Спеціальні потреби

Актуально

Чому президент США Трамп називає себе націоналістом, а президент Франції Макрон націоналізм засуджує?

Президент Франції Еммануель Макрон на відкритті Паризького форуму миру 11 листопада 2018 р.

Французький президент Еммануель Макрон назвав націоналізм однією з головних сучасних загроз для світу.

“Націоналізм - це зрада патріотизму”, - проголосив Макрон у дощовому Парижі під поглядами керівників близько 70-ти країн, які зібралися 11 листопада для вшанування 100-річчя закінчення Першої світової війни.

"Уроками, які ми виносимо з "великої війни", не можуть бути ворожість і зневага між націями, і ми не можемо дозволити собі забути минуле", - додав президент Франції.

У перших рядах біля Тріумфальної арки це слухав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, який казав, що вважає себе націоналістом на противагу глобалізму.

Минулого місяця на мітингу у Техасі перед проміжними виборами до американського Конгресу Трамп, визнавши проблему з цим терміном, сказав: “Справді ми не маємо використовувати це слово… Знаєте хто я? Я - націоналіст, гаразд? Я націоналіст. Націоналіст! Використовуйте те слово! Використовуйте те слово!”

В той час як президент Еммануель Макрон зарахував явище націоналізму до “давніх демонів”, які на його думку призвели до Першої, а згодом і до Другої Світової війни, Дональд Трамп не раз дав зрозуміти, що для нього націоналізм - це принцип пріоритетності інтересів власної країни - нації, і що для нього це слово тотожне слову патріотизм.

“Я представляю інтереси американського народу”, - не втомлюється наголошувати як вдома так і на міжнародних зустрічах Трамп, який став президентом під гаслом “Америка насамперед!”

Дискусію про значення слова націоналізм і про те, що є загрозою для світу американський лідер не розвивав, подякувавши після промови французькому колезі за “гарну церемонію” у Парижі.

Проблеми з “націоналізмом”

Опоненти у дискусіях щодо націоналізму можуть легко знайти авторитетні аргументи на користь своїх протилежних поглядів.

Енциклопедія Britannica пояснює, що націоналізм - це “ідеологія, яка заснована на розумінні, що вірність і відданість особи національній державі перевищують інші особисті, або групові інтереси”.

А, наприклад, Оксфордський словник англійської мови, починає визначення з того, що це - “ідентифікація себе зі своєю нацією та підтримка її інтересів особливо, виключаючи при цьому інтересів інших націй, або за їхній рахунок”.

Але друге визначення цього ж слова у цьому ж словнику тут же вказує, що націоналізм - це “просування, або підтримка політичної незалежності певної нації, або народу”.

Академічні джерела наголошують на тому, наскільки історично молодим є ідеологія і явище націоналізму, які найбільше проявилися з кінця 18-го сторіччя.

До того часу країни і їх мешканці переважно ототожнювалися як представники певної місцевості, релігії, або підданства певному монарху, чи місцевому вождеві.

Франція стала однією з перших країн світу, яка стала національною державою у сучасному розумінні цього слова.

Але за порівняно недовгу історію термін націоналізм стали тісно пов'язувати з такими негативними явищами як ворожість до чужинців, шовінізм, екстремізм, расизм і нетерпимість до меншин.

Президент Джордж Буш (старший) у Києві влітку 1991 року, побоюючись хаотичного розвалу Радянського Союзу і підтримуючи прозахідного президента Михайла Горбачова, застерігав українців про небезпеки “самовбивчого націоналізму, базованого на етнічній ненависті”.

Слова Буша, що “свобода - не одне й те саме, що незалежність” пролунали тоді, як повне непорозуміння для українців, натхненних нагодою повалення комуністичної “імперії зла” і можливістю відродження української державності.

Можна пропустити, що непорозуміння загрожує і зараз стосовно того, як Європа та світ загалом сприймають заяви сучасного президента США про схвалення принципів націоналізму.

Побоювання полягають у тому, що Америка, зосередившись на своїх інтересах, може відмовитися від ролі світового лідера у захисті принципів свободи, прав людини, справедливості й демократії.

“Ми знаємо, що більшість проблем і загроз сьогодення не можуть бути вирішені однією окремою країною, а лише коли ми будемо діяти разом”, - доводила на Паризькому форумі миру канцлер Німеччини Анґела Меркель минулої неділі.

Меркель не повторила слова Макрона про загрозу націоналізму, назвавши натомість небезпекою “руйнівний ізоляціонізм”.

Дивіться також: Безпека Європи та мирний форум без Трампа. Як пройшов візит голови США до Парижа

Безпека Європи та мирний форум без Трампа. Як пройшов візит голови США до Парижа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:00 0:00

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG