Спеціальні потреби

Актуально

Не пропустіть унікальний шанс провести літо в Гарварді!

Учасники школи 2012-го року в бібліотеці Українського наукового інституту Гарвардського університету

Літо в Гарварді: українців запрошують в один із найкращих навчальних закладів світу

Для тих, хто хотів би відчути себе частинкою Гарвардської академічної спільноти та отримати цінний досвід навчання в елітному закладі «Ліги плюща», існує цілком реальна можливість здійснити ці бажання завдяки унікальній програмі, що існує вже майже півстоліття.

Гарвардська літня школа українознавства, яку організовує Український науковий інститут Гарвардського університету, пропонує сім тижнів інтенсивного акредитованого навчання. Курси викладаються англійською мовою професорами університету та спрямовані на студентів, що вивчають українознавство. Проте двері школи відкриті для всіх, хто цікавиться мовою та історією України.

Умови участі в школі

Набір на літо 2017 року зараз відкритий. Школа пропонує три курси, серед яких «Державно-суспільні відносини в незалежній Україні» та «Політика в сучасній Україні». Обидва оцінюються чотирма кредитами. Вартість кожного – $3050, проте кожен має право подати запит на фінансову допомогу від інституту. Останній день прийому заяв – 13 березня.

Ще один курс – мовного характеру, спрямований на іноземців та українців, що виростали в діаспорі. Його завдання – дати основи для читання українською. Оскільки предмет вартує 8 кредитів, то його ціна – $6100. Для мовного курсу доступна стипендія, на яку можуть претендувати громадяни США або власники «зелених карток». Термін подання заявок закінчується 10 лютого.

Щоб висунути свою кандидатуру на розгляд, потрібно надіслати пакет документів, до якого входять заява на участь, есе, перелік пройдених у вищих навчальних закладах курсів (так званий транскрипт), рекомендаційний лист від викладача та результати тестів з англійської мови (TOEFL, IELTS або PTE). Останнє стосується тільки тих, для кого англійська не є рідною мовою.

Переваги участі

Студенти можуть скористатися багатьма науково-дослідними та навчальними приміщеннями Гарварда, в тому числі найбільшою бібліотечною колекцією з україністики поза межами Східної Європи, музеями, а також центром мовних ресурсів.

Крім власне навчання, на учасників програми чекає насичена культурна програма. Щотижня організовуються зустрічі з різноманітними цікавими доповідачами, екскурсії по місту й околицях, показ фільмів та спільні неформальні зібрання.

Прогулянка Бостоном
Прогулянка Бостоном

Відгуки учасників школи

Започаткована в 1971 році, програма послужила для багатьох людей поштовхом у навчанні та кар’єрі. Гарвардська літня школа українознавства щороку приймає магістрантів, аспірантів, а також фахівців із Північної та Південної Америки, Азії, Африки і Європи.

Люба Шара, яка зараз працює в міжнародній фінансовій організації в Південній Африці, стверджує, що участь у школі мала колосальне значення для її поглядів на освіту:

«Літня школа в Гарварді змінила мій світогляд і уявлення про те, якою мусить бути освіта. Я серйозно збиралася кидати Київський університет після повернення додому, настільки всепоглинаючою була різниця. Київський університет вчив мене запам'ятовувати факти, натомість Гарвардська літня школи навчила мене думати».

Юлія Банкова, стипендіат інституту 2012 року та журналістка «Громадського телебачення», зазначає, що досвід навчання справді був безцінним:

«Я ніколи не мала таких натхненних розмов про літературу, як у той час із професором Грабовичем (професор української літератури в Гарвардському університеті – ГА), і ніколи не мала таких неймовірних, історично наповнених екскурсій містом, як із професором Мінаковим (професор філософії Національного університету "Києво-Могилянська академія" – ГА)».

Водночас журналістка наголошує, що найбільшим набутком стали люди, з якими випала нагода поспілкуватися:

«Інститут дав мені значно більше – можливість познайомитися не лише з одним із кращих навчальних закладів світу, а й із системою освіти, про яку я б досі не знала, якби не побувала в HURI. Це також удосконалення англійської та можливість працювати в найстаріших бібліотеках Америки. І, безумовно, найцінніше — це люди: завдяки колективу HURI я по-новому відкрила для себе Юрія Шевельова, Романа Шпорлюка, Сергія Плохія. А ще отримала нових друзів у різних країнах світу».

Дивіться також: Каліфорнійський університет підприємництва дивує методами навчання

Каліфорнійський університет підприємництва дивує методами навчання. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Всі новини дня

«Якщо ми не отримаємо важкі озброєння, нас вбивають», каже Україна західним партнерам

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, на Всесвітньому Економічному форумі у Давосі в Швейцарії. 25 травня 2022 р.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба скористався участю у Всесвітньому Економічному форумі у Давосі, щоб наголосити на важливості міжнародної допомоги Україні важкими озброєннями, в той час як російська армія веде наступ на Донбасі.

Ті бої з застосуванням танків, авіації та артилерії український міністр назвав надзвичайно кривавими і порівняв їх з баталіями Другої Світової війни, підкресливши, що «насправді ніхто у світі не може собі чітко уявити, що там відбувається».

Людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села.
Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба наголосив, що зараз Росія має перевагу у кількості важких озброєнь і сказав, що Київ каже міжнародним партнерам про нагальну потребу надання Україні важких озброєнь, а особливо систем залпового ракетного вогню.

«Будьмо чіткими, якщо ми не отримаємо важкі озброєння, то нас вбивають… Ті країни, які затягують питання щодо надання Україні важких озброєнь повинні зрозуміти - кожен день, який вони витрачають, вирішуючи, зважуючи різні доводи, про те, робити це чи ні, людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села. Бо, якщо Росія має системи залпового ракетного вогню, щоб накрити село і зрівняти його з землею, а ми не маємо, щоб знищити російські позиції і не дати їм цього зробити, то це все», - сказав міністр аудиторії.

Він відкинув закиди, що Україна вимагає надто багато і заявив, що будь-яка держава на місці України «навіть Німеччина, вимагала б від усіх ще більше».

Кулеба окремо згадав Німеччину - найбільшу країну ЄС з огляду на повідомлення про затягування з обіцяною німецькою збройною допомогою Україні, але подякував Берліну за, те, що вже зроблено.

«Зараз Кремль зосереджений на війні, а не на дипломатії»

Відповідаючи на запитання про можливість переговорів України з Росією, Дмитро Кулеба сказав, що українська сторона завжди готова сісти за стіл, але висловив думку, що Росія буде готова до припинення вогню лише тоді, коли відчуватиме загрозу поразки у війні, «а до того часу війна триватиме».

Ми вітаємо будь-які плани, які не передбачають встановлення нової контактної смуги, чи поступок з боку України стосовно нашої територіально цілісності.
Дмитро Кулеба

Про теперішні російські вимоги до України Кулеба сказав, що «це цькування а не дипломатія. Ми це не приймаємо».

Оцінюючи виголошувані політиками у Європі та міжнародними коментаторами ідеї щодо шляхів припинення війни, міністр підкреслив, що «Україна не буде підтримувати жодні плани, які би заморожували теперішню ситуацію».

«Ми вітаємо будь-які плани, які не передбачають встановлення нової контактної смуги, чи поступок з боку України стосовно нашої територіально цілісності. Все інше відкрите для обговорення», - сказав Дмитро Кулеба.

Український урядовець подав так звані Мінські угоди, досягнуті з Росією за посередництва Німеччини та Франції після 2014 року, як приклад поганих домовленостей, які не означали мирного врегулювання і навіть не досягли припинення вогню на сході України впродовж усіх років до початку нового вторгнення Росії 24 лютого 2022 р.

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

На Заході гостро критикують Кісінджера, який "запропонував Україні поміняти території на мир"  

Колишній держсекретар США Генрі А. Кіссінджер відвідує церемонію нагородження Американської академії в палаці Шарлоттенбург у Берліні, Німеччина, 21 січня 2020 року. REUTERS/Annegret Hilse

Колишній радник президента США з національної безпеки Генрі Кіссінджер під час Всесвітнього Економічного форуму у Давосі запропонував, що мирна угода між Україною й Росією мала б передбачати повернення до ситуації, яка була перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, тобто до 24 лютого.

Він вважає, що Захід має дозволити Росії залишити за собою Крим, який Росія відібрала в України в 2014 році.

«Продовження війни за межами цієї точки буде вже не про свободу України… а про нову війну проти самої Росії”, - вважає Генрі Кіссінджер, який працював в Адміністраціях двох американських президентів Ричарда Ніксона та Джерельда Форда.

98-річний політик закликав країни Заходу припинити спроби завдати нищівної поразки російським військовим в Україні.

Американський сенатор-демократ Джо Менчин, виступаючи у Давосі, заявив, що позиція США - щоб Україна закінчила цю війну перемогою, а не угодою.

“Ми повністю віддані підтримці України усіма способами, які можливі, допоки є допомога інших країн НАТО і решти вільного світу. Ми всі в цьому - разом. І я особисто повністю відданий тому, щоб бачити Україну до кінця з перемогою, а не вирішувати ситуацію якоюсь угодою. Не думаю, що це наша позиція, і вона не повинна такою бути”, - зазначив сенатор Джо Менчин, виступаючи на одній із панелей Всесвітнього Економічного форуму.

Колишній конгресмен від Республіканської партії у штаті Міссурі Том Коулмен вважає пропозицію Кісінджера проявом слабкості.

“Доктрина Кісінджера - мир через слабкість”, - написав він у Твітері.

Відреагував за рекомендацію Кісінджера і глава уряду Нідерландів.

“Боюся, що по телебаченню зараз я маю офіційно заявити, що я не погоджуюсь із Генрі Кіссінджером”, - заявив Марк Рютте в ефірі американського каналу CNBC.

Членкиня Палати представників від штату Вайомінг від Демократичної партії Карлі Провенза, коментуючи пропозицію Кісінджера, очевидно, згадує участь США у Камбоджі: “Генрі Кіссінджер повинен отримувати лише рядки в пресі, коли його описують як військового злочинця, відповідального за геноцид”, - заявила конгресвумен у Вайомінгу.

Конгресмен-демократ Джеррі Коннолі доповнює: “Це від людини, яка дала нам Пол Пота, Піночета та фальшиву мирну угоду після продовження В'єтнамської війни на п’ять років”, - зазначив у Твітері Коннолі.

Пол Пот був прем'єр-міністром Камбоджі, який вважав себе учнем Сталіна. Під час його правління був організований геноцид у Камбоджі, який супроводжувався масовими репресіями, депортаціями та голодом.

На думку деяких істориків, військовий наступ США у Камбоджу 1973 року - за правління президента Ніксона - сприяв тому, що до влади у Камбоджі прийшли червоні кхмери та Пол Пот. Генрі Кіссінджер у той час відігравав ключову роль у закордонній політиці США як радник президента із національної безпеки.

Чимало критики на адресу Кісінджера звучить і в експертному середовищі.

Президент Ради із міжнародних відносин у США Ричард Хаас вважає, що пропозиція Кісінджера не вигідна ні Україні, ні Росії.

“У Давосі Генрі Кісінджер виступив за повернення до попереднього статус-кво. Ймовірно, до ситуації лютого 2022 року. Швидше всього, це буде відкинуто Україною, бо надто багато від чого треба відмовитись. І Путіним — бо це надто мало дає Росії. Все це свідчить про тривалу війну”, - зазначив американський експерт.

Експерт “Атлантичної Ради” Андрес Аслунд вважає “єдиним логічним завершенням війни - це коли Путін втратить владу в Росії”.

“Єдина проблема, яка була і є, це Путін. Він потребує війни, щоб виправдати свої репресії та посилити імперські настрої заради своєї популярності”, - пише у Твітері Аслунд.

Він додає: “Якщо він не втратить владу в Москві, Путін має бути розбитий і вигнаний з України. Українці це розуміють. А неосвічені або цинічні персонажі в Італії, Франції, Німеччині та Кіссінджер мають замовкнути й прокинутися”.

“Кіссінджер - один з найбільш високооплачуваних політичних консультантів у світі. Якщо він каже, що Україна має віддати Росії (тобто Путіну) територію, відразу виникає питання: скільки йому за це (і як) заплатив Путін. Йому 98 років, скоро буде 99, і все ще бореться за останній долар. Як сумно”, - емоційно коментує Аслунд позицію колишнього радника президента США з нацбезпеки.

Катерина Ющенко, колишня Перша леді України, згадує, як наприкінці 80-х Кісінджер не вірив у незалежність України.

“У січні 1988 року я відвідала лекцію Кіссінджера в фонді Heritage. Тоді він сказав, що СРСР не розпадеться, що ми швидше побачимо незалежну Каліфорнію, ніж незалежну Україну. І через 4 роки я бачила, як він у Києві намагався укласти угоду, щоб бути радником нашого першого Президента”, - ділиться спогадами пані Ющенко.

Менш активно висловлюють позицію прихильники Кісінджера. Один з них - Майкл Салла, колишній професор політичних наук у США, а нині - автор і публіцист.

На його думку, допомога Західних країн Києву, до якої закликали у Давосі політики та експерти, може призвести до війни США з Росією.

“Сенатор Джо Манчин на засіданні Всесвітнього економічного форуму сказав, що США і НАТО повинні допомогти Україні перемогти Росію на полі бою, а не шукати рішення шляхом переговорів. Провідні демократи стали розпалювачами війни, які ведуть США до відвертої війни з Росією. Це божевілля”, - пише у Твітері колишній професор Салла.


Як повідомляв Голос Америки, напередодні 98-річний Генрі Кіссінджер висловив думку, що внаслідок російської війни в Україні міжнародній спільноті необхідно буде шукати домовленості з Росією. Ці слова чимало коментаторів потрактували як заклик до українських територіальних поступок в обмін на мир з Росією.

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Держдеп: «паспортизація» - лише слабо замаскований крок Росії нав’язати свою волю народу України

Речник Державного департаменту США Нед Прайс під час прес-конференції у Вашингтоні, США, 10 березня 2022 року. Мануель Балсе Ченета/Пул через REUTERS

Державний департамент США гостро засудив насильницькі дії Росії, спрямовані на «підкорення українців» на окупованих територіях України, що включають депортацію, «фільтрацію» та нав’язування російського громадянства.

Відповідаючи на запитання журналістів під час брифінгу у приміщенні Державного департаменту у середу, 25 травня, речник установи Нед Прайс заявив, що США відомо про жорстокі дії на територіях України, які окупувала Російська Федерація на сході України.

«Ми бачили, як російські сили насильно вивозили людей з окупованої території. Ми бачили, як російські війська перевозили українців до так званих фільтраційних таборів. Ми бачили спроби російських військ іншими способами підкорити український народ на цих територіях», – сказав речник Державного департаменту.

Він заявив, що США «рішуче відкидає цей лише слабо замаскований крок, який є частиною спроб Росії підпорядкувати народ України, силою нав’язати свою волю».

Прайс порівняв ці дії з попередніми спробами Росії «сфабрикувати фальшиві референдуми, які покликані надати вигляд легітимності російському правлінню над частинами територій України». Він нагадав, що на таких сфальсифікованих голосуваннях чиновники, які мають підтримку Росії, «набирають понад 90%, 99% голосів».

Російський президент Володимир Путін 25 травня підписав указ про спрощений порядок прийому до громадянства Росії для жителів Запорізької та Херсонської областей України, які частково перебувають під російською окупацією.

У Києві різко протестують проти дій, які санкціоновані президентом Росії Володимиром Путіним, і які українська влада називає «незаконною паспортизацією», та порушенням міжнародних конвенцій щодо ведення війни.

«Незаконна паспортизація на Херсонщині та Запоріжжі, так само як і в Криму та на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей, є грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, норм та принципів міжнародного гуманітарного права. Указ президента Росії є юридично нікчемним та не матиме правових наслідків», – йдеться у заяві Міністерства закордонних справ.

Офіційний Київ неодноразово наголошував, що примусова видача російських паспортів громадянам окупованих територій України здійснюється з метою «подальшої їхньої окупації та інтеграції в російське правове, політичне та економічне поле».

На середину лютого, перед повномасштабним вторгненням Росії на територію України, Росія, за своїми офіційними даними, видала близько 800 тисяч паспортів громадянам України, що проживали на окупованих територіях Луганської та Донецької областей.

Також практику роздачі російського громадянства Росія застосовує на інших окупованих територіях – в Криму, в Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії.

В інтерв’ю CNN, Євген Ярошенко, аналітик правозахисної організації Crimea SOS, пояснив, що російська політика «паспортизації» також може служити з метою забезпечення військовозобов'язаними для вторгнення Росії в Україну, адже після вручення російського паспорта, Росія може призивати громадянина окупованих територій до своєї армії вже як власного громадянина.

У статті використана інформація Радіо свобода, CNN.

Дивіться також: На стінах підвалу закарбували імена померлих та розстріляних: життя с. Ягідне під окупацією. Відео

США - у жалобі за жертвами масової стрілянини у школі техаського міста Увальде. Відео

США - у жалобі за жертвами масової стрілянини у школі техаського міста Увальде. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:44 0:00

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни.

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Як у Європі сприймають запити на важче озброєння від українських військових?

Більше

XS
SM
MD
LG