Спеціальні потреби

Актуально

У Європі вересневі показники COVID-19 перевищують дані березневого піку

Рекордно високу кількість нових заражень коронавірусом зареєстрували у Чеській республіці - 2000 за один день.

Уряди низки європейських країн оголошують регіональні карантини і вдаються до інших заходів, щоб стримати поширення коронавірусу, яке набрало темпів у вересні.

Загалом у світі кількість підтверджених заражень наблизилася до показника 30 мільйонів, а Ізраїль став першою країною, де у п’ятницю 18 вересня оголосили повторний карантин на усій території.

Кількість випадків у вересні повинна бути сигналом тривоги для усіх.
Ганс Клюґе, європейський директор ВООЗ

Регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я в Європі Ганс Клюґе сказав у четвер, що за останні два тижні у семи країнах континенту кількісті випадків COVID-19 подвоїлася.

«Хоча ці цифри показують ширше тестування, турбує те, що вони також виявили збільшення заражень повсюди в регіоні», - додав посадовець.

Найбільше вірус зараз виявляють серед молодих європейців віком 25-49 років.

Ганс Клюґе сказав, що статистика підтверджує дієвість карантину, якого у Європі дотримувалися у весняні місяці.

«Навесні і на початку літа ми могли бачити вплив карантину. Наші зусилля, наші пожертви дали результат. У червні кількість падала до найнижчого рівня. Але кількість випадків у вересні повинна бути сигналом тривоги для усіх нас», - сказав європейський директор ВООЗ на прес-конференції у Копенгагені.

Обмеження

У п’ятницю у Франції, Іспанії, Нідерландах та деяких інших країнах Європи очікували оголошення нових карантинних обмежень.

Іспанський уряд заявив про велику кількість пацієнтів з COVID-19 у лікарнях столиці Мадрида.

У Франції зафіксували великі осередки поширення коронавірусу у низці великих міст зокрема у Ліоні та Ніцці.

Британський міністр охорони здоров’я натякнув на можливість запровадження повторного карантину в країні на тлі даних про подвоєння за останні вісім днів кількості пацієнтів з коронавірусом у лікарнях.

Міністр Метт Генкок сказав, що уряд готовий робити усе необхідне, але загальний карантин назвав крайнім кроком.

Регіональні карантини у Великій Британії зараз охоплюють приблизно 10 мільйонів людей.

Дивіться також: Як соціальна ізоляція позначається на психічному здоров‘ї

Як соціальна ізоляція позначається на психічному здоров‘ї. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:20 0:00

Всі новини дня

Пентагон розглядає постачання Україні зброї радіусом дії у 160 км – Reuters

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Міноборони США розглядає пропозицію компанії Boeing постачати Україні дешеві високоточні бомби, встановлені на доступних у великій кількості ракетах. Це дозволить Києву здійснювати удари далеко за російськими лініями оборони, а Заходу - задовольнити попит на більшу кількість зброї, повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Військові запаси США та союзників скорочуються, і Україна стикається зі зростаючою потребою у більш досконалій зброї, пише агенція. Пропонована Boeing система Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB) - це один із низки планів із виробництва нових боєприпасів для України та східноєвропейських союзників Америки. За пропозицією, GLSDB можуть почати поставляти вже навесні 2023 року.

Минулого тижня видання The New York Times із посиланням на американські та українські джерела повідомляло, що третина із приблизно 350 гаубиць, які передали Україні країни Заходу, перебувають у небоєздатному стані через активне використання чи отримані у бою пошкодження, нагадує Радіо Свобода.

Для відновлення пошкодженого озброєння Міноборони США розгорнуло у Польщі ремонтну майстерню. Як зазначає The New York Times, Україна хотіла б організувати пункти технічного обслуговування артилерії ближче до лінії фронту, щоб швидше повертати гармати у стрій.

При цьому, як Голос Америки повідомляв раніше, ​союзники України у НАТО занепокоєні тим, що військова допомога Україні спорожнює їхні власні склади зброї, залишаючи їх без достатніх засобів для власної оборони у випадку необхідності.

Глави МЗС країн Північної Балтії прибули до Києва

Глава МЗС Латвії Едгар Рінкевичс

Міністри закордонних справ Латвії, Естонії, Литви, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції прибули до Києва, щоб обговорити подальшу підтримку України, повідомив глава МЗС Латвії Едгар Рінкевичс.

«Міністри закордонних справ країн Північної Балтії відвідують Київ і зустрічаються з високопосадовцями України, це найбільша група міністрів, які відвідали Україну з початку російської агресії. Головне питання – як ще більше підтримувати Україну», – написав він у Twitter.

Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії підтримують ідею посилення тиску на Росію. Крім того, низка країн Євросоюзу, зокрема країни Балтії, закликали повністю відмовитися від видачі віз для громадян Росії.

Естонія, а також Литва, Латвія закрили з 19 вересня в’їзд для громадян Росії, у тому числі тих, хто має шенгенські візи, які були видані третіми державами. Заборона стосується осіб, які подорожують із туристичними візами, і не зачепить людей, які хочуть відвідати країну з метою зустрічей із родичами та «з інших гуманітарних причин».

НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому

Український президент Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті з президентом США Джорджем Бушем, який казав тоді, що Сполучені Штати «дуже підтримували» початок Плану для набуття членства України в Альянсі, але пропозиція не здобула підтримки інших союзників. 3 квітня 2008 р.

Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.

Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.
Віктор Ющенко

Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.

Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.

Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.

Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.

Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.

Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.

«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».

Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.
Анґела Меркель

Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.

Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».

«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.

Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.

«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».

Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.

Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG