Спеціальні потреби

День праці у США нагадав про високе безробіття і важкі часи в економіці країни


Щороку у перший понеділок вересня у США відзначають загальнонаціональний День праці. У США цей день почали святкувати у 1894-му році. Cвято влаштоване на честь усіх американців, які своєю працею створили цю країну.

Цей день також вважається офіційною межею між літом та осінню. По всій країні американці влаштовують сімейні зібрання з улюбленими барбекю на природі. У багатох великих містах США проходять святкові паради. Втім цими днями, мільйони американців, які вже довгий час не можуть знайти роботу, мають мало причин святкувати. Експерти кажуть, що цього року День праці нагадує про складні часи в економіці, адже за останнє десятиліття справи пересічного американського працівника лише погіршувались.

Сьогодні майже 25 мільйонів американців або безробітні, або зайняті лише частково. А ті, кому пощастило мати повноцінну роботу, змушені постійно боротися, щоб працедавці дотримувалися раніше узгоджених умов праці.

Експерт Інституту брукінґса Ґері Бартлес каже, що сьогодні, порівняно із ситуацією п’ять років тому, профспілки у США значно ослабли. Раніше профспілкові рухи представляли понад 30% усіх працівників у США. Але після десятиліть втрати впливовості та зменшення кількості членів, зараз вони охоплюють лише 12% працюючих американців. Найбільша профспілкова організація США AFL-CIO, що об’єднує понад 50 профспілок по всій країні, звинувачує Республіканську партію у спробі знищити профспілковий рух.

Президент AFL-CIO Ричард Трумка зазначає: «Ми не погоджуємося з тими, хто каже, що найкращі дні Америки вже минули. Хто переконує нас, що американці більше не зможуть мати пристойної роботи, належного медичного і пенсійного забезпечення. Хто радить нам забути нашу американську мрію. Ми, представники найбагатшої нації на планеті відмовляємося прийняти такі аргументи».

Втім, для багатьох американців песимістичні прогнози вже давно стали реальністю. 46-річна одинока мати Лін Боскез каще, що ніколи раніше не сиділа довго без роботи. Але останні 5 місяців вона, колишній менеджер з маркетингу, не може ніде влаштуватися.

«У мене дуже чуйна родина. Я ніколи раніше не просила у них фінансової допомоги, але тепер, вперше у моєму житті – змушена покладатися на моїх рідних. І це, я вам скажу, не дуже приємні відчуття», – розповідає Лін Боскез.

Люди, як Лін, кажуть економісти, стали жертвами світових процесів у сфері працевлаштування. Глобалізація змінила ринок праці у США, і американцям доводиться пристосовуватися до нових реалій.

«Негативний аспект відкритої економіки у тому, що ціни на робочу силу впали, як тільки продукти та послуги стало можливо виробити десь в інших країнах. Тим часом американські профспілки намагаються зберегти стару модель роботи. А це вже неможливо, тому що підприємства переправляють робочі місця закордон», – зазначає експерт Інституту підприємництва Вінсент Райнгарт.

Ситуацію погіршила рецесія 2008-го року. З того часу американська економіка втратила понад 8 мільйонів робочих місць. Сьогодні економіка росте надто повільно, щоб повернути втрачене.

Тема безробіття стала домінувати в американській політиці. У четвер Барак Обама звернеться з промовою до обох палат Конгресу, щоб представити свій новий план подолання безробіття в країні. Який, як сподівається Обама, дасть роботу мільйонам безробітним американцям і збереже робоче місце в овальному кабінеті для нього самого.

XS
SM
MD
LG