Український контрнаступ ведеться відразу на трьох напрямках, на півночі, в районі Харкова; на сході на Донбасі; та на півдні в Херсонській області, підтверджують дані британської розвідки.
Міністерство оборони Великої Британії у своєму денному зведені інформує, що російські війська стикнулися з дилемою на Донбасі, бо вони планували наступ на Бахмут і мали розгортати для цього наступу оперативні резерви, але замість підтримки цього наступу мають вирішити, чи захищатися від подальшого просування України на півдні.
На думку британських аналітиків, перехід України у наступ на трьох напрямках одночасно та ширина лінії фронту – 500 км, «перевірять здатність Росії координувати оперативний план і перерозподіл ресурсів між кількома угрупованнями сил».
«На початку війни нездатність Росії зробити це була однією з основних причин поганої роботи військових», – мовиться у твіті британської розвідки.
На думку американських військових експертів з Інституту дослідження війни (ISW), наступ на Харківщині, імовірно, не має системного характеру. Вони вважають, що українці скористалися з того, що росіянам довелося перекидати військо на південь для захисту позицій на Херсонщині.
«Українська контратака в Харкові 6 вересня, ймовірно, була опортуністичною спробою, спричиненою передислокацією російських сил з цього району для посилення російських позицій проти українського контрнаступу в Херсонській області», – мовиться у зведенні, яке готує ISW.
Американські експерти додають, що приблизно наприкінці серпня російське командування вперше перекинуло до Херсонської області частини російської елітної 1-ї гвардійської танкової армії, яка наступала на Бучу.
«Підрозділи 147-го артилерійського полку 2-ї мотострілецької дивізії 1-ї гвардійської танкової армії раніше воювали в Бучі в Києві в березні, а підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії діяли в основному вздовж Харківської осі після відходу Росії з Києва», – кажуть американські експерти, які дізналися про склад військовий частин з нових некрологів російських військовослужбовців.
Експерти ISW кажуть, що 6 вересня українські сили, імовірно, відкинули російські війська на лівий берег річок Сіверський Донець і Середня Балаклійка, та захопили Вербівку, що є приблизно в 3 км від Балаклії.
Про те, що російські війська відступають, американські експерти судять з руйнування мостів для планового відведення військ Росії.
Раніше західні військові експерти висловлювали думку, що український наступ не буде масштабним, а просування до кордонів буде поступовим.
«Великі наступальні операції вимагають великого резерву, тому що навіть якщо невелика сила здатна прорвати лінію супротивника, використання цього пролому для зайняття великих ділянок території потребує перекидання нових військ після прориву», – вважає британський експерт Джек Волтінґ з Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI).
На його думку, українське керівництво має зараз три головні цілі: політичну, спрямовану на забезпечення західної підтримки, тактичну – не давати росіянам оговтатися від постійних атак і згрупуватися в одному напрямку для прориву, і військову – реальне звільнення територій від окупації.
Джек Волтінґ вважає, що лише на півдні в районі Херсона українці можуть мати реальні великі прориви та достягти відразу трьох цих цілей.
На його думку, якщо українці зможуть відтіснити російські війська до Дніпра та затиснути росіян у місто, вони зможуть обернути проти росіян виклики, з якими вони зіткнулися в Сєвєродонецьку і створити «зону знищення» для значної частини найкращих російських десантних військ – насамперед повітряно-десантних сил – які «будуть захищати політично критичну позицію навіть тоді, коли її неможливо втримати з військової точки зору».
