Спеціальні потреби

Актуально

Прийшов час для НАТО показати свої м’язи - колишній глава МЗС Литви Лінкявічус 

Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус 

НАТО рухається у правильному напрямку в питанні укріплення своїх кордонів перед російською агресією, втім прийшов час продемонструвати свої м'язи світові, - такі очікування від саміту НАТО, що відкрився сьогодні у Мадриді, висловив колишній міністр закордонних справ та екс-міністр оборони Литви Лінас Лінкявічус.

“Знаєте, НАТО - не лише найсильніший в історії військово-політичний альянс, але це також дуже дорогий механізм. Це як Ферарі, яка стоїть в гаражі. Думаю, прийшов час себе трохи показати, продемонструвати трохи свої м'язи, особливо враховучи, що миру та безпеці альянсу зараз справді погрожують”, - розповідає Лінкявічус в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентці Грузинської служби Голосу Америки Екатерине Маґалдадзе.

“Ми бачимо східний фланг альянсу. Рішення посилити кількість сил швидкого реагування є дуже важливим і дуже коштовним, але це те, що треба було зробити. Покращення передової присутності НАТО в трьох країнах Балтії та Польщі - це також дуже важливе рішення - не лише з точки зору кількості, але й якості, з важливими елементами ракетної та повітряної оборони, і так далі. Це рух у правильному напрямку, і це те, чого ми очікували”, - говорить він про безпекові гарантії альянсу для його країни.

Сигнал про потенційне членство мають почути Україна і Грузія, - переконаний колишній міністр закордонних справ Литви.

Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році
Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році

“Те ж саме варто очікувати від сигналів про так звану “політику відкритих дверей”. Думаю, це буде повторення обіцянок, вони були оголошені на саміті у Бухаресті щодо Грузії та України, що ці дві країни стануть членами НАТО, я сподіваюсь, це також станеться. Звісно, ці країни самі мають вирішити, але якщо вони цього хочуть, вони мають на це розраховувати. Політичні сигнали та пакети підтримки повинні трансформуватись у якість, у конкретні справи. Це те, що я очікую від саміту у Мадриді. Не лише безпеки для нас як членів НАТО, але й сигналів для наших партнерів, які є дуже важливими у ці дні”, - сказав Лінкявічус.

Не можна нехтувати загрозами, що надходять від країн по-сусідству, - наголошує литовський дипломат.

“Дуже важливо зрозуміти, що НАТО - це дуже важливий глобальний гравець у питанні безпеки, і мають бути сигнали із запевненнями для тих, хто не захищений гарантіями НАТО. Втім, ми не можемо знехтувати тим, що відбувається по сусідству, тому що це пов'язано із євроатлантичною безпекою. Не прямо, але опосередковано саме так і є. Країни Балтії не є поодинці, ми є членами більшого альянсу, і для нас це добра новина”.

Лінкявічус підтримує “надзвичайні” санкції "Групи семи" щодо Росії, і наголошує, що міжнародна підтримка України має бути безперервною.

“Міжнародна спільнота зрозуміла, вони пішли на безпрецедентні санкції, але чи цього достатньо, щоб зупинити війну? Напевне, ні. А це означає, в цій ситуації, навіть після запровадження надзвичайних санкцій, ми робимо недостатньо. В цьому процесі ми маємо чогось навчитись, але на навчання немає часу, бо ми маємо справу з агресором, що грає без правил та без поваги до міжнародних законів. То ж до нього треба відповідно ставитись”, - каже Лінкявічус.

Литовський дипломат переконаний, світ має ставитись до Росії як до країни без верховенства права.

“Є все більше і більше доказів того що вони (G7 - ред.) продовжують вести бізнес з Росією, яка не є нормальною країною. Це країна без верховенства права. Моє повідомлення до лідерів “Групи семи” було б посилити санкції, сприяти ще більшій ізоляції, і ще більше збільшити підтримку України, політичну, фінансову, військову. Зробити її стійкою. Ми маємо розуміти, не повинно бути втоми від підтримки, тому що кожен день потребує постачань озброєнь. Це великі гроші і це недоступно для України. То ж це має бути вирішено за допомогою великих країн, особливо “Групи семи”. І я думаю, вони це добре розуміють”, - зазначив Лінкявічус.

Екс-посадовець не виключає, що окремі країни Заходу можуть тиснути на Україну, щоб змусити її до мирної угоди з Росією “заради миру”. При цому він переконаний, що Київ не піде на подібні поступки. “Надто багато втрачено”, - пояснює він.

Лінас Лінкявічус: “Так, є ризик. Але я сподіваюсь, цього не станеться на такому рівні, щоб Україна змушена буде вдатись до якихось принизливих умов мирної угоди. Але я сумніваюсь, що Україна піде на якісь угоди проти своєї волі. Вони вже надто багато страждали, всі ці втрати (і не лише життів), які вони несуть за ці понад 120 днів війни, це дуже велика ціна. То ж в цій ситуації не підуть на будь-що, вони виходитимуть із національних інтересів своєї країни”.

Поки не закінчиться війна, не можна втомлюватись, - наголошує колишній урядовець Литви.

“Треба нарешті зрозуміти, що ми маємо справу з тим, хто не живе за правилами міжнародної спільноти, і до цього кожен має поставитись дуже серйозно. Без втоми до України. Не втомлюючись запроваджувати тиск на Росію. І щоб зберегти своє обличчя як міжнародної спільноти”.

Лінас Лінкявічус оxолював МЗС Литви 8 років, з 2012 до 2020 роки. До того його двічі призначали міністром оборони Литовської республіки.

Його називають одним із провідних "лобістів" України у Європейському Союзі. Лінкявічус, який вільно володіє російською мовою, необдноразово виступав проти загравання країн Заходу із Кремлем, та підтримував тісніші відносини зі східними сусідами – Україною, Молдовою та Грузією. Зокрема, гостро критикував політику Росії у Криму.

Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо». Саміт також має змінити формулювання у своїх документах, яке визначає Росію стратегічним партнером альянсу.

“Росія відійшла від партнерства та діалогу, які НАТО намагалось встановити з Росією роками”, - сказав Столтенберг у понеділок, 27 червня. - “Вони обрали конфронтацію замість діалогу. Ми шкодуємо про це, але звісно, ми маємо реагувати на цю реальність”.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав у понеділок, 27 червня, Столтенберг.

Також він оголосив, що НАТО збільшить кількість сил швидкого реагування у понад 7 разів - до 300 000 військових.

У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.

Дивіться також: Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG