Спеціальні потреби

Актуально

Сильні мережі, активна діаспора. Як організація Шона Пенна допомагає та що їх вражає в Україні

Актор і режисер Шон Пенн прибув на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським 28 червня 2022 року. Прес-служба президента України/Роздатковий матеріал через REUTERS.

Серед багатьох міжнародних організацій, які допомагають Україні у час війни, – заснована актором Шоном Пенном благодійна організація CORE. Початок війни застав його в Україні, де він знімав документальне кіно про президента Зеленського. СОRE – скорочене від «Організована громадою допомога» - працює в зонах конфліктів та стихійних лих вже 12 років, надаючи швидку та цільову допомогу, взаємодіючи безпосередньо з місцевими громадами. В Україну вони прийшли з перших днів війни, допомагаючи вимушеним переміщеним українцям як в самій Україні, так і за її межами.

Співзасновниця організації та виконавча директорка Енн Лі перші тижні бойових дій провела в Україні. Каже, такого рівня розвитку громадянського суспільства та обєднансоті громади, як в Україні, не бачила за всі роки роботи. Про гуманітарну кризу в Україні, першочергові та довготривалі потреби і головні виклики вона розповіла в інтерв'ю Голосу Америки.

Наталія Леонова, Голос Америки: Ви займаєтеся благодійництвом досить давно, з 2010 року. Були в зонах конфліктів і стихійних лих. Чому і як ви вирішили працювати в Україні?

Енн Лі, співзасновниця та виконавча директорка організації CORE: Зараз це одна з найбільших і головних криз нашого часу. В Україні відбувається щось на кштал того, що відбувається і в глобальному масштабі, і в Сполучених Штатах, - атаки на демократію. Тому ми не задумувалися ні на секунду. Ми були зобов'язані долучитись, і ми побачили кількість людей, які фактично залишали країну та ставали біженцями. Для нас було очевидним, що ми повинні долучитися.

НЛ: Які конкретні речі ваша організація робить як для українських біженців за кордоном, так і, можливо, на місцях.

ЕЛ: Ми працюємо в трьох різних місцях. В Україні у кількох містах, включаючи Одесу, Київ та Львів. А ще ми в Польщі, в прикордонних містах Жешов і Чемеш. І ми теж у Кракові. Крім того, ми також у Румунії. У всіх цих місцях ми надаємо підтримку місцевим притулкам, які взялися допомогати. І часто це люди з приватного сектору, готелі, які перетворюються на притулки, щоб підтримати велику кількість біженців і переміщених осіб. Ми також забезпечуємо харчами, водою. Також велика програма це готівкова підтримка жертв конфілкту. І, звісно, одна з найбільших речей, на якій ми зосереджуємося, - це захист жінок і дітей, які покинули країну.

НЛ: А як українці можуть говорити з вами напряму? Чи можуть вони звернутися по допомогу безпосередньо?

ЕЛ: Так, у нас є низка партнерських організацій в Україні. І саме через них ми можемо ідентифікувати потреби та виконувати багато роботи на місцях. І знову ж таки, це дуже відрізняється від багатьох інших криз, тому що українське громадянське суспільство та сектор неурядових організацій є дуже міцними. На жаль, дуже засмучує той факт, що значна частина величезної фінансової допомоги, яка надходить зі Сполучених Штатів та інших країн, не досягає швидко адресата, аби підтримати місцеві організації та громадянське суспільства. Існує нестикування, вони не можуть отримати ці гроші досить швидко на місцях. Тож ми намагалися створити міст. Ми працюємо над створенням у цих місцевих організацій довгострокового потенціалу та додаткової підтримки, щоб вони могли служити своїм громадам.

НЛ: Фінансування, про яке ви згадали, звідки воно?

ЕЛ: Наше фінансування надходить від приватних осіб, ми також отримуємо певні кошти від Американського Червоного Хреста, який завжди був нашим провідним партнером, у всіх катастрофах, на які ми реагували - вони дуже, дуже чуйні, вони ефективні. Тому вони були для нас чудовими партнерами. Але значна частина нашого фінансування надходить від приватних осіб, і це величезна частина. Американці зацікавлені надавати підтримку. Вони знають, що ми можемо потрапити на місце дуже швидко, інтегруватися в ці спільноти та в ті місцеві організації і надати дуже цільову допомогу.

НЛ: Ви згадали, що криза в Україні значно відрізняється від інших конфліктів, які ви бачили в минулому. Чим саме?

ЕЛ: Рівень міжнародної підтримки виявився приголомшуючим. Крім того, є так багато українців у Польщі, українців за кордоном, які буквально кинулися допомагати. Люди які не мали попереднього досвіду, зробили так багато. І це вражає. І нарешті, звісно, це місцеві організації. Якщо ви подивитесь на кількість організацій в Україні, які були там до цієї кризи, які зараз якось перепрофілюються, щоб зосередитися на підтримці своїх співвітчизників, це вражає. І це такий рівень відповіді, реакція на місцевому рівні, реакція місцевої влади, якої ми не бачили в інших місцях.

НЛ: Хто, на вашу думку, є найбільш уразливими групами, та які найбільші проблеми та виклики, з якими вони мають справу, які потрібно вирішити?

ЕЛ: Як ми всі знаємо, багато чоловіків не можуть виїхати з країни. Отже, більшість людей, які виїхали за межі України, - жінки, діти та люди похилого віку. На жаль, після катастроф виникає сексуальна експлуатація та насильство. І коли у вас стільки жінок і дітей без повної сім’ї, вони потрапляють у зону ризику. Ми також маємо багато людей похилого віку, які ніколи не покидали своїх регіонів, і для них це надзвичайно важко.

НЛ: Я хотіла б також торкнутися питання довгострокового впливу цієї війни. Як його пом’якшити, щоб покоління українців не страждали від посттравматичного синдрому протягом багатьох років?

ЕЛ: Я вважаю, психічну допомогу дуже важливою. Як ми бачили під час різних криз, на почтаку існує величезна підтримка та багато розкритих обіймів, але незабаром це вичерпується. І тому вам потрібно постійно заохочувати тих, хто допомагає, країни та приймаючі громади, не втрачати доброзичливість. А нам потрібно підтримувати такі громади, які також відчувають складнощі. Якщо у вас є громада, яка поглинає групу українців, мова йде не лише про підтримку цих українців, а також про підтримку приймаючої сторони, яка абсорбує цих людей, їм також потрібні ресурси, щоб мати можливість це робити.

Імміграційне питання дуже важливе. Інтегруватися в ці громади дуже важливо на ранньому етапі, допомагати цим людям знайти засоби для існування, сторювати довготермінові притулки, яких не існує у цих громадах – дуже важливо. Ми знаємо, що наближається зима, у нас залишилося менше шести місяців. Люди залишаються в шкільних спортзалах чи центрах надзвичайної допомоги, вони не витримають зиму. Нам потрібно зосередитися на довгострокових рішеннях.

Щодо більш високого, політичного рівня, ми, як спільнота, міжнародне співтовариство, повинні продовжувати чинити сильний тиск на наші уряди, щоб не зменшувати тиск на Росію, і не відмовлятися від підтримки українського народу, який так сильно страждає.

НЛ: Тим більше зараз, коли здається, що настала втома від війни, як зробити так, щоб українська війна залишалася на радарах міжнародної спільноти, а зусилля допомогти українцям не припинялися?

ЕЛ: Я думаю, президент Зеленський надає чудовий приклад, як це робити. Він вміє говорити безпосередньо зі звичайними людьми, пояснювати, що станеться, якщо про конфлікт забудуть. Є мільйони переміщених людей. Ми їх не бачимо, тому що вони не в традиційних наметових містечках. Вони в інших сім’ях, вони з людьми, яких вони не знають, в групових центрах допомоги. Ви знаєте, нам потрібно висвітлювати це, які ви робите, нагадувати світу, що ця криза не зникла. Ця криза вплине на кілька поколінь. Тому нам потрібно постійно привертати увагу до цих людей і регулярно розповідати їх історії.

НЛ: Дуже дякую за ваш час і дякую за вашу роботу.

ЕЛ: Щиро дякую вам.

Всі новини дня

Українці у в’єтнамській війні – в Україні набуває популярності книжка «Ми були солдатами... і молодими». Відео

Як подолати на війні страх? Як розкрити свій потенціал в бою? Деякі воєнні практики, якими користуються сьогодні ЗСУ, напрацьовувались на війні у В'єтнамі. Зокрема, і солдатами українського походження.

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG