Спеціальні потреби

Актуально

Прийшов час для НАТО показати свої м’язи - колишній глава МЗС Литви Лінкявічус 

Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус 

НАТО рухається у правильному напрямку в питанні укріплення своїх кордонів перед російською агресією, втім прийшов час продемонструвати свої м'язи світові, - такі очікування від саміту НАТО, що відкрився сьогодні у Мадриді, висловив колишній міністр закордонних справ та екс-міністр оборони Литви Лінас Лінкявічус.

“Знаєте, НАТО - не лише найсильніший в історії військово-політичний альянс, але це також дуже дорогий механізм. Це як Ферарі, яка стоїть в гаражі. Думаю, прийшов час себе трохи показати, продемонструвати трохи свої м'язи, особливо враховучи, що миру та безпеці альянсу зараз справді погрожують”, - розповідає Лінкявічус в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентці Грузинської служби Голосу Америки Екатерине Маґалдадзе.

“Ми бачимо східний фланг альянсу. Рішення посилити кількість сил швидкого реагування є дуже важливим і дуже коштовним, але це те, що треба було зробити. Покращення передової присутності НАТО в трьох країнах Балтії та Польщі - це також дуже важливе рішення - не лише з точки зору кількості, але й якості, з важливими елементами ракетної та повітряної оборони, і так далі. Це рух у правильному напрямку, і це те, чого ми очікували”, - говорить він про безпекові гарантії альянсу для його країни.

Сигнал про потенційне членство мають почути Україна і Грузія, - переконаний колишній міністр закордонних справ Литви.

Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році
Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році

“Те ж саме варто очікувати від сигналів про так звану “політику відкритих дверей”. Думаю, це буде повторення обіцянок, вони були оголошені на саміті у Бухаресті щодо Грузії та України, що ці дві країни стануть членами НАТО, я сподіваюсь, це також станеться. Звісно, ці країни самі мають вирішити, але якщо вони цього хочуть, вони мають на це розраховувати. Політичні сигнали та пакети підтримки повинні трансформуватись у якість, у конкретні справи. Це те, що я очікую від саміту у Мадриді. Не лише безпеки для нас як членів НАТО, але й сигналів для наших партнерів, які є дуже важливими у ці дні”, - сказав Лінкявічус.

Не можна нехтувати загрозами, що надходять від країн по-сусідству, - наголошує литовський дипломат.

“Дуже важливо зрозуміти, що НАТО - це дуже важливий глобальний гравець у питанні безпеки, і мають бути сигнали із запевненнями для тих, хто не захищений гарантіями НАТО. Втім, ми не можемо знехтувати тим, що відбувається по сусідству, тому що це пов'язано із євроатлантичною безпекою. Не прямо, але опосередковано саме так і є. Країни Балтії не є поодинці, ми є членами більшого альянсу, і для нас це добра новина”.

Лінкявічус підтримує “надзвичайні” санкції "Групи семи" щодо Росії, і наголошує, що міжнародна підтримка України має бути безперервною.

“Міжнародна спільнота зрозуміла, вони пішли на безпрецедентні санкції, але чи цього достатньо, щоб зупинити війну? Напевне, ні. А це означає, в цій ситуації, навіть після запровадження надзвичайних санкцій, ми робимо недостатньо. В цьому процесі ми маємо чогось навчитись, але на навчання немає часу, бо ми маємо справу з агресором, що грає без правил та без поваги до міжнародних законів. То ж до нього треба відповідно ставитись”, - каже Лінкявічус.

Литовський дипломат переконаний, світ має ставитись до Росії як до країни без верховенства права.

“Є все більше і більше доказів того що вони (G7 - ред.) продовжують вести бізнес з Росією, яка не є нормальною країною. Це країна без верховенства права. Моє повідомлення до лідерів “Групи семи” було б посилити санкції, сприяти ще більшій ізоляції, і ще більше збільшити підтримку України, політичну, фінансову, військову. Зробити її стійкою. Ми маємо розуміти, не повинно бути втоми від підтримки, тому що кожен день потребує постачань озброєнь. Це великі гроші і це недоступно для України. То ж це має бути вирішено за допомогою великих країн, особливо “Групи семи”. І я думаю, вони це добре розуміють”, - зазначив Лінкявічус.

Екс-посадовець не виключає, що окремі країни Заходу можуть тиснути на Україну, щоб змусити її до мирної угоди з Росією “заради миру”. При цому він переконаний, що Київ не піде на подібні поступки. “Надто багато втрачено”, - пояснює він.

Лінас Лінкявічус: “Так, є ризик. Але я сподіваюсь, цього не станеться на такому рівні, щоб Україна змушена буде вдатись до якихось принизливих умов мирної угоди. Але я сумніваюсь, що Україна піде на якісь угоди проти своєї волі. Вони вже надто багато страждали, всі ці втрати (і не лише життів), які вони несуть за ці понад 120 днів війни, це дуже велика ціна. То ж в цій ситуації не підуть на будь-що, вони виходитимуть із національних інтересів своєї країни”.

Поки не закінчиться війна, не можна втомлюватись, - наголошує колишній урядовець Литви.

“Треба нарешті зрозуміти, що ми маємо справу з тим, хто не живе за правилами міжнародної спільноти, і до цього кожен має поставитись дуже серйозно. Без втоми до України. Не втомлюючись запроваджувати тиск на Росію. І щоб зберегти своє обличчя як міжнародної спільноти”.

Лінас Лінкявічус оxолював МЗС Литви 8 років, з 2012 до 2020 роки. До того його двічі призначали міністром оборони Литовської республіки.

Його називають одним із провідних "лобістів" України у Європейському Союзі. Лінкявічус, який вільно володіє російською мовою, необдноразово виступав проти загравання країн Заходу із Кремлем, та підтримував тісніші відносини зі східними сусідами – Україною, Молдовою та Грузією. Зокрема, гостро критикував політику Росії у Криму.

Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо». Саміт також має змінити формулювання у своїх документах, яке визначає Росію стратегічним партнером альянсу.

“Росія відійшла від партнерства та діалогу, які НАТО намагалось встановити з Росією роками”, - сказав Столтенберг у понеділок, 27 червня. - “Вони обрали конфронтацію замість діалогу. Ми шкодуємо про це, але звісно, ми маємо реагувати на цю реальність”.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав у понеділок, 27 червня, Столтенберг.

Також він оголосив, що НАТО збільшить кількість сил швидкого реагування у понад 7 разів - до 300 000 військових.

У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.

Дивіться також: Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

Всі новини дня

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:06 0:00

У Нью-Йорку відбувається засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

98% українців впевнені у перемозі у війні, понад 90% схвалюють роботу президента Зеленського. Такими є результати нового опитування українців, проведеного Міжнародним республіканським інститутом США.

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на ЗАЕС. Відео

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на ЗАЕС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на Запорізькій атомній електростанції. Засідання скликала Росія через, як зазначається, удари по Запорізькій АЕС. Серед ключових спікерів – генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Про засідання у штаб-квартирі ООН – Ірина Соломко.

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

27 країн у четвер у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України у її протистоянні російській агресії.

Росія заперечує українську атаку і руйнування в Криму, супутникові знімки і експертні думки доводять протилежне

Супутниковий знімок руйнувань на військово-повітряній базі в Саках, Крим, 10 серпня 2022 року. Фото зроблене 11 серпня 2022 року. AP/Maxar Technologies

Російська влада продовжує заперечувати причетність України до вибухів у Криму. Також Росія заперечує, що під час вибухів були пошкоджені літаки і стверджує, що вибухи на базі у вівторок були випадковими. Втім супутникові знімки доводять, що вибухи в Криму були не випадковими і демонструють справжній масштаб руйнувань.

За версією, яку представник російського оборонного відомства озвучив російському державному агентству новин «РІА Новости», головною причиною вибуху на Сакському аеродромі називають «лише порушення вимог пожежної безпеки» та зауважують, що «фактів навмисного підриву боєприпасів немає».

Супутникові знімки спростовують подібні заяви. Знімки, опубліковані незалежною супутниковою компанією Planet Labs, показали три майже ідентичні кратери на російській авіабазі в Саках. База на південно-західному узбережжі Криму зазнала значних ушкоджень від пожежі, на якій чітко видно обгорілі рештки щонайменше восьми знищених бойових літаків.

Україна публічно не взяла на себе відповідальність за напад і не повідомила, як саме він був здійснений. «Відповідь дуже чітка і коротка, я думаю, що російські військові на цій базі порушили дуже просте і відоме правило: не куріть у небезпечних місцях», - заявив під час спільної прес-конференції із міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом міністр оборони України Олексій Резніков.

«Немає абсолютно жодного сумніву, що вибухи були спричинені не випадковою детонацією, а за атакою стояли українські сили або диверсанти», – заявив генерал Бен Годжес, колишній командувач збройними силами США в Європі.

Немає абсолютно жодного сумніву, що вибухи були спричинені не випадковою детонацією, а за атакою стояли українські сили або диверсанти
Бен Годжес, колишній командувач збройними силами США в Європі

Головний аналітик групи S&P Global Market Intelligence у Лондоні, Велика Британія Алекс Кокчаров розповів в коментарі Polygraph.info, що вибухи в Криму були скоріш за все спричинені використанням українськими силами «або балістичних ракет малої дальності «Грім-2» вітчизняного виробництва, або неідентифікованої західної системи чи модифікованих літальних апаратів без екіпажу (БПЛА) з боєприпасами».

Видання The Washington Post процитувало українського урядовця, який заявив, що українські спеціальні сили здійснили атаку на російську авіабазу в окупованому Криму. «Ця атака відзначає драматичну ескалацію майже шестимісячної війни, демонструючи здатність українських військ завдати удару далі за лінії фронту, ніж вважалося раніше», - йдеться у матеріалі видання.

Підтверджують інформацію про згорілі автомобілі та літаки і пости в соцмережах, правдивість яких була верифікована аналітикою з відкритих джерел.

Як саме була здійснена атака, залишається загадкою. Деякі українські чиновники цитували припущення, що це могла бути диверсія. Але майже однакові ударні кратери та одночасні вибухи, схоже, вказують на залп нової далекобійної зброї, здатної ухилитися від російської оборони.

Ця база знаходиться далеко за межами радіусу дії ракет, які, за заявами західних країн, вони наразі відправляють в Україну, але в межах радіусу дії більш потужних версій, яких прагнув Київ. Україна також має власні ракети класу «земля-корабель», якими теоретично можна вражати наземні цілі.

Дивіться також: Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео

Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:54 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG