Спеціальні потреби

Конгресмен Ґерлак про візит президента Порошенка до США


Американські законодавці вітають президента Порошенка в Конгресі США

Конгресмен-демократ Джим Ґерлак представляє штат Пенсильванія, де проживає чимало етнічних українців.

У середу, напередодні прибуття Петра Порошенка до Вашингтона, зі своїми очікуваннями з приводу виступу президента України на спільному засіданні обох палат Конгресу США, конгресмен Ґерлак поділився з «Голосом Америки»:

«Вже той факт, що спікер Палати представників запросив президента України до Конгресу на спільне засідання обох палат є дуже добрим знаком, що і у Палаті представників, як і у Конгресі занепокоєні тим, що відбувається в Україні, вторгненням Путіна до Криму та сходу України, і що ми хочемо, щоб у Порошенка була можливість напряму звернутись до членів Сенату та Палати представників, щоб розповісти, яка допомога, яка поміч потрібна його країні, щоб подолати цю кризу і видворити сепаратистів та росіян з країни, щоб українці могли рухатись у майбутнє разом, щоб провести реформи уряду та економіки, які дозволять українцям іти далі…Я очікую , що результатом стануть сильніші зв'язки між нашими країнами»

Тетяна Харченко: Чи можна порівняти виступ Порошенка із іншими виступами лідерів країн у Конгресі США?

Джим Ґерлак: «Зазвичай виступи іноземних лідерів у Конгресі переслідують дві мети: дати лідеру можливість звернутись і до Палати представників і до Сенату, але що найважливіше такий виступ стає спільним форумом США та країни-гостя, який дозволяє їм ще більше покращити відносини. У Конгресі були лідери країн Південної Америки, Канади, Європи. Це лише за час моєї роботи у Палаті представників. І ці виступи вивели відносини цих країн зі США на новий рівень. Тож я думаю, це відбудеться у результаті промови Порошенка і це дуже добре для відносин США-Україна».

ТХ: Що може змінитись у відносинах між нашими країнами?

Дж.Ґ.: На відносини між Україною та США треба дивитись з точки зору короткотермінової та довготермінової фази. У короткотерміновій фазі нам треба зробити все можливе - від санкцій і до, на мою думку військової допомоги - щоб позбутись проблеми російського вторгнення, яка існує вже місяцями, і зрештою дозволити цілій Україні об'єднатись, бути єдиною, незалежною та вільною. Ну довготермінова фаза - це надання допомоги Україні у проведенні реформ: фінансових та економічних. Це дозволить країні зростати, економіка буде покращуватись, з'являться нові робочі місця, прийдуть інвестиції з цілого світу, тому, що це країна багата на ресурси та працелюбних людей. Тож, по-перше треба дати українцям допомогу, щоб вони розібрались із російською проблемою, а далі - велика допомога, яку США та ЄС можуть надати Україні, щоб відкрити їй економічні перспективи у майбутньому».

Т.Х.: Чи очікуєте Ви подальшої ескалацій ситуації з боку Росії?

Дж.Ґ.: Сподіваюсь, що не буде ескалації. Ніхто не знаю, що задумав Путін і як далеко він готовий піти, але країни НАТО мають далі спільно працювати, щоб надати Україні додаткову оборонну, військову допомогу, і США мають бути частиною цих зусиль. Думаю, що треба посилити економічні, торговельні та фінансові санкції проти Росії - і індивідуальні і спрямовані проти цілої економіки. Думаю, що усі сподіваються, що через поєднання цих зусиль Путін зупиниться і виведе війська не лише зі сходу України, але і з Криму. Але зрештою ніхто не знає, чим це все закінчиться - проте треба робити все, що у наших силах, а візит Порошенка скерує нас всіх на шлях посилення допомоги Україні та більшої єдності».

Т.Х. Ви говорите про покращення відносин США-Україна. Про який саме конкретний результат йдеться?

Дж.Ґ.: «Думаю, що покращення відносин США та України торкнулось би усіх сфер економіки. Хотілося би, щоб працювати з урядом та компаніями України розпчали енергетичні компанії США - щоб розробляти енергетичні ресурси України, щоб Україна могла позбутись залежності від російських енергоресурсів і стала більш незалежною та самодостаньою. Хочеться, щоб посилилась торгівля у галузях медичного обладнання та фармацевтики, продуктів промисловості, продуктів сталеварства, та і загалом в усіх сферах. Це все створить умови для розвитку партнерств, робочих місць і кращих стандартів життя українців. Думаю, що все це на поготові і чекає свого часу, але короткотемінова проблема це вторгнення Путіна та його військових і треба працювати, щоб покласти цьому край і прибрати їх з України».

Т.Х. Чи змінить Обама свою думку з приводу надання Україні зброї?

Дж.Ґ.: Побачимо. Уряд США вже надає Україні бронежилети, прилади нічного бачення та ін. Чимало людей у Конгресі вважають, що ми маємо розширити тип та характер обладнання, яке США надають Україні, та включити до нього захисне озброєння. Але зрештою президенту доведеться зважати на те, що робить і не робить Путін і той факт, що російські сили досі перебувають на сході України і Криму, і не збираються їх покидати. Думаю, що це повинно стати сигналом нашому президенту, що настав час посилити підтримку України та допомогу їй у військовому сенсі. Тож щойно у Палаті представників одностайно ухвалили резолюцію, яка заохочує президента США вдатись до таких дій».

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG