Президент України Віктор Янукович у четвер виступив з щорічним зверненням до народу. У своєму виступі президент заявив, що стратегічна співпраця України і США є вимогою сучасності. Україна, за його словами, готова до розвитку таких відносин та реалізації взаємовигідних проектів у різноманітних сферах. Такі проекти, за словами Януковича, можуть також бути багатосторонніми і передбачати участь Росії та країн Євросоюзу. Подібної стратегічної співпраці президент України хоче і з Росією. Він вважає за необхідність підписання Декларації про стратегічне партнерство з Російською Федерацією. Президент України також наголосив на тому, що Україна повинна зберігати статус позаблокової держави, але при цьому співпрацювати з НАТО.
Верховна Рада України у свою чергу у четвер ухвалила у першому читанні Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики України, у якому пропонується виключити із законодавства норми, за якими Україна інтегрується в євроатлантичний безпековий простір та прагне набуття членства у НАТО.
Тим часом деякі західні експерти критично оцінюють перші сто днів президентства Віктора Януковича. Свій аналіз перших трьох місяців роботи нового уряду в Університеті Джонса Гопкінса представив професор Тарас Кузьо. Він називає перші сто днів президентства Віктора Януковича провальними:
«Я думаю, що йому не вдалося досягти трьох заявлених ним самим цілей, а саме – розробити програму реформ спільно з професійним Кабінетом Міністрів, налагодити стабільність та досягти національної інтеграції в країні. Ще коли він був в опозиції, Янукович обіцяв, що невідкладно представить програму реформ для України. Її все ще не має. Його кабінет аж ніяк не схожий на кабінет професіоналів. Це більше кабінет, який складається з представників кумівських часів, які здебільшого дискредитовані. Це кабінет, який переважно складається з людей, яким далеко за 50 і 60, які розпочали свої кар’єри у пізній брежнєвський період, за часів застою. І це перший уряд, в якому немає жінок, бо вони, напевно на їхній погляд, занадто заняті на кухні.
Що стосується налагодження стабільності, то радикальна проросійська політика, яку він веде, ніколи не принесе стабільності в Україну. Це – шлях до нестабільності. Мовна політика, яка є складною та потребує делікатності в багатьох країнах, є додатковим джерелом нестабільності.
І третє питання – проблема національної інтеграції. Сьогодні країна більше розділена, ніж навіть за часів президента Ющенка. Обіцянки Януковича, зроблені, коли він був в опозиції, про те, що він об’єднає країну, не справджуються, бо сьогоднішня політика не є тою, яка приведе Україну до національної інтеграції».
-
Мирослава Ґонґадзе
Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.
З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.
Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.
Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.
У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.
Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.