Спеціальні потреби

Актуально

Александр Гуґ: На Донбасі у періоди перемир’я копають нові окопи і закладають нові міни. Відео

Керівник спостерігачів ОБСЄ на Донбасі визнає, що його підлеглі бачать не усе
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:22 0:00

Керівник спостерігачів ОБСЄ на Донбасі визнає, що його підлеглі бачать не усе. Відео

Попри періоди припинення вогню на Донбасі ситуація далека від мирної і бойові дії можуть спалахнути в будь-який час, сказав в інтерв’ю «Голосу Америки» перший заступник голови спеціальної спостережної місії ОБСЄ Александр Гуґ.

Дипломат вказав, що українці не вважають цей конфлікт «своїм» і цивільні мешканці не дивляться на людей по інший бік контактної смуги як на ворогів та підкреслив, що близько 40 тисяч її щоденно перетинають.

Не всюди у випадках конфліктів смугу перетинають так часто. Переважно контактна лінія є межею розділу, а у цьому конфлікті це не так. В головах людей її не існує. Це трагічна реальність… Вони завжди нам кажуть, що це не їхній конфлікт
Александр Гуґ

З майже чотирирічного досвіду роботи на Донбасі він робить висновок, що досі немає ознак перелому у тенденціях і “сторони зберігають готовність вступати у конфлікт без затримок”.

“Гірше навіть те, що навіть у часи відносного затишшя сторони використовують цю можливість не для того, що відвести зброю і розвести сили, а навпаки - просуваються вперед ближче одні до одних, копають нові окопи, закладають нові міни”, - сказав дипломат.

У розмові в Лондоні Александр Гуґ визнав, що ОБСЄ ймовірно бачить “лише верхівку айсберга”, бо по обидва боки контактної смуги спостерігачів часто розглядають як проблему.

“Нас часто зупиняють під час виконання завдань. Це можуть бути пасивні перешкоди: мінні поля, або інші бар'єри, але є також випадки й активного втручання у наше патрулювання. Нас зупиняють на переспускних пунктах і не пропускають, нам погрожують. У найбільш серйозних випадках нас намагаються залякати, використовуючи зброю”.

Александр Гуґ розмовляє з українськими біженцями на Донбасі
Александр Гуґ розмовляє з українськими біженцями на Донбасі

Наголошуючи, що перешкоди чиняться практично повсюди, представник ОБСЄ сказав, що більше випадків силового тиску й залякування трапляється на територіях не контрольованих українським урядом.

“Це не їхній конфлікт”

Александр Гуґ визнав, що засмучений і розчарований браком можливостей захистити людей від війни і покласти край конфліктові.

“Ми також знаємо, що наш вплив обмежений, що наш мандат обмежений. Ми там для того, щоб створювати умови для діалогу, а припиняти вогонь, розміновувати, відводити озброєння - це обов’язок тих, хто пообіцяв це зробити”.

Але він заявив, що вважає дуже потрібною роботу бригад спостерігачів ОБСЄ на Донбасі, щоб створювати умови для діалогу, базованого на фактах.

“Той факт, що 40 тисяч осіб щодня переходять контактну смугу, дуже багатообіцяючий. Не всюди у випадках конфліктів смугу перетинають так часто. Переважно контактна лінія є межею розділу, а у цьому конфлікті це не так. В головах людей її не існує. Це трагічна реальність….Навіть самим фактом переходу тієї смуги вони заявляють, що не хочуть цього конфлікту. Вони завжди нам кажуть, що це не їхній конфлікт”, - сказав Александр Гуґ в інтерв’ю «Голосу Америки» у Лондоні.

Дивіться також: У Великобританії будуть змушені пояснювати походження своїх фінансів

У Великобританії будуть змушені пояснювати походження своїх фінансів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:53 0:00



Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG