Спеціальні потреби

Актуально

«Це вражаюча статистика». Як українки знаходять роботу та розбудовують економіку Польщі

Від початку повномасштабного наступу, кордон з України до Польщі, за даними УВКБ ООН, перетнуло понад 6 мільйонів людей

Вражаючими називає показники працевлаштування українців, які перетнули кордон з Польщею після 24 лютого, старша економістка Світового банку Ріна Бадіанні-Магнуссон, яка займається цим регіоном, в інтерв’ю «Голосу Америки». За даними польського уряду, на початок серпня 390 тисяч новоприбулих українців, що залишилися в Польщі, або близько половини прибулих працездатного віку, вже мали роботу. Експерти, з якими спілкувався «Голос Америки», називають три основні причини, чому ця «криза біженців» швидко наповнила ринок праці Польщі потрібними їй робочими руками.

По-перше, - це високі професійні якості та бажання українців працювати. По-друге, це швидкі дії польської влади, яка усунула бар’єри для працевлаштування українок. І останнє –велика українська діаспора, яка, як на рівні дружньої поради, так й громадських організацій допомагає новоприбулим українкам влаштуватися і знайти роботу. Усе це сприяє зростанню польської економіки. Втім, певні бар’єри до працевлаштування українок залишаються.

Українки готові працювати навіть нижче своєї кваліфікації

В Адміністрації із працевлаштування Малопольського Воєводства із центром у Кракові з «Голосом Америки» діляться результатами своїх досліджень. На основі даних анкет шукачів роботи можна скласти наступний портрет тимчасово переміщеної особи з України в місті Краків, які у квітні становили п’яту частину мешканців міста (потім ця кількість зменшилась).

Це жінка – 95% шукачів роботи складають жінки - у віці 35-44 років. Це найбільша вікова група - 40%. Ця жінка має дітей та вищу (73%) або технічну освіту (52%). І третина з них знає англійську мову.

І аж 93% усіх, хто заповнював анкети для пошуку праці, написали, що вони готові працювати не за фахом. «Більшість громадян України виконує просту роботу, з чого можна припустити, що вони працюють нижче свої кваліфікації», - робить висновок дослідження адміністрації.

«90% або й більше – це жінки, які виконують, так звану жіночу роботу – в установах харчування, в готелях, пошитті одягу, сфері послуг (перукарні, салони краси)», - говорить в інтерв’ю «Голосу Америки» Ян Гоншеніця-Волчак, директор Воєводської адміністрації праці в Кракові.

Втім, зазначає президент науково-дослідного інститут у Варшаві Wise-Europa Мачей Буковськи, якщо раніше українці здебільшого працювали в сільському господарстві, то тепер вони присутні в усіх професіях, включно із тими, що вимагають найвищої кваліфікації.

«(Вони присутні – ред.) більш-менш пропорційно до потреб ринку праці, і навіть серед професій, які вимагають найвищої кваліфікації, такі як лікарі та вчителі. За останні шість місяців кількість (тимчасово переміщених осіб – ред.) серед лікарів та вчителів значно зросла», - каже він.

Для багатьох новоприбулих українок, говорять в інформаційному пункті для іноземців у Кракові, низько кваліфікована праця - лише перший крок.

«Пояснюємо, що навіть якщо ви мали добру роботу і статус у себе на Батьківщині, то тут теж можете знайти, але почніть з того, що простіше, це не вирок. Добрий старт може початися по-різному, навіть з каси в магазині. Підтягнете мову, й життя дасть інші можливості», - говорить Людмила Димітров, координаторка пункту.

Саме так ставиться до своєї ситуації Олена Курта, яка викладала право та писала дисертацію в місті Горлівка, Донецької області, а пізніше, вже у Кривому Розі, відкрила дитячий садок і працювала у ньому директоркою. Сьогодні жінка заробляє на життя прибиранням в готелі.

«Хочу вивчити мову та знайти собі якусь іншу справу. Я ще не вирішила, ким я хочу стати. Починаю все з початку. Мені ще важко, тому що я в школі вивчала французьку, а всі хочуть англійську. Не розумію ні польської, ні англійської, але починаю вчити», - говорить жінка.

Від викладачки права до прибиральниці: Історія родини, яка вже втретє починає своє життя спочатку через вторгнення Росії. Відео

Інша українка, із села Ліпці під Харковом, поки що шукає роботу. Тетяні Потаповій - за 60, вона - хімік за освітою та усе життя працювала в лабораторії. Але жінка практично з першого дня, як приїхала до Кракова, пішла на курси польської мови, та готова влаштуватися нянею чи консьєржкою.

«У мене немає захмарних мрій. Я так собі уявляю, що це може бути якийсь інститут, де я працюю консьєржкою на прохідній. Така в мене мрія. Погоджуюсь навіть у крамниці, але бажано не в продуктовій», - говорить жінка.

У Світовому банку звертають увагу на високу готовність українців працювати – за фахом чи ні.

«Ми побачили велику готовність працювати і шукати роботу серед тих, хто приїжджав до Європи. Близько 20% людей уже у квітні та травні повідомили, що вони працюють, а ще 50% - що хотіли б працювати та активно шукають роботу», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Польська влада зреагувала миттєво

Ще 12 березня 2022 року польський парламент ухвалив закон про допомогу громадянам України у зв’язку з триваючим вторгненням Росії в Україну. Цей закон надає тимчасово переміщеним особам з України право легально перебувати у Польщі протягом 18 місяців, доступ до системи охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг, а також – до ринку праці. Для цього необхідно подати заявку на номер PESEL, щось на зразок ідентифікаційного коду в Україні.

«Якщо ви хочете працювати в сфері послуг, це дуже легко. Вам потрібно знайти роботу, а потім ваш роботодавець має заповнити документи. Лікарям, стоматологам, медсестрам потрібен диплом, щоб працювати. Це трохи складніше, але й тут перешкоди здебільшого знято. Це саме стосується вчителів», - говорить Буковськи.

Українцям допомагають знайти роботу в спеціальних інформаційних центрах. Один з них, спрямований на роботу із іноземцями, левова частка з яких – українки, - знаходиться у торговому центрі в Кракові.

«У нас є спеціальний консультант з воєводської адміністрації працевлаштування, з якою ми також співпрацюємо. Тож щоденно можна прийти до такого консультанта, зробити собі нове CV, отримати пояснення – як і де шукати роботу, на що звертати увагу, як розмовляти з працедавцями, як має виглядати правильний трудовий договір», - говорить координаторка пункту Людмила Дмитрів.

Допомагають зв'язати працедавців із шукачами роботи та підвищити кваліфікацію українок й у Воєводській адміністрації працевлаштування.

«Ми пристосовуємо наявні програми, які були виключно для поляків, для українців. Сплачуємо 85% за навчання. Це напрямок – «кар’єра», «кар’єра професійна», - говорить Гоншеніця-Волчак.

Бадіанні-Магнуссон вказує на комплексний підхід до полегшення доступу українок до ринку праці.

«Необхідно відзначити польський уряд і суспільство за їхню щедру підтримку населення, яке прибувало, і швидкість, з якою населення, яке хотіло працювати, могло отримати необхідну соціальну підтримку, включаючи освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу та послуги, необхідні для інтеграції на ринок праці», - говорить економістка.

Активна українська діаспора допомагає новоприбулим й з пошуком роботи

Буковськи звертає увагу на ще один аспект. До прибуття нової хвилі тимчасово переміщених осіб після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого, до Польщі вже прибували українці, особливо після 2014 року, від початку анексії Криму та агресії на Донбасі.

«Ця ситуація триває не 6 місяців, а вісім років. Але мало хто звертав увагу, тому що мігранти прибували, всі працювали, платили податки. Це не було так раптово та помітно», - каже він. Присутні українці, зайнятість яких на ринку праці він оцінює в 80% від працездатного населення, допомогла абсорбувати раптову і велику хвилю біженців з України.

Фундація «Зустріч», організація українців у Кракові, визначає допомогу із працевлаштуванням в якості одного зі своїх пріоритетів. Її керівниця Александра Запольська розповідає, що вони надають консультації юристів, збирають анкети, які потім передають в Адміністрацію з працевлаштування воєводства, проводять спеціальні заходи.

«Ми робили з фірмою рекрутаційною таке робітниче волонтерство: тобто вони як працівники фірми проводили індивідуальні консультації, прийшло 30 осіб. Це було індивідуально для кожного польською, англійською мовами. І вони були здивовані, якої високої кваліфікації були працівники, які ще не знайшли роботу», - розповідає Запольська.

П’ять бар’єрів для українок на ринку праці

Перший бар’єр, який називають усі, - брак знання польської мови, на вивчення якої йде час.

«Роботодавці можуть побачити досвід і кваліфікацію людей, які перед ними, через CV. Але мовний бар’єр діє як сильне обмеження для їх працевлаштування на рівноцінні роботи в деяких секторах», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Курси польської мови – популярний напрямок допомоги українцям у Польщі. Їх, зокрема, проводить фундація «Зустріч» - окремо для різних вікових груп.

Другий бар’єр – необхідність догляду за дітьми. Майже половина тих, хто прибув з України після 24 лютого та залишився в Польщі, - діти.

«Це близько 600 тисяч дітей. Ці діти, звичайно, потребують піклування, освіти та навчання», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Також вона визначає, що шукачі праці потребують допомоги, аби знайти роботу, яка їм підходить. Запольська погоджується - незважаючи на усі заходи польської влади, досі залишаються невідпрацьованими певні ланцюги між шукачами праці та працедавцями.

«В медичній сфері є велика потреба в медсестрах чи в лікарях, наприклад, психіатрів бракує. І україномовні психіатри також могли б знайти роботу. З іншої сторони, лікарі не знають до кінця, де, куди звертатися, тому що не завжди кожна лікарня в той момент зацікавлена, тобто бракує такої стежки, щоб вони зустрілися. І для висококваліфікованих це одна з таких перешкод», - пояснює вона.

Мені подобається українська частина мене: голлівудський режисер та актор Лів Шрайбер – про допомогу Україні. Інтерв’ю

Світовий банк також визначає, що українські підприємці потребують допомоги із адаптацією до польського законодавства та доступу до фінансів. «Ви можете мати дуже успішний бізнес в Україні і хотіли б перенести ці навички на польський ринок праці», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Запольська вказує на ще одну проблему – невпевненість українців щодо свого майбутнього.

«Велика кількість українців самі не знають, чи будуть повертатися, і в них рішення досить часто змінюється. Спочатку приїжджають з наміром, що будуть повертатися, потім змінюється їхня ситуація в Україні, і вирішують залишитися довше або на постійно», - говорить вона.

Українська праця йде на користь польській економіці

Ці кроки, кажуть економісти, сприяють зростанню польської економіки.

«Згідно із дослідженням Національного банку Польщі, між 2013 і 2018 роками присутність українських мігрантів вплинула на зростання на 0.5% щорічно, сприяючи зростанню приблизно на 13% цього періоду. Крім того, ми провели аналіз поточної кризи і виявили, якщо 500 тисяч українських переміщених осіб будуть успішно інтегровані в ринок праці, ми очікуємо середньострокового впливу на зростання у 1,5%», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Польська економіка «у виграші», говорить Буковськи, навіть враховуючи виплати на допомогу українцям, оскільки мігранти долучилися до ринку праці, де існував і досі існує попит на робочі руки, та сплачують податки.

Чи повернуться ці люди потім в Україну? За словами радника президента України Михайла Подоляка, українці повертатимуться зі звільненням українських територій, ключовим моментом тут стане звільнення Херсону. І саме тому, каже він, важливо закінчити війну правильно, аби Росія не продовжувала становити загрозу українським територіям.

«Якщо буде зрозуміло, що ми витискуємо російську армію до кордонів України, то безумовно люди будуть повертатись, тому що це буде перспективна країна, куди будуть інвестувати. В будь-яку країну, яка виграла війну, будуть багато інвестувати грошей, для того щоб промисловий потенціал був дуже ефективним і дуже перспективним», - сказав Подоляк в інтерв’ю Грузинській службі «Голосу Америки».

На середину вересня, за даними УВКБ ООН, понад 7 мільйонів тимчасово переміщених осіб перебувають в країнах Європи, 1,3 мільйона з них – в Польщі. Від початку повномасштабного наступу, кордон з України до Польщі перетнуло понад 6 мільйонів людей.

Всі новини дня

​​​​​​​Московський патріарх «працював на КДБ» ще в 1970-х, кажуть у Швейцарії

У швейцарській пресі опубліковані матеріали поліції Швейцарії, які вказують на співпрацю теперішнього патріарха Російської православної церкви Кірілла з КДБ (Комітет державної безпеки СРСР), коли він з 1971 до 1974 року був представником Московського патріархату в організації Світова рада церков у Женеві.

Увага до глави Російської православної церкви зараз особливо велика з огляду на те, що він фактично підтримує російське вторгнення в Україну, а російські священики благословляють армію на війну та обіцяють опрощення гріхів російським солдатам.

Тижневики Sonntagszeitung та Le Matin Dimanche повідомляють, що отримали доступ до матеріалів поліції в національному архіві Швейцарії.

В публікаціях йдеться, що патріарх (світське ім’я Володимир Гундяєв), під кличкою «Міхайлов» працював для КДБ, зокрема виконуючи пропагандистську роль, відкидаючи звинувачення про утиски релігійних свобод комуністичною владою у тодішньому СРСР.

Москва також використовувала участь в міжнародних організаціях і зокрема у Світовій раді церков для критики західних держав і зокрема США.

Le Matin Dimanche подає коментарі родича патріарха Кірілла Міхаїла Ґундяєва, який зараз працює представником Московського патріархату в Женеві.

Міхаїл Ґундяєв визнав, що його дядько перебував «під суворим контролем КДБ», але стверджував, що той не був агентом.

Велика Британія і Канада влітку 2022 внесли московського патріарха до санкційних списків за його ідеологічну роль в російської агресії проти України.

Європейський Союз також хотів накласти санкції на патріарха Кірілла, але приязний до Росії уряд Угорщини, посилаючись на захист релігійних свобод, домігся, щоб його ім’я було вилучене.

Патріарх Кірілл, повторюючи твердження президента Путіна, каже, що Росія, воюючи в Україні, буцімто захищається від зовнішніх намагань її знищити, або насадити росіянам інші цінності.

У січні Кірілл сказав у проповіді, що неназвані зовнішні сили хочуть «нав’язати їм (людям в Росії) якісь цінності, які навіть і цінностями назвати неможливо, щоб вони були як всі і підпорядковувалися тим, у кого є сила контролювати більшу частину світу».

Він також наголошував на тому, що Росія налаштована на перемогу над ворогами.

Папа Римський Франциск на початку теперішнього російського вторгнення в Україну застерігав патріарха Кірілла, щоб він не був «вівтарним хлопчиком (прислужником) Путіна».

Франциск розповів італійському часопису Corriere della Sera, що під час 40-хвилинної телефонної розмови з російським церковним лідером у березні 2022 року, московський патріарх більшу частину спілкування витратив на виправдовування війни проти України.

Дивіться також:

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Більше

XS
SM
MD
LG