Спеціальні потреби

Актуально

Чому Мінські домовленості не впроваджені після 7 років війни і переговорів?

Французький президент Еммануель Макрон з російським президентом Путіним на зустрічі керівників України, Росії, Франції та Німеччини - так званої Нормандської четвірки у Парижі 10 грудня 2019 р.

«Ми готові виконувати», - заявив на нараді з українськими дипломатами 21 грудня президент України Володимир Зеленський про Мінські домовленості щодо досягнення миру на сході України.

І російські представники, включно з президентом Путіним, постійно й гучно вимагають втілення Мінських домовленостей.

Німеччина і Франція - посередники під час підписання двох Мінських угод 2014 і 2015 року також кажуть, що прагнуть їх втілення.

За словами державного секретаря США Ентоні Блінкена, «ми давно кажемо, що найкращий спосіб врегулювання конфлікту у східній Україні - це відновити кордон України, який їй належить, через так званий Мінський процес - домовленості, які Росія та Україна досягли багато років тому».

Чому попри таку одностайність Мінські домовленості не впроваджені вже майже через 7 років?

В той час як дипломати й політики кажуть, що проблема полягає у різночитанні домовленостей, то деякі аналітики йдуть далі, називаючи зміст тих угод суперечливим, а певний спосіб їх втілення потенційно навіть небезпечним.

Різночитання

«Сторони абсолютно відкрито задекларували, що існує багато розбіжностей між Україною і Російською Федерацією щодо і виконання і трактування Мінських домовленостей», - визнав радник українського президента Андрій Єрмак після зустрічі 26 січня у Парижі з відповідними представниками Росії, Франції та Німеччини.

Російський представник на тих переговорах, Дмитрій Козак, з готовністю визнав, що досягнення сторін у мирному процесі за 7 років «відповідають майже нулю».

Вони (росіяни) завжди починали читати Мінські домовленості з кінця...
Наталія Галібаренко, голова місії України при НАТО

Москва постійно наполягає, що Мінські домовленості насамперед передбачають прямі переговори Києва з підтримуваними Росією сепаратистськими утвореннями в Донецьку та Луганську, що фактично означало б визнання так званих ДНР та ЛНР.

Українці наголошують, що мирний процес, перш за все, полягає у припиненні бойових дій, роззброєнні чи виведенні незаконних військових формувань, і у відновленні українського контролю над кордоном з Росією.

«Росіян ніколи не цікавив початок субстантивної частини, який чітко говорив, що має бути забезпечене стійке припинення вогню, що мають бути відведені всі озброєння, всі збройні сили, що має відбуватися обмін полоненими і так далі. Тобто росіян це ніколи не цікавило. Вони завжди починали читати Мінські домовленості з кінця: там де йшлося про вибори, де йшлося про закон про амністію…», - сказала в інтерв’ю Голосу Америки голова місії України при НАТО Наталія Галібаренко.

За словами Наталії Галібаренко Мінські домовленості не можна трактувати «як меню в ресторані», а треба виконувати його «як цілісний документ» і спочатку «вирішити безпекову ситуацію», а потім «політичні аспекти врегулювання».

Несумісність з суверенітетом

«Мінські угоди від вересня 2014 року та лютого 2015 року, які мали на меті припинити війну Росії на сході України, спираються на дві несумісні інтерпретації суверенітету України», - вважає британський політолог Данкен Аллан, колишній аналітик британського міністерства закордонних справ, а тепер директор консультантської компанії Octant Research & Analysis.

Мінські угоди... спираються на дві несумісні інтерпретації суверенітету України.

У розмові з Голосом Америки Данкен Аллан вказав, що за понад 7 років Росія не змінили свою позицію щодо України, а Мінські домовленості Москва, за його словами «розглядає як спосіб зламати суверенітет України назавжди».

Західні погляди на втілення Мінських домовленостей, вважає фахівець «є розпливчастими і непослідовними».

«Переважає думка, що втілення означає віднайдення середини між російською та українською позиціями. Але ці спроби зазнали провалу, посиливши тиск на Україну, ризикуючи політичною нестабільністю в Києві, і не привівши до жодних помітних змін у російській політиці», - наголосив Данкен Аллен в огляді проблеми Мінських угод для лондонського аналітичного центру Chatham House.

Угоди були підписані Україною вимушено під тиском активних бойових дій в Іловайську у серпні 2014 року, і згодом - кривавих боїв за Дебальцеве у лютому 2015 року.

Українські джерела та незалежні журналісти кажуть, що ті бої з тисячними втратами для української армії, які стали тлом для переговорів у Мінську, були прикладами прямого застосування регулярних підрозділів російської армії, що Москва заперечує.

Тепер західні країни можуть податися на спокусу тиску на Україну, щоб змусити Київ погодитися на вимоги Росії щодо Донбасу, вважають такі аналітики як Орися Луцевич з Chatham House.

«За умов скупчення такої кількості збройних сил на кордоні України, я думаю, що ця спокуса зростає, адже Захід хоче уникнути війни на європейському континенті, і тому я думаю, що буде повертатися до цих всіх ідей: змін до конституції (України) для того, щоб частково задовольнити російські вимоги і досягти деескалації ситуації», - сказала Орися Луцевич Голосу Америки.

Але і вона й інші коментатори, а також політики в Україні, застерігають, що насаджування російських вимог не приведе до тривкого миру, а навпаки закладе всередині України механізм нестабільності, що може вибухнути з новою силою.

На думку Данкена Аллана Захід мав би остерігатися ситуації, в якій західні представники, навіть не бажаючи того, могли би опинитися на одному боці з Росією, а натомість треба «зосередити зусилля на тому, щоб допомогти захистити суверенітет неокупованої України».

«Це, насамперед, означає, як би це не було важко, зосередити впровадження Мінська на досягненні тривкого припинення вогню, що, зрештою і є у перших пунктах домовленостей. А друге - підтримувати прагнення України зміцнитися внутрішньо, зміцнити державні установи, реформувати економіку, судочинство, щоб вона була здатна витримувати постійний російський тиск, який майже напевне буде тривати.… І при цьому треба бути реалістом, що конфлікт на сході України напевне буде тягнутися далі», - вважає Данкен Аллан.

Відповідь США Росії, переговори Нормандської четвірки: подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:09:43 0:00

Всі новини дня

США ввели нові санкції проти Північної Кореї, після ракетних запусків

Фото: люди переглядають відео запуску ракети КНДР, 6 жовтня 2022 року

Державний секретар США Ентоні Блінкен у п’ятницю оголосив нові економічні санкції проти Північної Кореї після того, як ця ізольована країна запустила серію балістичних ракет. Блінкен назвав запуски «безпрецедентними за своєю швидкістю, масштабом і розмахом».

За минулі 12 днів Північна Корея провела шість випробувань балістичних ракет, останнє – у четвер. Дві балістичні ракети малої дальності (SRBM) було запущено в той час, коли дипломати в Раді Безпеки ООН обговорювали, як відповісти на запуск іншої ракети над Японією, що був двома днями раніше.

У п'ятничній заяві Блінкен сказав, що лише цього року Північна Корея або Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) запустила 41 балістичну ракету, включаючи шість міжконтинентальних балістичних ракет.

У відповідь він оголосив, що Сполучені Штати запроваджують санкції проти «двох фізичних осіб і трьох юридичних осіб за діяльність, пов’язану з експортом нафти до Корейської Народно-Демократичної Республіки, яка безпосередньо підтримує розробку озброєнь КНДР та її військових»

Блінкен сказав, що Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) зареєструвало New Eastern Shipping Co Ltd. разом із особами Квек Кі Сенг і Чен Ши Хуан за участь у передачі або доставці нафтопродуктів до КНДР.

У заяві Блінкен зазначив, що за допомогою санкцій «Сполучені Штати посилають чітке повідомлення про те, що ми продовжуватимемо вживати заходів проти тих, хто підтримує розвиток армії та арсеналу зброї КНДР».

Україна незабаром отримає 1,3 млрд дол від МВФ та 2 млрд євро від ЄС

Будівля Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні, США

Виконавча рада МВФ підтримала виділення Україні близько $1,3 млрд у межах Швидкого інструменту фінансування. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. У соцмережевому дописі він подякував директорці-розпорядниці Фонду Крісталіні Георгієвій за підтримку.

Отриманий транш буде направлено на підтримку обороноздатності України, виплату пенсій та соціальних програм, а також для посилання стійкості нашої економіки, – написав прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль в Telegram.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна вже отримала від МВФ 1,4 млрд дол в рамках програм швидкого фінансування.

Минулого місяця в МВФ повідомили, що крім екстреної допомоги Україні, Фонд також працює над новим пакетом більш довгострокової підтримки. Тоді Шмигаль заявляв пресі, що Україна сподівається отримати біля 12 мільярдів доларів від МВФ наступного року.

В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС планує вже у найближчі дні надати Україні 2 млрд євро макрофінансової допомоги.

Вона підкреслила, що з початку війни ЄС надала 19 млрд євро допомоги Україні а також оборонну допомогу.

Дивіться також: Чи виведуть іноземці свій бізнес з Росії, після указу Путіна про мобілізацію

Пентагон: Ми не вважаємо, що Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Відео

Пентагон: Ми не вважаємо, що Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Ми не вважаємо, що на цей момент президент Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Але знову ж таки, ми сприймаємо це дуже серйозно. Ми будемо моніторити ситуацію, але тим часом наш фокус - на підтримці України», - заявив речник Пентагону Пет Райдер.

МАГАТЕ завершило першу ротацію на ЗАЕС

FILE PHOTO: IAEA expert mission visits Zaporizhzhia Nuclear Power Plant

Першу ротацію Місії підтримки Запорізької АЕС в Україні завершено і на станції почав працювати новий склад місії атомної установи ООН, підтвердив директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Він вказав, що нова команда є посиленою і складається з експертів МАГАТЕ з фізичної та радіологічної безпеки. Раніше Гроссі заявляв про намір збільшити кількість представників МАГАТЕ на станції з двох до чотирьох.

"Команда продовжить свою незамінну місію і підтримає раніше узгоджену зону ядерної та фізичної безпеки на Запорізькій АЕС", - твітує слова Гроссі МАГАТЕ.

Напередодні Гроссі зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. На зустрічі посадовець ООН заявив про прогрес в атомній безпеці та встановленні захисної зони на ЗЕАС.

Цього тижня російський президент Путін заявив назвав Запорізьку АЕС "федеральною власністю" Росії. Гроссі відкинув такі заяви. Він також висловив занепокоєння через умови роботи на станції. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал

"Персонал станції працює в майже нестерпних умовах: стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися, - сказав він. - Я думаю, що це питання стосується міжнародного права. Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно, і, звичайно, позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку військових подій".

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

"Ослаблений Кремль означає ослаблений Лукашенко", - Тихановська

Білоруська опозиціонерка у вигнанні Світлана Тихановська під час розмови з Reuters у Парижі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, союзник Володимира Путіна, перебуває в «дуже нестійкій» політичній ситуації через військові невдачі Росії в Україні, заявила в п’ятницю лідер білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська.

"Ослаблений Кремль означає ослаблений Лукашенко", - сказала Тихановська в інтерв'ю Reuters під час візиту до Парижа.

Тихановська виступила з промовою щодо політичної ситуації білоруського президента перед тим, як стало відомо, що ув’язнений білоруський правозахисник отримав Нобелівську премію миру. Сама Тихановська, яку називали серед можливих лауреатів цього року, також сказала, що білоруси заслуговують на всесвітнє визнання за протистояння «диктатору»

"Позиція Лукашенка дуже нестійка. У людей є енергія і бажання принести демократичні зміни, а наша економічна ситуація погіршується через санкції", - сказала вона.

Лукашенко, один із небагатьох непохитних союзників президента Путіна, дозволив Росії використовувати територію Білорусі як стартовий майданчик для ракетних ударів по Україні та плацдарм для російських солдатів і військових літаків з початку війни 24 лютого.

Про це сьогодні також сказала Тихановська на своїй сторінці у Twitter. "Коли йдеться про білоруський режим, ми маємо дивитися на їхні дії, а не слухати їхні слова. Вчора повітряний простір Білорусі знову використала Росія для авіаудару по Україні. Лукашенко продовжує загрожувати міжнародному миру та безпеці. З ним треба поводитись як із злочинцем", - йдеться у твіті опозиціонерки.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, Міністерство фінансів США, Державний департамент та американське Міністерство торгівлі запровадили новий пакет санкцій проти російських та білоруських посадовців і їхніх родин, оборонного комплексу Росії, експортних обмежень та інших заходів.

В статті використано матеріали Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG