Спеціальні потреби

Актуально

«Це вражаюча статистика». Як українки знаходять роботу та розбудовують економіку Польщі

Від початку повномасштабного наступу, кордон з України до Польщі, за даними УВКБ ООН, перетнуло понад 6 мільйонів людей

Вражаючими називає показники працевлаштування українців, які перетнули кордон з Польщею після 24 лютого, старша економістка Світового банку Ріна Бадіанні-Магнуссон, яка займається цим регіоном, в інтерв’ю «Голосу Америки». За даними польського уряду, на початок серпня 390 тисяч новоприбулих українців, що залишилися в Польщі, або близько половини прибулих працездатного віку, вже мали роботу. Експерти, з якими спілкувався «Голос Америки», називають три основні причини, чому ця «криза біженців» швидко наповнила ринок праці Польщі потрібними їй робочими руками.

По-перше, - це високі професійні якості та бажання українців працювати. По-друге, це швидкі дії польської влади, яка усунула бар’єри для працевлаштування українок. І останнє –велика українська діаспора, яка, як на рівні дружньої поради, так й громадських організацій допомагає новоприбулим українкам влаштуватися і знайти роботу. Усе це сприяє зростанню польської економіки. Втім, певні бар’єри до працевлаштування українок залишаються.

Українки готові працювати навіть нижче своєї кваліфікації

В Адміністрації із працевлаштування Малопольського Воєводства із центром у Кракові з «Голосом Америки» діляться результатами своїх досліджень. На основі даних анкет шукачів роботи можна скласти наступний портрет тимчасово переміщеної особи з України в місті Краків, які у квітні становили п’яту частину мешканців міста (потім ця кількість зменшилась).

Це жінка – 95% шукачів роботи складають жінки - у віці 35-44 років. Це найбільша вікова група - 40%. Ця жінка має дітей та вищу (73%) або технічну освіту (52%). І третина з них знає англійську мову.

І аж 93% усіх, хто заповнював анкети для пошуку праці, написали, що вони готові працювати не за фахом. «Більшість громадян України виконує просту роботу, з чого можна припустити, що вони працюють нижче свої кваліфікації», - робить висновок дослідження адміністрації.

«90% або й більше – це жінки, які виконують, так звану жіночу роботу – в установах харчування, в готелях, пошитті одягу, сфері послуг (перукарні, салони краси)», - говорить в інтерв’ю «Голосу Америки» Ян Гоншеніця-Волчак, директор Воєводської адміністрації праці в Кракові.

Втім, зазначає президент науково-дослідного інститут у Варшаві Wise-Europa Мачей Буковськи, якщо раніше українці здебільшого працювали в сільському господарстві, то тепер вони присутні в усіх професіях, включно із тими, що вимагають найвищої кваліфікації.

«(Вони присутні – ред.) більш-менш пропорційно до потреб ринку праці, і навіть серед професій, які вимагають найвищої кваліфікації, такі як лікарі та вчителі. За останні шість місяців кількість (тимчасово переміщених осіб – ред.) серед лікарів та вчителів значно зросла», - каже він.

Для багатьох новоприбулих українок, говорять в інформаційному пункті для іноземців у Кракові, низько кваліфікована праця - лише перший крок.

«Пояснюємо, що навіть якщо ви мали добру роботу і статус у себе на Батьківщині, то тут теж можете знайти, але почніть з того, що простіше, це не вирок. Добрий старт може початися по-різному, навіть з каси в магазині. Підтягнете мову, й життя дасть інші можливості», - говорить Людмила Димітров, координаторка пункту.

Саме так ставиться до своєї ситуації Олена Курта, яка викладала право та писала дисертацію в місті Горлівка, Донецької області, а пізніше, вже у Кривому Розі, відкрила дитячий садок і працювала у ньому директоркою. Сьогодні жінка заробляє на життя прибиранням в готелі.

«Хочу вивчити мову та знайти собі якусь іншу справу. Я ще не вирішила, ким я хочу стати. Починаю все з початку. Мені ще важко, тому що я в школі вивчала французьку, а всі хочуть англійську. Не розумію ні польської, ні англійської, але починаю вчити», - говорить жінка.

Від викладачки права до прибиральниці: Історія родини, яка вже втретє починає своє життя спочатку через вторгнення Росії. Відео

Інша українка, із села Ліпці під Харковом, поки що шукає роботу. Тетяні Потаповій - за 60, вона - хімік за освітою та усе життя працювала в лабораторії. Але жінка практично з першого дня, як приїхала до Кракова, пішла на курси польської мови, та готова влаштуватися нянею чи консьєржкою.

«У мене немає захмарних мрій. Я так собі уявляю, що це може бути якийсь інститут, де я працюю консьєржкою на прохідній. Така в мене мрія. Погоджуюсь навіть у крамниці, але бажано не в продуктовій», - говорить жінка.

У Світовому банку звертають увагу на високу готовність українців працювати – за фахом чи ні.

«Ми побачили велику готовність працювати і шукати роботу серед тих, хто приїжджав до Європи. Близько 20% людей уже у квітні та травні повідомили, що вони працюють, а ще 50% - що хотіли б працювати та активно шукають роботу», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Польська влада зреагувала миттєво

Ще 12 березня 2022 року польський парламент ухвалив закон про допомогу громадянам України у зв’язку з триваючим вторгненням Росії в Україну. Цей закон надає тимчасово переміщеним особам з України право легально перебувати у Польщі протягом 18 місяців, доступ до системи охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг, а також – до ринку праці. Для цього необхідно подати заявку на номер PESEL, щось на зразок ідентифікаційного коду в Україні.

«Якщо ви хочете працювати в сфері послуг, це дуже легко. Вам потрібно знайти роботу, а потім ваш роботодавець має заповнити документи. Лікарям, стоматологам, медсестрам потрібен диплом, щоб працювати. Це трохи складніше, але й тут перешкоди здебільшого знято. Це саме стосується вчителів», - говорить Буковськи.

Українцям допомагають знайти роботу в спеціальних інформаційних центрах. Один з них, спрямований на роботу із іноземцями, левова частка з яких – українки, - знаходиться у торговому центрі в Кракові.

«У нас є спеціальний консультант з воєводської адміністрації працевлаштування, з якою ми також співпрацюємо. Тож щоденно можна прийти до такого консультанта, зробити собі нове CV, отримати пояснення – як і де шукати роботу, на що звертати увагу, як розмовляти з працедавцями, як має виглядати правильний трудовий договір», - говорить координаторка пункту Людмила Дмитрів.

Допомагають зв'язати працедавців із шукачами роботи та підвищити кваліфікацію українок й у Воєводській адміністрації працевлаштування.

«Ми пристосовуємо наявні програми, які були виключно для поляків, для українців. Сплачуємо 85% за навчання. Це напрямок – «кар’єра», «кар’єра професійна», - говорить Гоншеніця-Волчак.

Бадіанні-Магнуссон вказує на комплексний підхід до полегшення доступу українок до ринку праці.

«Необхідно відзначити польський уряд і суспільство за їхню щедру підтримку населення, яке прибувало, і швидкість, з якою населення, яке хотіло працювати, могло отримати необхідну соціальну підтримку, включаючи освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу та послуги, необхідні для інтеграції на ринок праці», - говорить економістка.

Активна українська діаспора допомагає новоприбулим й з пошуком роботи

Буковськи звертає увагу на ще один аспект. До прибуття нової хвилі тимчасово переміщених осіб після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого, до Польщі вже прибували українці, особливо після 2014 року, від початку анексії Криму та агресії на Донбасі.

«Ця ситуація триває не 6 місяців, а вісім років. Але мало хто звертав увагу, тому що мігранти прибували, всі працювали, платили податки. Це не було так раптово та помітно», - каже він. Присутні українці, зайнятість яких на ринку праці він оцінює в 80% від працездатного населення, допомогла абсорбувати раптову і велику хвилю біженців з України.

Фундація «Зустріч», організація українців у Кракові, визначає допомогу із працевлаштуванням в якості одного зі своїх пріоритетів. Її керівниця Александра Запольська розповідає, що вони надають консультації юристів, збирають анкети, які потім передають в Адміністрацію з працевлаштування воєводства, проводять спеціальні заходи.

«Ми робили з фірмою рекрутаційною таке робітниче волонтерство: тобто вони як працівники фірми проводили індивідуальні консультації, прийшло 30 осіб. Це було індивідуально для кожного польською, англійською мовами. І вони були здивовані, якої високої кваліфікації були працівники, які ще не знайшли роботу», - розповідає Запольська.

П’ять бар’єрів для українок на ринку праці

Перший бар’єр, який називають усі, - брак знання польської мови, на вивчення якої йде час.

«Роботодавці можуть побачити досвід і кваліфікацію людей, які перед ними, через CV. Але мовний бар’єр діє як сильне обмеження для їх працевлаштування на рівноцінні роботи в деяких секторах», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Курси польської мови – популярний напрямок допомоги українцям у Польщі. Їх, зокрема, проводить фундація «Зустріч» - окремо для різних вікових груп.

Другий бар’єр – необхідність догляду за дітьми. Майже половина тих, хто прибув з України після 24 лютого та залишився в Польщі, - діти.

«Це близько 600 тисяч дітей. Ці діти, звичайно, потребують піклування, освіти та навчання», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Також вона визначає, що шукачі праці потребують допомоги, аби знайти роботу, яка їм підходить. Запольська погоджується - незважаючи на усі заходи польської влади, досі залишаються невідпрацьованими певні ланцюги між шукачами праці та працедавцями.

«В медичній сфері є велика потреба в медсестрах чи в лікарях, наприклад, психіатрів бракує. І україномовні психіатри також могли б знайти роботу. З іншої сторони, лікарі не знають до кінця, де, куди звертатися, тому що не завжди кожна лікарня в той момент зацікавлена, тобто бракує такої стежки, щоб вони зустрілися. І для висококваліфікованих це одна з таких перешкод», - пояснює вона.

Мені подобається українська частина мене: голлівудський режисер та актор Лів Шрайбер – про допомогу Україні. Інтерв’ю

Світовий банк також визначає, що українські підприємці потребують допомоги із адаптацією до польського законодавства та доступу до фінансів. «Ви можете мати дуже успішний бізнес в Україні і хотіли б перенести ці навички на польський ринок праці», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Запольська вказує на ще одну проблему – невпевненість українців щодо свого майбутнього.

«Велика кількість українців самі не знають, чи будуть повертатися, і в них рішення досить часто змінюється. Спочатку приїжджають з наміром, що будуть повертатися, потім змінюється їхня ситуація в Україні, і вирішують залишитися довше або на постійно», - говорить вона.

Українська праця йде на користь польській економіці

Ці кроки, кажуть економісти, сприяють зростанню польської економіки.

«Згідно із дослідженням Національного банку Польщі, між 2013 і 2018 роками присутність українських мігрантів вплинула на зростання на 0.5% щорічно, сприяючи зростанню приблизно на 13% цього періоду. Крім того, ми провели аналіз поточної кризи і виявили, якщо 500 тисяч українських переміщених осіб будуть успішно інтегровані в ринок праці, ми очікуємо середньострокового впливу на зростання у 1,5%», - говорить Бадіанні-Магнуссон.

Польська економіка «у виграші», говорить Буковськи, навіть враховуючи виплати на допомогу українцям, оскільки мігранти долучилися до ринку праці, де існував і досі існує попит на робочі руки, та сплачують податки.

Чи повернуться ці люди потім в Україну? За словами радника президента України Михайла Подоляка, українці повертатимуться зі звільненням українських територій, ключовим моментом тут стане звільнення Херсону. І саме тому, каже він, важливо закінчити війну правильно, аби Росія не продовжувала становити загрозу українським територіям.

«Якщо буде зрозуміло, що ми витискуємо російську армію до кордонів України, то безумовно люди будуть повертатись, тому що це буде перспективна країна, куди будуть інвестувати. В будь-яку країну, яка виграла війну, будуть багато інвестувати грошей, для того щоб промисловий потенціал був дуже ефективним і дуже перспективним», - сказав Подоляк в інтерв’ю Грузинській службі «Голосу Америки».

На середину вересня, за даними УВКБ ООН, понад 7 мільйонів тимчасово переміщених осіб перебувають в країнах Європи, 1,3 мільйона з них – в Польщі. Від початку повномасштабного наступу, кордон з України до Польщі перетнуло понад 6 мільйонів людей.

Всі новини дня

"Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі", - Гуменюк про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині

Миколаївщина, 2 вересня 2022. REUTERS/Umit Bektas

На острові Зміїний РФ не вдалось розгорнути систему протиповітряної оборони, "про яку вони мріяли", тому зараз їхнє корабельне угруповання тримається за мисом Тарханкут і вздовж південного узбережжя Криму в так званій "ракетобезпековій зоні". Про це керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк розповіла в коментарі для "Голосу Америки".

у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр"

За словами Гуменюк, через це стан у Чорному морі зараз "досить врегульований", адже російські військовоморські сили тримаються ближче до своїх позицій в незаконно анексованому Криму. Водночас, у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр", від 20 до 30 одиниць. Тактико-технічні характеристики цих ракет дозволяють застосовувати їх по всій території України, вони загрожують не тільки півдню, і вони високоточні, повторюсь, це означає, що можуть бути застосовані по дуже важливих об'єктах, як це було вже не один раз".

При цьому, керівниця пресцентру командування "Південь" розповіла: "Обстановка в нашій зоні відповідальності досить напружена дійсно, оскільки ворог підтягнув дуже потужні резерви свого часу, коли був тільки анонсований контрнаступ, потужні сили були сконцентровані на півдні України зокрема".

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, [...] тож ускладнений маршрут просування

"Крім того, додається ландшафт: специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, дуже мала площа лісових угідь, які можуть бути укриттям для війська, і розрізаний ландшафт багатьма каналами річками і гідроспорудами, тож ускладнений маршрут просування через використання таких специфічних об'єктів. Але все це не може зупинити, оскільки це наша земля, наша зона відповідальності і за мирних часів, ми дуже добре в ній орієнтуємось і знаємо", - сказала Гуменюк.

Окремо вона підкреслила, що ЗСУ не має на меті руйнування об'єктів інфраструктури: "Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі, - ми руйнуємо плани ворога".

"Наразі Україні вкрай необхідна протиракетна оборона, навіть не просто протиповітряна, а захист, нам потрібний захист з неба", - додала Гуменюк і підкреслила також потребу ЗСУ у далекобійній артилерії, яку, за її словами, українські військовики довели, що можуть ефективно використовувати.

Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі

Водночас, пізніше в ефірі національного телемарафону Гуменюк розповіла про успіхи української армії у південних областях: "Бої йдуть запеклі. На півдні досить спекотно. Вогонь йде з одного боку і з іншого. Але ворог все ж таки поступається. Поступово території ми закріплюємо за собою. Це його напружує. Обстрілів стає то менше, то більше – залежно від того, яку кількість боєприпасів ми вразили за ніч", – повідомляє "Радіо Свобода".

12 вересня в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.

Бої йдуть запеклі

При цьому 18 вересня російське Міноборони повідомило про відбиття споб наступу ЗСУ на Миколаївсько-криворізькому напрямку.

Тим часом, газета New York Times із посиланням на свої джерела в американському уряді повідомила, що президент Росії Володимир Путін відхилив прохання російських командувачів про відведення військ із окупованого Херсона.

відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ

Як пише видання, відхід із Херсона дозволив би російським військовим організовано відступити через Дніпро, зберігши техніку та врятувавши життя солдатів.

"Але такий відступ був би ще одним принизливим публічним визнанням невдач Путіна у війні та приніс би Україні другу велику перемогу за один місяць [...] Американські чиновники заявили, що відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ, які здебільшого відрізані від своїх шляхів постачання, і які, схоже, вважають, що можуть залишитися в безвиході", – пише видання.

Днями на Херсонщині та в інших окупованих російськими військами регіонах проходять так звані "референдуми" щодо приєднання до Росії. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, західні союзники, зокрема, США, ЄС, Україна та країни "Групи семи" назвали ці "плебісцити" фіктивними й заявили про невизнання їхніх результатів.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", New York Times, Interfax

Мобілізація в РФ може бути використана для посилення Росгвардії – британська розвідка

Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані британської розвідки припускає, що мобілізація в РФ може бути використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими силами.

«21 вересня 2022 року відомий російський націоналіст, депутат Думи Олександр Хінштейн закликав поширити часткову мобілізацію російських військових на Національну гвардію Росії (Росгвардію). Підрозділи Росгвардії відіграли важливу роль як у бойових діях, так і в гарантуванні безпеки тилу в Україні і наразі сприяють проведенню «референдумів» щодо приєднання на окупованих територіях», – йдеться в повідомленні.

У британській розвідці додають: «Ці сили (Росгвардії – ред.)призначені для виконання функцій внутрішньої безпеки, щоб забезпечити безперервність режиму Путіна. Вони були особливо погано підготовлені до інтенсивних боїв, які вони проходили в Україні. З огляду на вимогу придушити зростання внутрішнього інакомислення в Росії, а також виконання оперативних завдань в Україні Росгвардія, ймовірно, перебуває під особливою напругою. Є реальна ймовірність того, що мобілізація буде використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими живими силами».

Вранці 21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію в країні «у зв’язку з ситуацією в Україні». Він заявив, що призову на військову службу підлягатимуть громадяни, які перебувають у запасі. Насамперед, йдеться про тих, хто служив у лавах збройних сил, а також має певні військово-облікові спеціальності й досвід.

Втім численні свідчення і відео, поширені росіянами у мережі, вказують на те, що під мобілізацію потрапляють особи без військового досвіду і з порушенням інших вимог до прийняття у військо.

Мобілізація у РФ спричинила масовий виїзд із країни росіян, які можуть бути призвані до армії, а також відносно нечисельні протести у великих містах, які жорстко розганяють силовики.

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG