Спеціальні потреби

Актуально

Мова все менше розділяє українців - The Washington Post

Наукове видання Post-Soviet Affairs нещодавно опублікувало спеціальний випуск, присвячений політиці та ідентичності в Україні. Журналіст The Washington Post Джошуа Такер поспілкувався з одним із редакторів спеціального випуску Ольгою Онуч, доцентом Манчестерського університету та автором книжки «Мапа масових мобілізацій: розуміння революційних часів в Аргентині та Україні» (2014).

В інтерв’ю Ольга Онуч зазначила, що етнолінгвістичні (російська та українська) ідентичності відіргавали важливу роль в Україні в минулому, але, всупереч науковим прогнозам, не посилились з масовими протестами і війною.

«Цього не відбулося. По-перше, конфлікт не поширився на інші, здебільшого російські, регіони. По-друге, українці за межами регіонів Донбасу та Криму, за які іде боротьба, об’єдналися навколо поміркованих політичних платформ, таких як децентралізація, а також уникали правих політиків та партій, мирно обрали нового президента та парламент».

Онуч також наголосила, що для науковців було важливо визначитися з методами вимірювання та аналізу зібраних даних щодо мови та етнічності:

«Те, що ми відкрили для себе, захоплює. Наприклад, політолог Генрі Гейл і я виявили, що різні виміри української етнічності, які, як вважалося, охоплюють одне й те саме, фактично вимірюють різні речі. Вибір однієї міри замість іншої змінює результат аналізу важливості питання етнічної приналежності».

Мова, якою розмовляють на роботі, а не вдома, вплинула на ймовірність долучення до протестів Євромайдану
Ольга Онуч

Науковець наводить чотири виміри етнічності, які мають різні значення: яка мова найбільш комфортна для людини, якою мовою розмовляють удома, до якої мовної групи належить особа та до якої національності. За її словами, надто багато вчених помилялися в минулому, не враховуючи цих відмінностей у своїх аналізах.

«Коли ми враховуємо ці чотири виміри, ми справді бачимо, що те, якій мові надає перевагу людина, які етнічні або громадянські риси «українськості» важливі для формування політичного ставлення до мовної політики та приєднання до НАТО. Проте мова, якою розмовляють на роботі, а не вдома, вплинула на ймовірність долучення до протестів Євромайдану. Усупереч очікуванням, етнічна приналежність, очевидно, не сформувала очікування українців нового вторгнення Росії».

Дослідниця також наголосила на інших роботах в цій сфері, зокрема, дослідженні Володимира Кулика, який, на основі аналізу тенденцій останіх двох десятиліть виявив: 1) «обмеження російськості» та 2) збільшеня кількості людей, для яких національна ідентичність є громадянською, а не етнічною.

Хоча українська держава – слабка, а еліти не лише корумповані, але й недостатньо координовані, пересічні українці по всій країні мають потужніше відчуття громадянської ідентичності
Ольга Онуч

Українців об’єднало спільне відчуття належності до громади або рідного краю. Водночас, соціальна та економічна нерівність підбурює конфлікт. Люди, подекуди, страждають від погіршення економіки після розпаду Радянського Союзу, поганої економічної політики та поширеної корупції.

Вирішення конфлікту потребуватиме протистояння російській тактиці. Можливо, зусилля Путіна з поглиблення етнічної та лінгвістичної різниць і призведе до поширення конфлікту, однак, те, що ми бачимо на тепер свідчить про зворотнє.

Хоча українська держава – слабка, а еліти не лише корумповані, але й недостатньо координовані, пересічні українці по всій країні мають потужніше відчуття громадянської ідентичності, переконана дослідниця.

Дивіться також:​ Як залучити масові інвестиції до України? Інтерв'ю з Максимом Нефьодовим

Як залучити масові інвестиції до України? Інтерв'ю з Максимом Нефьодовим. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

Всі новини дня

Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії

Петр Павел (ліворуч) висловлюється за твердий курс Чехії як члена ЄС і НАТО, а його суперник Андрей Бабіш має застереження до деяких кроків узгоджених союзниками

Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.

Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.

Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.

У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.

61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.

Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.

68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.

Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.

Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.

Дивіться також:

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.

Заступниця Держсекретаря США: Ми зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Відео

США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю Албанській службі Голосу Америки сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.

Чому тільки зараз адміністрація США прийняла рішення надати Україні танки: деталі зі слухань в комітеті Сенату. Відео

Питання протидії російській агресії проти України обговорили в Комітеті із закордонних справ Сенату США. Зокрема, законодавці розпитували представників адміністрації, чому тільки зараз вона прийняла рішення надати Україні танки Абрамс.

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:09 0:00

Український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова показали на кінофестивалі Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG