Актуально
Курт Волкер у Конгресі США дасть свідчення у пов’язаній з Україною справою про імпічмент
Колишній спеціальний представник Держепартаменту США Курт Волкер стане 3 жовтня першим безпосередньо пов’язаним із Україною чиновником зовнішньополітичного відомства, який свідчитиме в Конгресі в межах розслідування щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Волкер прийде на спільне засідання комітетів Палати представників з питань розвідки, закордонних справ та загального нагляду.
Конгресмени прагнуть з’ясувати, чи зловживав Трамп своїм службовим становищем, коли просив президента України Володимира Зеленського провести розслідування щодо колишнього віце-президента США Джо Байдена, який є потенційним опонентом Трампа на президентських виборах 2020 року.
Раніше конгресмени ознайомилися зі змістом скарги, поданої в рамках програми захисту для викривачів корупції, в якій детально висвітлено перебіг розмови, що відбулася 25 липня 2019 року між Трампом і Зеленським.
27 вересня американські ЗМІ поширили інформацію, що спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер подав у відставку після майже двох років на посаді.
Ім'я Курта Волкера фігурує в скарзі поданій представником американської розвідки в рамках програми захисту для викривачів корупції. Автор скарги заявляє, що Трамп у телефонній розмові з президентом України Зеленським, тиснув на владу в Україні, щоб отримати негативну інформацію на свого політичного суперника Джо Байдена. Після дзвінка, Волкер, йдеться у скарзі, прибув до Києва і зустрівся з Зеленським. Під час цієї розмови він, буцімто, радив українцям, як орієнтуватися щодо прохань президента.
Конгресменів США зацікавила роль Державного департаменту у справі про можливий тиск на українську владу особливо після заяви юриста Трампа Руді Джуліані, що Волкер сприяв йому у налагодженні контактів з командою Зеленського.
Дивіться також: Час-Тайм. Що мав робити Волкер? – інтерв’ю з американським сенатором
Всі новини дня
- Голос Америки
Яка зброя остаточно трансформує ситуацію на полі бою - ЗМІ
Надання США ракетних систем HIMARS дозволило Україні змінити ситуацію на полі бою, пишуть оглядачі. Тепер же закріпити успіхи і остаточно трансформувати хід війни в Україні можуть просунуті дрони США, які поєднують розвідку, нагляд, визначення цілі та ударні можливості, пише Джордж Вілл в колонці для Washington Post. Він нагадує, що наприкінці минулого місяця група конгресменів звернулась до Байдена із запитом про надання таких дронів Україні.
Ці дрони здатні визначити місце розташування російської артилерії під час пострілів, метою яких часто стають цивільні об'єкти, і провести удар перед тим, як артилерію можна пересунути, йдеться в статті.
Тим часом, українці змінюють свої пріоритети щодо запитів західної зброї, готуючись до зими, пише Politico. Більший наголос йде на протиповітряну оборону, бо взимку, як очікується, менше пересувань артилерії, а більше далекобійних обстрілів. "Україна здатна відвернути більшість нападів Росії, але можна очікувати на зростання кількості ракетних ударів Росії по українській інфраструктурі", - говорить виданню колишній голова НАТО Андерс фог Расмуссен.
Наданий на початку жовтня пакет оборонної допомоги США, обсягом 625 мільйонів, зосереджується на потребах контрнаступу у наступні тижні, включаючи високоточні артилерійські ситеми і боєприпаси, але питання противопітряної оборони можуть обговорюватись під час зустрічей в форматі "Рамштайн" наступного тижня, йдеться в статті.
Полишена росіянами зброя: танки, гаубиці, бойові машини та артилерійські снаряди - стала важливим фактором, який значно посилив здатність ЗСУ ефективно наступати, пише Wal Street Journal. Особливо багато полишеної зброї отримали українці після того, як російські сили швидко відступили від Харкова. Багато із захопленої зброї не є сучасною, цитує видання експерта організації Oryx, що відслідковує втрати зброї, Якуба Янковського: "Вони захоплюють як сучасне устаткування, яке можуть достатньо ефективно використати, але є і те, якому місце в музеї".
ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ
Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.
«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.
У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.
У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.
Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.
Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.
Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна
Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.
Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.
Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».
Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».
«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.
Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».
23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.
Ідея Макрона
Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».
За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».
Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.
Участь Британії
У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.
Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».
«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.
Дивіться також:
Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео
За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.
Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.
Facebook Forum