Спеціальні потреби

Актуально

Юрій Луценко каже, що Джозеф Байден та його син не порушували законів України

Юрій Луценко був генеральним прокурором України з 12 травня 2016 до 29 серпня 2019 р.

Колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю міжнародній пресі підтвердив, що Рудольф Джуліані, особистий юрист Дональда Трампа, неодноразово звертався до нього із закликами розслідувати дії колишнього віце-президента Джозефа Байдена стосовно України та його сина Гантера Байдена, який кілька років був членом ради директорів української газової компанії “Бурісма”.

При цьому Луценко наполягає, що підстав для розслідувань не було, бо він не бачив ознак порушень українських законів.

Я не знаю про жодні підстави для розслідувань щодо Джо Байдена, або Гантера Байдена відповідно до українських законів.
Юрій Луценко

Заклики президента Дональда Трампа, щоб українська прокуратура почала розслідування щодо Байденів, є в оприлюдненому тексті телефонної розмови від 25 липня з українським президентом Володимиром Зеленським.

Опоненти Трампа називають такі заклики підставою для початку процедури імпічменту, заявляючи, що президент діяв у власних політичних інтересах з огляду на виборчу кампанію у США.

Американській Los Angeles Times Юрій Луценко сказав, що припускав можливість конфлікту інтересів у випадку Байденів і пропонував Джуліані можливе сприяння з українського боку, якби розслідування проводило американське ФБР.

“Я сказав йому, що не можу починати розслідування лише в інтересах американського посадовця”, - цитує газета слова Луценка.

В окремому інтерв’ю британській телерадіомовній корпорації Бі-Бі-Сі звільнений з посади минулого місяця генеральний прокурор сказав: “Я не знаю про жодні підстави для розслідувань щодо Джо Байдена, або Гантера Байдена відповідно до українських законів”.

Луценко підтвердив, що стосовно приватної компанії “Бурісма” були підозри, але наголосив, що вони стосуються періоду, коли її засновник Микола Злочевський працював міністром охорони навколишнього природного середовища (2010-2012 р.) та на інших державних посадах за президентства Віктора Януковича.

2014 року в Україні були розпочаті розслідування щодо "Бурісми".

2016 року київський суд постановив, що ознак порушення закону засновником компанії Миколою Злочевським немає і наказав Генеральній прокуратурі вилучити його ім’я зі списку розшукуваних осіб.

2017 року “Бурісма” заявила, що розслідування стосовно компанії та її власника Злочевського були закриті після того, як компанія заплатила додаткових податків на суму 180 мільйонів гривень ($ 7.44 млн.).

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі Юрій Луценко згадав про три окремі розслідування і підтвердив, що справа щодо податкових порушень була доведена до розв’язки і закрита.

Але він також згадав про ще два розслідування щодо Бурісми та Злочевського, одне з яких, за словами Луценка, було закрито без роз’яснень, а інше, щодо відмивання грошей, і далі відкрите.

Трамп та Джуліані висловлювали припущення, що Джозеф Байден на посаді віце-президента домагався усунення українського генерального прокурора 2015-2016 років Віктора Шокіна, щоб не допустити розслідування Гантера Байдена.

Гантер Байден в "Бурісмі"

“Бурісма” повідомляла, що Гантер Байден разом з іншими іноземцями був запрошений стати членом її ради директорів з 2014 року у межах намагань, які компанія назвала “залученням фахівців світового рівня”.

Тоді ж одним із директорів компанії став і досі залишається колишній президент Польщі Александр Кваснєвський.

“Як новий член ради директорів я вважаю, що моя допомога у консультуванні компанії з питань прозорості, корпоративного управління і відповідальності, міжнародного розширення та інших пріоритетів, буде на користь економіці та народу України”, - цитувала “Бурісма” Гантера Байдена у травні 2014 року в офіційній заяві для преси.

Гантер Байден полишив “Бурісму” у квітні 2019 року, коли вибіг термін його контракту.

Дивіться також: Київ: Погляди на політику США-Україна

VOX POP-Київ: Погляди на політику США-Україна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:38 0:00


Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG