Спеціальні потреби

Актуально

Як Китай та Росія поглиблюють зв’язки на тлі пандемії та протистояння Пекіна з Вашингтоном

На фото: Червень 2019, Володимир Путін та Сі Цзіньпін спілкуються на Петербурзькому міжнародному економічному форумі

Китай та Росія, розширюють двосторонні відносини та укріплюють економічне та політичне партнерство після десятиліть суперництва

На тлі пандемії коронавірусу й розпалу суперництва між США та Китаєм, Пекін та Москва шукають способів поглибити економічні, політичні та технологічні зв’язки. Проте це зовсім не означає, що між двома країнами немає жодних проблем.

Росія розпочала будівництво одного з найбільших у світі полімерних заводів – проєкту вартістю в 11 мільярдів доларів, який орієнтується на китайський ринок на тлі зростання економічних зв’язків між Пекіном та Москвою.

Цей масштабний проєкт виготовлятиме пластмасові компоненти та ще більше стимулюватиме торгівлю між Китаєм та Росією, які розширюють двосторонні відносини та укріплюють економічне та політичне партнерство після десятиліть суперництва.

Проєкт, розташований на Амурі неподалік кордону з Китаєм, розбудовує російська нафтохімічна компанія Sibur Holding разом із китайською Sinopec Group, яка володітиме 40-відсотками пакету акцій. Початок виробництва запланований на 2024 рік.

Завод є одним з найбільших інвестиційних проектів у Росії. Він – лише частина низки нових ініціатив між Пекіном та Москвою, які посилюють та розвивають зв’язки на тлі подвійного тиску – пандемії коронавірусу та загострення економічного та політичного конфлікту між США та Китаєм.

Пекін та Москва знаходять все більше і більше можливостей для співпраці: від великих газових проєктів в російській Арктиці до зростаючих партнерських відносин у галузі високих технологій та спільної роботи над зменшенням залежності від долара США.

У грудні Росія почала відправляти природний газ до Китаю через 1800-мильний трубопровід «Сила Сибіру». Президент Росії Володимир Путін оголосив плани розпочати у березні роботу над другим трубопроводом, «Сила Сибиру 2».

І хоча товарообіг між Китаєм та Росією за перші п’ять місяців року впав внаслідок уповільнення світової економіки, у 2019 році двосторонній товарообіг перевищував 110 мільярдів доларів. Дві країни також оголосили про нову наукову співпрацю, спрямовану на тестування вакцин від COVID-19.

«Майже на кожному фронті Росія та Китай стають ближчими один до одного», – сказав Радіо Свобода Артем Лукін, науковець з питань китайсько-російських відносин у Далекосхідному федеральному університеті у Владивостоці. Він додав, що «ми бачимо довгострокову тенденцію зростання економічного значення Китаю для Росії».

Будування зв’язків

Пандемія перетворила Китай на ще більш важливого економічного гравця для Росії. Водночас Москва теж стала більш необхідним партнером для Пекіна, адже той має складнощі у відносинах з адміністрацією президента США Дональда Трампа з широкого кола питань: починаючи від торгівельної війни і закінчуючи проблемами щодо Гонконга та прав у Південно-Китайському морі.

Така нова динаміка пропонує розворот сил, які об'єднали Пекін та Москву після анексії Криму Росією у 2014 році. Тоді Захід ввів проти Москви санкції.

У той період Росія спиралася на Китай задля поглиблення відносин з метою уникнення тиску США.

Зараз, коли їхні зв’язки поширилися на військову, фінансову і технологічну сфери, їхні ролі змінюються.

«Перед Трампом Китай ще був обережним у геополітичному використанні Москви у повній мірі. Але Пекін побачив, що тиск США не зупиняється, тому їм не залишається іншого вибору, крім як наблизитися до Росії, – сказав Лукін. – Сьогодні саме Китай, а не Росія більше зацікавлений у формуванні цього квазі-союзу».

Співпраця між Росією та Китаєм розпочалася у 2014 році після анексії Криму та війни на сході України, яка з тих пір переросла у різні сфери. Однією з таких областей останнім часом стали зусилля щодо обмеження залежності від долара США. Цей процес називається дедоларизацією.

Американський долар відіграє потужну роль у світовій фінансовій системі як світова резервна валюта. Дедоларизація стала пріоритетом як Китаю, так і Росії. Обидва хочуть захистити свої доходи і при цьому відкинути американське домінування. Заміна долара в торгових розрахунках стала необхідністю для того, щоб обійти санкції США проти Росії. Ці зусилля пришвидшилися після введення Вашингтоном мит на китайські товари.

Експерти вже давно попереджають про зусилля, спрямовані на обмеження привілейованої ролі долара у світі. Хоча ці занепокоєння поки не реалізувалися, останнім часом Пекін та Москва досягли прогресу в цьому напрямку.

Нові дані Банку Росії свідчать про те, що в першому кварталі 2020 року частка долара в товарообігу між Росією та Китаєм вперше зафіксувалась на рівні нижчому ніж 50 відсотків, що є помітною зміною, враховуючи, що долар складав понад 90 відсотків торгівлі у 2014 році.

«Це триває вже кілька років, і жодним чином не обмежується лише Росією та Китаєм, – заявив в коментарі Радіо Свобода Чжан Сінь, доцент Центру російських досліджень Шанхайського східнокитайського університету. – Але це показує, як з 2014 року обидві країни об'єднуються через спільний зовнішній тиск, зокрема з боку [США]».

Нова реальність

Пандемія коронавірусу та зниження цін на нафту нашкодили прибуткам Росії, зробивши економічну залежність від Китаю ще більшою.

В енергетичній сфері Росія витіснила Саудівську Аравію як найбільшого постачальника нафти в Китай. «Газпром» планує більш ніж втричі збільшити постачання газу до Китаю через нові газопроводи, що покриє майже половину попиту Китаю. Росія також прагне виграти з американсько-китайської торгівельної війни, збільшивши експорт продовольства та мінеральних речовин за рахунок США та інших країн Заходу.

Але політична привабливість Росії зросла, оскільки Пекін стикається з новим глобальним тиском: його авторський зовнішньополітичний проект «Один пояс, один шлях» зазнав невдач через занепокоєння в інших країнах низкою питань, таких як збільшення боргів; пандемія, яка вперше з’явилася в центральному китайському місті Ухань і зашкодила авторитету Пекіна; протистояння західних країн китайським технологічним та політичним крокам.

В умовах такого тиску Китай вирішив утримувати Росію у якості свого непохитного партнера.

Під час щорічної законодавчої зустрічі Китаю міністр закордонних справ привітав Росію, сказавши, що вона підтримує Пекін і що обидві країни будуть стояти «плечем до плеча» проти зусиль США щодо притягнення Пекіна до відповідальності за наслідки пандемії.

«Модель співпраці цього року змінилася, – сказав в коментарі Радіо Свобода Олексій Маслов, директор Інституту далекосхідних досліджень в Російській академії наук. – Китай вважає, що його позиція у світі не така стабільна, як раніше. Це призвело до того, що вони передумали щодо Росії і стали більше співпрацювати».

Невизначене майбутнє

Але зростаючі зв’язки між Китаєм та Росією також маскують певну напруженість між ними.

Хоча Москва й прагне отримати вигоду з фінансових можливостей з Китаєм, вона також насторожено ставиться до надмірної залежності від Китаю як в економічному, так і в політичному плані.

«Я не думаю, що ви можете назвати це союзом, – вважає Маслов. – Зараз інтереси Росії та Китаю збігаються, але є багато сфер, які можуть створити проблеми та зіпсувати співпрацю».

Деякі минулі ініціативи, такі як завод по розливу води на Байкалі та лісозаготівельні роботи в сибірських лісах викликали протести в Росії.

Початкові етапи пандемії також були джерелом суперечок, коли Росія закрила свій майже 4200-кілометровий кордон з Китаєм, а мер Москви Сергій Собянін здійснив низку суперечливих кроків, спрямованих на китайське співтовариство, що призвело до виняткових докорів з боку посольства Китаю в Москві, яке скаржилося безпосередньо Кремлю.

Валерій Мітько, 78-річний пенсіонер, був затриманий у червні через звинувачення у передачі секретів російських технологій виявлення підводних човнів Китаю. Мітько заперечує звинувачення, але справа проливає світло на підозри, які все ще характеризують відносини двох країн.

«Довіра до вищого керівництва – між Путіним і [президентом Китаю Сі Цзіньпіном] дуже тверда, але якщо копнути трохи глибше, ви побачите проблеми», – сказав Чжан.

«Загалом, все стало більш прагматичним та реалістичним. Жодна зі сторін не очікує безумовної підтримки з боку іншої сторони з кожного питання», – підсумував він.

Всі новини дня

Японія заборонила експорт до РФ товарів, пов'язаних з хімічною зброєю

Архівне фото: Матсуно Хіроказу. REUTERS/Kim Kyung-Hoon

ТОКІО, 26 вересня (Reuters) – Японія вирішила заборонити експорт до Росії товарів, пов’язаних із хімічною зброєю, в рамках додаткових санкцій проти Москви через її вторгнення в Україну, і висловила «глибоке занепокоєння» можливим використанням ядерної зброї, заявив у понеділок головний секретар Кабінету міністрів Хірокадзу Мацуно.

Японія також додала 21 російську організацію, включаючи наукові лабораторії до переліку тих, кому заборонено експорт, йдеться в заяві уряду, оприлюдненій після засідання кабінету міністрів у понеділок. На засіданні уряд офіційно схвалив нові санкції, які минулого тижня оголосив міністр закордонних справ на зустрічі «Групи семи» минулого тижня.

«Японія глибоко стурбована можливістю використання ядерної зброї під час вторгнення Росії в Україну», — також сказав Мацуно під час брифінгу для ЗМІ, і додав, що Японія продовжуватиме працювати з міжнародною спільнотою, щоб підтримати Україну та ввести санкції проти Росії.

Що казали про російську війну в Україні лідери коаліції Джорджії Мелоні?

Джорджія Мелоні і Маттео Сальвіні під час виборчого мітингу у Римі 22 вересня 2022 р.

Очільниця партії Брати Італії Брати Італії (Fratelli d'Italia) Джорджія Мелоні заявила про готовність формувати новий уряд після виборів 25 вересня, на які вона йшла в коаліції з партією Ліга (Lega per Salvini Premier) на чолі з Маттео Сальвіні і партією Вперед Італіє (Forza Italia) очолюваною Сильвіо Берлусконі.

Кілька нещодавніх і давніших висловлювань цих італійських політиків можуть допомогти складати уявлення про їхню позицію в одному з ключових питань для наступного уряду Італії: Що робити у відповідь на російську війну проти України?

Джорджія Мелоні 22 вересня 2022: «Ми хочемо міцної Італії, шанованої у світі і впевненої у собі Європи, високо піднятих голів у Європі і на Заході; вартої довіри, вірної, серйозної, починаючи з захисту українського народу від російської агресії, що буде для нас пріоритетом разом з можливістю твердіше вимагати розподілу тягаря санкцій».

Джорджія Мелоні 18 березня 2018: «Вітаємо Володимира Путіна з четвертим обранням на посаду президента Російської Федерації. Воля народу на цих російських виборах виглядає однозначною».

Маттео Сальвіні у Москві 2014 р.
Маттео Сальвіні у Москві 2014 р.

Маттео Сальвіні у Польщі 8 березня 2022: «Я засуджую війну. Я засуджую бомби. Я засуджую напади. Я засуджую ракети, як і всі. (Додаткове запитання: Чи можете ви засудити Путіна, а не лише війну) Так, звичайно, нумо засудимо Путіна, засудимо російську агресію».

Маттео Сальвіні у Москві 16 липня 2018: «На моє особисте переконання санкції загалом не вирішують проблеми. І це однаково стосується навіть найекстремістськіших режимів на Далекому Сході. Зустрічі і діалог завжди продуктивніші ніж санкції. Це однаково і у випадку Росії, і Ірану, і інших країн».

Сильвіо Берлусконі в гостях у президента Путіна 3 лютого 2003 року.
Сильвіо Берлусконі в гостях у президента Путіна 3 лютого 2003 року.

Сильвіо Берлусконі 22 вересня 2022: «Путін опинився у важкому становищі. Тоді до нього пішла делегація (з Донецька) і сказала йому, що Зеленський активізував напади військ на наші кордони, у нас 16 000 загиблих; будь ласка захистіть нас, бо якщо ні, то ми не знаємо, що з нами буде. На початку це називалося спеціальною операцією і війська з Росії мали увійти в Київ за тиждень, замінити уряд Зеленського на уряд порядних людей і наступного тижня вийти».

Сильвіо Берлусконі 23 вересня 2022: «Мої слова, мою думку і нашу позицію повністю перекрутили. Скільки разів нам проголошувати, що я і ми, Forza Italia, на боці теперішнього уряду і ми голосували за дуже багато рішень включно з наданням зброї Україні?»

Дивіться також:

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Зеленський: Україна отримала від США системи протиповітряної оборони NASAMS

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності NASAMS, фото надане повітряними силами США, Tech. Sgt. Daniel Asselta. 01.07.2022

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала від США зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які забезпечать додаткову протиповітряну оборону.

"Я хочу подякувати президенту Байдену за позитивне рішення, яке вже було ухвалене. І Конгресу США – ми отримали NASAMS. Це системи ППО. Але, повірте, цього навіть близько не вистачає, щоб покрити цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, університети, домівки українців", – сказав Зеленський в інтерв’ю американському телеканалу CBS 25 вересня. Скільки комплексів передали Україні – він не уточнив.

Зеленський також подякував США за HIMARS й інші реактивні системи залпового вогню. Влада США передачу Україні комплексів NASAMS поки не коментувала.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Вашингтон анонсував доставку для України двох комплексів NASAM, при цьому у серпні Міністерство оборони США повідомило, що анонсований того місяця президентом Джо Байденом пакет військової допомоги України на три мільярди доларів передбачає поставку шести додаткових ракетних систем NASAMS із додатковими боєприпасами.

NASAMS складається з передових ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності AMRAAM, радара Sentinel і модуля центру розподілу вогню, розробленого норвезькою компанією Kongsberg Defense & Aerospace.

Як сказав в інтерв’ю ЗМІ президент Raytheon Land Warfare & Air Defence Том Ліберті, завдяки поєднанню цих технологій українські військові можуть максимально підвищити працездатність NASAMS у класифікації та застосуванні сучасних і нових поколінь літаків, безпілотників і крилатих ракет.

Наприкінці серпня американська оборонна компанія Raytheon отримала замовлення від Пентагону на виробництво зенітних ракетних комплексів NASAMS на 182 мільйони доларів, кошти були виділені в рамках Ініціативи США з безпекової допомоги Україні.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Росія може примусово мобілізувати українських військовополонених після примушення їх до голосування на "рефедендумах" - оглядачі

Проведення фіктивного "референдуму" про приєднання до Росії, Маріуполь, Україна, 24 вересня 2022 REUTERS/Alexander Ermochenko

Росія може готуватись примусово мобілізувати українських військовополонених для того, щоб воювати на боці РФ. Про це повідомляють експерти вашингтонського Інституту дослідження війни, посилаючись на повідомлення у російських медіа, що начебто українські військовополонені усно звернулись із проханням до угруповання ДНР із закликом дозволити їм воювати на стороні РФ у "козачому батальйоні" імені Богдана Хмельницького.

Якщо російські чи проросійські війська примушуватимуть українських військовополонених до бою, це стане порушенням Женевської конвенції про поводження із військовополоненими, яка передбачає, що "жоден військовополонений не може бути в будь-який час відправлений або утримуватись у місцях, де він може бути потрапити під вогонь у зоні бойових дій" і не повинний бути "залучений до робіт, які є шкідливими для здоров’я або небезпечними".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у Telegram повідомив, що таким чином сили РФ готують "інформаційно-психологічну операцію (ІПСО) з подальшою кривавою провокацією". За його словами, мета цієї операції - показати, що українські полонені начебто хочуть отримати так зване "громадянство" угруповання ДНР і вступити до батальону російських військ, а після того Кремль планує "ліквідувати всіх цих, начебто добровольців, щоб звинуватити в цьому ЗСУ".

Тим часом, російські медіа пишуть, що 57 військовополонених в Оленівці із паспортами України, "в яких поставлена відмітка про прописку" в самопроголошеній ДНР, начебто прийняли участь у псевдореферендумі "з питання про вступ регіону в склад Росії".

Український Центр протидії дезінформації повідомляє, що військовополонених з пропискою у Донецькій області примусили проголосувати. Зааяви про те, що "11 чоловіків і 23 жінок-військовослужбовців ЗСУ звернулись до бойовиків з проханням отримати паспорти терористичного утворення "ДНР"", там назвали - черговою маніпуляцією просування наративу, що начебто "серед полонених українських військових багато хто хоче приєднання до РФ".

Раніше світова спільнота, зокрема, США, ЄС та Україна, рішуче засудила проведення фіктивних "референдумів" і відмовились визнавати їхні результати.

У статті використано матеріали Інститут дослідження війни, "Новое время"

Канада розширить транспортний хаб, через який доставляється допомога Україні 

міністерка оборони Канади Аніта Ананд

Канада підсилює свої потужності свого транспортного хабу в Шотландії для того, щоб полегшити доставку в Україну та інші країни Східної Європи зброї та іншого устаткувння. Про це в інтерв’ю канадійському каналу CBC News міністерка оборони країни Аніта Ананд.

У планах – додати до арсеналу третій літак CC-130 та 55 військовослужбовців повітряних сил.

«Ми розширяємось таким чином, щоб допомогти Україні, щоб доставити військову допомогу Україні, збільшуючи поставки», - сказала посадовиця в неділю.

Ананд додала, що країни-члени НАТО всі намагаються балансувати між наданням України допомоги зброєю та забезпеченням поставками своїх власних військ. «Це у центрі моєї уваги», - запевнила міністерка.

Раніше цього тижня ЗМІ повідомили, що Україна звернулась до канадського уряду з проханням надіслати бронетехніку, гаубиці та зимовий одяг. Канада пообіцяла 39 бронетранспортерів. Ананд заявила, що зустрічатиметься з виробниками в Канаді, щоб обговорити питання поставок.

В матеріалі використані джерела CBC News

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG