ОРДЛО, який нам нав'язують і яке дуже чітко відкидається". Кулеба також заявляв, що Україна не терпітиме тиску і примушування "щось десь якось імплементувати".
У той же час президент України на початку місяця говорив, передає УНІАН, що незадоволений "всіма пунктами" Мінських угод. "Але ми дорослі хлопчики. Ми повинні робити щось, що може деокупувати наші території, що захищає нашу державу у тому чи іншому вигляді", - казав Володимир Зеленський.
А секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данілов раніше заявив, що виконання Мінських угод означає "знищення країни" та призведе до того, що Росія вимагатиме зняття західних санкцій. Данілов також застерігав Захід не наполягати на дотриманні Мінських угод Україною "у такому вигляді, як вони є зараз". За словами Данілова, це буде дуже небезпечно для України.
"Якщо суспільство не піде на такі угоди, це може спровокувати дуже складну внутрішню ситуацію, і Росія на це розраховує", - сказав Данілов.
Раніше дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова вказало, що українці не сприймають поступки Росії як гарантію тривалого миру на Донбасі.
При цьому, вказує опитування, 50% опитаних вважають, що для миру на Донбасі потрібно йти на компроміси, але далеко не на всі.
У статті використано матеріали "Радіо Свобода", ТСН, УНІАН.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум