Спеціальні потреби

Актуально

На що готова Європа, щоб підтримати Україну?

На фото: Президент України Володимир Зеленський дистанційно виступає у Європейському парламенті у Брюсселі під час позачергової сесії щодо України, 1 березня 2022 року.

Запроваджені Європейським Союзом санкції проти Москви та надання ним зброї Україні - одні із найсильніших заходів ЄС проти Росії за тривалий час. Але незрозуміло, як Брюссель відреагує на заклик України про прискорене набуття членства у цьому блоці держав.

Цього тижня звернення президента Володимира Зеленського до Європарламенту викликало сльози на очах загартованих законодавців. Коли лідер України розповідав про те, як українці борються за свою свободу та життя, йому аплодували стоячи.

«Але ми боремося і за те, щоби бути рівноправними членами Європи. Я вважаю, що сьогодні всім показуємо, що ми такі і є. З нами Європейський союз буде точно міцнішим», - сказав президент України.

Нинішнє прохання Києва приєднатися до блоку із 27 країн - крайнє у довгому переліку. У понеділок Зеленський подав офіційну заявку на членство в ЄС.

«Україна завжди хотіла бути частиною ЄС. Вже після здобуття незалежності, вони почали рухатися у цьому напрямку. Але це завжди було непросто», - каже Аманда Пол старша дослідниця "Центру європейської політики", дослідницької організації, яка базується у Брюсселі.

«Але зараз дуже сприятливий момент. В Україні серйозна ситуація. Українці показали себе дуже сміливими, відстоюючи європейську безпеку. Тому я думаю, що всередині самого ЄС, з боку багатьох країн-членів, буде сильний поштовх, щоб просувати цю справу якомога швидше».

У розмові з Euro News голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повторила настрої низки лідерів ЄС; заявивши: «у перспективі, вони є частиною нас, вони одні з нас, і ми хочемо, щоб вони були з нами».

Але деякі з найбільших прихильників України, переважно східно- та центральноєвропейські держави, хочуть прискорити процес членства. Як повідомляється, лідери ЄС обговорять цю тему на саміті в Парижі наступного тижня.

Старші члени Європи, схоже, більше вагаються щодо швидкої відповіді.

«Звичайно, українці є європейцями, вони це проголошують, вони поділяють наші цінності», – заявив цього тижня міністр закордонних справ Франції Жан Ів Ле Дріан. Але він припустив, що будь-яке рішення про членство не буде негайним.

Україна давно прагне приєднатися до блоку. Коли проросійський екс-президент Віктор Янукович відмовився підписати значно менш глибоку угоду про асоціацію з Брюсселем, народні протести 2014 року скинули його. Невдовзі Росія анексувала Крим.

Навіть у режимі прискореного розгляду набуття членства у ЄС може зайняти роки. Це вимагає виконання низки нормативних актів, які охоплюють сектори від навколишнього середовища до верховенства права та фінансів. Вже є низка інших кандидатів. Деякі не впевнені, що Україна зможе оминути існуючу чергу.

Причиною вагань є і той факт, що деякі з нових членів ЄС, як-от Польща та Угорщина, порушили стандарти ЄС у таких ключових сферах, як верховенство права.

Але аналітикиня Аманда Пол вважає, що підтримка кандидатури України як майбутнього члена матиме значення, на тлі продовження російського вторгнення.

«Це, безумовно, буде величезним психологічним поштовхом для українців — і це може допомогти їм у конфлікті. Очевидно, що вони в першу чергу борються за свою країну і за себе. Але це буде дуже сильний сигнал, що Європейський Союз на 101 відсоток за ними».

За її словами, як і доставка зброї та літаків, це показує, що Європа на боці України — як майбутнього члена блоку.

Всі новини дня

Громадянам США радять залишити Росію "поки є можливість"

Аеропорт "Шереметьєво", Москва, Росія, 8 липня 2019 (AP Photo/Pavel Golovkin)

З огляду на оголошену у Росії мобілізацію, через російську війну в Україні, посольство США в РФ закликало своїх громадян не їхати до країни, а тим американцям, які вже там перебувають, порадило залишити країну.

"Росія може відмовити громадянам із подвійним громадянством визнавати громадянство США, відмовити їм у доступі до консульської допомоги США, перешкодити їх виїзду з Росії та призвати громадян із подвійним громадянством на військову службу", - наголошує дипломатичне представництво.

У заяві посольство звертає увагу на обмеженість комерційних рейсів і те, що дипмісія має суттєві обмеження щодо надання допомоги громадянам США, а варіанти транспортування, можуть раптово стати ще більш обмеженими: "Якщо ви бажаєте покинути Росію, вам слід якомога швидше зробити це самостійно".

Крім того, американські дипломати нагадують: "В Росії не гарантується право на мирні зібрання та свободу слова", тож громадянам США радять уникати "будь-яких політичних чи соціальних протестів" та не фотографувати правоохоронців, адже "російська влада заарештувала громадян США, які брали участь у демонстраціях".

"Голос Америки" уже повідомляв про масовий виїзд громадян Росії у прилеглі країни, зокрема, Грузію та Казахстан після оголошення мобілізації.

Тим часом, російська влада повідомила, що фіксує імена громадян, які виїжджають із країни після оголошеної мобілізації.

Західні експерти й політики називають оголошення мобілізації у Росії, ядерні погрози та проведення фіктивних "референдумів" на окупованих російськими військами територіях України ознакою слабкості президента РФ Путіна.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Сенат США почав розглядати законопроект, що включає більше 12 млрд дол допомоги Україні

Фото: Будівля Сенату у Вашингтоні

У вівторок Сенат США проголоcував за початок розгляду законопроекту, що забезпечує урядове фінансування до 16 грудня, і, зокрема, містить положення про допомогу Україні обсягом 12,4 млрд дол.

Законопроект, серед іншого, передбачає 35 мільйонів доларів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні", цитує текст документів Reuters.

Раніше CNN повідомило, з посиланням на посадовця адміністрації США, що законопроект допоможе зміцнити ядерну безпеку в Україні на тлі загроз для найбільшої атомної електростанції в Європі, ЗАЕС.

Початок процедури голосування отримав 72 голоси сенаторів, більше ніж 60 необхідних, після того, як американські законодавці досягнули домовленості щодо положень дозвільної системи для будівництва енергетичної інфраструктури.

Очікується, що остаточно Сенат проголосує за законопроект до кінця цього тижня. Відповідний законопроект має схвалити і Палата представників. Щоб набути сили закону, схвалений обома палатами Конгресу законопроект має підписати президент.

Директор ЦРУ прокоментував мобілізацію РФ та ядерні погрози Путіна - CBS

Фото: Директор ЦРУ Вільям Бернс

В інтерв'ю американському каналу CBS, директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що наразі складно визначити, чи блефує російський президент Володимир Путін, коли говорить про готовність застосувати "всі заходи", включаючи ядерну зброю.

"Наразі важко сказати", наскільки слова Путіна є блефом, заявив Бернс в інтерв'ю ведучій CBS Норі О'Доннел, повну версію якого буде опубліковано 2 жовтня. Бернс зауважив, що до таких погроз Путіна варто ставитись дуже серйозно і "слідкувати за сигналами справжньої підготовки", а також дуже чітко повідомляти про наслідки, до яких призведе застосування ядерної зброї.

Коментуючи російську мобілізацію, Бернс зауважив, що російське військо має і інші проблеми, крім нестачі особового складу.

"Його військо має багато проблем і особовий склад - лише одна з них", - заявив посадовець. Він відзначив, що мобілізація не вирішить питань тренування, обладнання та логістичної підтримки.

Про те, що США наразі не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози Кремля сприймають дуже серйозно заявляла і речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Китай закликав РБ ООН виступити посередником для припинення війни в Україні

Ван Вейбін

ПЕКІН. Китай каже, що Рада Безпеки ООН має допомогти припинити війну в Україні.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Венбін каже, що країна готова співпрацювати з рештою міжнародного співтовариства для деескалації бойових дій.

Ван сказав: «Китай завжди стояв на боці миру і був відданий сприянню мирним переговорам».

Китай мовчазно підтримав заяву Росії про те, що її спровокували на конфлікт США та НАТО, але не визнав територіальних претензій Росії в Україні.

Ван сказав: «Ми вважаємо, що Рада Безпеки, як основа механізму міжнародної безпеки, повинна повною мірою використовувати свої посередницькі функції, покладені на неї відповідно до Статуту ООН, слідувати правильному напрямку припинення війни та сприяння миру”.

Європа стурбована безпекою інфраструктури після імовірного саботажу газопроводу Північний потік

Прем’єр-мінітерка Швеції Маґдалена Андерссон (посередині) під час прес-конфренції 27 вересня у Стокгольмі щодо інцидентів на газопроводі Північний потік. Ліворуч від неї - міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде, а праворуч - міністр оборони Петер Гултквіст.

Чільні європейські посадовці вважають пошкодження трубопроводів Північного потоку у Балтійському морі результатом ймовірних навмисних дій, але не називають можливих зловмисників чи причин саботажу.

...Ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж.
Маґдалена Андерссон

Державний секретар США Ентоні Блінкен сказав, що «повідомлення про напад чи саботаж» ще не підтверджені, «але якщо вони підтвердяться, то очевидно, що в них ніхто не зацікавлений».

«Пошкодження Північного потоку 1 і 2 не є випадковим збігом і впливає на всіх нас. Вся наявна інформація свідчить, що витоки є результатом навмисних дій. Навмисні порушення європейської енергетичної інфраструктури є абсолютно неприйнятними і на них буде рішуча й спільна відповідь», - заявив верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррелль.

Після повідомлень про зареєстровані в районі витоків газу підводні вибухи увага звернена зокрема на Росію, яка використовує енергію як інструмент міжнародної політики, а також має великий флот у регіоні.

Газ є ключовим для енергетики Європи, і зменшення його постачання з Росії на тлі російської війни в Україні спричинило різке зростання цін на енергію та побоювання економічної кризи в багатьох країнах.

Європейський Союз у відповідь на російську війну наклав широкі санкції, але фактично оминув газову галузь.

Російський газ постачається до Європи кількома трубопроводами, зокрема через українську газотранспортну систему, але контрольована російським урядом компанія Газпром значно зменшила обсяги транспортування газу на захід.

Можливі напади на трубопроводи Північного потоку також підвищують стурбованість безпекою інших важливих для європейської інфраструктури об’єктів, транспортних мереж і каналів зв’язку зокрема у Балтійському морі.

Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю.
Мортен Бодсков

Данський міністр оборони Мортен Бодсков у середу після зустрічі з генеральним секретарем НАТО заявив: «Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю».

«У нас є шведські дані, а також інформація від Данії і на тих підставах ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж», - сказала прем’єр-міністр Швеції Маґдалена Андерссон.

Данські військово-повітряні сили оприлюднили фотографії місця, де вируюче з газом коло на морській поверхні сягає кілометра в діаметрі.

Газопровід Північний потік 1 був зупинений ще раніше з технічних причин, а новозбудований Північний потік 2 так і не починали використовувати через закриття проекту урядом Німеччини у лютому.

Але чотири нитки двох трубопроводів, що пролягають дном моря з Росії до Німеччини, були заповнені газом.

Маґдалена Андерссон підкреслила, що «вибухи відбулися не в територіальних водах Швеції чи Данії, а в економічних зонах наших країн. І Північний потік 1, і Північний потік 2 не є власністю Швеції або Данії. Це не напад на шведську чи данську територію. Але попри це уряд сприймає події дуже серйозно».

Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою.
Михайло Подоляк

В той час як європейці стримуються у вказуванні на можливих зловмисників, з України пролунали прямі звинувачення у тому, що за інциденти на балтійських газопроводах відповідає Росія.

«Це не що інше, як спланований Росією теракт та акт агресії в напрямку ЄС. Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою», - написав у Твіттері радник в адміністрації українського президента Михайло Подоляк.

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррелль сказав в інтерв’ю німецькому телеканалу NTV у вівторок, що думає про можливість саботажу, хоча не вдався до припущень про можливі причини чи ймовірних зловмисників.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG