Спеціальні потреби

Ілларіонов: Наказ про вбивство Нємцова могли дати лише двоє – Путін або Іванов


Андрій Ілларіонов у Вашингтоні. 3 березня, 2015.
Андрій Ілларіонов у Вашингтоні. 3 березня, 2015.

Наказ убити російського опозиціонера Бориса Нємцова дала безпосередньо російська влада. Таку заяву в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» зробив колишній радник Володимира Путіна, а нині старший науковий співробітник вашингтонського Інституту Катона – Андрій Ілларіонов. Із його слів, причетність Кремля до вбиства є очевидною через дуже високу спланованість злочину й опозиційну діяльність покійного. А наказ вбити Нємцова могли дати лише дві людини – особисто президент Російської Федерації Володимир Путін або ж – голова його адміністрації – Сергій Іванов.

Саме тому, переконаний Андрій Ілларіонов, чекати прозорого розслідування вбивства Нємцова, як мінімум наївно, позаяк російська політична верхівка не зацікавлена в розкритті цього злочину.

Також експерт не вірить у те, що причиною вбивства Бориса Нємцова став його намір опублікувати інформацію про присутність російських військ на Донбасі, позаяк західні лідери і без того давно володіють інформацією про російських солдатів та зброю в Східній Україні. Були інші причини для вбивства, які саме – треба зрозуміти, - запевняє експерт.

«Ми кажемо про те, що це зроблено владою. Але давайте поки що будемо обережні. Тому, що вже з’явилося кілька версій про те, що такого роду наказ міг дати не лише Путін, але й ще хтось із російського керівництва. На даний момент у нас нема кінцевого діагнозу, щодо того – хто саме віддав цей наказ. Але виходячи з інформації – як приймаються рішення в Росії, кому підпорядковані силовики, спецслужби й засоби масової інформації і – як можуть бути організовані такого роду операції – кандидатів на віддачу такого роду наказів небагато. Максимум двоє», - резюмує Ілларіонов.

Він же називає й імена: «Один із них – Путін, інший – Іванов. І мені здається що найближчим часом, можливо, протягом кількох найближчих тижнів, ми зможемо довідатися – хто дійсно віддав цей наказ. Якщо, наприклад, пан Путін прийме кадрові рішення стосовно керівника адміністрації президента, то в цьому випадку – не залежно від того, хто саме віддавав наказ – це буде сприйматись як спроба Путіна захистити своє ім’я. І принаймні зняти з себе відповідальність за цей злочин», – зазначає Ілларіонов.

Водночас він додає, що коли протягом найближчого часу жодних кадрових рішень у російській владі не відбудеться, це означатиме, що Володимир Путін «немає нічого проти того терористичного акту, який відбувся біля стін Кремля».

«Це буде означати, що саме він – Володимир Путін – бере відповідальність за цей теракт на себе», - переконаний Андрій Ілларіонов.

Нагадаємо, президент Російської Федерації Володимир Путін одразу після вбивста 55-річного російського опозиціонера висловив співчуття його рідним і взяв розслідування кримінальної справи під особистий контроль.

Натепер слідство розглядає одразу кілька версій убивства опозиціоного лідера. Серед них – версія, за якою Нємцов став жертвою ісламських екстремістів через те, що засудив теракт Charlie Habdo у Франції. Ще одна версія – помста за аборт, який нібито зробила супутниця Нємцова – українська модель Ганна Дурицька. Крім того, слідство також розглядає мовжливість вбивства Нємцова задля дестабілізації політичної ситуації у РФ. Версія про вбиство Бориса Нємцова через його опозиційну до нинішньої влади Росії діяльність на порядку денному російських правоохоронців – не стоїть.

Дивіться також: Хай Захід не тривожиться, Путін вже воює на повну силу - експерт

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG