Спеціальні потреби

Паризькі домовленості не означають завершення війни – Порошенко


Під час зустрічі державних керівників у Парижі, 2 жовтня 2015 року

«Вибори 18 жовтня не можна підтримати. Але місцеві вибори потрібно провести. Для цього має бути ухвалений виборчий закон» – Олланд

Париж – Перемовини «нормандської четвірки» у Парижі, як і обіцяли учасники напередодні, до пізньої ночі не затягнулися. Президенти Франції, України й Росії та канцлер Німеччини Анґела Меркель обговорювали проблеми утвердження миру на Донбасі загалом близько чотирьох годин. Крім того, встигли поговорити й про остаточне підписання зимового газового пакету. Після їхнього завершення французький глава держави Франсуа Олланд озвучив ідею ухвалення виборчого закону для територій, що нині захоплені угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Український президент Петро Порошенко про це нічого не сказав, наголосивши лише, що місцеві вибори на цих територіях мають відбуватися за українським законодавством.

Після завершення переговорів Анґела Меркель спробувала задати оптимістичний тон оцінкам та сприйняттю їхніх результатів.

«Ті питанні, які ми обговорювали сьогодні, – це велика праця, це складна праця, але ми маємо позитивні досягнення, і в цього процесу є подальші перспективи», – сказала вона.

Конкретні результати переговорів того вечора озвучили окремо один від одного український та французький президенти.

Всі учасники наголосили на неприпустимості «фейкових виборів» – президент України

Петро Порошенко після закінчення засідання «нормандської четвірки» поспішив до українського посольства, вирішивши провести прес-брифінг саме там лише для українських ЗМІ. Хоча, як пояснили організатори, у нього була можливість дати прес-конференцію у стінах Єлисейського палацу. Там би могли бути присутніми й іноземні медіа.

Почав свою заяву для преси український президент із того, що на цій зустрічі сторони домовилися про забезпечення доступу ОБСЄ до всієї території, що нині захоплена підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», і до державного кордону України з Росією на непідконтрольних наразі Києву ділянках. Власне, про вільний доступ та пересування спостерігачів ОБСЄ сторони домовлялися й раніше у різних форматах і на різних переговорах. Цього разу президент наголошував на гарантіях доступу експертів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ саме до східного українсько-російського кордону.

Проблему проведення місцевих виборів на неконтрольованих Україною територіях Петро Порошенко прокоментував таким чином: «Важлива річ, яку вдалося сьогодні провести, – це абсолютно чітке наголошення всіх учасників на неприпустимості проведення «фейкових виборів» 18 жовтня та 1 листопада».

За словами глави держави, сторони погодилися, що вибори на тих територіях мають бути проведені тільки відповідно до українського законодавства й з дотриманням критеріїв ОБСЄ. Чи доведеться створювати фактично нове «українське законодавство» під такі вибори, яке б забезпечило для них особливі умови, президент так і не уточнив.

Президент Франції Франсуа Олланд. Париж, 2 жовтня 2015 року

Має бути ухвалений виборчий закон для територій сепаратистів – Олланд

Чи не найконкретнішим у своїх заявах після зустрічі був французький президент Франсуа Олланд. Він чітко сказав про те, що місцеві вибори на окупованих нині незаконними збройними формуваннями територіях Донбасу мають відбутися на основі якогось окремого виборчого закону і що вибори 18 жовтня, оголошені сепаратистами, не варті підтримки. У разі досягнення легітимних домовленостей щодо порядку місцевих виборів на їхню організацію має бути буде відведено 80 днів, сказав він.

«Вибори 18 жовтня не можна підтримати… Але місцеві вибори потрібно провести. Для цього має бути ухвалений виборчий закон. І він має бути обговорений у рамках відповідної робочої підгрупи (підгрупи з політики Мінської контактної групи, яку координує П’єр Морель – ред.)», – заявив французький президент.

Крім того, говорив Франсуа Олланд і про закон щодо «амністії» для сепаратистів, яка «має відбутися разом із виборами».

Порошенко висловив обережні сподівання, що Росія дотримається угод

Чи можна сподіватися, що домовленості «четвірки» вважатиме обов’язковими для себе й Росія? Петро Порошенко вважає, що так, але обережно.

«Я висловлюю обережне сподівання на те, що результати цих наших домовленостей у «нормандському форматі» будуть доведені відповідним сторонам для ухвалення відповідних рішень», – сказав президент.

Ці слова українського президента залишили більше запитань, аніж відповідей щодо того, чи так звані вибори 18 жовтня та 1 листопада на неконтрольованих територіях будуть скасовані сепаратистами, чи готова Верховна Рада ухвалювати окремий виборчий закон для цих територій і чи можна вважати Мінські угоди такими, що виконуються за графіком, якщо Україна так і не відновить контроль за кордоном до кінця 2015 року, бо місцеві вибори в окупованій наразі частині Донбасу не будуть проведені до того часу.

Путін обіцяє сприяти у визволенні з полону українського військового

Окрім усього іншого, Петро Порошенко також повідомив, що Володимир Путін пообіцяв посприяти у визволенні з полону одного з командирів 81-ї бригади з позивним «Рахман». Український президент відзначив, що загалом обговорив із російським керівником проблему звільнення з полону українських громадян, зокрема військових, і закликав звільнити Надію Савченко, Олега Сенцова та інших українських політв’язнів.

Українська сторона на переговорах у Парижі також «висловила занепокоєння» щодо недопуску на неконтрольовані нею території міжнародних гуманітарних організацій.

Війна буде закінчена тоді, коли буде звільнений останній клаптик української землі
Петро Порошенко

Зрештою, після довгого і, як випливало зі слів Петра Порошенка, складного переговорного дня на запитання про те, чи означають нинішні домовленості завершення війни, той відповів: «Вони означають, що є перемир’я. Війна буде закінчена тоді, коли буде звільнений останній клаптик української землі».

Із 3 жовтня сторонам конфлікту буде виділений рівно 41 день для відведення не лише важкого, але й легкого озброєння.

Президент Росії Володимир Путін. Париж, 2 жотвня 2015 року

Щодо четвертого фігуранта «нормандської четвірки» – російського президента Володимира Путіна, то він, приїхавши першим на перемовини, першим і поїхав геть, не давши жодних коментарів. Не підійшов він до власних ЗМІ і в аеропорту, як повідомили самі російські журналісти.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також «Голос Америки»: Хто головний у "нормандській четвірці"?

XS
SM
MD
LG