Спеціальні потреби

Актуально

Україна потерпає від масштабної кібератаки

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що урядовий портал щойно відновив роботу.

Урядовий портал повідомляє, що жодне із майже 150 стратегічних для економіки країни підприємств, тому числі АЕС та підприємства, пов'язані із безпекою держави, не постраждало.

Радіаційний моніторинг промислового майданчика на ЧАЕС проводять у ручному режимі через тимчасове відключення системи Windows внаслідок кібератаки.

Про це повідомляє сайт Державного агентства України з управління зоною відчуження.

Український інтернет-журнал ain.ua, присвячений ІТ-бізнесу, опитав експертів щодо вірусу. На їхню думку, зараження могло відбутися кілька місяців тому, а активація відбулася за зовнішньою командою.

У компанії ISSP, що займається кібербезпекою, вважають, що атаку розпочали приблизно в березні-квітні 2017 року - тоді зловмисники вивчали інфраструктуру, перехоплювали паролі та адміністративно-технологічні облікові записи.

Про атаку заявляє й компанія Merck із Америки – місто Кенілворт, штат Нью-Джерсі. «Ми підтверджуємо, що комп’ютерна мережа нашої компанії зазнала атаки сьогодні в рамках глобального зламу», – пишуть у Twitter фірми.

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявляє, що, за попередніми оцінками, до кібернападу може бути причетна Росія.

Українська правда повідомляє, що на Чорнобильській АЕС відключили комп'ютери - через це не працює електронний документообіг. Як сказав виданню начальник зміни ЧАЕС Володимир Ільчук, деякі комп'ютери були заражені вірусом. Ільчук стверджує, що жодної радіаційної загрози через атаку немає.

За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, сервери Кабінету Міністрів не постраждали, а атака зачепила «окремі персональні комп'ютери».

Національний банк України заявив про зовнішню хакерську атаку невідомим вірусом на декілька українських банків, а також на деякі підприємства комерційного та державного секторів, що відбувається сьогодні, 27 червня.

«У результаті таких кібератак ці банки мають складності з обслуговуванням клієнтів та здійсненням банківських операцій. Наразі у фінансовому секторі посилено заходи безпеки та протидії хакерським атакам усіх учасників фінансового ринку. Національний банк упевнений, що захист банківської інфраструктури від шахрайських дій в кіберпросторі організовано належним чином, а спроби кібератак на інформаційні системи банків будуть нейтралізовані», – йдеться у повідомленні на сайті установи.

Зокрема, стало відомо, що постраждав «Ощадбанк».

Про атаку на їхні інформаційні системи повідомила також «Нова пошта».

«Через масовану атаку вірусу Petya.A на наші інформаційні системи відділення та контакт-центр «Нова пошта» тимчасово не можуть обслуговувати клієнтів», – написали представники підприємства у Facebook.

​Раніше цього ж дня «Інтерфакс Україна» повідомив про хакерські атаки на «Київенерго» та «Укренерго», а видання «Обозреватель» – про атаки на «Запоріжжяобленерго» та «Дніпроенерго».

Станом на 15:10 сайти «Укренерго», «Запоріжжяобленерго» та «Дніпроенерго» не працюють, а у Facebook «Київенерго» повідомили, що центри обслуговування клієнтів «із технічних причин» працюють в обмеженому режимі. Деталей наразі жодна зі згаданих установ не повідомляла.

Окрім того, як повідомив «24 канал», на київську та львівську редакції медіахолдинг ТРК «Люкс», до складу якого входить він, національна мережа радіостанцій «Радіо Люкс» та «Радіо Максимум», а також низка інтернет-сайтів, скоєно вірусну атаку.

​Також віце-прем'єр-міністр Павло Розенко повідомив про кібератаку на комп'ютери українського уряду.

У Київському метрополітені повідомили, що оплата банківськими картками у підземці наразі неможлива через хакерську атаку, але безконтактні картки працюють у звичайному режимі.

Про вірусну атаку повідомили також у мережах автозаправок.

​Стало відомо, що йдеться про вірус-вимагач, який шифрує інформацію на уражених комп'ютерах.

​Про спам-атаку повідомили також в міжнародному аеропорту «Бориспіль».

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG