Спеціальні потреби

Президент Франції Макрон наполягає на "стратегічному діалозі" з Росією


Еммануель Макрон на Мюнхенській конференції з безпеки в Німеччині 15 лютого 2020 року

Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив свої наміри домагатися відходу від політики ізоляції Москви, запровадженої Заходом у відповідь на агресію Росії в Україні і переходу до політики, яку французький керівник називає "стратегічним діалогом".

На міжнародній конференції з питань безпеки у Мюнхені 14-16 лютого Макрон заявив, що збереження “теперішньої ситуації у відносинах з Москвою - найгірший варіант”.

Я не наївний, залишається багато проблем.
Еммануель Макрон

Макрон підкреслив, що він не пропонує негайно скасувати санкції, які Європейський Союз і Сполучені Штати запровадили проти Москви після захоплення Росією Кримського півострова і початку війни з Україною 2014 року.

Але він повторив тезу, якою віддавна користуються відверті противники санкцій, доводячи, що “санкції не спрацювали”, а також стверджуючи, що “європейці потерпають від санкцій так само як і росіяни”.

Еммануель Макрон не подав вигляду, що він дослухається до тих голосів, зокрема з Києва, які наголошують, що міжнародні санкції стримали агресивні наміри Росії і що санкційний режим замість послаблення потрібно постійно удосконалювати й робити більш жорсткими.

Французький керівник доводить, що Європа та Захід загалом мають лише два шляхи у відносинах з Росією.

Перший шлях, який Макрон сам вважає небажаним для усіх, на його ж думку полягає у тому, щоб “зберігати скептицизм і діяти жорсткіше, щоб наші червоні лінії були твердими”.

“Другий - бути більш вимогливими, ніколи не поступатися нашими позиціями”, але при цьому, каже Макрон, йти на “стратегічний діалог” із Москвою.

Переговори керівників України і Росії у так званому “Нормандському форматі” у Парижі 9 грудня минулого року за участі лідерів Франції та Німеччини, французький президент назвав прикладом успішності своєї політики діалогу з Москвою.

“Упродовж трьох років зустрічей у "Нормандському форматі" щодо України не було. Але ми перезапустили діалог. Президент Путін погодився на те, на що він не йшов три роки. Незабаром буде ще один саміт у "Нормандському форматі". Були безпрецедентні досягнення. Згодом відбулися розмови Меркель з Путіним. І після саміту відбувся обмін в’язнями. Такого раніше не було”, - переконував Макрон у Мюнхені.

“Я не наївний, залишається багато проблем”, - доводив французький президент, але наполягав, що “зараз розпочалася нова динаміка”.

Макрон висловив сподівання, що наступні переговори “Нормандської четвірки” відбудуться у Берліні у квітні, як це обіцяли під час паризького саміту, хоча українські та російські представники виступили із заявами про брак підготовки до тієї зустрічі.

Росія... знову перетворила насильницьке перекреслення кордонів на інструмент політики.
Франк-Вальтер Штайнмаєр

Еммануель Макрон доводив, що участь Москви у конфліктах у Сирії, а також в Лівії, а також статус Росії як члена Ради безпеки ООН вимагає російської участі у вирішенні проблем.

Позиція західних партнерів

Погляди Макрона про необхідність залучення Росії до міжнародного діалогу значною мірою збігаються із заявами американського президента Дональда Трампа, який також висловлював застереження стосовно санкцій проти Москви і виступав з пропозиціями повернути Росію до зустрічей “Сімки” - об’єднання найбільших країн Заходу з ЄС та Японією.

Президент Трамп заявляв, що хоче запросити російського президента Володимира Путіна на саміт “Сімки”, який відбуватиметься у червні у США.

Німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр у виступі в Мюнхені 14 лютого заявив, що "Росія, анексувавши Крим всупереч міжнародному праву і застосувавши військову силу, знову перетворила насильницьке перекреслення кордонів на інструмент політики".

Проте далі Штайнмаєр також говорив про небажаність “відчуження Росії” і про потребу “інших відносин” з Москвою.

“Але у виробленні подальших відносин з Росією не можна зневажати інтересами країн і народів центральної Європи. Я закликаю брати ці обставини до уваги", - сказав німецький президент, вказавши на стурбованість таких країн як Польща та держави Балтії.

Велика Британія не мала на цьогорічній конференції у Мюнхені чільних представників, що викликало побоювання втрати британського голосу у Європі внаслідок Брекзиту.

Сам прем'єр-міністр Борис Джонсон раніше заявив, що розчарувався і відмовився від своїх надій на “перезавантаження” відносин з Росією.

“Я справді вважав, і, гадаю, багато міністрів закордонних справ і прем’єр-міністрів думали так до мене, що ми могли почати з Росією заново. Це велична країна, з якою ми боролися проти фашизму… Я був справді розчарований тим, що я помилявся”, - сказав Джонсон в інтерв'ю британському журналу Spectator у грудні.

Борис Джонсон провів короткі переговори з Володимиром Путіним у Берліні під час міжнародної зустрічі 19 січня щодо війни у Лівії.

Згідно з прес-службою британського уряду, Борис Джонсон сказав там російському президентові, що “нормалізація наших двосторонніх відносин неможлива до часу, коли Росія припинить дестабілізаційну діяльність, яка загрожує Сполученому Королівству та нашим союзникам і підриває безпеку наших громадян та нашу колективну безпеку”.

Дивіться також: Українська безпека - це безпека Європи: підсумки Мюнхенської конференції

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG