Спеціальні потреби

Актуально

"Нам важливо зосередитися на опорі, вистояти та перемогти у війні, а що далі буде з Росією – це їхні проблеми". Інтерв'ю з Сергієм Жаданом

За словами Жадана, по той бік кордону він бачить лише існування тоталітарної кривавої Росії, яка намагається знищити Україну та вже знищила тисячі співвітчизників. "Розгледіти за цією кривавістю та жахом хороші голоси дуже важко", - додає він

З початком повномасштабного вторгнення Україна веде боротьбу на різних фронтах, серед яких і культурний. Сергій Жадан, письменник, громадський діяч, волонтер та фронтмен гурту «Жадан і Собаки» збирає мільйони гривень для допомоги Збройним силам України та відбудову Харкова.

У березні Жадан проїхав з благодійним туром Сполученими Штатами. Його «Благодійні поетичні вечори» збирали повні зали. Також у Нью-Йорку відбулася прем’єра джаз мюзиклу "Радіо 477", текст постановки написав Сергій Жадан. Під час вистави він також читав свої вірші.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Жадан переконаний: Міністерство культури не повинно забороняти виїзд за кордон культурним діячам, адже це не лише дозволяє збирати пожертви для допомоги українським військовим, але також є частиною інформаційного фронту проти російської пропаганди та дезінформації.

Як війна змінила Харків, чи повторить Росія долю нацистської Німеччини та коли буде перемога Сергій Жадан розповів в інтерв’ю Ірині Соломко.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ірина Соломко, Голос Америки: Сергію, ви маєте чітку ідентифікацію не лише як українця, а й як харків’янина. Як війна змінила це місто?

Сергій Жадан, український письменник та громадський діяч: Я би не сказав, що я маю аж таку чітку ідентифікацію з Харковом, попри те, що я там живу усе своє доросле життя. Я ж з Луганщини, дехто з харків’ян мене своїм не вважає. Але я Харків дуже люблю, це дійсно моє місто. І страшенно себе з ним пов’язую. Воно змінилося тією мірою, як змінилося українське суспільство та Україна. Є і візуальні зміни, вони не дуже веселі. Зруйновані будинки, розбомблені цілі мікрорайони. Це трагедія, це біда. Це речі, які слід буде відновлювати. Але набагато важливіші речі – це ті, які відбуваються з нами усередині. Ми зараз кардинальним чином змінилися. І це стосується і східняків, і західняків, бо ця велика війна стосується усіх.

І.С.: Багато говорять про саме мовні зміни у Харкові, що місто стало більш україномовним.

Мовні трансформації – це складний процес. Багатьом здається очевидним, що у цій ситуації твоя українська – це маркер ідентичності та політичної лрієнтації… Але це нам так здається. Комусь так не здається. Люди різні

С.Ж.: Це як раз не найбільш значима зміна і не найбільш помітна. Навесні, коли із Харкова поїхала велика кількість мешканців, серед тих, хто залишився, українська стала більш популярною. Багато людей свідомо і принципово перейшли на українську. І тоді української стало значно більше на вулиця Харкова, але людей було значно менше на вулицях. А зараз багато хто повернувся. І вони повернулися зі своєю російською. Сьогодні української мови не так багато, як було минулої весни. Я думаю, що цей процес не буде лінійним, простим та одновимірним. Мовні трансформації – це складний процес. Багатьом здається очевидним, що у цій ситуації твоя українська – це маркер ідентичності та політичної лрієнтації… Але це нам так здається. Комусь так не здається. Люди різні.

І.С.: Але війна може це змінити?

С.Ж.: Вона міняє. Я переконаний, що за 5-10 років Харків буде україномовним.

І.С.: І це мова не тільки про Харків, а всі російськомовні міста?

За настроями у Харкові ми усі намагалися, намагаємося та будемо намагатися вирахувати настрої та погляди громадян України

С.Ж.: Безперечно, просто Харків у цьому випадку – це своєрідна метафора. Бо це – найбільше місто Лівобережної України. І великою мірою за настроями у Харкові ми усі намагалися, намагаємося та будемо намагатися вирахувати настрої та погляди громадян України.

І.С.: Наскільки влада відповідає тим викликам, які переживає місто?

С.Ж.: Багато чого з’явилося. Змінилася система оборони. Якщо поїздити по Харкову, можна побачити, що сьогодні оборонні позиції відрізняються від того, що було рік тому. Місто живе. Відкинувши ворога зі своїх околиць, місто готується до повторного наступу. Адже за 40 км від нас знаходиться не зовсім адекватний сусід, який завжди може спробувати напасти на нас знову.

І.С.: А якщо говорити про те, як війна змінила шоу-бізнес та культурний світ. Адже багато зірок, які їздили до Росії або співали російською, швидко «перефарбувалися».

С.Ж.: Мені здається, що це питання стосується культурних орієнтирів. Воно стосується і виконавців, і споживачів. Справді, з початком повномасштабної війни багато українців для себе щось переосмислили в контексті споживання контенту.

До 24 лютого вони собі сиділи в російському YouTube, на російських каналах, слухали російську музику, дивилися російські фільми. Не тому, що вони мали якусь антиукраїнську позицію, просто бо це не була якась маркерна лінія.

В цій ситуації треба займати чітку позицію

А після 24-го все це набуло зовсім інших конотацій та ваги. І сьогодні я бачу, що для багатьох молодих людей змінилося ставлення до російського культурного продукту і відповідно до українського. Я бачу, як сьогодні змінилася аудиторія українських виконавців, як багато молодих людей почали ходити саме на концерти українських музикантів, читати українські книжки. Вони – розумні, вони – мотивовані. Вони – не якась інертна маса людей. У них розуміння, що вони – українці, і стосовно їхньої країни чиниться агресія та військові злочини. І в цій ситуації треба займати чітку позицію.

І.С.: Ви розкритикували Мінкульт, який сказав, що буде менше пускати українських артистів за кордон.

Культура сьогодні є надзвичайно важливою складовою інформаційного фронту

С.Ж.: Бо мені видається, що було би страшенно нерозумно та неконструктивно сьогодні заборонити діячам культури робити свою роботу. Знову ж таки, це про зміну значень та ваги. У нас частина співвітчизників звикла ставитися до культури, як до чогось не зовсім обов’язкового. Як до чогось, що йде після новини про економіку, соціальні новини перед прогнозом погоди. Це страшенно легковажно і зовсім нерозумно. Бо, по-перше, культура сьогодні є надзвичайно важливою складовою інформаційного фронту. Думаю, ви побачите, що великою мірою мешканці Сполучених Штатів, так само, як і канадці та європейці, про Україну говорять у контексті культурних подій. Є офіційні новини, але люди не будуть говорити про війну в країні, в якій вони ніколи не були. Тому кожен концерт, вечір, презентація, фотовиставка – це можливість нам українцям нагадати про себе. Можливість донести свою позицію. Можливість зробити так, щоб про нас не забували, і ми не загубилися у інформаційному просторі.

Сергій Жадан під час читання своїх віршів у Нью-Йорку на прем'єрі джаз мюзиклу "Радіо 477". Він - автор україномовного тексту постановки
Сергій Жадан під час читання своїх віршів у Нью-Йорку на прем'єрі джаз мюзиклу "Радіо 477". Він - автор україномовного тексту постановки

А по-друге, і це теж важлива річ, - фінансова складова. Більшість митців, які сьогодні їздять та виступають, це роблять на волонтерських засадах та збирають кошти, на речі, які необхідні для України.

Зараз українці показують, що вони – сильні, незалежні, але разом з тим доволі прагматичні, які адекватно оцінюють ситуацію

Тому ось ця позиція – давайте нікого не будемо випускати, бо ніхто не має права, якщо я не маю права їхати – вона трішки хуторянська. Через неадекватну та безвідповідальну поведінку двох-трьох людей, мабуть не слід перекривати цей дуже важливий інформаційний потік. Бо світ сьогодні про нас по-справжньому дізнається. І дуже важливо, щоб це знайомство з нами було конструктивним і стратегічно вивернім. Бо дуже легко зіпсувати про себе враження. Але мені здається, що зараз українці показують, що вони – сильні, незалежні, але разом з тим доволі прагматичні, які адекватно оцінюють ситуацію.

І.С.: Війна завжди впливає на літературу, ви вже бачите цей рух в українській літературі?

Більш серйозні рефлексії у нас ще попереду

С.Ж.: Є якісь рефлексії, їх дуже багато, але це рефлексії прямої дії. Це або щоденники або записи в соціальних мережах, або вірші, які з'являються спонтанно, швидко і фіксують якусь миттєву реакцію. Більш серйозні рефлексії у нас ще попереду.

І.С.: А ви плануєте писати?

С.Ж.: Я пишу книжку, але я тільки почав, тому про неї ще рано говорити.

І.С.: Українські письменники та діячі культури справді відіграють потужну роль у протистоянні російській пропаганді. Всі максимально включилися.

С.Ж.: У нас культура завжди була соціально-політично заангажованою. Це комусь могло не подобатися, але це цілком логічна та природна реакція культури на те, що відбувається в суспільстві. Культури живої. Бо жити в Україні і не реагувати на події – це є ознакою інфантильності. Згадайте, у нас будь-яке соціальне потрясіння чи будь-який соціально-політичний рух завжди пов'язується з активними діями з боку культури. У нас митці завжди були на усіх мітингах, демонстраціях та революціях.

Культура, в силу своєї максимальної суб'єктивності, лишається тією сферою, де людина, можливо, буде більш відкритою та більш готовою прийняти чужу точку зору.

Тому недивно, що сьогодні багато людей мистецтва пішли воювати або займатися волонтерством чи інформаційною діяльністю. Бо культура – це, мабуть, найбільш делікатна сфера людської діяльності. Вона може використовуватися доволі примітивно, як засіб пропаганди, і відштовхувати. А може бути доволі щирою та переконливою, і тоді відповідно доволі дієвою. Світ влаштований таким чином, що емпатія тримається на емоціях та суб’єктивності. Її важко викликати політичними заявами або новинними повідомленнями. А культура, в силу своєї максимальної суб'єктивності, лишається тією сферою, де людина, можливо, буде більш відкритою та більш готовою прийняти чужу точку зору.

Росіяни це теж чудово розуміють, саме тому вони чіпляються за свою культуру та відстоюють свої культурні позиції, які зараз сильно у зв'язку з агресією похитнулися.

Бо російська культура – складова «руського міра», і вони не можуть зазнати там поразки. А ми маємо відстоювати свою культуру.

І.С.: Але ви бачите, що Росія програє на цьому фронті захисту своєї культури?

С.Ж.: На сьогоднішній момент так, але це не є якась дуже легка боротьба. Бо культурна сфера базується на багатьох моментах, пов'язаних з вихованням, освітою... Якщо людина все життя слухала Чайковського, і сьогодні їй сказати: «А давайте не будемо запрошувати виконавців Чайковського, бо росіяни вбивають українців. Давайте війна завершиться, і потім ми будемо налагоджувати зв'язки з російською культурною спільнотою». Людину важко буде переконати. Переконати, що як раз Чайковський, Пушкін та Достоєвський є маркерами та складовими цього російського концепту, такими самими, як і російські бомби, ракети та кораблі.

І.С.: Ви вірите у існування «хороших руських»?

Відкинувши ворога зі своїх околиць, Харків готується до повторного наступу. Адже за 40 км від нас знаходиться не зовсім адекватний сусід, який завжди може спробувати напасти на нас знову.

С.Ж.: Мені важко говорити про це, бо я бачу існування тоталітарної кривавої Росії, яка намагається знищити мою країну та вже знищила тисячі моїх співвітчизників. Розгледіти за цією кривавістю та жахом хороші голоси дуже важко. Я думаю, що попереду велике ревізування ставлення до російської культури. І це об’єктивно, це не пов’язано з якоюсь міфічною українською русофобією. Це пов’язано з тим, що росіяни самі задали тон того, як до них ставляться та як оцінюють.

І.С.: Певні історики говорять про те, що Росія повторить долю нацистської Німеччини, коли після поразки у Другій світовій війні – країна, її мова та культура опинилися у вигнанні.

С.Ж.: Мені здається, що будь-які історичні аналогії доволі небезпечні. Бо ми створюємо картинку, виходячи зі свого історичного досвіду, підганяємо під наші бажання та очікування, живемо певними ілюзіями. Потім життя видається набагато складнішим, і не наскільки до нас прихильним. Тому… я не знаю, що буде. Але мені здається, що зараз важливіше зосередитися на опорі, вистояти, витримати та перемогти у цій війні, а що далі буде з Росією - це великою мірою їхні проблеми, а не наші. Нам головне зберегти себе, свою ідентичність та кордони.

І.С.: Скільки ви вже зібрали коштів для ЗСУ?

С.Ж.: Я не знаю, це нереально порахувати. Я прикидав, що минулої осені десь ми під 5 млн зібрали. Це великі суми, а постійно ще щось з’являється. У мене було два виступи у Києві, я півмільйона заробив та одразу віддав на відбудову Харківського університету.

Ми підтримуємо з друзями і багато цивільних проектів. Ми робимо спільну справу, і єдиний наш критерій – це майбутня перемога, коли вона станеться та наш внесок у неї.

І.С.: Українська влада неодноразово говорила про те, що війна закінчиться цього року. Яке ваше бачення, коли буде перемога?

С.Ж.: Мені видаються доволі тривожними сподівання на те, що, скажімо, війна закінчиться, коли картоплю копати, чи до того як «уборочна» почнеться. Це самозаспокоювання та самонавіювання, яке потім емоційно дуже важко переступити. Мовляв, я налаштувався на море з'їздити, а тут починається черговий російський наступ.

Але і впадати у якийсь відчай чи депресію не варто. Мені здається, що українська армія доволі гідно чинить опір, дає відсіч. Це з того, що я бачу та чую з тих розмов, які доводиться вести с нашими бійцями. Просто коли це буде, як це буде та, головне, якою ціною – це питання, які би я просто виніс за нашу розмову, бо не хочеться кидатися порожніми фразами.

Дивіться повне інтервʼю з Сергієм Жаданом на YouTube Голосу Америки Українською:

Всі новини дня

Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Судно New Victory під прапором Белізу перевозить зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН, протока Босфор у Стамбулі, Туреччина, 12 травня 2023 року. REUTERS/Yoruk Isik

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.

Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.

Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.

“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.

Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.

“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.

Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.

Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.

“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.

У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.

За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:37 0:00

Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.

Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео

Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?

Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції

Президент України Володимир Зеленський виступає під час саміту Європейського політичного співтовариства в Молдові, у четвер, 1 червня 2023 року. Мета саміту - продемонструвати єдиний фронт проти війни Росії в Україні. (AP Photo/Vadim Ghirda)

Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.

Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.

«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.

Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.

«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.

Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.

Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.

Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».

«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.

Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.

Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.

Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.

Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».

Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.

«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.

Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України

Державний секретар США Ентоні Блінкен виступає на пресконференції після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Осло, Норвегія. Четвер, 1 червня 2023 року. (Фото AP/Сергій Гриць)

Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.

«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.

На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.

«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.

Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.

Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.

«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.

Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.

Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.

Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».

«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.

Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG