Спеціальні потреби

Актуально

Кримські санкції спрацювали в 2-х напрямках, але не в третьому - експерти США про ефективність санкцій

Цього місяця виповнюється п'ять років з часу, коли Росія розпочала вторгнення до Криму та незаконну анексію півострова.

В липні 2014 року, США, ЄС, Канада та інші союзники продемонстрували єдність у підтримці України і спільно запровадили санкції проти Росії. Це рішення стало першим кроком із введення фактичного ембарго стосовно Криму. Про ефективність та майбутнє кримський санкцій, "Голос Америки" запитав у низки американських експертів.

"Санкції спрацювали у двох напрямках і не спрацювали в третьому" – говорить Деніел Фрід в інтерв'ю журналістці Української служби "Голосу Америки" Оксані Бедратенко.

Санкції, разом з опором українців, змусили Путіна відмовитись від проекту "Новоросія" а також примусили російського президента сісти за стіл переговорів у Мінську, переконаний колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США.

Деніел Фрід, колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США
Деніел Фрід, колишній координатор санкційної політики Держдепартаменту США

"По-перше, вони спрацювали у поєднанні з українським опором, який є найбільш важливим. Вони зупинили росіян від подальшого просування. Пам'ятаєте "Новоросcію"? Запити Росії на майже 40% України? Росіяни спробували це і відмовились в основному завдяки тому, що Україна опиралась і частково тому, що опирався Захід і санкції були інструментом цього опору. Це перший частковий успіх.

Другий частковий успіх в тому, що санкції переконали Путіна погодитись на рамкову домовленість у Мінську, яка нічого не робить для Криму, але містить шлях до вирішення питання окупації Донбасу. Тобто Мінськ передбачає поновлення східного кордону України. Можливо це заслуга санкцій. І в поєднанні це досить добре. Провал в тому, що росіяни не втілюють Мінськ", - говорить Фрід.

Санкції проти Росії через агресію в Україні, ймовірно, допомогли стримати напад Росії, стабілізували ситуацію і переконали росіян долучитись до Мінська
Деніел Фрід

Загалом, переконаний аналітик, якщо порівняти Мінські домовленості з домовленість про перемир'я в грузинській війні, то Мінські угоди мають значно менше недоліків.

"Санкції проти Росії через агресію в Україні, ймовірно, допомогли стримати напад Росії, стабілізували ситуацію і переконали росіян долучитись до Мінська – не досконалого формату, але набагато кращого, ніж угода про припинення вогню на шість пунктів, який зупинив грузинську війну", - зауважує Фрід.

Кримські санкції змусили Росію платити велику ціну, щоб утримувати півострів в окупації, погоджується Браян Отул, дослідник Atlantic Council, який раніше працював в підрозділі з санкцій Міністерства фінансів США.

Ідея була в тому, щоб Росія змушена була витрачати багато грошей, щоб утримувати Крим в окупації
Браян Отул про кримські санкції

"Стосовно Криму, вважаю, що ці санкції з самого початку мали на меті утримати ситуацію до того, як буде вирішено ситуацію на Донбасі. Тобто ідея була в тому, щоб Росія була змушена витрачати багато грошей, щоб утримувати Крим в окупації. Так були налаштовані санкції. Тому їх ефективність в тому, щоб намагатись примусити до досягнення політичного рішення між Росією та Україною після розв'язання ситуації на Донбасі. Такий був задум", - говорить Отул.

Браян Отул
Браян Отул

Він також зазначає, що майбутнє санкційної політики невідоме, адже Росія не просувається у Мінських домовленостях.

"Зараз важче побачити, як це може спрацювати, з огляду на те, що Росія не робить рухів стосовно Мінська і кожного дня порушує свої зобов'язання в рамках Мінських домовленостей", - стверджує аналітик.

Загальну заборону на торгівлю з Кримом та інвестиції до півострова підтримало широке коло країн і майбутнє санкцій залежатиме від єдності Заходу. Однак, останнім часом, суперечності між союзниками на Заході та внутрішні суперечності в США стали випробовуванням для режиму санкцій.

Так, під час Мюнхенської конференції раніше цього місяця, США та Європа засвідчили розбіжності у позиціях стосовно низки питань у сфері санкцій, включаючи поновлення санкцій стосовно Ірану. Після виходу з ядерної угоди, США поновлюють санкції стосовно цієї країни, в той час, як європейці підтримують дію угоди, зазначаючи, що вона успішно стримувала Іран від просування ядерної програми.

Однак, саме в питанні санкцій, запроваджених через агресію Росії в Криму та на Донбасі, єдність залишається непохитною, вважають американські експерти.

"Кримські санкції залишаться в силі, сказала голова підрозділу санкцій США міжнародного банку Barclays Керрі-Енн Бент, відповідаючи на питання "Голосу Америки" під час події в Atlantic Council. - Це була одна з цілей, яка мала глобальну підтримку, тому ми мали підтримку в ЄС а також в США. У нас спільне бачення стосовно кримської програми".

Керрі-Енн Брент
Керрі-Енн Брент

"Якщо ж США розроблятимуть інші інтереси і цілі стосовно Росії, там ми бачитимемо відхилення від світової спільноти, що стосується Росії", - говорить Бент.

Такої ж думки дотримується і Девід Мортлок, партнер юридичної компанії Willkie Farr & Gallagher. "Один аспект антиросійських санкцій, де ми бачимо найпотужніший рівень співпраці та координації з Європою – це там, де вони стосуються Криму і втручання Росії до Східної України.

Очевидно, зараз США запровадили санкції через кібервтручання та російського втручання до Сирії і втручання до виборів". В цих сферах, вважає експерт, США варто більш чітко вирізнити на що саме спрямовано ті чи інші санкції, подібно до того наскільки чітко сформульовані кримські санкції.

"Ми знаємо, що указ президента від 2014 року з ембарго стосується Криму. Якщо Путін завтра втілить Мінськ, то, за задумом, багато санкцій буде знято – санкції запроваджені на основі Директив, галузеві санкції, координовані з Європою. Кримське ембарго, як я очікую, залишиться в силі як з боку Європи, так і з боку, так і США, якщо Росія продовжить окупацію Криму".

Загальна солідарність Заходу послабилась, але це не торкнеться кримських санкцій, переконаний Деніел Фрід.

Українці на Майдані п'ять років тому більше вірили в нас, ніж, можливо, ми самі вірили в себе. Потрібно це пам'ятати
Деніел Фрід

"Не думаю, що є ризик для санкцій. Вважаю, справжня проблема тут і ми це бачили на Мюнхенській конференції безпеки, де був присутній президент Порошенко, загальна солідарність на Заході послабилась, ми переживаємо складний період. Я цього не схвалюю і тут провина не України взагалі. Провина у всіх західних країнах по обидва боки Атлантики, що ми втратили віру у власні інституції, як це періодично відбувається.

Цікаво, що українці на Майдані п'ять років тому більше вірили в нас, ніж, можливо, ми самі вірили в себе. Потрібно це пам'ятати", - наголосив експерт.

"Ми, Америка, взяли паузу і копирсаємось у власноруч створеному болоті ... але ми повернемось", - додав Фрід.

Реформуйте вашу країну, вирішіть проблеми, використайте цей час, який ваші солдати і український народ вам дали, щоб це зробити, а ми повернемось
Деніел Фрід

Він закликав Україну не зупиняти реформи.

"Що може зробити Україна? Це робити, те що потрібно – реформуйте вашу країну, вирішіть проблеми, використайте цей час, який ваші солдати і український народ вам дали, щоб це зробити, а ми повернемось", - наголосив він.

Фрід закликав уважно поставитись до нового законопроекту, представленого в Сенаті, який посилює санкційний тиск на Росію і, на думку експерта, є свідченням того, що, навіть коли уряд США можливо не вживає достатніх заходів, щоб посилити санкції проти Росії, Конгрес не припиняє цих зусиль.

Цей законопроект "має свої недоліки, однак, він набагато кращий, набагато більш продуманий, ніж його попередня версія, представлена в минулому складі Конгресу. Там міститься низка положень, які, якщо будуть втілені в життя будуть болючими і створять тиск на економіку Росії. Було б краще, якби адміністрація Трампа сама без законодавства робила б деякі з цих речей, але якщо так не відбувається, то Конгрес виконає їх роботу", - наголошує Фрід.

Дивіться також: ​Час-Тайм. 30 локомотивів General Electric вже в Україні - подробиці

Час-Тайм. 30 локомотивів General Electric вже в Україні - подробиці
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

У Сенаті зареєстрували резолюцію, що закликає Білий дім відреагувати на використання голоду як зброї в час війни

Колосся пшениці на полі біля села Гребені на Київщині, Україна, 17 липня 2020 року. REUTERS/Валентин Огіренко

У Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах.

«Навмисне морити мирних жителів голодом як знаряддя ведення війни є військовим злочином. Крапка", - заявив один з ініціаторів документу, сенатор від Демократичної партії Роберт Менендес.

“В час коли Путін продовжує демонструвати світові свою розбещеність, відрізаючи українські порти та руйнуючи сільське господарство, намагаючись морити голодом тих українців, які пережили його невибіркові бомбардування, я пишаюся тим, що приєднаюся до своїх колег у внесенні цієї резолюції, щоб підтвердити наше зобов’язання підтримувати гуманітарні зусилля та реагувати на кризу, щоб протистояти проблемам у глобальному ланцюгу поставок і притягнути до відповідальності будь-якого деспота, який наполягає на використанні голоду як зброї війни”, - додав Менендес.

Резолюція, серед іншого, закликає уряд США

  • Визначити пріоритетом дипломатичні зусилля із виявлення та вирішення випадків, коли голод і навмисне позбавлення їжі використовуються як зброя в час війни;
  • Продовжувати зусилля щодо подолання серйозної продовольчої безпеки шляхом гуманітарного реагування, зокрема надавати потребуючим країнам продовольчу допомогу;
  • Зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, що передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського.

"Голод не повинен ставати зброєю війни, - заявив сенатор Джон Тун від Республіканської партії. - Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку”.

Його колега від демократів сенатор Джефф Мерклі додав, що ця резолюція “закликає адміністрацію Байдена засудити використання голоду як зброї в таких країнах, як Україна та Ефіопія, і зосередити гуманітарні зусилля на подоланні продовольчої безпеки та голоду”.

“Ця двопартійна резолюція засуджує тих, хто жорстоко використовує голод як зброю війни проти мирного населення. (Резолюція - ред.) закликає Сполучені Штати притягнути їх до відповідальності за ці звірства. Вона також закликає нашу країну продовжувати рішучі дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб зміцнити глобальні поставки продовольства та забезпечити стійкість у постачанні у випадку майбутніх потрясінь», - заявив під час представлення документу сенатор-демократ Корі Букер.

Сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш додав: “Ця двопартійна резолюція … заохочує адміністрацію Президента визначити пріоритетність зусиль для вирішення проблеми продовольчої безпеки”.

CNN повідомляє про готовність Білого дому надіслати в Україну ракетні системи великої дальності. Експерти миттєво відреагували  

HIMARS - американські реактивні системи залпового вогню

Американський канал CNN із посиланням на посадовців у США повідомляє, що Білий дім наступного тижня, ймовірно, оголосить про надсилання в Україну ракетних систем великої дальності.

"Адміністрація Байдена готується надіслати в Україну новітні ракетні системи великої дальності, відомі як MLRS та HIMARS, які зараз є у найбільшому запиті від української влади. Про це розповідають багато посадовців. Про затвердження цього питання можуть оголосити вже наступного тижня”, - пише у Твітері журналістка американського каналу CNN Наташа Бертранд.

“Хвилювання щодо вимог для підготовки мінімальні — навчання українців з будь-якими ракетними системами не займе багато часу", - цитує журналістка Бертранд у статті CNN із посиланням на американських посадовців.

На прорив в питанні надання Україні цих ракетних систем сподівається американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем. На своїй Твітер-сторінці він запостив статтю CNN.

У наступному Твітер-повідомлення сенатор Грем написав: “Дайте Україні ракетні системи та інше озброєння, необхідне для боротьби з Росією. Я сподіваюся, що найближчим часом Пентагон матиме прорив у цьому питанні.

"Я стежитиму за цим питанням і працюватиму, щоб надати Україні ті інструменти, які необхідні для захисту та оборони їхньої батьківщини”, - додав сенатор.


Напередодні речник Пентагону заявляв, що США працюють над тим, аби допомогти Україні отримати озброєння великої дальності.

“Головна потреба, на якій продовжують наголошувати українці, це вогонь з великої відстані. І тому ми працюємо над цим і допомагаємо їм отримати системи, які допомагають їм вести вогонь на великі відстані”, - заявив Джон Кірбі.

Під час брифінгу у п’ятницю, повідомляє спеціальний кореспондент Голосу Америки Джеф Селдин, речник Пентагону Джон Кірбі заперечив, що існує будь-яка затримка у наданні систем залпового вогню великої дальності.

«Ми все ще працюємо над тим, як виглядатиме наступний пакет допомоги, - сказав він. - Ми постійно говоримо з українцями про їхні потреби та про те, що ми можемо надати».

Американський генерал, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі ​ Бен Годжес вважає, що саме це озброєння може забезпечити українську перемогу:

“Це обнадіює. Воно стріляє на велику дальність, щоб знищити російську артилерію та ракетні системи – це потужності, які необхідні для порятунку життя українців і досягнення української перемоги”, - написав у Твіттері генерал Годжес.

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, приєднався до закликів надати Україні ракетні системи великої дальності.

“Росіяни не можуть вести війну в умовах міста. Вони бояться цього. Натомість вони обрали воєнні злочини як метод ведення війни. Потрібно більше зробити, щоб допомогти. Україна потребує ракетних систем великої дальності, таких як HIMARS, Смерч, Град”, - пише у Твітері Джон Спенсер.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради” критикує Німеччину, Францію та Італію за їхні пропозиції до Києва поступитись територіями. Натомість, експерт закликає ці країни почати надавати Україні сильніше озброєння:

“Вони повинні замовкнути і швидко надати Україні якомога більше важкої зброї, щоб мінімізувати страждання України. Вони також мають якомога швидше посилити економічні санкції проти Росії, аби виснажити російський бюджет, щоби Путін не зміг більше дозволити собі вдатись до загарбницької війни”, - вважає американський оглядач.

Про те, що країни Заходу можуть почати постачання в Україну озброєння великої дальності, можуть також свідчити нещодавні заяви премєр-міністр Британії Бориса Джонсона.

В інтервю виданню "Блумберг" він заявив, що Україна повинна отримати ракетні системи великої дальності. Хоча не уточнив, від яких країн.

Системи MLRS, за словами Джонсона, допомогли б Україні “захистити себе проти дуже брутальної російської артилерії. І це той шлях, по якому світ має рухатись”.

Велика Британія - серед тих країн, в яких Київ просить про зброю великої дальності. Джонсон не уточнив, чи його країна надішле свої ракетні системи М270 українським збройним силам. Американське видання “Політико” 18 травня написало, що українська влада все більше здивована протидією Адміністрації Байдена надати Україні американські ракетні системи великої дальності.

20 травня речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що США розуміють, чому Україна потребує саме цього озброєння.

«Поки ми працюємо над цими пакетами (допомоги - ред.), цими озброєннями та системами, що були відправлені в Україну, ми робимо це здебільшого з огляду на те, що потрібно Україні в боротьбі, в якій вони зараз перебувають. І послідовна відповідь, яку ми отримуємо, полягає в тому, що їм потрібен дальній вогонь, тому що вид бою, який вони ведуть в регіоні Донбасу, значною мірою залежить від місцевості», – сказав Кірбі журналістам під час брифінгу.

26 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відео-зверненні на Твітері заявив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що зброя великої дальності має вирішальне значення, щоб переважити російську артилерію на сході України.

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

Будинок 82-річної мешканки Ірпеня зруйнувала російська війна. Старенька проводить більшість часу на дивані який уцілів у напівзруйнованій, неприданій для життя хаті. Хвора на онкологію донька-пенсіонерка, намагається пристосувати до життя уцілілий сарайчик. Однак, жінки знаходять привід радіти.

"Путін намагається знищити культуру українського народу", - Байден

Президент США Джозеф Байден, виступає перед випускниками Військово-морської академії США. П’ятниця, 27 травня, 2022
"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напад на школи! Роддоми! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури",
Джо Байден, президент США

Російський президент Володимир Путін "не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу". Таку завяву парезидент США, Джозеф Байден зробив під час виступу перед цьогорічними випускниками Військово-морської академії США, у П’ятницю, 27-го травня.

"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напади на школи! Пологові будинки! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури. Прямий напад на фундаментальні принципи міжнародного права та порядку. Таким є світ, у який ви сьогодні випускаєтесь", - заявив Джо Байден зі сцени Військово-морської академії США.

Американський лідер також наголосив, що війна Путіна в Україні підштовхує усе більше держав до членства в НАТО і останнім таким прикладом є заяви Швеції та Фінляндії.

"Дії Путіна були спробою так званої "фінляндизації" Європи, щоб ці країни дотримувались нейтралітету. Замість цього він переводить всю Європу в НАТО", - наголосив Байден.

Також, за словами очільника Білого Дому "наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття", а військовим США доведеться захищати світову демократію від автократії.

"Випуск 2022-го, ви завершуєте навчання на переломному етапі не лише американської, але й світової історії. Наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття. Вони вплинуть на те, як виглядає наш світ, і на цінності, якими він буде керуватися", - сказав Байден.

Президент також наголосив, що йдеться не лише про вирішальні політичні та ідеологічні зміни у світі, але й економічні та кліматичні, - "глобальне порушення поставок спричиняє значну інфляцію, наближення кліматичної кризи призведе до підвищення рівня моря та суворіших погодних умов в усьому світі".

Дивіться також: Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика.

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

Більше

Відео - найголовніше

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00
XS
SM
MD
LG