Спеціальні потреби

Актуально

Економічне зростання України найбільше може підірвати режим Путіна – російський економіст

Дмитро Некрасов

Навіть якщо ціна на нафту впаде до 20 доларів за барель, російська економіка почне відчувати проблеми лише ближче до 2020 року, каже російський економіст Дмитро Некрасов.

У 2008-2011 роках він працював в адміністрації президента Росії і Федеральній службі податків Росії. Спеціально для Українського інституту майбутнього він розробив три моделі розвитку російської економіки, якщо ціна на нафту впаде до 40, 30 і 20 доларів. За підрахунками Некрасова, Росія пристосувалась до санкцій і вже наприкінці минулого року її економіка стабілізувалася.

В інтерв’ю Радіо Свобода економіст розповів, де жив після того, як ним зацікавилася Федеральна служба безпеки Росії, як війна допомогла Кремлю оздоровити державні видатки і чому з Росії «виштовхнуть» трудових мігрантів.

– Як реагує російська економіка на проблеми останніх років?

– В моїй доповіді я говорю, що російська економіка в цілому є доволі ринковою в своїх реакціях. Звісно, є велика монопольна складова, але багато інших речей, наприклад, як реагує ринок праці на шоки, в Росії набагато гнучкіші, аніж, наприклад, в Європі.

– А дії українського уряду в умовах війни Ви можете назвати умовно «ринковими»?

– На це можна подивитися з двох сторін. По-перше, можна говорити теоретично про ті дії, які я вважаю оптимальними в вашій ситуації. І з цієї позиції я доволі сильно розчарований останніми 2-3 роками української економіки. Я дуже сподівався на ваше економічне зростання. Саме воно може сильніше за все підірвати режим Володимира Путіна в Росії. І я вважаю, що те, що зараз робиться в Україні, доволі далеко від оптимального сценарію.

З іншої точки зору, політика – це завжди мистецтво можливого. Тому коли в Україні все руйнується і палає, коли немає ані грошей, ані простих рішень, то не можна просто сидіти у кабінеті і критикувати.

Проте деякі речі я все ж таки зробив би вже давно. Зокрема, йдеться про лібералізацію земельного ринку чи про радикальну пенсійну реформу. Треба не чинити опір МВФ, а використовувати його для обґрунтування реформ перед власним народом. У вас унікальний шанс провести ліберальні реформи, тому що коли все трохи покращиться, то стане набагато важче. Треба зараз скорочувати пільги і остаточно відмовлятися від радянської спадщини. Перехресне субсидування в Україні значною мірою вже ліквідоване, але поле для маневру ще є.

Я вважаю, що треба радикально підняти пенсійний вік і навіть перейти до виплат матеріальної допомоги літнім людям, причому лише тим, хто її реально потребує. Це легко сказати і важко зробити, я про необхідність цього говорив близько 10 років в Росії, але чому б до цього не прагнути?

– Виходячи з Вашої доповіді, російська влада зуміла використати війну для оздоровлення і лібералізації економіки.

– Ні. Лібералізація економіки у нас відбулася вже давно. Я насправді говорив у доповіді, що податкові надходження у першому кварталі 2017 року зросли, порівняно із 2016 роком, на 30%. Але це, навпаки, наслідки «закручування гайок» в сфері адміністрування податків.

Російська економіка стала більш ліберальною, аніж українська ще в 1990-х роках і особливо на початку 2000-х. Реформи, про які я говорив, зокрема монетизація пільг і ринок землі, були в нас проведені якраз на початку сторіччя. Сьогодні Росія рухається у зворотному напрямку, але ми досі більш ринкові, аніж Україна.

Проте російський уряд, дійсно, використав «кримську історію» і все інше для оздоровлення, але це швидше оздоровлення державних фінансів. Зокрема, скорочення безглуздих бюджетних видатків, оптимізація податкового адміністрування, певна боротьба з корупцією. Коли грошей у держави було багато, подібні міри з економії було б важко пояснити населенню. Так, я дійсно вважаю, що російський уряд краще використав фактор війни для внутрішньої модернізації економіки, аніж український.

– Під час доповіді Вас запитали, чи взяли Ви до уваги під час аналізу так званий «фактор лавини», коли під час кризи один проблемний фактор неконтрольовано призводить до інших?

– Зрозуміло, що певні нелінійні фактори можуть з’явитися. Але якщо говорити, чи не призведе падіння цін на нафту до проблем банківського сектору, я вважаю, що ні. У випадку кризи діра в банківському секторі Росії буде не більше за 5% ВВП.

В цілому лавиноподібний характер змін можливий – в якийсь момент все переходить певну межу. Проте в цьому і була ціль моїх розрахунків – встановити, коли може статися лавина. Це можливо, але у найближчому майбутньому цього не відбудеться.

– І все залежить від ціни на нафту?

– Звісно. І якщо говорити про роль санкцій у падінні ціни на нафту із 140 до 50 доларів за барель, то вони «відповідальні» лише за 20-30 доларів. Всі діють у власних інтересах і сьогодні картельний зговір ОПЕК навпаки спрямований не на зниження, а на зростання ціни на нафту. В Росії дуже популярна ідея про те, що у 1980-х роках ціну на нафту знизили штучно, але насправді Саудівська Аравія тоді лише боролася за свою долю ринку. Спочатку вони скорочували видобування нафти, але, побачивши наслідки, вирішили витіснити з ринку тодішніх прогресивних добувачів. У тому числі тих, хто працював в Північному морі. Саудити спочатку втричі скоротили видобування, а потім повернули його до попередніх показників.

– В 2012 році Ви прогнозували в Росії соціальний вибух у випадку зниження цін на нафту. Вона тоді коштувала 113 доларів за барель, сьогодні більш ніж вдвічі менше. Ми не помітили цю кризу, чи вона не відбулася?

– Я, звісно, змінював певні позиції чи просто помилявся, але я ніколи не передбачав в Росії соціального вибуху. Я міг це сказати в запалі дискусій 2012 року, але я завжди розумів запас сталості російської економіки. В Росії легко вирішити проблему із головною складовою соціального вибуху – звичайне безробіття. Якщо більшість безробітних країна може в будь який момент виштовхати до Середньої Азії, це гарна позиція для протистояння соціальному вибуху. Це доволі цинічно, але Москва, наприклад, це ринок праці із абсолютною зайнятістю. Усі, хто не мають роботи, повертаються в Азію.

– В багатьох бізнес-рейтингах Росія традиційно випереджає Україну. Навіть після війни і санкцій. Чим це обумовлено?

– Є реальне життя, а є рейтинги. І в певний момент в Росії почали думати саме про рейтинги. Якщо говорити про справжній розрив між Росією і Україною, то він обумовлений початком 2000-х років. А робота російського уряду з рейтингами – це елемент останніх років. Проте вони відображають справжній стан справ – Росія сильно випереджує Україну. Поки я до вас не приїхав, в мене було більш позитивне уявлення про українську економіку. Зараз я розумію, що тут є багато проблем і вони не пов’язані з Путіним чи війною. Вони пов’язані із небажанням боротися із корупцією, непрофесійністю окремих чиновників і часто загальною дурістю і відсутністю стратегії. В Росії про це постійно говорять, але в Україні такого також вистачає.

– Рік тому ФСБ Росії допитувало Вас у справі про фінансування терористичних організацій. Ця історія мала якесь продовження?

– Цей рік мене не було в Росії, я жив на Кіпрі, але я не був оголошений в міжнародний розшук.

– А що це були за організації?

– Про це я хотів дізнатися від ФСБ Росії. Дійсно, коли я був трохи багатший, я багато роздавав грошей різним політичним активістам, різним ЗМІ. Я не знаю, як ФСБ це кваліфікує – в Росії зараз навіть перепост у «Фейсбуці» можуть назвати «тероризмом». Тому навіть передбачити це неможливо. Я їх спитав, яка конкретно організація їх цікавить. Вони кажуть: ми все знаємо, але ви розкажіть. Ось така дурнувата розмова була.

– У тому ж інтерв’ю 2012 року Ви сказали, що за деяких умов можете повернутися на державну службу.

– Зараз я не бачу такої можливості. Реально мене туди не покличуть – я ворог і терорист. Але після Криму я б і сам не пішов. Навіщо ремонтувати раковину на «Титаніку»? Можна довести окрему деталь до ідеального стану, проте ми знаємо куди «Титанік» прямує. Без серйозних змін в країні, це для мене неможливо.

Передрук з Радіо Свобода

Дивіться також «Голос Америки»: Державні реєстри в Україні планують перевести на інноваційну електронну платформу

Державні реєстри в Україні планують перевести на інноваційну електронну платформу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:28 0:00

Всі новини дня

В G7 виробили три етапи обмеження цін на російську нафту

Президент України Володимир Зеленський від початку лютневого вторгнення Росії в Україну закликав до повного міжнародного ембарго на російську нафту й газ, стверджуючи, що прибутками з експорту Москва фінансує війну.

Чільний представник міністерства фінансів США сказав, що країни Групи 7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія) планують три етапи обмеження цін на російську нафту й нафтопродукти, щоб урізати прибутки Росії від експорту енергоносіїв, які використовуються для фінансування російської війни проти України.

США ще у березні наклали заборону на імпорт російської нафти й нафтопродуктів. В ЄС часткове нафтове ембарго щодо Росії почне набирати чинності з 5 грудня. А Британія навесні заявила, що поступово припинить купувати російську нафту до кінця року.

Але на тлі вже чинних західних санкцій Росія і далі отримує великі прибутки від нафти, зокрема збільшивши продаж в такі країни як Індія і Китай, на тлі світового зростання цін на нафтопродукти.

Ідея обмеження цін полягає в тому, щоб країни - покупці узгодили і дотримувалися вимоги платити за нафту не більше визначеної верхньої межі.

Агентство Reuters передає, що заступник міністра фінансів США Бен Гарріс 4 жовтня сказав, що спочатку обмеження будуть накладені на сиру нафту, а пізніші будуть зосереджені на дизельному пальному і згодом - на менш цінних нафтопродуктах.

Бен Гарріс також сказав, що межа цін на російську нафту ще не визначена, але зауважив, що мета полягає в тому, щоб ціна була на такому рівні, який би зберігав рентабельність видобування навіть з найдорожчих свердловин у Росії.

«Обмеження цін можна буде вважати випускним клапаном для санкцій ЄС, бо перетворює повне ембарго на залежне від певних умов», - цитує Бена Гарріса Reuters з конференції у Женеві.

Газета Financial Times 4 жовтня називає план «Групи семи» експериментом і зауважує, що досі є непевність стосовно того, як обмеження цін працюватиме на міжнародному нафтовому ринку.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Рустем Умєров: про деталі переговорів щодо обміну та зусилля з повернення усіх полонених. Інтерв’ю

Про деталі переговорів та зусилля з повернення усіх полонених Остап Яриш поспілкувався з новопризначеним головою фонду держмайна Рустемом Умєровим, який був активно долучений до процесу перемовин.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву у відповідь на незаконні спроби Росії анексувати більше українських територій.

Україна рухається до досягнення своїх воєнних цілей - помічниця глави Пентагону

ЗСУ на Донеччині, 3 жовтня 2022. REUTERS/Zohra Bensemra

Селест Волландер, помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, відзначила успіхи ЗСУ у Харківській і Донецькій областях, а також зусилля, які здійснюються на Херсонщині.

"Схоже, що Україна зараз на шляху до досягнення всіх трьох цих цілей", — сказала Волландер в інтерв'ю вашингтонському аналітичному центру. Вона відзначила "вражаючий успіх" українських військовиків на Харківщині й "деякі ключові стратегічні успіхи" на донецько-луганському напрямку, зокрема, у місті Лиман, що "суттєво" ускладнить систему постачання і пересування росіян.

Волландер додала, що у випадку, якщо ЗСУ вдасться відвоювати позиції на Херсонщині та знищити мости і переправи через Дніпро, якими РФ проводить поставки, "це стане значною поразкою для росіян, адже ще далі відкине абміції Росії захопити Одесу, що було однією із їхніх заявлених цілей раніше цього року".

На думку високопосадовиці, також це дасть українцям "значно кращі оборонні позиції", що "ймовірно, допоможе зменшити градус "гарячої стадії" війни взимку".

У своєму зверненні в неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що "цього тижня у звітах [від ЗСУ - ред.] найбільшу частину займає перелік звільнених від ворога населених пунктів у межах нашої оборонної операції".

Успіхи української армії відзначає навіть міноборони РФ, що зазвичай наголошує на своїх перемогах, про це пише АР. "Переважаючими танковими підрозділами на напрямку Золота Балка (Херсонщина - ред.) й Олександрівка противник зміг вклинитись в глибину нашої оборони", - сказав речник російського міноборони.

Ключовим пунктом на Луганщині залишається місто Кремінна, "адже за ним у росіян немає ліній оборони [...] й це відкриє операційний простір для українців, щоб швидко просуватись аж до державного кордону з Росією", - цитує АР українського воєнного оглядача Олега Жданова.

Як вважають деякі американські оглядачі, поразка російських сил у Лимані свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями, особисто контролює кожен крок російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України.

Тим часом, Reuters анонсує, що у вівторок американська влада повідомить про надання Україні 4 додаткових систем HIMARS у межах нового пакету допомоги у 625 мільйонів доларів.

У статті використано матеріали АР, "Радіо Свобода"

Дивіться також: Генсек НАТО про заявку України на пришвидшений вступ в Альянс

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG