Спеціальні потреби

Актуально

Мова все менше розділяє українців - The Washington Post

Наукове видання Post-Soviet Affairs нещодавно опублікувало спеціальний випуск, присвячений політиці та ідентичності в Україні. Журналіст The Washington Post Джошуа Такер поспілкувався з одним із редакторів спеціального випуску Ольгою Онуч, доцентом Манчестерського університету та автором книжки «Мапа масових мобілізацій: розуміння революційних часів в Аргентині та Україні» (2014).

В інтерв’ю Ольга Онуч зазначила, що етнолінгвістичні (російська та українська) ідентичності відіргавали важливу роль в Україні в минулому, але, всупереч науковим прогнозам, не посилились з масовими протестами і війною.

«Цього не відбулося. По-перше, конфлікт не поширився на інші, здебільшого російські, регіони. По-друге, українці за межами регіонів Донбасу та Криму, за які іде боротьба, об’єдналися навколо поміркованих політичних платформ, таких як децентралізація, а також уникали правих політиків та партій, мирно обрали нового президента та парламент».

Онуч також наголосила, що для науковців було важливо визначитися з методами вимірювання та аналізу зібраних даних щодо мови та етнічності:

«Те, що ми відкрили для себе, захоплює. Наприклад, політолог Генрі Гейл і я виявили, що різні виміри української етнічності, які, як вважалося, охоплюють одне й те саме, фактично вимірюють різні речі. Вибір однієї міри замість іншої змінює результат аналізу важливості питання етнічної приналежності».

Мова, якою розмовляють на роботі, а не вдома, вплинула на ймовірність долучення до протестів Євромайдану
Ольга Онуч

Науковець наводить чотири виміри етнічності, які мають різні значення: яка мова найбільш комфортна для людини, якою мовою розмовляють удома, до якої мовної групи належить особа та до якої національності. За її словами, надто багато вчених помилялися в минулому, не враховуючи цих відмінностей у своїх аналізах.

«Коли ми враховуємо ці чотири виміри, ми справді бачимо, що те, якій мові надає перевагу людина, які етнічні або громадянські риси «українськості» важливі для формування політичного ставлення до мовної політики та приєднання до НАТО. Проте мова, якою розмовляють на роботі, а не вдома, вплинула на ймовірність долучення до протестів Євромайдану. Усупереч очікуванням, етнічна приналежність, очевидно, не сформувала очікування українців нового вторгнення Росії».

Дослідниця також наголосила на інших роботах в цій сфері, зокрема, дослідженні Володимира Кулика, який, на основі аналізу тенденцій останіх двох десятиліть виявив: 1) «обмеження російськості» та 2) збільшеня кількості людей, для яких національна ідентичність є громадянською, а не етнічною.

Хоча українська держава – слабка, а еліти не лише корумповані, але й недостатньо координовані, пересічні українці по всій країні мають потужніше відчуття громадянської ідентичності
Ольга Онуч

Українців об’єднало спільне відчуття належності до громади або рідного краю. Водночас, соціальна та економічна нерівність підбурює конфлікт. Люди, подекуди, страждають від погіршення економіки після розпаду Радянського Союзу, поганої економічної політики та поширеної корупції.

Вирішення конфлікту потребуватиме протистояння російській тактиці. Можливо, зусилля Путіна з поглиблення етнічної та лінгвістичної різниць і призведе до поширення конфлікту, однак, те, що ми бачимо на тепер свідчить про зворотнє.

Хоча українська держава – слабка, а еліти не лише корумповані, але й недостатньо координовані, пересічні українці по всій країні мають потужніше відчуття громадянської ідентичності, переконана дослідниця.

Дивіться також:​ Як залучити масові інвестиції до України? Інтерв'ю з Максимом Нефьодовим

Як залучити масові інвестиції до України? Інтерв'ю з Максимом Нефьодовим. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

Всі новини дня

Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW

Архівне фото: розмінування території поблизу Броварів, 21 квітня 2022 року

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.

Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».

Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».

«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.

При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».

HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.

Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.

Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.

Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.

У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.

Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.

РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України

Фото: сенатор США Ліндсі Грем під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським 26 травня 2023 року в Києві. Фото Офісу президента України, роздатковий матеріал Reuters.

Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.

Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.

Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.

Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".

Грем у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".

Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".

Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".

Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.

В статті використано матеріали Reuters, AP.

Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються

Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.

Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.

З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.

Російська війна проти України

Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».

З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.

Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.

Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.

Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».

У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.

Замороження з ЄС

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.

Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.

1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.

Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».

«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».

НАТО - шведське питання

Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.

Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.

Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.

«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».

Розділений Кіпр і тертя з Грецією

1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.

Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.

Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.

Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.

"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю

Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.

Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час виступу перед прибічниками, Стамбул, 28 травня. REUTERS/Murad Sezer

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.

За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.

Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.

Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".

На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.

За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.

69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.

Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.

Більше

XS
SM
MD
LG