Спеціальні потреби

Монумент Голодомору у Вашингтоні буде нагадуванням і уроком - конгресмен Левін


Як споруджували український пам'ятник у в американській столиці - місті монументів

Конгресмен Сандер Левін був одним з тих, хто підтримав ідею створення Меморіалу жертвам Голодому у Вашингтоні понад 12 років тому. В інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки» американський політик розповів, чому важливо мати такий пам’ятник в американській столиці і з чого починалася робота?

- Нам звичайно ж треба було подати законопроект і просити виділити місце для монумента. У Вашингтоні це означало багато тяганини. Ми – місто монументів. Дозвіл від федерального уряду отримати нелегко. Ось це ми тоді й починали. До мене приєдналися деякі колеги і мені багато сприяли люди з округу, який я представляю. Моє зацікавлення почалося давно, коли я ще був студентом і трохи читав про голод і про те, що робила радянська влада. Потім, коли я став представником регіону з великою кількістю українських американців, то обговорював питання голоду зокрема і з тими родинами, які були жертвами. І те усе започаткувало мої зусилля.

Голос Америки: Наскільки це було складно?

- Важко. У Вашингтоні таке завжди нелегко, бо завжди є бажаючі встановлювати монументи. Існують перепони, які можна назвати бюрократією, але я вважаю, що це необхідна структура, через яку треба проходити. Ми через неї пройшли. Були певні розходження стосовно потреби окремого меморіалу на вшанування Голодомору. Це нам треба було вибороти.

ГА: Які ще були заперечення?

- Від самого початку ідея полягала у тому, що цей пам’ятник буде справою українського уряду чи, радше, українських громадян. Американський уряд не мав це фінансувати, а тільки надати місце. Заперечення були лише від тих, хто вважав, що монумент мав вшановувати також інші історичні події. Ми з однодумцями вирішили, що ми на таке не погоджуємося, бо Голодомор сам по собі був такою великою подією, що вона вимагає окремого вшанування.

ГА: Чи були політичні заперечення на зразок тих, які лунають, наприклад, з Москви, де відкидають, що Голодомор був злочином проти України? Чи було це аргументом у дискусіях?

Меморіал жертвам Голодомору у Вашингтоні
Меморіал жертвам Голодомору у Вашингтоні

- Ні. Ми вважали, що той геноцид повинен мати окремий монумент. Ми стали на ті позиції. Зрештою в американському уряді не було голосів, які би заперечували надто гучно, а в Конгресі ми мали досить підтримки. І рішення було схвалене.

ГА: Чи підтримуєте Ви зусилля України домагатися офіційного міжнародного визнання Голодомору як геноциду?

- Безперечно. Це був геноцид. Нам треба це визнавати, розуміти і нам треба діяти у відповідь на геноцид.

ГА: Чому на Вашу думку виникають такі серйозні труднощі, коли йдеться про визнання інших подібних масштабних злочинів, що ті злочини були настільки масштабними, що повинні бути названі геноцидом?

Це був геноцид. Нам треба це визнавати, розуміти і нам треба діяти у відповідь на геноцид
Сандер Левін

- Часом ці питання можуть бути політизовані. Багато з нас чітко говорять про вірменський геноцид. Туреччина проти цього протестує. Я вважаю, що це помилкова позиція. Тут йдеться про Оттоманську імперію. Він був. Ми ще маємо тих, хто пережив вірменський геноцид. Їх можна зустріти у США. І я знаю про заперечення Росії. Вони не повинна цього робити. Вона повинна розуміти свою історію. Якщо ви заперечуєте історію, то за це доводиться платити. Це стосується і Росії. Я вважаю, що це дегуманізує. Я перечитав старі й нові документи і вважаю, що важливість цього монументу в тому, що він допомагає зрозуміти. Це монумент про те що сталося у 1932-33 роках, але також це потужне нагадування і сигнал усім особливо на тлі теперішнього насильства у світі.

ГА: Чи Ви вважаєте, що монументи - це найкращий спосіб вшановування історичних подій?

- Я не думаю, що досить лише каменя. Потрібні дослідження, потрібні обговорення. А цей конкретний пам’ятник на мою думку так гарно зроблений, що він інформуватиме. Часом камінь може будити думки і це саме той випадок. А ще - місце розташування дуже вдале, бо там проходить стільки людей. І це прекрасне нагадування про людську трагедію. Той монумент трагічно прекрасний. Він відображає горе втрати мільйонів людей. Коли люди його побачать, то у них виникне запитання: про що тут йдеться? Це буде нагадуванням і, я сподіваюся, уроком, який треба взяти з тієї трагедії.

ГА: Багато українців хотіли б, щоб трагедії залишалися у минулому, але, на жаль, ми з Вами розмовляємо в час, коли в Україні є біженці й убиті, частина української території окупована. США очолюють міжнародні зусилля на допомогу Україні. Як Ви особисто оцінюєте ті зусилля?

Той монумент трагічно прекрасний. Він відображає горе втрати мільйонів людей.
Сандер Левін

- Це життєво важливі зусилля. Наша країна вдалася до дій у відповідь. Ми відповіли санкціями і наполягали на їх продовженні. Ми не поступаємося під тиском, чи проханнями Росії. Ми не допускаємо, щоб інші чинники призвели до скасування санкцій. Могло скластися так, що інші геополітичні події могли звести їх нанівець. Ми і Європа на це не пішли. Я вважаю, що Майдан та інші події в Україні, те як піднявся український народ в нашій країні добре висвітлювали. Телебачення змогло передати мужність українців. Симпатії дуже потужні. Можуть існувати розбіжності у поглядах на те як діяти. Ми в Конгресі дискутували масштаби військової допомоги. Ми обговорювали це з європейськими країнами. Є різні погляди на те, які мають бути наступні кроки, і чи не загрожують вони результатами, протилежними від бажаних. Але я вважаю, що ми чітко дали зрозуміти Росії, що ми дуже переймаємося тим, щоб український народ мав можливість відстоювати свою незалежність. Ми обговорюємо це з українськими американцями і з українськими парламентарями тут у моєму кабінеті. Ми обговорюємо поточні події, перспективи економіки кроки для боротьби з корупцією і про суспільство загалом, про толерантність і відкритість до людей з різних верств, релігій та етнічних груп. Рівень зацікавлення тут дуже великий.

ГА: Чи не думаєте, що українці можуть занадто покладатися на зовнішню допомогу?

- Я не думаю що така небезпека існує. Ми проводили багато зустрічей. Я вважаю, що українці налаштовані твердо. Допомога їм потрібна. Економічна допомога – наприклад, коли Росія погрожує перекрити газ. Україна – важлива країна у важливому місці. Зрештою самим українцям треба буде вирішувати. Але допомагати ми повинні.

Дивіться також: Ми не дізнаємося, скільки життів забрав Голодомор - історик

XS
SM
MD
LG