Спеціальні потреби

Актуально

Європа остерігається нової хвилі біженців з Афганістану

Біженці в Кабулі, які втікають з районів Афганістану, де активізувалися бойові дії з Талібаном 11 серпня 2021 р.

На тлі наступу сил Талібану в Афганістані і повідомлень про поразки підтримуваного Заходом афганського уряду європейські країни готуються до ймовірного збільшення хвилі афганських біженців.

Становище з безпекою змінюється так швидко, що ми не можемо бути певними...
Німецький міністр внутрішніх справ Горст Зеегофер

Речниця Білого дому Джен Псакі заявила у середу, що відповідальність за майбутнє Афганістану повністю лежить на плечах афганського уряду, в той час як США та інші країни НАТО до 31 серпня мають майже повністю вивести війська з країни.

“Ми за 20 років витратити понад трильйон доларів. Ми озброїли і навчили понад 300 000 афганських військових. Чисельно вони переважають Талібан. Вони повинні воювати”, - сказав у вівторок журналістам президент Джо Байден, коментуючи відступ афганських урядових сил.

У Європі побоюються, що новий спалах війни в Афганістані загрожує повторенням кризи 2015 року, коли внаслідок війни в Сирії понад мільйон біженців з тієї країни, а також з Іраку та інших подалися до Європейського Союзу.

Зараз лунають застереження, що європейські уряди вчергове розходяться в тому, як давати раду потенційній кризі.

Великобританія каже, що приймає до себе афганських перекладачів, які співпрацювали з британським військовим контингентом, а також афганських журналістів з родинами, яким в Афганістані загрожує Талібан.

Німецький міністр закордонних справ Гайко Маас заявив 12 серпня, що його уряд видав 2 500 віз для тих афганців з родинами, які співпрацювали із очолюваним НАТО військовим контингентом, більшу частину якого складали підрозділи США.

Подібні кроки оголосила й інші країни, зокрема Данія, яка готова надати притулок афганцям, які працювали для данських військових, або були працевлаштовані в її посольстві в Афганістані.

Розбіжності між урядами виявилися стосовно того, чи депортувати тих осіб, зокрема афганців, які самочинно дістаються Європи, і яких можуть вважати мігрантами, а не біженцями.

Минулого тижня шість країн ЄС підписали заяву, в якій зобов’язувалися і далі депортувати мігрантів попри активізацію бойових дій в Афганістані.

Але Нідерланди та Німеччина 11 серпня змінили свою позицію, заявивши що не будуть депортувати афганців.

Агентство Reuters повідомляє, що станом на 12 серпня Австрія заявляла, що дотримуватиметься принципів підписаної заяви, а Данія та Бельгія відмовлялися коментувати ситуацію.

Греція, яка є транзитною територією для багатьох біженців та мігрантів з Азії до решти країни ЄС, заявила, що неузгоджена позиція європейських урядів буде “хибним сигналом”.

“Це призведе до того, що більше людей намагатимуться полишити домівки і подадуться до Європейського Союзу”, - сказав Reuters грецький міністр з питань міграції Нотіс Мітарачі.

Німецький міністр внутрішніх справ Горст Зеегофер заявив, що країни, які керуються принципом верховенства закону, мусять гарантувати, що депортовані особи не опиняються під загрозою.

“Становище з безпекою змінюється так швидко, що ми не можемо бути певними щодо такої гарантії”, - сказав міністр.

Грецький урядовець сказав, що ЄС має надати більшу допомогу Туреччині, щоб та країна могла краще давати раду людям, які прибувають з Афганістану.

Дивіться також: Вакцина-посилювач від Ковід: чи потрібна вона? Що кажуть у США, ВООЗ? Відео

Вакцина-посилювач від Ковід: чи потрібна вона? Що кажуть у США, ВООЗ? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:40 0:00

Всі новини дня

«Справедливий і міцний мир в Україні» – дискусія в Держдепі США. Наживо з перекладом українською

Державний департамент США проводить дискусію «Справедливий і міцний мир в Україні» під головуванням Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

У віртуальній зустрічі бере участь президент України Володимир Зеленський, а також міністри закордонних справ низки держав. Дискусія проходить в рамках «Саміту за демократію 2023».

Дивіться трансляцію наживо з перекладом українською на онлайн-платформах Голос Америки Українською:

Близько 40 людей загинули під час пожежі в центрі утримання мігрантів на кордоні США та Мексики

Швидка допомога та рятувальники прибули на місце пожежі в центрі утримання іммігрантів у Сьюдад-Хуаресі, Мексика, 28 березня 2023 року. Фото AP

Щонайменше 39 людей загинули, ще 29 зазнали поранень унаслідок пожежі, що сталася ввечері у понеділок, 27 березня, в центрі тримання мігрантів у місті Сьюдад-Хуарес на кордоні США та Мексики, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на видання АР.

Генеральна прокуратура Мексики розпочала розслідування обставин інциденту. Причини пожежі поки не встановлені. Як розповіли у Національному імміграційному інституті Мексики, у віданні якого перебуває обʼєкт, у центрі проживали дорослі чоловіки з Центральної та Південної Америки.

Сьюдад-Хуарес є головним перевальним пунктом для мігрантів, які хочуть потрапити до США. У місті безліч тимчасових притулків для громадян, які запросили притулок до США та очікують на розгляд своїх заявок владою. З іншого боку кордону розташоване місто Ель-Пасо, штат Техас.

На американському Саміті за демократію Зеленський говоритиме про план миру

Архівне фото: президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції в Києві, лютий 2023 року (Photo by Genya SAVILOV / AFP)

Цього тижня у Вашингтоні відбудеться Саміт за демократію. В події, що відбуватиметься у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.

Офіційне відкриття Саміту заплановане на четвер, але в середу з промовою до Саміту звернеться держсекретар США Ентоні Блінкен. З промовою виступить також президент України Володимир Зеленський. Темою виступів, які Голос Америки транслюватиме наживо з перекладом українською, є досягнення миру в Україні, "різні елементи, необхідні для завершення війни Росії та встановлення міцного миру в Україні, відповідно до принципів Статуту ООН", йдеться в повідомленні Держдепу.

Президент США Джо Байден неодноразово називав опір України російським загарбникам - протистоянням між демократією, свободою та авторитаризмом.

"Жорстокість Росії ніколи не перемеле волю вільної України й ніколи не переможе Україну", - зокрема виголошував Байден у своїй промові у королівському палаці Варшави з нагоди роковин повномасштабного вторгнення Росії до України. Він назвав вторгнення Росії до України випробуванням для всього світу, "Це випробування проходила Європа, Америка, випробування пройшло НАТО і всі демократії світу", - наголосив Джо Байден.

Війна, яку спричинила клептократична автократія в Росії, підтверджує порядок денний Байдена з просування демократії, що дало нагоду поєднати питання безпеки та демократії, зауважують дослідники Німецького фонду Маршалла. Однак, вони вказують, що міркування безпеки переважали над питаннями розбудови демократії минулого року. Експерти Фонду вказали на негативний контекст, коли Сполучені Штати виявляли тепліші стосунки з недемократичними країнами в контексті дипломатії щодо війни, а також збереження регіональної стабільності.

Серед прикладів такої дипломатії, коли США намагалися не допустити дестабілізації на ринку нафти, Reuters називає візит делегації США до Венесуели в березні.

"Адміністрація Байдена зайшла так далеко, ... що веде перемовини з одним диктатором, щоб протистояти іншому", - наводить Reuters слова дослідника Центру стратегічних досліджень США Крістофера Гернандеса- Роя під час брифінгу перед самітом.

Теперішній саміт за демократію - другий, який проводить президент США Джо Байден. Однак, відзначають критики, з часу минулого саміту рік тому, стан демократій у світі не покращився. Зокрема, правоохоронці висловлюють занепокоєння через погіршення стану демократії в Польщі, Ізраїлі, Індії, пише Reuters.

Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Рики, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів, пише AFP.

Туреччину та Угорщину не запрошено на саміт, водночас серед промовців - Беньямін Нетаньягу, проти якого в Ізраїлі відбуваються протести, зауважує Newsweek.

Серед критиків саміту - російський посол Анатолій Антонов, який в коментарі Newsweek, зокрема, заявив, що перший саміт був "верхом лицемірства".

В статті використано матеріали Reuters, AFP.

Amnesty International: вторгнення Росії в Україну виявило подвійні стандарти Заходу

Архівне фото: Працівники розвантажують військову допомогу, надану США Україні, Бориспіль, лютий 2022 року

Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.

У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.

«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.

Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.

Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.

Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.

У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».

Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.

Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.

Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.

"Немає плану"

У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.

У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".

Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.

Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.

В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.

Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».

Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.

«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.

Британські й німецькі танки в Україні «скоро виконуватимуть бойові завдання»

Навчання українських військових на танках Леопард-2 в Іспанії. 13 березня 2023 р.

Українська армія готується до бойового застосування німецьких і британських танків та іншої західної важкої бронетехніки, яку українські представники назвали необхідною для визволення захоплених Росією територій на сході й півдні України.

США також зобов’язалися надати українцям свої важкі танки Абрамс, але першочергово Україна отримує американські бойові машини піхоти Бредлі та інші бронемашини.

Я впевнений, що вони зможуть сприяти важливим досягненням на фронті.

Український міністр оборони Олексій Резніков підтвердив, що британські танки Челленджер-2 вже в Україні, після того, як Велика Британія оголосила, що на Батьківщину після навчання на британських танкових полігонах повернулися українські танкісти.

«Ці чудові машини скоро почнуть виконувати бойові завдання», - написав Олексій Резніков у Twitter 28 березня, з подякою британському прем'єр-міністру Ріші Сунаку та міністру оборони Бену Воллесу.

«Обіцяно - доставлено», - похвалися німецький міністр оборони Борис Пісторіус, повідомивши 27 березня, що 18 сучасних танків Леопард-2 A6 вже в Україні разом з наборами боєприпасів і запчастин.

Німецький урядовець висловив впевненість, що ті танки разом з навченими українськими танкістами «зможуть сприяти важливим досягненням».

За словами Бориса Пісторіуса Німеччина знайшла можливість збільшити свою партію Леопардів ще на чотири одиниці, і що разом з постачаннями зі Швеції та Португалії це створить повноцінну танкову бойову групу.

Першою про рішення надати Україні свої важкі танки заявила Велика Британія.

Провідним ініціатором постачання українцям танків Леопард-2 стала Польща, підштовхнувши німецько-американську домовленість про постачання Україні Леопардів та американських Абрамсів.

До так званої «танкової коаліції» згодом долучилися також такі країни як Іспанія, Канада й інші.

«Ще рік тому ніхто б не міг подумати, що підтримка партнерів буде такою потужною. Що увесь цивілізований світ перезавантажиться і врешті дасть опір кривавому агресору, країні-терористу рф», - написав міністр оборони України 27 березня у Facebook, повідомляючи про прибуття західної бронетехніки включно з американськими і німецькими бойовими машинами піхоти.

Український міністр також заявив у тому дописі: «Всі наші міста будуть звільнені і ми вийдемо на кордони, міжнародно визнані у 1991 році. А ця нова техніка складе добру компанію своїм «побратимам» на полі бою. Невдовзі її переваги завдяки нашим військовим відчують на собі російські окупанти».

Дивіться поширене через Twitter відео українського міністра оборони Олексія Резнікова з британськими танками Челленджер-2 в Україні:

Більше

XS
SM
MD
LG