Спеціальні потреби

Гроші Лазаренка вже поділив суд у США


Гроші Лазаренка вже поділив суд у США
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:43 0:00

Гроші Лазаренка вже поділив суд у США

Суд у Вашингтоні схвалив угоду, згідно з якою банк на острівній державі Антигуа отримує частину від майже 250 мільйонів доларів, що належали колишньому українському прем’єр-міністру Павлу Лазаренку. Майже 75 мільйонів доларів, з високою долею ймовірністю надійдуть на рахунки американського уряду. Чи може Україна претендувати на ці гроші або хоча б їх частку?

Паралельно із судом над Павлом Лазаренком у Каліфорнії, в американській столиці в 2004 році було розпочато процес конфіскації його майна. Всього американській системі правосуддя вдалося встановити місцезнаходження близько 250 мільйонів доларів, які були виведені з України корупційним шляхом і знаходяться на рахунках в острівних державах Антигуа та Гернсі, Литві, Ліхтенштейні та Швейцарії. На ці гроші претендували багато сторін, включаючи самого Лазаренка і російський «Газпром». Серед них і банк «Єврофед», який був заснований Лазаренком на Антигуа, але зараз управляється призначеним судом ліквідатором. Банк пішов на мирову з урядом США, який також є однією зі сторін процесу, і погодився на зняття претензій щодо більшої частини грошей. Суддя цю мирову схвалив.

Партнер юридичної компанії AGG Джін Берд каже:

«Приблизно 23% йдуть до банку Єврофед для погашення витрат на юристів, судових затрат та для розподілу між тими вкладниками банку, які не були асоційовані з Лазаренком. Банк Єврофед знімає свої претензії відносно залишку грошей. Отже виходить, що близько 75 мільйонів доларів будуть надані в розпорядження Сполучених Штатів Америки».

Ця мирова стосується лише 100 зі 250 мільйонів доларів грошей Лазаренка. Частка, що має надійти США, ще оскаржується, але юрист оцінює шанси уряду їх отримати, як дуже високі. Окрім цього залишається ще 150 мільйонів, заморожених на рахунках в Гернсі і Швейцарії, на які також претендує уряд Сполучених Штатів. Чи може Україна долучитися до цього судового процесу?

Партнер юридичної компанії AGG Берд пояснює:

«В України була можливість претендувати на ці гроші, коли в 2004 році ця справа була розпочата. Наскільки мені відомо, державі Украйна було надіслано повідомлення про те, що суперечка про ці гроші існує. Україна в тої час прийняла рішення не брати участі в цьому процесі чи не прийняла жодного рішення. В 2007 році я зустрічався з представниками Міністерства юстиції України і пропонував увійти в цю справу з боку України. Тоді в України ще був шанс. На сьогоднішній момент офіційно увійти в цю справу в України шансу практично немає, тому що пройшло забагато часу і перше, що запитає суддя, а де ви були раніше. Справа вже підходить до закінчення».

Однак, Україна має можливість претендувати на гроші, виведені колишнім прем’єр-міністром корупційним шляхом, каже Берд:

«Існують прецеденти, коли ті гроші, які Сполучені Штати Америки конфіскували в іноземних осіб, що були визнані винними у порушенні американських законів, були використані для фінансування проектів в цих країнах. Наприклад, така ситуація склалася в Казахстані. Була створена спеціальна організація, якій була передана принаймні частина грошей і яка вела проекти в Казахстані.

І для цього юрист пропонує українському уряду вже зараз ініціювати переговори на цю тему з Міністерством юстиції США.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.
XS
SM
MD
LG