Спеціальні потреби

Актуально

Роман Лунь: Наша мета показати Україну американцям

Ексклюзивне інтерв’ю із засновником товариства «Сила духу» Романом Лунем, який за сумісництвом є ще й представником українського «Фонду культури» в Америці та Канаді.

Всі новини дня

Розмінування України - найбільший виклик із часів Другої світової, - Держдеп

Архівне фото квітня 2022 року - Державна служба України з надзвичайних ситуацій провела розмінування поблизу Броварів.

На наявність мін потрібно перевірити понад 160 тис кв км території України. Про це заявив представник Державного департаменту США, менеджер у справах Європи Майкл Тірре під час брифінгу Гельсінської комісії Конгресу США в четвер.

Він наголосив: росіяни в Україні використовують таку ж тактику, як терористи ІДІЛу в Сирії та Іраку: «На звільнених територіях росіяни залишають міни в цивільних будинках та дитячих іграшках. Вони хочуть залякати людей, щоб ті не поверталися до своїх домівок».

За словами Тірре, розмінування в Україні є найбільшим викликом для саперів із часів Другої світової війни. Наразі команд для розмінування в Україні недостатньо, тож США планують посилити допомогу із підготовкою саперів та надати додаткове обладнання.

Державний департамент США виділив 91,5 млн дол на допомогу Україні з розмінуванням. Кошти спрямовують на навчання, надання обладнання з метою проведення операцій розмінування а також забезпечення роботи команд з розмінування, йдеться в повідомленні Гельсінської комісії.

Днями про допомогу України в розмінуванні на суму близько 11 млн доларів США також оголосила Канада. Під час зустрічі з міністром міжнародного розвитку Канади Харджитом Саджаном представники українського парламенту подякували за цю підтримку, йдеться на сайті Верховної Ради. Крім того, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість канадської тренінгової місії Unifier, яка допомагає в підготовці українських саперів з 2014 р.: «Ми знаємо, наскільки важливо, що ця місія далі триває і скільки наших захисників та захисниць пройшли цю тренінгову школу, яка точно дає результат і можливості їм бути більш ефективними, більш витривалими та успішними у захисті країни, у вигнанні ворога і звільненні наших територій».



Європа матиме не одну, а три складні зими без російського газу, але вона впорається. Експерти про енергетичну кризу

Нафтові танкери чекають на якірній стоянці в Чорному морі біля Кіліоса поблизу Стамбула, Туреччина, 8 грудня 2022 року, на третій день після набуття чинності європейських санкцій проти експеорту російської нафти. REUTERS/Mehmet Emin Caliskan

Європа добре підготувалася для того, щоб пережити нинішню зиму без російського газу, але проблеми можуть виникнути через рік і навіть через два, вважають експерти, яких зібрав на обговорення вашингтонський дослідницький центр «Атлантична рада». На думку експертів, вихід полягає у тому, щоб відмовитися від викопного палива. Також вони говорять про необхідність забезпечити внутрішнє виробництво палива для атомних електростанцій, ринку, де досі домінує Росія, та про потребу в поширенні американських ядерних технологій.

Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час»
Вацлав Бартушка

Як вважає Вацлав Бартушка, посол з особливих доручень з енергетичної безпеки Чеської Республіки, хоч Європа і готова до того, щоб пережити без російського газу цієї зими, «ще занадто рано відкривати шампанське».

«Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час», – переконаний чеський експерт. Він каже, що Європа вже довела, що може згуртуватися, бо зуміла організувати забезпечення газом та іншими енергоносіями самих себе і допомогти Україні.

Він каже, що в Європі багато країн, зокрема Німеччина, не вірили, що це можливо.

Нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це
Вацлав Бартушка

«Але виявилося, що це можливо. Це важко, дорого, але можливо. Нам доведеться спалювати багато вугілля протягом наступних кількох зим, нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це. І тоді десь в сторонці можемо поговорити з росіянами і сказати, що ми їх потребуємо набагато менше, ніж вони думали, а вони нас потребують набагато більше, ніж вони думають», – вважає Бартушка. Це ж, на його думку, стосується і нафтового ембарго, яке набуло чинності цього тижня.

За словами чеського експерта, Росії, зокрема російському «Ѓазпрому» дооведеться платити ще багато штрафних санкцій за непоставлений газ, і «невіодомо, чи вони це усвідомлюють».

«Багато росіян вірять, що піде Путін, закінчиться иійна, і все повернеться до стану на 23 лютого 2022 року, але це не так. Їм доведеться платити за збитки не лише Україні, але і Європі, і невідомо, чи вони це усвідомлюють», – каже експерт.

Росія і перед нападом на Україну використовувала енергоносії як зброю, але це не було помітно в масштабах цілого європейського континенту, кажуть експерти. З початком масованого вторгнення енергетична криза виросла до глобальних масштабів. Світ відреагував швидкими змінами – переорієнтував закупівлі нафти і газу, збудував нові терпінали для скрапленого газу. Але кризи можна було уникнути, якби до голосу країн-сусідів Росії прислухалися раніше, каже Бартушка.

Він був серед тих чеських експертів, які розробляли енергетичну політику своєї країни і радили чимшвидше будувати газогін до Німеччини, бо після російсько-українських суперечок навколо газу на початку 2000-х років, попереджали, що Росія не є надійним партнером.

За його словами, Центральна Європа почала діяти раніше. Після розвалу радянського блоку вона більше залежала від російського газу, ніж Західна, але завдяки тому, що загрозу там бачили вже раніше, від цієї повної залежності вдалося позбавитися цього року за лічені місяці.

«Те, що ми бачимо сьогодні, у грудні 2022 року є набагато оптимістичніша картина, ніж ми бачили у лютому цього року, коли Росія вторглася в Україну. Бо минулого року Європа була на 40% залежна від російського газу, 155 мільярдів кубометрів надходило з Росії і здавалося, що це дуже важко, якщо можливо, змінити. Зараз, через 10 місяців, все інакше – частка російського газу в Європі є менше, ніж 7%, більшість Європи обходиться взагалі без російського газу. Чехія не отримує російського газу з літа цього року – ми переключилися на норвезький та голландський газ, так само як Німеччина, чи Франція», – говорить Бартушка.

Цього року у вірності його прогнозів могли переконатися і інші європейські країни, зокрема Німеччина, яка до того покладала відповідальність за проблеми з постачанням газу на Україну, і сподівалася, що побудова прямих газогонів з Росії по дну Балтійського моря позбавить її цих проблем. Як каже Бартушка, за останній рік у Західній Європі було збудовано кілька терміналів для скрапленого газу, зокрема в Німеччині, в Нідерландах, у побудові яких брали участь і країни Центральної Європи. І в цьому європейці, за словами Бартушки, продемонстрували єдність, на яку вони не були спроможні раніше, перед нападом Росії на Україну.

Голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців, які попереджали з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю
Анна Бірчалл

У сусідній з Україною Румунії, країні, що споживала менше 10% та відмовилася від російських проектів у сфері ядерної енергетики, так само попереджали, що країни, які входять у стратегічне партнерство з Росією в енергетичній сфері, стають залежними від неї і дають Росії ключ від своєї внутрішньої політики. На цьому наголошувала Ана Бірчалл, спеціальна посланниця зі стратегічних і міжнародних справ, колишня румунськіа міністерка з європейських справ.

«Ми, Румунія, Польща, інші голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю проти вас, і на жаль, ми виявилися праві – реальність в Україні це доводить», – каже румунська експертка.

Нині, за її словами, від російських атак на українську інфраструктуру, з якою пов’язана Молдова, потерпає і ця країна. І Румунія мусить забезпечувати понад 95% енергоспоживання сусідньої країни. Вона каже, що це стало можливим після підключення України і Молдови до європейської електросистеми, і закликала ЄС допомогти обом країнам, які постраждали від російської агресії.

Те, як Росія може використовувати енергію як зброю, в найекстремальнішій формі тепер можна побачити в Україні, вважає Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України, який брав участь у дискусії в «Атлантичній Раді».

Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України
Ярослав Демченков

«Росія продовжує свою добре відому стратегію в Україні, щоб змусити її вести переговори через відвертий терор. Вони організовують масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру, зазнали серйозної шкоди наша система генерації, передачі та розподілу. Вони намагаються зруйнувати нашу інтегровану енергетичну систему, яка працює на основі принципу взаємного обміну енергією між регіонами, і вони націлюються на наші електростанції, особливо наші атомні електростанції, які відіграють важливу роль в нашому енергобалансі. Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України», – сказав Демченков.

На його думку, ця війна показала не лише Україні, але і світу, що не можна залежати від «енергодиктаторів», подібних до президента Росії Володимира Путіна, можуть використовувати як зброю залежність демократичних країн від викопного палива. Тому, каже Демченков, ця глобальна енергетична криза має призвести до реформ енергетичної політики у світі, до просування до «зелених» джерел енергії, що уможливлять енергетичну незалежність для країн Заходу.

Атомна енергетика – ще одна зброя Росії

Окремо український урядовець наголосив на тому, що російські війська захопили одну з українських атомних електростанцій, найбільшу в Європі – Запорізьку АЕС. Як сказав Демченков, Росія відключила її від української мережі, поблизу неї відбуваються військові дії, і ядерна аварія може статися у будь-яку хвилину. Росія хоче привласнити цю станцію, каже Демченков, тому Україна наполягає, що санкції мають бути запроваджені проти російського «Росатому».

На думку Вацлава Бартушки, залежність світу від російської атомної енергетики є окремою великою проблемою. «Захід цілком проспав таку проблему, як залежність ядерної енергетики – 40% світових потужностей у виробництві ядерного палива є в руках «Росатому», російської державної компанії», – вказує чеський експерт. Він зауважує, що У США, наприклад, немає жодної внутрішньої потужності, яка була б у руках американської компанії, яка б виробляла атомне паливо – 80% американського ринку належить європейцям, 20% - росіянам. Потрібні будуть значні зусилля США, європейських країн, Австралії, для того щоб усунути цю залежність, каже Бартушка.

Як каже Анна Бірчалл, яка нині працює в ядерній індустрії в Румунії, в її країні законодавчо заборонено російським та китайським компаніям заходити на ринок атомної енергетики. На її думку, виходом для всієї Європи з ядерноої залежності, яка вже склалася, може бути нова американська технологія – удосконалених малих модульних реакторів (SMR), які стали одним з безпечних і доступних варіантів ядерної енергії. Але, тут є проблема у фінансуванні. Як наголосив Вацлав Бартушка, всі ядерні технології досі в усьому світі перебувають під контролем урядів, і немає різниці, чи йдеться про Росію, чи Китай, чи про США, Канаду, чи європейські країни.

«Війна Росії проти України вже стала для Росії стратегічним провалом», – держсекретар США Ентоні Блінкен. Відео

«Ми продовжуємо, як ми робили останні 10 місяців, дуже тісно співпрацювати та забезпечувати підтримку України, підтримку безпеки, економічну підтримку, гуманітарну підтримку, оскільки ми разом», – держсекретар США Ентоні Блінкен

У США вітають повернення з-під російської варти Бріттні Ґрайнер, згадують Пола Вілана

Бріттні Ґрайнер, 2022.

Політики у США вітають повернення зірки баскетболу США Бріттні Ґрайнер, яку утримували під вартою в Росії та засудили до дев’яти років колонії за звинуваченнями у незаконному перевезенні наркотичних речовин. Однак серед політиків США звучить і критика адміністрації за те, що іншого американця, Пола Вілана, не звільнено з російського ув'язнення.

Відповідаючи на критику, Держсекретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в четвер відзначив, що США "не мали вибору, кого з американців забрати додому. Вибір був: один, або жодного". Блінкен висловив жаль, що США поки не вдалось звільнити Вілана.

Нахабною зневагою до прав людини назвала спікерка парламенту Ненсі Пелосі дії Путіна, у своїй заяві щодо звільнення Бріттні Ґрайнер з-під російської варти.

«Конгрес і країна дуже раді дізнатися, що завдяки відданому та цілеспрямованому керівництву президента Байдена Бріттні Ґрайнер нарешті звільнилася. Сьогодні наші серця з її дорогою дружиною Шерелл і всією родиною Ґрайнер, оскільки їхня кохана Бріттні благополучно повертається до Америки та буде вдома на свята. Протягом майже десяти довгих місяців Бріттні Ґрайнер зазнавала немислимої травми, оскільки її неправомірно ув’язнили російський уряд. Жорстокість Путіна щодо Бріттні – і його жахливі дії проти України – приголомшливі нагадування про його нахабну зневагу до прав людини, людської гідності та верховенства права», - заявила спікерка.

Вона подякувала президенту Байдену, міністру Блінкену, іншим професіоналам у сфері національної безпеки конгресмену Грегу Стентону з Арізони за їх роботу, щоб повернути Бріттні додому. Пелосі також висловила підтримку Конгресом адміністрації у її намаганнях звільнити Пола Вілана та інших американців, несправедливо затриманих у Росії.

Конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер твітує, що минуло чотири роки з ув'язнення Вілана. "Скільки це має його родина чекати? Немає місця для слабкості, коли йдеться про життя невинних американців", - пише Кінзінгер.

Сьогодні президент США Джо Байден привітав повернення Ґрайнер.

«Я щойно розмовляв з Бріттні Ґрайнер, стоячи з її дружиною Шерил овальному кабінеті. Вона в безпеці. Вона в літаку. Вона повертається додому після місяців несправедливого утримування в Росії, в нестерпних обставинах. Бріттні скоро повернеться в обійми своїх коханих, з якими мала бути увесь цей час. Це день, заради якого ми працювали протягом тривалого часу. Ми ніколи не припиняли наполягати на її звільненні. Перемовини були кропіткими та інтенсивними», - сказав президент.

Президент нагадав, що дворазова золота медалістка Олімпійських ігор у складі збірної США, Бріттні Ґрайнер витримала жорстоке поводження на показовому судилищі в Росії з характерною мужністю на неймовірною гідністю.

Президент Байден також пообіцяв, що адміністрація не припинить добиватися звільнення американця Пола Вілана, якого Росія тримає під вартою вже кілька років.

«Ми ніколи не забували про Бріттні. Ми не забули про Пола Вілана, якого роками несправедливо утримують в Росії. Це не був вибір, якого американця повертати додому. Ми повернули додому Тревора Ріда, коли у нас була така можливість на початку цього року. На жаль, через незаконні причини, Росія поставилася до справи Пола інакше, ніж до справи Бріттні. І хоча нам ще не вдалося добитися звільнення Пола, ми не здаємося. Ми ніколи не здамося», - сказав Байден.

Ґрайнер заарештували в московському аеропорту Шереметьєво 17-го лютого та пізніше її звинуватили в незаконному зберіганні наркотиків і засудили на дев'ять років ув'язнення.

США назвали вирок Ґрайнер «надмірним і невідповідним», а затримання Бріттні «несправедливим».

У квітні Росія та Сполучені Штати обміняли колишнього морського піхотинця Тревора Ріда на російського пілота Костянтина Ярошенка, який відбував 20-річний термін у США.

Стало відомо про страту в Ірані особи, затриманої під час протестів

Фото: жінка на вулиці Тегерана, Іран, після того, як поліція моральності перекрила вулиці. (West Asia News Agency) via REUTERS

ДУБАЙ, Об’єднані Арабські Емірати (AP) — Іран заявив у четвер, що стратив ув’язненого, засудженого за злочин, нібито скоєний під час загальнонаціональних протестів, що тривають у країні, — перший подібний смертний вирок, виконаний Тегераном.

Іншим затриманим також загрожує смертна кара за участь у протестах, які почалися в середині вересня як протест проти іранської поліції моралі. Протести переросли в один із найсерйозніших викликів іранській теократії з часів Ісламської революції 1979 року.

Активісти попереджають, що найближчим часом інші також можуть бути страчені, кажучи, що наразі принаймні десяток людей отримали смертні вироки за участь у демонстраціях.

Страта «має отримати різку реакцію, інакше ми будемо стикатися з щоденними стратами протестувальників, — написав Махмуд Амірі-Могаддам, директор групи активістів Iran Human Rights в Осло. - Ця страта повинна призвести до швидких практичних наслідків на міжнародному рівні».

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок засудила страту Шекарі в дописі в Twitter, зазначивши, що «зневага іранського режиму до людства безмежна».

Інформаційне агентство Mizan, яким керує судова влада Ірану, ідентифікувало страченого протестувальника як Мохсена Шекарі. У ньому сказано, що його засудили в Революційному суді Тегерана, який зазвичай розглядає справи за закритими дверима. Трибунали критикували в світі за те, що вони не дозволяли особам, які перебувають під судом, обирати собі адвокатів або навіть бачити зібрані докази.

Шекарі звинуватили в блокуванні вулиці в Тегерані та нападі з мачете на співробітника сил безпеки, якому знадобилося накласти шви на рани, повідомляє агентство.

У звіті Mizan також стверджувалося, що Шекарі сказав, що знайомий запропонував йому гроші за напад на сили безпеки.

Уряд Ірану протягом кількох місяців намагався стверджувати — без надання доказів — що заворушення розпалювали іноземні країни. Протестувальники кажуть, що вони обурені крахом економіки, жорсткою поліцією та вкоріненою владою ісламського духовенства в країні.

Mizan повідомляє, що Шекарі заарештували 25 вересня, а потім 20 листопада засудили за звинуваченням у "moharebeh", слово на фарсі, що означає "ведення війни проти Бога". Це звинувачення висувалося іншим протягом десятиліть, починаючи з 1979 року, і передбачає смертну кару. Mizan інформує, що апеляція адвоката Шекарі на вирок не була прийнята.

Після його страти іранське державне телебачення показало відредагований сюжет із залою суду та частинами судового процесу над Шекарі під головуванням судді Аболгасема Салаваті.

Салаваті перебуває під санкціями США.

«Тільки Салаваті засудив понад 100 політичних в’язнів, правозахисників, працівників ЗМІ та інших осіб, які прагнули реалізувати свободу зібрань, до тривалих термінів ув’язнення, а також до кількох смертних вироків», — заявило Міністерство фінансів США в заяві 2019 року щодо санкцій.

«Судді цих революційних судів, у тому числі Салаваті, виступали як судді, так і прокурори, позбавляли в’язнів доступу до адвокатів і залякували підсудних», - йшлося в заяві.

Іран сколихнули протести після смерті 22-річної Махси Аміні 16 вересня, яка померла після затримання поліцією моральності країни. За даними правозахисників в Ірані, групи, яка спостерігає за протестами від початку, під час демонстрацій загинуло щонайменше 475 людей під час жорстких заходів безпеки. Влада затримала понад 18 000 осіб.

Міжнародна Амністія вже заявила, що отримала документ, підписаний одним високопоставленим начальником іранської поліції, який вимагає стратити одного в’язня «в найкоротший термін» і щоб його смертний вирок був приведений у виконання публічно як «жест, що зігріває серце» сили безпеки.'"

Більше

XS
SM
MD
LG