Спеціальні потреби

Актуально

“Дзвінок президентів, враховуючи його символічність, має бути підкріплено діями”, — Джордж Кент

Заступник помічника Держекретаря США Джордж Кент, який відповідає у Державному департаменті за політику США щодо регіону та України наголошує, що США готові підтримати Україну в обороні від агресії з боку Росії, а також в подоланні викликів зсередини, і тут йдеться про реформи та боротьбу з корупцією. Говорячи про внутрішні виклики, в Державному Департаменті вказують на судову реформу. “Якщо бути чітким, то будь-який закон, який ставить під загрозу незалежність організацій, чи то НАБУ чи Національний банк, не допомагає Україні”, - каже американській високопосадовець. З Джорджем Кентом розмовляла Мирослава Гонгадзе.

Мирослава Гонгадзе: З моменту, як Джо Байден став президентом, США демонструє готовність до співпраці з Україною як з стратегічним партнером. При цьому адміністрація акцентує увагу на приорітетах у співпраці: боротьбі з корупцією, деолігархізації та просуванні реформ в Україні. Як, на вашу думку, президент Зеленський та його адміністрація справляється з взятими на себе зобов'язаннями?

Джордж Кент: Я б сказав, що найголовніше - це те, щоб президент Зеленський виконував пріоритети та свої обіцянки, які він дав українському народу - бо саме вони його обрали. Якщо озирнутися на 2019 рік, коли були вибори президента та Верховної ради, президент Зеленський та “Слуга Народу” були обрані на обіцянках реформ та змін. Тож я думаю, що відповідь, яку повинна дати нинішня українська влада, полягає передусім у цьому.

Чого хочуть США, зрозуміло. Державний секретар Блінкен згадав про це два місяці тому: ми готові підтримати Україну в обороні від агресії з-за кордону з боку Росії, а також у подоланні викликів зсередини, і тут йдеться про реформи, про які ви згадали. Ця адміністрація надає пріоритет боротьбі з корупцією та допомагає демократіям процвітати. Ми вважаємо, що демократії найкраще підходять для вирішення викликів 21 століття, і це є спільним для українців та американців.

Будь-який закон, який ставить під загрозу незалежність організацій, чи то НАБУ чи Національний банк, не допомагає Україні.
Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря США

Тож я думаю, що потреби зрозумілі. Очікування українців та американців зрозумілі. Зусилля щодо реформ потрібно продовжувати та посилювати. Абсолютно важливим є судовий сектор. Те, як українська влада вийде з конституційної кризи, створеної Конституційним судом, який підриває і відвертає зміни, є справжнім викликом для українців.

США є тут, щоб підтримати як партнер. Але якщо бути чітким, то будь-який закон, який ставить під загрозу незалежність організацій, чи то НАБУ чи Національний банк, не допомагає Україні. І міжнародним партнерам - чи то МВФ, чи США, буде складно продовжувати підтримку, якщо ці зусилля не ведуть до необхідних Україні реформ та змін.

МГ: З того часу як Байден став президентом, він спілкувався з багатьма світовими лідерами, але не говорив із президентом Зеленським. Наскільки важливо для двох лідерів встановити особистий контакт та довіру, і чому на ваш погляд, цього ще не сталось?

ДжК: Я думаю, що ви маєте рацію: довіра дуже важлива у будь-яких стосунках. Як всередині країни так і між країнами. Гадаю, президент Байден, будучи віце-президентом, досягнув чудових результатів, намагаючись збудувати цю довіру з українськими колегами. Очевидно, довіра є двосторонньою, і я очікую, що найближчим часом між нашими лідерами відбудеться розмова.

Дзвінок, враховуючи його символічність, має бути підкріплено діями.
Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря США

Але також важливо розуміти: дзвінок, враховуючи його символічність, має бути підкріплено діями, про які я згадав. Це питання, які стоять на порядку денному США та України. Ми хочемо, щоб Україна досягла успіху. Це означає, що ми хочемо, щоб уряд і президент Зеленський досягли успіху. Але для цього успіху повинні бути правильні дії та правильні реформи.

МГ: Дзвінок між двома президентами є гарячою політичною темою. Ми пам’ятаємо попередню розмову Зеленського з президентом Трампом. Чи це впливає на нинішнє рішення щодо часу та змісту дзвінка?

ДжК: Адміністрація Байдена прийме правильне рішення в інтересах США, тож я б не пов’язував ці дві речі.

МГ: Двопартійна група сенаторів представила спеціальний законопроект щодо безпекової співпраці України та США. Окрім додаткової безпекової допомоги, вони пропонують призначити спецпредставника з питань переговорів у Нормандському форматі. Чи підтримує Державний департамент цю ідею?

ДжК: Перш за все я б сказав, що у нас є розподіл влади. Згідно з Конституцією, Конгрес має повноваження приймати закони та ухвалювати бюджети, і я не збираюся коментувати особливості їхньої роботи. Адміністрація несе відповідальність за проведення політики, а також за формування нашого особового складу. І я думаю, що більшість адміністрацій воліють не отримувати вказівок від Конгресу щодо посад у Державному департаменті.

МГ: Ще одним гарячим питанням останнім часом став Північний Потік-2. Знову ж таки, сенатори просять адміністрацію бути більш рішучою та зупинити Німеччину та інших партнерів. США вже пообіцяли жорсткіші дії. Що Сполучені Штати готові зробити, якщо Німеччина та інші не відреагують відповідно на позицію США?

Президент Байден та адміністрація Байдена вважають Північний потік-2 поганою угодою. Це погано для Європи, це погано для наших союзників.​
Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря США

ДжК: Держсекретар Блінкен був у Брюсселі поруч із генеральним секретарем НАТО Столтенбергом - він повторив те, що сказав минулого тижня. Президент Байден та адміністрація Байдена вважають Північний потік-2 поганою угодою. Це погано для Європи, це погано для наших союзників. І ми вважаємо, що це принципово суперечить концепції європейської енергетичної безпеки. Згідно з нашим законодавством, ми зобов’язані вживати заходів тоді, коли в нас є інформація. І я думаю, що таким є намір адміністрації Байдена.

МГ: Але до яких дій готові вдатись США, щоб зупинити будівництво Північного Потоку?

ДжК: Знову ж таки, законодавство зобов’язує ввести санкції щодо компаній, які беруть безпосередню участь у процесі планування і підготовки труб. Тому ми збираємо інформацію та розглядаємо наступні кроки.

МГ: Ще однією гарячою темою є відносини США та Росії - особливо після звіту розвідки про втручання Росії у вибори. Було оголошення про спеціальні санкції чи серйозну відповідь Росії. Чого ми можемо очікувати?

ДжК: Ну, ми ще не оголосили пакет заходів у відповідь. Як президент Байден зазначив минулого тижня, російські дії вимагають відповіді. Тож стежте за оновленнями.

МГ: В Україні переживають, що Росія проявить агресію у відповідь на дії США, можливо навіть через ескалацію на Донбасі. Що США готові зробити для послаблення цієї напруги?

ДжК: Ми дуже стурбовані. У відкритих джерелах з’являється інформація про дії на лінії зіткнення. Нові траншеї біля старого аеропорту, закриття пунктів пропуску та гуманітарного доступу. Ми уважно спостерігаємо і, безумовно, плануємо надсилати сигнали за потреби. Я думаю, що головне - це наші очікування щодо Росії… Президент Путін і Росія повинні виконати ті зобов'язання, які Путін взяв на себе в лютому 2015 року, шість років тому. Повне припинення вогню, відкликання російських військ з України, і відновлення Україною контролю над своїм кордоном. Нині, сім років потому, Росія не виконала своїх зобов'язань.

МГ: Чи планують Сполучені Штати бути активнішими в переговорах з Росією в Нормандському форматі чи інших форматах?

ДжК: Із заповненням нашої команди в Державному департаменті, - а у нас все ще не затвердили заступника Держсекретаря та помічників Держсекратаря, і коли ми всі отримаємо щеплення і зможемо відновити подорожі, ви побачите активнішу дипломатію США в цьому напрямку.

МГ: Сполучені Штати не мають посла в Україні вже довгий період часу, і щодо цього є багато питань - що США недостатньо представлені в Україні. Коли можемо очікувати на призначення нового посла?

ДжК: Державний департамент має повну довіру до нашої Тимчасової повіреної у справах США та підтримує її. Ми розуміємо, що всі країни очікують мати повністю затверджених послів, і ми сподіваємось, що адміністрація Байдена призначить компетентну особу, а потім Сенат підтвердить кандидатуру. Ми з нетерпінням чекаємо, коли посол США повернеться до Києва.

МГ: Чи є у вас уявлення про можливі терміни?

ДжК: Ні. І в цьому сенсі посли є прерогативою президента та Білого дому, а роль Сенату надавати поради та узгоджувати кандидатуру. Тому поки не можу надати жодних термінів.

МГ: І останнє глобальне питання. У чому вагомість і важливість України у регіоні і чого Сполучені Штати очікують від України?

ДжК: Україна є важливою країною для регіону. І це важлива країна символічно. Це опора, якщо хочете, східнослов’янського світу. І я думаю, що важливість України ніколи не була недооцінена - навіть сторонніми людьми, які можуть не стежити щодня за деталями.

Україна є важливою країною для регіону. І це важлива країна символічно. Це опора, якщо хочете, східнослов’янського світу.
Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря США

Мій колишній професор Збігнєв Бжезінський якось сказав, що якщо Україна досягне успіху, це дасть справжній імпульс для реформ у Росії в довгостроковій перспективі. І тому ми ставимось до України, зважаючи на її заслуги, і саме тому є така увага на допомозі, яку надає Конгрес. Це фокус нашої дипломатії.

Ми розуміємо великий потенціал українців - чи то в інформаційних технологіях, чи в агробізнесі, чи динамізмі громадянського суспільства. І ми хочемо підтримати це, щоб Україна досягла власного успіху. Ми також розуміємо, що якщо Україна досягне успіху, то інші країни далі на сході зрозуміють, що багато неправдивих тверджень Росії просто не відповідають дійсності.

Дивіться також: "Ми рішуче виступатимемо проти російської агресії", - Ентоні Блінкен.

"Ми рішуче виступатимемо проти російської агресії", - Ентоні Блінкен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

Всі новини дня

США та Республіка Корея разом підтримують народ України – Байден в Сеулі

Президент Сполучених Штатів завершив триденний візит до Південної Кореї, відвідавши завод Hyundai та зустрівшись з американськими та південнокорейськими військовими.

Перебуваючи з візитом у Південній Кореї, президент США Джо Байден заявив 21 травня, що інвестиції південнокорейської компанії Hyundai у будівництво великого підприємства у США «ще більше зблизять наші країни; співпраця стане ще тіснішою, ніж є сьогодні, що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу».

Намір Hyundai побудувати завод з виробництва електромобілів та акумуляторів вартістю 5,5 мільярда доларів в американському штаті Джорджія, був анонсований напередодні. Очікується, що на заводі буде зайнято 8,1 тисяч робітників і буде вироблятися до 300 тисяч автомобілів на рік. Будівництво планується розпочати на початку 2023 року, а виробництво – у 2025 році.

В Сеулі під час спільної з президентом Республіки Корея прес-конференції президент Байден згадав і російську війну в Україні. Зокрема президент заявив, що США та Республіка Корея стоять разом у засудженні Росії за її війну в Україні.

«Я також хочу подякувати народу Кореї за рішучу підтримку народу України. Війна Путіна проти України – це не лише питання Європи. Це напад на демократію та основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності. Республіка Корея та Сполучені Штати стоять разом, як частина глобальної відповіді разом з нашими союзниками та партнерами по всьому світу, щоб засудити грубі порушення Росією міжнародного права, притягнути Росію до відповідальності та підтримати народ України», - сказав Байден в Сеулі.

У програмі візиту президента також були зустрічі з військовослужбовцями та їхніми сім'ями на авіабазі Осан, виступ перед американськими та корейськими військовослужбовцями. Джо Байден і президент Кореї Юн Сук Єль оголосили 21 травня, що розглянуть можливість розширення спільних військових навчань для стримування ядерної загрози, яка походить від Північної Кореї.

Читайте також:

Литва припинила імпортувати електроенергію з Росії

Литва з 22 травня припинила імпортувати електроенергію із Росії. Про це повідомив литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid.

Литва стала останньою з країн Балтії, яка відмовилася від закупівель російської електроенергії, і першою, що повністю відмовилася від російських нафти, газу та електрики.

За повідомленням Litgrid, тепер потреби Литви в електроенергії забезпечуватимуться за рахунок місцевої генерації та імпорту зі Швеції, Польщі та Латвії. Минулого року ці країни забезпечували понад 80 відсотків імпорту електрики в країну, на частку Росії припадала меншість, повідомляє DW.

Повну відмову від російських енергоносіїв та енергії у Литві назвали "важливою віхою", а також "висловленням солідарності з воюючою Україною". "Ми не можемо дозволити, щоб на наші гроші фінансувалася російська військова машина", - наводить слова міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса портал новин Delfi.

У планах Литви стати країною – донором електроенергії за рахунок розвитку зеленої енергетики.

Після початку російського вторгнення в Україну країни ЄС ухвалили кілька пакетів санкцій, зокрема заборонивши імпорт вугілля з Росії. Наразі розглядається шостий пакет санкцій, що передбачає ембарго на імпорт російської нафти. Його прийняття, однак, гальмує Угорщина, яка залежить від постачання трубопровідної нафти з Росії. Країни Балтії серед тих країн ЄС, які виступають за більш повне ембарго, що включає і нафту, і газ.

В матеріалі використані джерела: сайт Litgrid, DW та Delfi.

Латвія позбувається радянських пам'ятників

Пам'ятник перемозі СРСР над нацистською Німеччиною у Ризі, Латвія, 11 травня 2022. REUTERS/Andrius Sytas

Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.

А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.

Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".

"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"

За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".

МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".

Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.

Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.

У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Більше

XS
SM
MD
LG