Спеціальні потреби

Актуально

Українські порти мріють про інвестиції

Одеса – Після того, як Україна пустила за вітром усі свої пароплавства, єдиним вартісним сегментом морського транспорту у неї залишились морські гавані. Закон «Про морські порти України», що має набути чинності у червні 2013 року, створює нові можливості для приватної ініціативи та врегульовує стосунки між державними портами та приватними інвесторами, що працюють на їхній території. Ініціатори реформи очікують, що вона приверне до українських гаваней неабиякий потік інвестицій.

«На сьогодні прийнятним варіантом був би терміновий продаж портів цільовому консорціуму, припустімо, російських, казахських чи середньоазійських інвесторів чи ще комусь. Тобто – віддати порти сьогодні, доки вони ще потрібні тим людям, що мають транзитні вантажі».
Андрій Кузьменко
Порт «Южний» на Одещині – третя за обсягами перевалки гавань України – все ще дає загалом непогані показники. Торік вантажообіг державного підприємства сягнув 22 з половиною мільйона тонн, що є рекордом за всю його понад 30-річну історію. Однак начальник порту Олександр Лагоша визнає, що цей успіх може бути тимчасовим. Він вказує на значне зменшення транзиту в усіх українських портах.

«Вугілля вже пішло із України в Прибалтику – все транзитне вугілля пішло з країни туди. Чому? Тому що у них машини стоять, у них швидкості інші, у них сучасні комплекси з навантаження-розвантаження і таке інше. Без вугілля залишилися – нічого не робитимемо. Залишимося завтра без ЗРК (залізно-рудний концентрат) російського, без нафти залишимося – повірте мені. Ніхто нас не чекатиме», – зазначає Олександр Лагоша.

Щоб цього не сталося, каже він, портам потрібні величезні інвестиції. Закон про порти, за словами Лагоші, якраз і допоможе відродити галузь.

«Закон ще не набув чинності, але вже сьогодні у нас є 4 приватних інвестора, що готові інвестувати у розвиток перевалочних потужностей», – зауважує начальник порту «Южний».

Олександр Лагоша називає компанії, що вже будують на території порту нові потужності для роботи з насипними вантажами, зерном та соняшниковою олією. Серед них приватне підприємство «ТІС», із котрим попередники Лагоші, практично вели війну.

Андрій Кузьменко, котрий тривалий час очолював на «ТІСі» контейнерний термінал, відзначає, що новий закон практично виключає саму можливість таких конфліктів у майбутньому. Однак оптимізму керівника порту щодо негайного потоку інвестицій він не поділяє.

«Є величезна кількість країн, котрі вже створили сприятливий інвестиційний клімат, і разом з цим – це не означає, що всі вільні гроші світу туди кинулись, – зазначає Андрій Кузьменко. – Із вантажопотоками сьогодні довкола України і в Україні ситуація стратегічно не дуже добра. Тому говорити про якусь мегапривабливість українських портів для світових інвесторів я б не став».

«Треба шукати конкуренцію за межами нашої держави»

Олександр Лагоша розраховує, що виправити ситуацію зможуть спільні та узгоджені дії портовиків.

«Зараз всі зусилля спрямовані на конкурентне середовище поза нами. Навіщо поміж собою ще битися? Я глибоко переконаний, що нам нічого шукати конкуренцію поміж собою, нам треба шукати конкуренцію за межами нашої держави. Із Росією, з Констанцою – там треба зусиль докладати», – говорить начальник порту «Южний».

Натомість Андрій Кузьменко у коментарі Радіо Свобода наголосив, що така переорієнтація в ринкових умовах неможлива.

«В ринковій економіці цього зробити не можна. Насправді цього не буде – конкуренція буде завжди. Держава може це робити лише іншими, не ринковими важелями», – наголошує Кузьменко.

Продати, доки чогось варті?

«На сьогодні, я думаю, що прийнятним варіантом був би терміновий продаж портів цільовому консорціуму, припустімо, російських, казахських чи середньоазійських інвесторів чи ще комусь. Тобто – віддати порти сьогодні, доки вони ще потрібні тим людям, що мають транзитні вантажі», – каже Андрій Кузьменко.

Андрій Кузьменко зазначає, що порти мають належати тим, хто реально має вантажопотоки. В іншому разі, максимум, на що зможуть розраховувати українські гавані – це обслуговування внутрішнього ринку, котрий, зважаючи на розвиток української економіки, процвітання всім українським портам в осяжному майбутньому навряд чи забезпечить.

Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG