Спеціальні потреби

Актуально

Будемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно – спільна заява лідерів країн "Групи семи"

Звернення президента України Володимира Зеленського до лідерів країн "Групи семи"

У спільній заяві, виданій за результатами саміту "Групи семи", що проходить у Німеччині, лідери країн-членів висловили непохитну підтримку уряду та народу України у захисті суверенітету країни. Лідери країн-найбільших економік світу привітали також рішення Ради Європи надати Україні та Молдові статус країн-кандидатів на вступ в ЄС.

У заяві за результатами саміту відносно України чітко йдеться, що фінансова, військова та інша підтримка України від країн "Групи семи" триватиме "стільки, скільки буде потрібно".

Лідери країн зобов’язалися демонструвати солідарність та відповідальність у роботі над подоланням наслідків російської агресії та засудили "жорстоку, неспровоковану, невиправдану та незаконну загарбницьку війну проти України з боку Росії та за сприяння Білорусі», вимагаючи від Росії негайно покласти край агресії та вивести всі свої війська з території України.

Також у заяві висловлили серйозне занепокоєння завами Росії про плани передати Білорусі ракети з ядерним потенціалом.

Детальніше у частині про військову допомогу йдеться не лише про підтримку України у протистоянні цій агресії, а й про створення системи безпеки в Україні після війни.

«З метою життєздатного післявоєнного мирного врегулювання, ми готові досягти домовленостей разом із зацікавленими країнами, установами та Україною у питанні постійних зобов’язань щодо безпеки, щоб допомогти Україні захистити себе, забезпечити її вільне та демократичне майбутнє та стримування майбутньої російської агресії».

З цією метою пропонується розширити співробітництво та продовжувати підтримку у сфері розвідки, інформаційної безпеки, енергетичної безпеки, кібер-безпеки, безпеки на морі, протистоянні загрозам, підтримку демократичних інституцій, тощо.

"Група семи", яка вже надала понад 2,8 мільярдів доларів гуманітарної допомоги у цьому році, також зобов’язалася продовжувати «надавати значну й постійну гуманітарну підтримку тим, хто постраждав від російської війни, зокрема, для захисту прав жінок і дітей», підтримувати внутрішньо переміщених осіб і біженців, включно із допомогою приймаючим країнам.

Зокрема, "Група семи" заявила про підтримку Молдови як країни, що приймає біженців, та посилення програм із запобігання торгівлі людьми.

«Ми прагнемо і надалі сприяти інтеграції біженців з України на наші ринки праці, захистити та забезпечити їх трудові права, а також забезпечити доступ до належного соціального захисту та освіти настільки, скільки буде необхідно», - йдеться у спільному комюніке лідерів країн G7.

У заяві лідерів семи найбільш розвинутих країн закликають Росію виконувати свої міжнародні зобов’язання за міжнародним гуманітарним правом, зокрема, забезпечивши безпечні коридори для постачання гуманітарної допомоги в міста, що знаходяться в облозі, та евакуації людей.

"Група семи" закликала Росію негайно дозволити громадянам України, яких вона вивезла силою, повернутися. У заяві наголошується на необхідності поваги до міжнародного гуманітарного права щодо військовополонених, згідно з Женевською конвенцією.

«Ми засуджуємо фіктивні «суди», за результатами яких було винесено смертний вирок до військовослужбовців Збройних Сил України», - заявили лідери "Групи семи".

У заяві засуджуються напади на цивільних, знищення цивільної інфраструктури, включно зі школами та лікарнями, сексуальне насильство та навмисне знищення об’єктів української культури росіянами, яке (разом із придушенням української мови на обкопуваних територіях) "Група семи" розглядає як "спробу знищити історію та культурну самобутність України".

Лідери країн "Групи семи" вітають та підтримують зусилля українських правоохоронних органів та міжнародних організацій із розслідування злочинів росіян на території України.

"Безпосередні особи, які вчинили військові та інші жорстокі злочини, а також посадові особи та військові керівники, відповідальні за їх вчинення, повинні бути притягнуті до відповідальності, відповідно до міжнародного права", - мовиться у заяві.

"Група семи" також закликала Росію негайно припинити атаки на сільськогосподарську та транспортну інфраструктуру України та розблокувати чорноморські порти.

Крім того, із метою посилення санкційного тиску на Росію, G7 заявила про намір досліджувати нові способи ізоляції Росії від участі у світовому ринку, запроваджувати нові санкції та боротися зі спробами обійти санкційні обмеження.

«Ми сповнені рішучості зменшити доходи Росії, в тому числі, від золота», - йдеться у комюніке.

"Група семи" заявила про продовження координації тарифних заходів щодо російського імпорту та пошуку можливості використовувати ці надходження на допомогу Україні.

Також вони заявили про готовність запровадити нові персональні санкції проти тих, хто винний у воєнних злочинах в Україні, та причетних до крадіжки українського зерна та інших кроків, що призвели до глобальної продовольчої кризи.

Перед тим Сполучені Штати оголосили про нові санкції, які вони та інші країни G7 вводять проти Росії у відповідь на її війну в Україні. Зокрема, заходи щодо відрізання Росії від матеріалів і послуг, необхідних російському промисловому та технологічному секторам.

Додаткові конкретні санкції США, серед іншого, передбачають блокування російських державних оборонних підприємств і оборонних дослідницьких організацій, обмеження можливості Росії поповнювати втрачене у війні обладнання, а також заборону на імпорт золота до Сполучених Штатів.

Країни "Групи семи" надали або пообіцяли до 29,5 мільярдів доларів бюджетної підтримки в цьому році. Лідери привітали наявні зусилля міжнародних установ із фінансової підтримки України та висловили сподівання на додаткову підтримку через Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародну фінансову корпорацію у розмірі 3,5 мільярдів доларів США.

Також "Група семи" зобов’язалась допомагати Україні для збільшення її експортного потенціалу.

«Ми доручаємо міністрам торгівлі G7 обговорити конкретні пропозиції із підтримки зусиль України щодо відновлення через торгівлю. Наприклад, призупинення мит на український експорт», - йдеться в документі.

Лідери великої сімки заявили про готовність підтримати відбудову України, привітавши ініціативу президента України Володимира Зеленського скликати конференцію експертів, «щоб досягти прогресу в плані комплексної реконструкції».

У ком'юніке, зокрема, зазначається про необхідність залучення приватного та громадського сектору до планування майбутнього України.

«План відновлення та реконструкції має зміцнювати місцеву стійкість і соціальну згуртованість, забезпечуючи однакову користь для всіх членів суспільства, особливо тих, хто найбільше постраждав від війни».

Також "Група семи" заявила, що розглянуть інші шляхи підтримки України, включно із використання «заморожених російських активів» для цієї мети.

Ця заява була оприлюднена після спільної зустрічі лідерів "Групи Семи" з президентом України Володимиром Зеленським за допомогою відеозв’язку.

Згідно з повідомленням офіційного телеграм-каналу українського президента, під час свого звернення до учасники саміту держав «Групи семи» Володимир Зеленський запропонував п'ять кроків, які, йдеться в повідомленні, «можуть бути корисними як Україні, так і для всієї Європи».

Мова йде про гарантії безпеки для України, надання сучасних систем ППО та постачання достатнього обсягу зброї, відновлення аграрного експорту з України, визнання Росії державою-спонсором тероризму, максимальне обмеження її нафтових прибутків, конфіскація всіх заморожених та арештованих російських активів та післявоєнна відбудова України, яка, як йдеться у повідомленні офіційного телеграм-каналу українського президента, «стане найбільшим економічним проектом нашого часу».

26 червня у Німеччині, у Баварських Альпах, відкрився саміт «Групи семи» (G7). У ньому беруть участь президент США Джо Байден та лідери Німеччини, Канади, Франції, Великої Британії, Італії та Японії, а також керівництво ЄС. Одне з головних питань порядку денного - підтримка України в час війни проти російського вторгнення.

До 2014 року Росія була членом цього престижного клубу, який тоді називався "Групою восьми", але була виключена в рамках санкцій після анексії українського Криму.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

Всі новини дня

Китай втрачає партнерів у Європі, виправдовуючи російську війну в Україні

Президент Росії Путін побував у Пекіні 4 лютого 2022 року, коли російська армія готувалась до вторгнення в Україну. У спільній заяві за результатами тієї зустрічі Україна не згадана, але там було вказано, що «сторони заперечують проти подальшого розширення НАТО»

Естонія і Латвія оголосили 11 серпня про припинення участі в групі співпраці країн Центральної та Східної Європи з Китаєм на тлі більшої настороженості європейців антизахідною китайською риторикою.

Російська війна в Україні залишається одним з предметів розходжень між Європою і Китаєм.

В той час як європейці фактично одностайно засудили Москву за напад і допомагають Україні, Китай уникає критики Росії, а китайські ЗМІ та офіційні представники Пекіна повторюють московські виправдання російського вторгнення на українську землю.

Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому.

Китайський посол у Москві Чжан Ханьхуей цього тижня в інтерв’ю російському державному інформагентству ТАСС називав Захід і США «головним ініціатором і розпалювачем української кризи» та критикував західні санкції щодо Росії і засуджував міжнародну військову допомогу Україні.

Міністерства закордонних справ Естонії і Латвії в офіційних повідомленнях не називають причини демонстративного кроку, але Рига вказує, що він пов’язаний з «теперішніми пріоритетами латвійської закордонної і торговельної політики».

З Таллінна окремо підкреслюють, що «Естонія не відвідала жодну з зустрічей формату після саміту у лютому», коли Росія почала нове вторгнення в Україні.

Ще минулого року від участі в роботі тієї європейської групи взаємодії з Китаєм, яка спочатку нараховувала 17 держав, відмовилася Литва.

Тоді литовський міністр закордонних справ Ґабріеліус Ладсберґіс у поясненні виданню Politico.eu закликав і інші країни ЄС зосередитися на «більш об’єднуючому, а тому значно ефективнішому форматі», коли з Китаєм розмовляють всі 27 країн Європейського Союзу.

Європейський Союз і Китай залишаються важливими торговельними партнерами, але однією з ознак стриманості у відносинах стало те, що ЄС досі тримає у замороженому стані укладений наприкінці 2020 року договір про економічну співпрацю та інвестиції.

Європейський парламент зупинив ратифікацію договору після того, як у березні 2021 року Китай наклав санкції на європейських політиків та на низку установ у відповідь на західні санкції щодо китайських посадовців, звинувачених у причетності до дій щодо уйгурської меншини в Китаї.

На початку 2022 року Китай заборонив імпорт з Литви після того, як Вільнюс дозволив відкрити у себе представництво Тайваню.

«Діалог глухих»

Президент Європейської ради Шарль Мішель у квітні закликав Пекін «допомогти покласти край війні в Україні» і наголошував, що «Китай не може не помічати порушення Росією міжнародних законів».

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррель назвав квітневу розмову з китайською стороною «діалогом глухих» після того, як представники Пекіна відмовилися пообіцяти, що Китай не допомагатиме Росії у війні проти України.

Президент Росії Путін побував у Пекіні 4 лютого 2022 року, коли російська армія готувалась до вторгнення в Україну.

У спільній заяві за результатами зустрічі Путіна і китайського керівника Сі Цзіньпіня Україна не згадана, але там було вказано, що «сторони заперечують проти подальшого розширення НАТО» і закликають Північноатлантичний альянс «поважати суверенітет, безпеку та інтереси інших країн» і право «мирного розвитку інших держав».

У тій заяві також багато місця було відведено закидам на адресу США.

Москва називала застереження проти розширення НАТО серед головних приводів вторгнення в Україну, але президент Путін ще більше наголошував на інших виправданнях, заявляючи, що Україна не має права на державність, оскільки українці на його думку не є народом, а українські землі за його словами належали російській імперії.

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Студенти Стенфордського Університету збирають гроші для України за допомогою бігу. Відео

Група українських студентів Стенфордського Університету в Каліфорнії, започаткувала цілий ряд благодійних проектів, покликаних допомогти Україні. Поміж іншого вони придумали спосіб збирати гроші за допомогою бігу. Як саме вони це роблять дізнавалась Христина Шевченко.

Як українці, які не пройшли «фільтрацію» на російському кордоні, потрапляють в російські СІЗО. Відео

Росія захопила та депортувала на свою територію принаймні мільйон двісті тисяч українців серед них майже півмільйона дітей. Такі дані станом на кінець червня подає віце-прем'єрка України Ірина Верещук. Багатьох утримують у російських СІЗО або ж на підконтрольних Росії територіях.

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:06 0:00

У Нью-Йорку відбувається засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

98% українців впевнені у перемозі у війні, понад 90% схвалюють роботу президента Зеленського. Такими є результати нового опитування українців, проведеного Міжнародним республіканським інститутом США.

Більше

XS
SM
MD
LG