Актуально
У Лондоні демонтували пам’ятник рабовласнику і вирішують, що робити з іншими

Мер Лондона Садік Хан оголосив, що британська столиця буде з’ясовувати ситуацію з пам’ятниками, назвами вулиць та інших відзнак, які можуть прославляти осіб причетних до темних сторінок історії, зокрема пов’язаних з работоргівлею і колоніалізмом.
Він сказав, що йдеться не обов’язково про усунення пам’яток, а про створення нових, що відображатимуть повну історію міста.
Дискусії про роль Великої Британії у торгівлі рабами, а також суперечки щодо расистських поглядів деяких видатних історичних діячів спалахнули з новою силою на тлі протестів проти расизму у США.
“Незручна правда полягає в тому, що значна частина багатства нашої країни і міста походить з її участі в торгівлі рабами”, - сказав Садік Хан.
Ще до початку роботи оголошеної мером лондонської комісії 9 червня у східній частині британської столиці демонтували статую рабовласнику Роберту Мілліґану, що стояла перед музеєм.
Роберт Мілліґан, який народився у Шотландії 1746 року і помер у Лондоні 1809, володів двома цукровими плантаціями на острові Ямайка у Карибському морі і в його власності було понад 500 рабів.
Статуя вшановувала роль, яку Мілліґан відіграв у зведенні портових споруд у східному Лондоні.
Місцева територіальна організація оголосила, що пам’ятник забрали “у відповідь на бажання громади”.
“Музей визнає, що пам’ятник є частиною проблематичного режиму відбілювання історії, яка не враховує біль тих, хто досі бореться з наслідками злочинів проти людяності, які скоїв Мілліґан”, - сказано в офіційній заяві музею.
Лондонці, які зійшлися спостерігати за демонтажем, вітали оплесками і схвальними вигуками момент, коли робітники зняли статую з постаменту.
В іншому англійському місті, Брістолі, демонстранти 7 червня повалили статую Едварда Колсона, статки якого були пов’язані з перевезенням рабів з Африки в Америку у 17 сторіччі.
Уряд Бориса Джонсона визнав, що антирасистські виступи мають підстави, але засудив свавільне усунення монументів.
Черчіль, Ґанді...
Під час демонстрацій у Лондоні на підтримку антирасистського руху у США написи зі словами “расист” з'явилися зокрема на постаментах прем’єр-міністру Вінстону Черчіллю та лідеру руху за незалежність Індії Магатмі Ґанді.
У дискусіях в Британії наводять висловлювання Черчілля, які називають ознакою расистських поглядів прем’єр-міністра часів Другої Світової війни.
Але мер Лондона в інтерв’ю британським ЗМІ сказав, що пам’ятники таким діячам як Черчілль не повинні бути предметом розгляду комісії щодо монументів.
Він також наголосив, що міська влада у багатьох випадках не володіє монументами чи землею, на яких вони стоять.
“Вінстон Черчілль був надихаючим державним діячем, письменником, оратором і лідером, який привів Британію до перемоги у Другій Світовій війні”, - сказано в короткій біографії Черчілля на офіційній сторінці британського уряду.
Але британська газета The Independent у ці дні також нагадує, що він “навіть за мірками його часу був старомодним імперіалістом часів Едвардіанської епохи. Черчілль, наприклад, виступав проти незалежності і навіть проти самоуправління для Індії навіть тоді, як цього вже було неможливо уникнути”.
“В молодості він служив у британській армії, захищаючи імперію, яка зрештою була расистським проектом, і воював в Індії, в Судані та в Південній Африці”, - нагадує читачам газета.
“Він був расистом, але також антифашистом; він був антикомуністом, але поділив Європу і віддав велику частину континента Йосипу Сталіну”, - написано в The Independent.
Історики також вказують на суперечливість деяких поглядів лідера антиколоніального руху в Індії Магатми Ґанді.
Увагу приваблюють висловлювання Ганді з часів, коли він жив і працював у Південній Африці.
Критики вважають, що лідер індійського руху, вважав своїх співвітчизників відмінними від африканців і навіть підтримував сегрегацію.
Прихильники Ґанді вважають, що його тодішні погляди на африканців відображають радше незрілість і необізнаність майбутнього лідера антиколоніального руху.
Дивіться також: Протестувальники з різних країн поділилися історіями расової дискримінації з власного життя
Всі новини дня
- Голос Америки
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео
Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.
- Голос Америки
Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео
Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.
Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.
- Голос Америки
У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство

Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.
31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.
Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.
Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.
Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.
Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.
“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.
Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок
Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.
“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.
Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.
Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.
За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
- Голос Америки
Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати

Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.
Що сталося?
Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.
Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.
Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.
"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.
Які аргументи представили сторони?
Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.
Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.
Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.
У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.
Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.
Якою є реакція Росії?
Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».
«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.
Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.
«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.
Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».
Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.
«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.
Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.
Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».
«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.
Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.
Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.
У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.
Форум